Рішення

від 27.06.2023 по справі 761/23540/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23540/20

Провадження № 2/761/2160/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макаренко І.О.,

при секретарі Шевчук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» про захист прав споживача страхових послуг зі страхування життя,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором страхування життя в загальному розмірі: 143 452,83 гривень, з яких страхова сума в розмірі 93 858,14 грн.; інвестиційний дохід у розмірі 4 300,89 грн., штрафні санкції за прострочення виконання грошових боргових обов`язань на загальну суму 43 293,80 грн., у тому числі пеня - 33 263,31 грн., 3% річних - 3 763,02 грн., інфляційні витрати - 2 267,47 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.02.2004 між сторонами було укладено Договір добровільного страхування життя №0000812. Вказаний договір укладався на строк дії договору - 15 років, зі страховою сумою для страхового випадку «Дожиття застрахованої особи до закінчення дії Договору страхування» в еквіваленті 3 474,00 доларів США, щорічний страховий платіж складав в еквіваленті 200,00 доларів США. Позивач рекомендованим листом подала відповідачу повідомлення про настання страхового випадку та заяву про страхову виплату. Але відповідачем виплата здійснена не була, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.08.2020 відкрито провадження у справі.

На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-667 від 17.09.2020, протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Макаренко І.О. у зв`язку із відпусткою по вагітності та пологами судді Кондратенко О.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.03.2021 цивільну справу було прийнято до провадження, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2023 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» про захист прав споживача страхових послуг зі страхування життя, до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Оскільки позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу заочно на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

25.02.2004 між ОСОБА_1 , споживачкою страхових послуг як страхувальником та Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф», було укладено договір добровільного страхування життя за програмою Д1 «Бізнес Актив Поліс», який був засвідчений Полісом страхування життя № 0000812 від 25.02.2004, який укладався на строк страхування 15 років за страховими випадками «Дожиття до закінчення дії договору страхування», «Смерть у період дії договору», «Смерть, інвалідність 1 та 2 групи та тимчасова непрациздатність застрахованої особи внаслідок нещасного випадку».

Згідно умов страхування за договором добровільного страхування життя, страховик взяв на себе зобов`язання при настанні страхового випадку «Дожиття до закінчення дії договору страхування» виплатити вигодонабувачу страхову суму, яка складає 3 474,00 доларів США, щорічний страховий платіж складав в еквіваленті 200,00 доларів США

01.11.2016 року відповідно до розпорядженням № 2729 Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових анульовано ліцензію Публічного акціонерного товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф».

06.12.2016 року відповідно до розпорядженням № 3056 Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових виключено відповідача Публічного акціонерного товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» з реєстру фінансових установ та анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.

Як встановлено в судовому засіданні, після отриманої позивачем інформації в четвертому кварталі 2016 року щодо незаконного припинення відповідачем виконання своїх зобов`язань, позивач припинила перерахування своїх внесків до відповідача з обставин незаконного припинення відповідачем своєї страхової діяльності.

25.02.2019 закінчилася дія договору добровільного страхування життя і настав страховий випадок «Дожиття до закінчення дії договору страхування».

15.03.2019 позивач рекомендованим листом подала відповідачу повідомлення про настання страхового випадку та заяву про страхову виплату.

19.04.2019 лист з документами та Рекомендоване повідомлення про його неодержання відповідачем, повернулися у поштове відділення.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

У відповідності до норм ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона і страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Відповідно до норм ч. 6 ст. 6 Закону України «Про страхування» страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов`язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

Відповідно до норм ст.9 Закону України «Про страхування»:

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету).

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення ній до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому.

Згідно з третьої ст. Закону України «Про страхування» договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Статтею 982 ЦК України визначено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною першою статті 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Частинами першою-третьою ст. 991 ЦК України та ч.1 ст. 26 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Частинами другою та третьою статті 26 Закону України «Про страхування» визначено, що рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Частиною одинадцятою статті 9 Закону України «Про страхування» визначено, що у разі несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмірі та у строки, передбачені правилами та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено право страховика в односторонньому порядку зменшити (редукувати) розмір страхової суми та (або) страхових виплат.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 28 Закону України «Про страхування» дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України. Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов`язана повідомити іншу не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

Згідно із ч. 6 ст. 28 Закону України «Про страхування» у разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Позивач, звераючись до суду із вказаним позовом, посилається на умови Договору страхування життя, зазначаючи, що відповідач зобов`язаний був сплатити позивачу страхову суму на день настання страхового випадку, тобто дожиття застрахованої особи до закінчення дії Договору страхування - 25.02.2019, однак Особливі умови дії договору страхування, які визначені в Додатку №1 до Полісу страхування життя №0000812 від 25.02.2004 до матеріалів справи при поданні позовної заяви до суду ОСОБА_1 долучені не були, вказані документи також не були надані в процесі розгляду справи суду, що позбавляє суд можливості дійти висновку про те, що відповідач як страховик не виконав умови договору страхування життя за програмою Д1 «Бізнес Актив Поліс», який був засвідчений Полісом страхування життя № 0000812 від 25.02.2004.

Разом з тим, як встановлено судом, та підтверджується твердженнями позивача, викладеними в позовній заяві, ОСОБА_1 сплачувала страхові внески лише до четвертого кварталу 2016 року, після отриманої нею інформації щодо позбавлення відповідача ліцензії на здійснення страхової діяльності та виключення його з Державного реєстру фінансових установ, а не до закінчення строку дії договору.

В свою чергу, позивач не звертався до відповідача із заявою про дострокове припинення дії договору добровільного страхування життя, та можливістю на отримання викупної суми, з урахуванням вимог ст. 28 Закону України «Про страхування».

Також слід зазначити, що однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Таким чином, оцінюючи належність та допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які позивач посилалась в своєму позові, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, доказів на їх підтвердження суду надано не було, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 про захист прав споживача страхових послуг зі страхування життя, слід відмовити.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280-289 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» про захист прав споживача страхових послуг зі страхування життя, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: