Рішення

від 27.07.2023 по справі 340/3258/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3258/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Науменка В.В.

секретаря судового засідання Гловацької М.О.,

за участі:

представника позивача - Бурова С.В.

представника відповідача - Івашкіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» (вул. Євгена Маланюка, буд. 11-А, м. Кропивницький, 25015, ЄДРПОУ 35347598) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 09.05.2023 року № 00029720704 про застосування штрафу в розмірі 1502738,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на думку позивача, податковим органом порушено порядок призначення фактичної перевірки, перевірку проведено без належних правових підстав, а висновки перевірки суперечать встановленим обставинам та не відповідають вимогам закону.

Ухвалою суду від 31.05.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, сторонам встановлено порядок та строки вчинення процесуальних дій, призначено підготовче засідання у справі (а.с. 96).

Від відповідача до суду 13.06.2023 року надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити.

Зазначив, що перевірку проведено за достатніх підстав згідно п.п. 80.2.5 ПК України -здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, а відтак достатньо самого факту покладення на контролюючий орган зазначених функцій як самостійної підстави для проведення відповідної перевірки. Що стосується виявлених порушень, зазначає, що позивачем під час здійснення роздрібної торгівлі без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної категорії згідно з УКТ ЗЕД допущено видачу розрахункових документів невстановленого зразка, що підтверджено фіскальними чеками, а відтак порушено пункти 2 та 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265, що й послугувало підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення (а.с. 103-105).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

26.07.2023 від відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно змісту яких відповідач зазначає, що спірна перевірка позивача була призначена у відповідності до п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а прийняттю наказу про її призначення слугували листи ДПС України №12358/7/99-00-07-04-02-07 від 13.10.2022 та №15392/7/99-00-07-04-02-07 від 30.11.2022. Цими ж поясненнями відповідач обґрунтовує надані раніше розрахунки штрафних санкцій щодо позивача, а також роз`яснює порядок проведення контрольно-розрахункової операції (а.с. 205-206).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві.

Зазначив, що у наказі про призначення перевірки не зазначено конкретні підстави для її проведення, що свідчить про протиправність її призначення та проведення. Що стосується виявлених порушень, представником позивача вказано, що перевіряючим надавались розрахункові документи, що відображено у акті перевірки. Водночас наголосив, що відповідальність передбачена саме за ненадання розрахункових документів, а не за надання таких документів невстановленого зразка. Також наголосив на штучно створену податковим органом повторність інкримінованого правопорушення, що потягло за собою безпідставне збільшення розміру штрафних санкцій.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Зазначив, що фактична перевірка призначена та проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, послався на судову практику Верховного Суду з аналогічних спорів.

Наголосив на тому, що порушення позивачем вимог чинного законодавства чітко зафіксовано під час проведення фактичної перевірки, зокрема - під час здійснення контрольно-розрахункової операції, виявлені порушення зафіксовані в акті перевірки, щодо якого позивачем заперечення не надавались, штрафні санкції обраховано відповідно до вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна дистрибуційна компанія» зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 19.19.2007, перебуває на обліку як платник податку (а.с. 11).

Основним видом економічної діяльності є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою місця торгівлі: магазин по вул. Центральній, 19 в с. Вільне Кіровоградського району Кіровоградської області (а.с. 94).

Судом встановлено, що 18 квітня 2023 року ГУ ДПС в Кіровоградській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину по вул. Центральній, 19 с. Вільне, Кропивницького району Кіровоградської області, що належить позивачу, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, за наслідками якої складено Акт (довідка) №2647/11/11/РРО/35347598 від 18.04.2023 (а.с. 184-185).

Зазначена перевірка призначена та проведена на підставі наказу ГУ ДПС в Кіровоградській області №459-п від 17.04.2023 (т. 3 а.с. 34), підставами проведення перевірки зазначено ст. 19-1, п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2. п. 80.2. ст. 80, п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (а.с. 90).

Відповідно до п. 1 Наказу №459-п від 17.04.2023, призначено проведення фактичної перевірки господарської одиниці - магазину, за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вільне, вул. Центральна, 19, що належить ТОВ «Торгівельна Дистрибуційна Компанія» (п.н. 35347598), з 18.04.2023 тривалістю 4 доби за період діяльності з 01.07.2022 по 21.04.2023 з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а також тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, під час здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлення державною фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торгівельної надбавки (націнки).

На виконання наказу №459-п від 17.04.2023 податковим органом виписані направлення на перевірку №909 від 18.04.2023 та №906 від 18.01.2023 (а.с. 182, 183).

Згідно відміток у зазначених направленнях, такі направлення та службові посвідчення перевіряючих 18.04.2023 були пред`явлені представнику позивача, якому також у цей же день о 12-30 годині вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки №459-п від 17.04.2023.

Відповідно до розділу 3 Акту, відповідачем за наслідками проведення фактичної перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також наказу МФУ від 21.01.2016 №13.

На підставі Акту №2647/11/11/РРО/35347598 від 18.04.2023 відповідачем складено податкові повідомлення-рішення №00029720704 від 09.05.2023 та 00029730704 від 09.05.2023.

Не погоджуючись з такими рішеннями податкового органу, позивачем ініційовано розгляд даної справи у Кіровоградському окружному адміністративному суді.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення фактичних перевірок визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (підпункт 80.2.1);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (підпункт 80.2.4);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (підпункт 80.2.6);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підпункт 80.2.7).

Судом встановлено, що зміст наказу №459-п від 17.04.2023, направлень на перевірку №906 від 18.04.2023 та №909 від 18.04.2023 та інших матеріалів справи свідчить про те, що підставою для проведення спірної перевірки контролюючим органом визначено саме підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового Кодексу України, що також зазначено представником відповідача у наданих ним письмових поясненнях.

Вказана правова підстава для проведення перевірки, на думку суду, повністю узгоджується з метою такої перевірки, визначеній у наказі №459-п від 17.04.2023 - здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а також тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, під час здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлення державною фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торгівельної надбавки (націнки); а також назвою та змістом складеного за результатами проведеної перевірки Акту фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв №2647/11/11/РРО/ 35347598 від 18.04.2023.

Суд зауважує, що застосовуючи конкретну правову підставу для призначення фактичної перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5729/20-а, від 23 грудня 2021 у справі № 440/950/20, тощо.

Водночас, суд констатує, що наказ №459-п від 17.04.2023 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Торгівельна Дистрибуційна Компанія», окрім посилань на норми Податкового Кодексу України, жодних фактичних підстав, які обумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки, не містить.

Суд не приймає доводи представника відповідача про те, що підставами для прийняття наказу про призначення спірної перевірки слугували листи ДПС України №12358/7/99-00-07-04-02-07 від 13.10.2022 та №15392/7/99-00-07-04-02-07 від 30.11.2022, оскільки зміст зазначеного наказу №459-п від 17.04.2023 не містить жодних посилань на згадані листи.

Крім цього, під час дослідження змісту даних листів судом не встановлено жодної інформації, яка свідчить про можливі порушення саме позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення ним розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Будь-яких додатків чи доповнень до вказаних листів, які б пояснювали їх відношення до позивача, відповідачем до суду не надано.

Щодо доводів відповідача, наданих у відзиві на позовну заяву, про наявність у контролюючого органу, як самостійної та достатньої підстави для проведення перевірки, самого факту покладення на контролюючий орган функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що прямо передбачено п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, суд зазначає наступне.

Дійсно, аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Зазначений висновок неодноразово висловлювався Верховним Судом у постановах від 19 жовтня 2022 у справі № 560/4883/21, від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20 та інших.

Водночас, спірна перевірка відповідачем проведена не на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 КП України, що випливає з досліджених матеріалів справи та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні; під час вказаної перевірки відповідачем не здійснювались функції, визначені законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, а отже застосування до спірних правовідносин наведених відповідачем норм закону та судової практики є безпідставним.

В свою чергу, посилання податкового органу на підпункт 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 КП України, як на підставу проведення фактичної перевірки, обумовлювало необхідність зазначення ним конкретних підстав (обставин), якими такий орган мав обґрунтувати необхідність проведення зазначеної перевірки, що у даному випадку відповідачем здійснено не було, що, на переконання суду, свідчить про недотримання з боку контролюючого органу порядку призначення та проведення фактичної перевірки, а отже така перевірка призначена та проведена протиправно.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім цього, у постанові від 22 вересня 2020 року (справа №520/8836/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень частини другої статті 74 КАС України щодо допустимості доказів, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої й було прийняте податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність останнього.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене а також те, що судом встановлено протиправність призначення відповідачем перевірки, за наслідком якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 09.05.2023 №00029720704, такі висновки на переконання суду є достатніми для визнання вказаного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Що стосується стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До матеріалів справи додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 22617,57 грн. (а.с. 10), зазначені суми підлягають стягненню на користь позивача.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» (вул. Євгена Маланюка, буд. 11-А, м. Кропивницький, 25015, ЄДРПОУ 35347598) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене ГУ ДПС у Кіровоградській області 09.05.2023 №00029720704.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 35347598) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 22617,57 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 07 серпня 2023 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО