Рішення

від 09.08.2023 по справі 380/13992/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/13992/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради до Приватного підприємства "Транс Ком" про зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова (м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85) в інтересах Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (79008, м. Львів, вул. Валова, 20) з позовом до Приватного підприємства "Транс Ком" (81500, Львівська область, Городоцький район, с. Черлянське передмістя, вул. Угрівська, 72), в якому просить суд:

- зобов`язати власника квартири № 2 по вул. Коновальця, 100 у м. Львові - Приватне підприємство «Транс Ком» протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради охоронний договір на частину об`єкта культурної спадщини пам`ятку архітектури місцевого значення «Віллу Алєксандера Кшечуновича», розташовану по вул. Коновальця, 100 у м. Львові, на умовах та в порядку, визначеним постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач не виконав обов`язок у відповідності до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у місячний строк укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, а тому позивач звернувся до суду із цим позовом в інтересах держави.

Ухвалою судді від 22 червня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано відповідачу на адресу відповідача, яка зазначена як місцезнаходження юридичної особи згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Проте, до суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7901831832935, з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, враховуючи положення наведеної вище правової норми, суд дійшов висновку, що відповідач своєчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У той же час, відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду про продовження строків на подання відзиву чи інших заяв по суті справи не направлено, а відтак, враховуючи положення ч. 6 ст.162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Будинок по вул. Коновальця, 100 у м. Львові є «Віллою Алєксандера Кшечуновича» на підставі наказу Мінкультури та інформаційної політики України № 14 від 18.01.2021 внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятка архітектури місцевого значення охоронний № 4630-ЛВ.

Вказаний об`єкт розташований в межах історичного ареалу м. Львова - території міста, межі якої визначені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова».

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем з`ясовано, що право власності на об`єкт культурної спадщини «Вілла Алєксандера Кшечуновича» зареєстровано за Приватним підприємством "Транс Ком" на підставі договору купівлі-продажу квартири № 1149 від 25.10.2016 року.

Прокурором на адресу Управлінню охорони історичного середовища Львівської міської ради було скеровано вище вказану інформацію №14.51/04-16-7446вих-22 від 21.11.2022, №14.51/04- 14-438вих-23 від 17.01.2023, №14.51/04-14-821вих-23 від 02.02.2023, 14.51/04- 2749вих-23 від 03.04.2023, №14.51/04-14-4114вих-23 від 19.05.2023, №14.51/04-14- 4716вих-23 від 06.06.2023.

Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради листами №0004-вих-10299 від 27.01.2023, №0004-вих-41999 від 06.04.2023, №0004-вих-63018 від 24.05.2023, №0004-вих-70433 від 09.06.2023 повідомлено прокурора, що власник пам`ятки не звертався щодо укладення охоронного договору, а також не інформував про причини неукладення зазначеного договору. Крім цього, Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом №16-1653/0/2-23 від 08.06.2023 повідомлено, що до департаменту не находило звернень від ПП «Транс Ком» щодо укладення охоронного договору на вищезазначену пам`ятку.

Позивач вважаючи, що відповідач у відповідності до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зобов`язані були у місячний строк укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, однак не виконали вказаного обов`язку, тому позивач звернувся до суду із цим позовом в інтересах держави.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі за текстом - Закон №1805-III), у преамбулі якого передбачено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону №1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; виявлення об`єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини; щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Частиною другою статті 14 Закону №1805-III передбачено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Частиною третьою статті 23 Закону №1805-III встановлено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі за текстом - Порядок №1768).

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Охоронний договір, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, за висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.

Матеріалами справи встановлено, що наказом Мінкультури та інформаційної політики України № 14 від 18.01.2021 року об`єкт « ОСОБА_1 » внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятка архітектури місцевого значення охоронний № 4630-ЛВ.

Таким чином, об`єкт « ОСОБА_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , має статус пам`ятки архітектури місцевого значення та є об`єктом правового регулювання Закону №1805-III.

Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Такий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та підтриманий у постанові від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15.

Так, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта №336133185 від 19.06.2023 року, власником квартири АДРЕСА_2 є Приватне підприємство "Транс Ком" (код ЄДРПОУ 40872232).

Таким чином, Приватне підприємство "Транс Ком" (код ЄДРПОУ 40872232) зобов`язано укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Згідно з листами Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради листами №0004-вих-10299 від 27.01.2023, №0004-вих-41999 від 06.04.2023, №0004-вих-63018 від 24.05.2023, №0004-вих-70433 від 09.06.2023 повідомлено прокурора, що власник пам`ятки не звертався щодо укладення охоронного договору, а також не інформував про причини неукладення зазначеного договору.

Крім цього, Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом №16-1653/0/2-23 від 08.06.2023 повідомлено, що до департаменту не находило звернень від ПП «Транс Ком» щодо укладення охоронного договору на вищезазначену пам`ятку.

Суд зауважує, що станом на момент розгляду справи відповідач свого обов`язку щодо укладення охоронного договору, передбаченого статтею 23 Закону №1805-III, не виконав, заперечень щодо позову не надав.

Така поведінка відповідача свідчить лише про відсутність у нього наміру добровільно виконати вимоги закону, що суперечить загальним засадам правової держави.

Державний інтерес у цій справі полягає в попередженні порушень пам`яткоохоронного законодавства відповідачем, забезпечення укладення ним охоронного договору на пам`ятку архітектури місцевого значення « ОСОБА_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , з метою встановлення режиму використання пам`ятки та відповідальності відповідача за порушення такого режиму. Поряд з державним інтересом наявний також і суспільний інтерес, який полягає в охороні та збереженні культурних пам`яток для нинішнього і майбутніх поколінь.

Зважаючи на встановлені судовим розглядом обставини справи та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, суд визнає доведеним факт порушення відповідачами вимог статті 23 Закону №1805-III.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Приватне підприємство "Транс Ком" протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради охоронний договір на частину об`єкта культурної спадщини пам`ятку архітектури місцевого значення «Віллу Алєксандера Кшечуновича», розташовану по вул. Коновальця, 100 у м. Львові, на умовах та в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.

Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 139, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в :

Позов Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради до Приватного підприємства "Транс Ком" про зобов`язання вчинити дії задоволити повністю.

Зобов`язати власника квартири АДРЕСА_3 - Приватне підприємство «Транс Ком» протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради охоронний договір на частину об`єкта культурної спадщини пам`ятку архітектури місцевого значення «Віллу Алєксандера Кшечуновича», розташовану по вул. Коновальця, 100 у м. Львові, на умовах та в порядку, визначеним постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кухар Н.А.