Ухвала

від 08.08.2023 по справі 640/10156/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10156/22

УХВАЛА

08 серпня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Карпушової О.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач, ГУ НП в Київській області), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 55 від 08 березня 2022 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 45 о/с від 09 березня 2022 року по особовому складу в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Київській області з 10 березня 2022 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення до дати винесення судового рішення;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновок службового розслідування є суб`єктивним, оскільки базується виключно на поясненнях безпосередніх керівників поліцейських. Крім того, висновок службового розслідування відносно позивача не містить жодної інформації щодо наслідків правопорушення, не встановлено причин правопорушення, ступеню вини позивача та мотивів поведінки позивача. Стверджує, що при проведенні службового розслідування не оцінено попередню бездоганну поведінку позивача, яка жодного разу не притягалась до дисциплінарної відповідальності, наявні у позивача заохочення, не встановлено та не оцінено той факт, що у позивача на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей та жодним чином не обґрунтовано застосування до неї найсуворішого дисциплінарного стягнення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року даний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 10 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 08 березня 2022 року № 55 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області".

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 09 березня 2022 року № 45 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Київській області з 10 березня 2022 року.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 березня 2022 року по 13 грудня 2022 року в сумі 124 406,10 грн.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 992,40 грн сплаченого судового збору.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Київській області з 10 березня 2022 року та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 13 154,05 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що під час службового розслідування підтверджено факт відсутності позивачки на робочому місці у період воєнного стану в державі, у час розгортання активних бойових дій поблизу міста Києва, а відтак, висновок відповідача про неприбуття ОСОБА_1 на службу без поважних причин у період з 24 лютого 2022 року по 08 березня 2022 року є обґрунтованим, в свою чергу, спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку

Також скаржник вказав, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Слід звернути увагу, що позивачем не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваних наказів, які б могли вплинути на кінцевий результат службового розслідування.

Разом з тим, поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задоволено.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення коштів відмовлено.

Надалі 13 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року за нововиявленими обставинами.

Просила постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року скасувати; ухвалите нове рішення, яким апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року - без змін.

Вказана заява обґрунтована тим, що фактично підставою для звільнення позивача зі служби з поліції слугував безпідставний невихід на службу та самоусунення від виконання службових обов`язків, що вбачається зі змісту висновку службового розслідування (том 1, а.с. 59, в т.ч. зворот).

В ході судового розгляду позивач стверджувала, що самовільного полишення місця дислокації підрозділу, як і самоусунення від виконання службових обов`язків, нею не здійснювалось, а усі дії були вжиті на виконання розпоряджень та з дозволу керівництва - заступника начальника ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 та начальника УПД ГУ НП в Київській області ОСОБА_2

Про переміщення позивача до м. Переяслав-Хмельницький було відомо як начальнику УПД ГУ НП в Київській області ОСОБА_2, так і начальнику сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області - ОСОБА_7

Одним з мотивів скасування Шостим апеляційним адміністративним судом рішення Окружного адміністративного суду м. Києва слугувала обставина, що позивач не прибула на робоче місце за адресою місця дислокації підрозділу, де служила, або інших визначених місць для виконання завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам в період та перемістилась до іншого місця без наявності на це письмового дозволу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Так, нововиявленими у даній справі є обставини, що повідомлені представнику позивача, адвокату Мороз Світлані Сергіївни, заступником начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУ НП в Київській області - Черненком Віктором Валерійовичем та Доручення Управління превентивної діяльності ГУ НП в Київській області від 23 лютого 2022 року, копію якого надано представнику позивача Черненком Віктором Валерійовичем та про існування якого не було відомо позивачу.

Відповідно до ч.1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (ч.2 статті 361 КАС України).

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 статті 361 КАС України).

Відповідно до ч.2 статті 368 КАС України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У суді першої інстанції дана справа розглядалася у відкритому судовому засіданні, у суді апеляційної інстанції дана справа також розглядалася у відкритому судовому засіданні, у зв`язку з чим, відповідно, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами також призначена до розгляду у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для перегляду постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 14 січня 2011 року по 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 перебувала на службі в органах внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року остання перебувала на службі в поліції та з 02 січня 2020 року обіймала посаду інспектора відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Київській області.

Наказом ГУНП в Київській області від 08 березня 2022 року № 288 призначено службове розслідування за інформацією, викладеною у доповідних записках начальників структурних та відокремлених підрозділів головного управління про можливі неправомірні дії окремих працівників ГУ НП в Київській області, які виразились у порушенні вимог статті 64 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно доповідної записки начальника УПД ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_2 від 08 березня 2022 року, зокрема, ОСОБА_1 не прибула на робоче місце за адресою місця дислокації підрозділу.

08 березня 2022 року начальником ГУНП в Київській області затверджено висновок службового розслідування, зі змісту якого вбачається, що незважаючи на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", наказ Національної поліції України від 23 лютого 2022 року № 171 "Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності", статтю 64 Закону України "Про Національну поліцію України", капітан поліції ОСОБА_1 не прибула на робоче місце за адресою місця дислокації.

В ході службового розслідування опитаний начальник УПД ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_2 пояснив, що 24 лютого 2022 року близько 04 години ранку особовим складом УПД ГУНП в Київській області у черговій частині ГУНП в Київській області отримано табельну вогнепальну зброю для подальшого виконання службових обов`язків, після отримання табельної вогнепальної зброї до місця дислокації не прибула капітан поліції ОСОБА_1 (...) пояснив, що він відпускав зі служби жінок за погодженням з керівництвом Головного управління та які відпросилися. Наголосив, що ОСОБА_1 в нього не відпрошувалась, на службу не вийшла безпідставно. Стосовно ОСОБА_1 ОСОБА_2 пояснив, що остання після початку бойових дій відправилась до м. Переяслав Бориспільського району, де службові обов`язки не виконувала.

Опитаний старший інспектор з ОД ВПК УПД ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_3 повідомив, що на службу не прибували, у тому числі, і ОСОБА_1 .

Встановлені обставини, на переконання Комісії, свідчать про те, що у діях інспектора відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, наказу Національної поліції України від 23 лютого 2022 року № 171 "Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності", підпункту 5 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01 лютого 2016 року № 70, які виразилися у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставному не виході на службу з 24 лютого 2022 року по 08 березня 2022 року для виконання завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам та не здачі до чергової частини отриманої вогнепальної зброї.

За результатами проведеного службового розслідування відповідач дійшов висновку, зокрема, що за вчинення вказаного дисциплінарного проступку до інспектора відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 необхідно застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Пунктом 10 наказу Головного управління Національної поліції у Київській області від 08 березня 2022 року № 55 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області" за порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року за № 2337-УІІІ, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, наказу Національної поліції України від 23 лютого 2022 року № 171 "Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності", підпункту 5 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01 лютого 2016 року № 70, які виразилися у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставний не вихід на службу з 24 лютого 2022 року по 08 березня 2022 року для виконання завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам та не здачі до чергової частини отриманої вогнепальної зброї, інспектора відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Наказ Головного управління Національної поліції у Київській області від 08 березня 2022 року № 55 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області" було реалізовано наказом Головного управління Національної поліції у Київській області від 09 березня 2022 року № 45 о/с (по особовому складу), яким капітана поліції ОСОБА_1 (0001773), інспектора відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Шостий апеляційний адміністративний суд, приймаючи постанову від 23 травня 2023 року, виходив з того, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки, на відміну від іншої служби/професії/особи, служба в поліції вимагає від поліцейського особливої обачності та неухильного виконання вимог Конституції України та Законів, що тісно пов`язується із захистом Держави, її громадян. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв`язку з чим, складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Виходячи з положень Наказу Національної поліції України від 23 лютого 2022 року №171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності» та статті 24 Закону № 580-VIII, всі поліцейські з 24 лютого 2022 року зобов`язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу, та виконувати свої безпосередні функціональні обов`язки, в тому числі, і завдання щодо захисту, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України.

Проте, як встановлено судом під час розгляду даного спору, капітан поліції ОСОБА_1 не прибула на робоче місце за адресою місця дислокації підрозділу, де служила або інших визначених місць для виконання завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам в період, що не заперечується і самим позивачем.

Отже, судом встановлено факт відсутності позивача на робочому місці (службі) в робочий час, у період воєнного стану в Державі, а відтак, висновок відповідача про відсутність ОСОБА_1 на службі без поважних причин, у період з 24 лютого 2022 року по 08 березня 2022 року, є обґрунтованим, а оскаржувані накази правомірними. При цьому позивач рапорт на ім`я керівника ГУНП в Київській області про залишення місця дислокації підрозділу не подавала та доказів отримання від керівника дозволу для такого залишення місця дислокації підрозділу матеріали справи не містять. Тобто, правових підстав для неявки на роботу ОСОБА_1 не мала.

Наполягаючи на необхідності скасування постанови апеляційного суду, позивач послалася на те, що з пояснень заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Київській області Черненка В.В. вбачається, що:

- на підставі наявної інформації та наочної оціненої обстановки, оцінивши ризики початку повномасштабних бойових дій як високі, ОСОБА_4 23 лютого 2022 року мав на меті забезпечити безпеку співробітниць відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУНП в Київській області, які мають неповнолітніх дітей, на випадок початку активних бойових дій у м. Києві та Київській області;

- ОСОБА_4 було відомо про те, що станом на 23 лютого 2022 року УПД ГУНП в Київській області формується Доручення щодо закріплень працівників за певними відділами поліції у Київській області;

- ОСОБА_4 також було відомо про те, що відповідальним за формування вищезазначеного Доручення визначено ОСОБА_2 , а саме Доручення погоджується керівництвом ГУНП в Київській області;

- оОскільки ОСОБА_4 не мав повноважень особисто приймати рішення щодо переміщення, закріплення тощо осіб, його ініціатива щодо забезпечення безпеки працівниць відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Київській області була виражена у зверненні до начальника УПД ГУНП в Київській області ОСОБА_2 з пропозицією розстановки жінок, яка виражалась у можливості їх відбуття в евакуацію та/або за місцем свого проживання на територію Київської області та їх закріплення за відповідним відділом поліції;

- ОСОБА_4 не мав реальної можливості зафіксувати таку ініціативу письмовим рапортом, а тому озвучив її ОСОБА_2 у телефонній розмові;

- ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4 про те, що має узгодити запропоновану розстановку із керівництвом ГУНП в Київській області;

- подальша доля ініціативи ОСОБА_4 була невідома, як і зміст Доручення, оскільки з 25 лютого 2022 року місце його проживання було тимчасово окупованим Російською Федерацією.

Отже, з наведеного випливає, що станом на 23 лютого 2022 року, тобто в переддень початку повномасштабного вторгнення, зокрема, менш ніж за 12 годин до початку активних бойових дій, в тому числі, на території Київської області, УПД ГУНП в Київській області та ГУНП в Київській області вже розглядалось питання щодо можливої, фактично, евакуації або переміщення працівників УПД ГУНП в Київській області з м. Києва для проходження служби в іншій місцевості.

ОСОБА_4 , як заступник начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Київській області, переймаючись за життя та здоров`я жінок та членів їх сімей, зокрема дітей, співробітниць ввіреного йому відділу, висловив пропозицію розстановки жінок у межах Київської області.

Запропонована ОСОБА_4 розстановка формувалась виходячи із місць проживання жінок стосовно тих жінок, які проживали у Київській області, та місць можливої евакуації жінок, які проживали у м. Києві.

Тобто, керівництвом ГУНП в Київській області, а саме заступником начальника ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , фактично легітимізовано переміщення співробітників УПД ГУНП в Київській області у межах Київської області, тобто надано дозвіл перебувати в межах обслуговування відповідного відділу поліції, за котрим їх закріплено.

Наведене свідчить про те, що фактично, жодного самовільного переміщення позивачем не здійснювалось, як і не здійснювалось невиходу на службу.

Питання можливого переміщення вирішувалось керівним складом ГУПН в Київській області, починаючи з 23 лютого 2022 року.

Ініціатива керівника позивача - заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , - яка була ним висловлена була прийнята до уваги та, як вбачається із доручення УПД ГУНП в Київській області, реалізована.

Крім того, з Доручення УПД ГУНП в Київській області від 23 лютого 2022 року «Про організацію несення служби особовим складом управління превентивної діяльності ГУНП в Київській області під час надзвичайного стану на території обслуговування ГУНП в Київській області» вбачається, що позивача 23 лютого 2022 року включено до групи збору та аналізу інформації. Дана група не закріплена за певним відділом поліції у Київській області, а здійснює свою діяльність на усій території обслуговування ГУНП в Київській області, тобто на території усієї Київської області, в тому числі й м. Переяслав-Хмельницький.

Тобто, позивач, починаючи з 23 лютого 2022 року, могла здійснювати переміщення в межах Київської області на підставі вищезазначеного Доручення, оскільки була включена у групу збору та аналізу інформації.

Однак, про існування зазначеного Доручення позивачу не було відомо, оскільки внаслідок початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України ознайомлення працівників із зазначеним Дорученням мало другорядне значення. Позивача із даним Дорученням не ознайомлювали, факт його існування та його зміст не був відомий позивачу взагалі.

Існування зазначеного Доручення та пояснення ОСОБА_4 є істотними нововиявленими обставинами, які свідчать про те, що існувала документально закріплена можливість переміщення позивача у межах Київської області до відділів поліції, які розташовуються на території усієї Київської області.

Відповідачем подано відзив на заяву відповідача, в якому зазначено, що письмові пояснень ОСОБА_4 не слід брати до уваги, оскільки ОСОБА_4 було звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1, статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року за № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, наказу Національної поліції України від 23 лютого 2022 року № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центу Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», підпункту 5 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01 лютого 2016 року № 70, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги працівника поліції, безпідставному невиході на службу з 24 лютого по 08 березня 2022 року для виконання завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам, поданні неналежного прикладу підлеглим, не вжитті заходів щодо дотримання службової дисципліни підпорядкованим особовим складом, неналежному проведенні індивідуально-виховної роботи з останніми та не здачі до чергової частини отриманої вогнепальної зброї.

Також відповідачем наголошено на тому, що ОСОБА_4 не наділений повноваженнями визначення місця несення служби поліцейського, зміни підрозділу тощо, оскільки такою особою є лише керівник ГУНП в Київській області.

Крім того, в матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_2 , які повністю спростовують пояснення ОСОБА_4 та інформацію про те, що ОСОБА_1 не володіла даною інформацією на момент подання позову та під час розгляду справи в суді. Також слід врахувати, що надати будь-які докази на підтвердження своїх пояснень ОСОБА_4 не зміг.

Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційні оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 вересня 2018 року (справа № 810/1545/15).

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, позивач вказала на те, що «позивач прибула 24 лютого 2022 року у приміщення УПД ГУНП в Київській області та потім, за наслідком отримання дозволу, зокрема, від заступника начальника ГУНП в Київській області, за погодженням зі своїм керівником ОСОБА_6 , - відбула до м. Переяслав-Хмельницький.

Вищезазначені нововиявлені обставини свідчать про те, що навіть упустивши дозвіл на переміщення, який наданий ОСОБА_6 та фактично, ОСОБА_2 , оскільки останній повідомляв керівництво відділу поліції у м. Переяслав-Хмельницький про прибуття позивача, позивач у будь-якому випадку абсолютно правомірно відбула до м. Переяслав- Хмельницький, що підтверджується Дорученням, яке наділяло позивача таким правом».

В той же час, всі матеріали, на основі яких мав вирішуватися спір, могли бути надані сторонами або витребувані судом за їх клопотанням. Неналежна підготовка сторін до розгляду справи у суді, недбале ставлення до з`ясування обставин справи та їх підтвердження відповідними доказами не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Між тим, з аналізу розглядуваної заяви позивача вбачається, що вона не погоджується з винесеним апеляційним судом рішенням по суті справи. Судом встановлено, що позивач скористалася своїм правом на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року шляхом подання до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відповідної касаційної скарги.

Однак, ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року касаційну скаргу позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року повернуто особі, яка її подала.

Крім того, ухвалами Верховного Суду від 22 червня 2023 року, від 29 червня 2023 року та від 10 липня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі №640/10156/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення коштів.

При цьому, суд виходив з того, що скаржником не наведено у касаційній скарзі жодних доводів та мотивів, що дають підстави для висновку, що судове рішення, постановлене у зазначеній справі, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Отже, зазначені позивачем обставини не відповідають переліку нововиявлених та виключних обставин, визначених процесуальним законом, а тому не можуть бути підставою для перегляду рішення апеляційного суду.

В той же час, позивачем не наведено жодних фактичних даних, які існували під час прийняття судом рішення у справі №640/10156/22 та не були відомі і не могли бути відомі під час розгляду справи, на спростування фактів, які було покладено в основу рішення.

Окремо слід зазначити, що процесуальний інститут нововиявлених обставин не повинен застосовуватися для виправлення судових помилок і недоліків, що були допущені під час розгляду справи в період первинного провадження. Новий розгляд справи, що використовується для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, не варто використовувати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини. В інших випадках це буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також Першого протоколу до цієї Конвенції.

Таким чином, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами повинен відбуватися з урахуванням загальних принципів здійснення правосуддя, зокрема тих, на обов`язкове дотримання яких звертає увагу Європейський суд з прав людини та які випливають зі змісту положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права.

Поряд з тим, слід звернути увагу суду, що Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU проти Румунії, № 28342/95 від 28 жовтня 1999 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для перегляду за нововиявленими чи виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року, а тому заява про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Керуючись ст. ст. 310, 321, 325, 326, 328, 361, 364, 369 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення коштів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев