Ухвала

від 09.08.2023 по справі 640/26383/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 серпня 2023 року

м. Київ

справа №640/26383/20

адміністративне провадження № К/990/26903/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023 у справі №640/26383/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Транс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (повернення первинної поданої апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору внаслідок відсутності фінансування), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали; до того ж скаржник у силу процесуальних норм має право на повторне звернення із апеляційною скаргою в межах присічного річного строку з моменту прийняття рішення судом першої інстанції.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПК Транс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати ряд рішень Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні..

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 позов задоволено та повний текст останнього виготовлено 14.06.2022.

Не погоджуючись із даним рішенням, податковий орган 16.08.2022 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору, а також відповідно до частини третьої статті 298 зазначеного Кодексу з огляду на визнання судом наведених скаржником у поданому разом зі скаргою клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав неповажними.

Ухвалою від 12.09.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд, задовольнивши клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження з урахуванням положень пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, в той же час відмовив останньому у задоволенні клопотання з питання відстрочення сплати судового збору та повернув скаржнику апеляційну скаргу з причини його несплати.

17.02.2023 контролюючий орган повторно подав апеляційну скаргу, в якій також порушив й питання поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, зазначаючи про те, що первинна апеляційна скарга була повернута йому у зв`язку з несплатою судового збору, що не позбавляє права на повторне апеляційне оскарження у встановленому процесуальним законодавством порядку; водночас, вказував про відсутність на час повторного подання апеляційної скарги коштів для сплати судового збору.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.06.2023, відмовивши у задоволенні клопотань відповідача про поновлення строків апеляційного оскарженні та відстрочення сплати судового збору, залишив апеляційну скаргу без руху, надавши заявнику десятиденний з дня вручення копії ухвали строк для зазначення інших підстав для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою та надання суду документу про сплату судового збору.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався у тому числі положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Водночас апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник подав клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, в якому посилався на відсутність на момент звернення до суду апеляційної інстанції бюджетного фінансування, необхідного для сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023 визнано неповажними наведені відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження, залишено без задоволення його клопотання про поновлення пропущеного строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження й такий строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропуск пов`язаний з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги; сплата ж судового збору є обов`язком сторони і має бути здійснена на час такого подання в строки, встановлені процесуальним законодавством.

Крім того, Шостий апеляційний адміністративний суд зауважив, що обставина звернення податкового органу з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений пунктом 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 22.08.2022 не відноситься до поважних причин і водночас не надає скаржнику права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Шостий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та ухвалою від 06.07.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023 у справі №640/26383/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Транс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник М.М. Гімон Р.Ф. Ханова