Рішення

від 08.08.2023 по справі 337/1681/23

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

08.08.2023

ЄУН № 337/1681/23

Провадження № 2/337/731/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2023 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Волошина Н.В.

адвоката Огородник І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа Четверта Львівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та помер у м.Токмак Пологівського району Запорізької області.

Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 4,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, к.н.2325281200:10:001:0023, яка знаходиться на території Жовтневої сільської ради Токмакського району, а також житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Вона є рідною сестрою покійного ОСОБА_2 та є спадкоємцем другої черги за законом. Окрім неї, інших спадкоємців немає. На момент смерті брата їй виповнилося 78 років, з 2013 року вона хворіє на хронічні захворювання, а після смерті брата перенесла інсульт, в результаті чого у неї порушена пам`ять та хода, почалися короткочасні втрати свідомості, через що вона потребувала постійного стороннього догляду.

Через тимчасову окупацію Токмакської територіальної громади РФ, органи державної влади припинили роботу, було припинено доступ до державних реєстрів, тому вона не могла отримали оригінал свідоцтва про смерть брата та не могла оформити свої спадкові права. Крім того, весь час вона продовжувала лікуватися, перебувала на стаціонарному лікуванні тривалий час і лише 01.03.2023 року вона змогла звернутися до Четвертої Львівської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого брата, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку із пропуском строку, необхідного для подачі заяви. Оскілки такий строк вона попустила з поважних причин, просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини 2 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 06.04.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, визначено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 09.05.2023 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов. За станом здоров`я пояснення не надавала.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Огородник І.І. підтримала заявлені позовні вимоги позивача з підстав, які зазначені у позові та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву у якій просив провести розгляд справи у відсутності представника відповідача та ухвалити законне та обгрунтоване рішення.

Представник третьої особи до суду не з`явився, надавши письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника четвертої Львівської державної нотаріальної контори, просив рішення ухвалити на розсуд суду.

Враховуючи вказане вище, суд вважає за можливе ухвалити рішення по справі у відсутності не з`явившихся представників сторін.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши подані сторонами докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , помер у м.Токмак Пологівського району Запорізької області ( а.с.7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 4,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, к.н.2325281200:10:001:0023, яка знаходиться на території Жовтневої сільської ради Токмакського району, а також житловий будинок по АДРЕСА_1 ..

Позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою покійного ОСОБА_2 ( а.с.8,9) та спадкоємицею другої черги за законом.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022/2022-02-24 «Про ведення воєнного стану в Україні» на території України було введено воєнний стан, який діє наразі та його продовжено до 18.11.2023 року.

28.02.2022КМУ було прийнято постанову №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». 06.03.2022 року КМУ було прийнято постанову №209 «Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року №164», якою було доповнено постанову КМУ №164 від 28.02.2022 пунктом з наступного змісту:«Установити, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється».

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначила, що окрім неї, інших спадкоємців немає. На момент смерті брата їй виповнилося 78 років, з 2013 року вона хворіє на хронічні захворювання, а після смерті брата перенесла інсульт, в результаті чого у неї порушена пам`ять та хода, почалися короткочасні втрати свідомості, через що вона потребувала постійного стороннього догляду, весь час вона продовжувала лікуватися, перебувала на стаціонарному лікуванні тривалий час. Зазначене підтверджено матеріалами цивільної справи ( а.с.19-30).

Крім того, доводи позивачки у цій частині повністю підтверджено показаннями свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , безпосередньо допитаних у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що вона є дочкою позивача. До листопада 2021 року мати жила одна, але стан її здоров`я, враховуючи вік, був поганим. Оскільки вона проживала окремо від матері, у м.Мелітополь Запорізької області, допомагали матері її сусіди, чоловік та дружина Шалені, які живуть у квартирі АДРЕСА_2 . Мати має хронічні захворювання, могла впасти, похилитися, вдаритися, з квартири не виходила. Коли мати дізналася про смерть брата, перенесла інсульт, після якого, маючи хронічні захворювання, стан здоров`я її ще більше погіршився, вона перестала пересуватися по квартирі, не могла їсти самостійно, пити, дійти до туалету, сама себе не обслуговувала, вона її перевертала у ліжку. Вона переїхала жити до матері у травні 2022 року та проживає з нею і у теперішній час. За цей час ОСОБА_1 неодноразово проходила курси лікування, але стан її здоров`я не покращився. У січні 2023 року мати, коли перебувала одна вдома, а вона знаходилася на роботі, впала у квартирі, отримала травму голови, в результаті їй накладено чотири шви. Коли вона ще проживала у м.Мелітополь, вона отримала свідоцтво про смерть дядька- ОСОБА_2 , але воно залишилося на непідконтрольній Україні території, тому було отримано повторну копію свідоцтво про смерть.

Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що він є сусідом ОСОБА_1 , проживає у квартирі АДРЕСА_2 , яка є поряд з квартирою ОСОБА_1 , знає ОСОБА_1 з 1987 року. До смерті брата, стан здоров`я ОСОБА_1 був поганий, вона не виходила з квартири, тому він зі своєю дружиною допомагали їй вийти хоч на балкон, дружина готувала їжу, прибирала у неї у квартирі, а він приносив продукти харчування. Про смерть брата ОСОБА_3 , він дізнався від самої ОСОБА_1 . Після цього, стан її здоров`я ще погіршився, вона перенесла інсульт. Коли до ОСОБА_1 приїхала дочка, лікуванням та доглядом, займалася вона, іноді його дружина їм допомагає. Після перенесеного інсульту, ОСОБА_1 перестала говорити, не може сама їсти та пити, доглядати за собою. А у 2023 році, він з іншим сусідом, підіймали ОСОБА_1 у квартирі, коли у відсутності дочки, вона впала та розбила голову.

Судом також встановлено, що 01.03.2023 року ОСОБА_1 звернутися до Четвертої Львівської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого брата ОСОБА_2 , що вбачається з копії матеріалів спадкової справи № 92/2023, яка заведена 01.03.2023 року Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою ( а.с.49-66).

Постановою державного нотаріуса Четвертої Львівської державної нотаріальної контори від 01.03.2023 року у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку із пропуском строку, необхідного для подачі такої заяви ( а.с. 13).

Згідност.1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3ст.1272 вказаного Кодексуза позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч.1ст. 1270ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно дост. 1272 ЦК Українивизначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост. 1270ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України.

Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно із частиною третьою статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, Верховним Судом у постановах від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19.

Надаючи оцінку наведеним доводам позивача у позові, суд враховує, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення, який мають враховувати учасники процесу, коли вступають у ті чи інші правовідносини, реалізують ті чи інші права.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд повинен врахувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, отримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд вважає, що наявні підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, терміном два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.1265,1268,1269,1270,1272ЦК України ст.3-5,12,13,76-82,89,229,247,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 09.08. 2023 року.

Суддя: Г.Є. Гнатик