Рішення

від 17.03.2023 по справі 450/3574/22

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/3574/22 Провадження № 2/450/316/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2023 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі :

головуючого судді Даниліва Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солонкіської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Садівниче товариство «Південне»

про(предметпозову):

визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0.0425 га, призначену для ведення садівництва, розташованої за адресою с. Солонка Львівського району Львівської області,

підстава позову (позиція позивача): в обгрунтуванняпозовних вимогпокликається нате,що згіднодовідки Садово-городньоготовариства «Південне»від 27.05.1998року ОСОБА_2 у вказаномутоваристві володієземельною ділянкою0.0425га.,про щоїй земельнимиорганами виданодержавний актна правовласності за№ 052825ІІІ-ЛВ,земельною ділянкоюволодіє з1980року,вона булаодинокою,із близькихнікого немає,довідка видана ОСОБА_1 опікуну ОСОБА_3 . Відповідно додоговору довічногоутримання від10.03.1998в реєстраційнійкнизі №19,реєстровий №2-2547від 02.08.1998 ОСОБА_2 передала майноза адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . З Державного акта на право приватної власності на землю Серії ПІ-ЛВ № 052825 вбачається, що спірна земельна ділянка загальною площею 0.0425 га. приватизована ОСОБА_2 на підставі рішення Виконавчого комітету Солонківської сільської ради Ід березня 1997 року. Цільове призначення цієї земельної ділянки: для ведення садівництва. З початку 1998 року позивач добросовісно заволодів вказаною земельною ділянкою і продовжує відкрито та безперервно володіти зазначеною ділянкою до теперішнього часу.

У судове засідання позивач не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.

Позиція відповідача: у судове засідання не з`явився.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Садівниче товариство «Південне»: у судове засідання не з`явився.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

04.11.2022 року ухвала суду про відкриття провадження у справі; 16.03.2023 року заява позивача про рзогляд справи у його відсутності.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

За час свого життя з підстав, що не заборонені законом, ОСОБА_2 , крім іншого, набула право власності на: земельну ділянку призначену для ведення садівництва площею 0,0425 га, розташовану на території с.т. «Південне» Солонківської сільської ради, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 052825 який виданий 16.05.1997 року на підставі рішення виконавчого комітету Солонківської сільської ради народних депутатів від 13.03.1997 року.

Як вбачається з довідки Садово-городнього товариства «Південне» від 27.05.1998 року ОСОБА_2 у вказаному товаристві володіє земельною ділянкою 0.0425 га., про що їй земельними органами видано державний акт на право власності за № 052825 ІІІ-ЛВ, земельною ділянкою володіє з 1980 року, вона була одинокою, із близьких нікого немає, довідка видана ОСОБА_1 опікуну ОСОБА_2 .

Відповідно до договору довічного утримання від 10.03.1998 в реєстраційній книзі № 294 реєстровий № 2-2547 від 02.08.1998 ОСОБА_2 передала майно за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 ввід 02.02.1998 року.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 824 від 23.03.2022 року, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», видано довідку, що згідно даних ОКП ЛОР «БТ1 та ЕО» станом на 29.12.2012 р. квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за: ОСОБА_2 згідно свідоцтва № НОМЕР_2 про право власності на квартиру, виданого виконавчим комітетом Львівської міської ради згідно з розпорядженням від 02.07.1996 р. №443.

Таким чином, як встановлено, позивач починаючи з 1998 року безперервно користується вищевказаною земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою с. Солонка Львівського району Львівської області та продовжує добросовісно та безперервно володіти та відкрито користуватися нею..

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.08.2019 у справі № 465/6560/15-ц. провадження № 61-23753свІ8. зазначено про те. що правовий інститут надувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду. Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності. Застосовуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Має значення факт добросовісності позивача саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнішній строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Звідси, йдеться про добросовісне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Таким чином, з огляду на фактичні норми закону, які регулюють спірні відносини, умовами набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю є: І) добросовісність користування земельною ділянкою, яке полягає у невчиненні особою перешкод власнику земельної ділянки у реалізації ним свого права власності на це майно протягом 15 років; 2) відкритість користування, яке має бути очевидним для усіх інших осіб; 3) безперервність користування протягом 15 років: 4) відсутність документів, які б свідчили про наявність у громадянина прав на цю земельну ділянку. Вищевказана правова позиція узгоджується з позицією, яка викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 729/608/17 про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю. Такий правовий висновок викладений також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).

Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

А тому суд приходить до висновку, що позивач добросовісно заволодів майном, більше 15 років відкрито, безперервно володіє ним, а тому набув право власності за набувальною давністю на земельну ділянку загальною площею 0.0425 га, за цільовим призначенням для ведення садівництва, згідно Державного акту на право власності на землю ІП-ЛВ № 052825, розташованої за адресою с. Солонка Львівського району Львівської області.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259, 263 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 , задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0.0425 га, призначену для ведення садівництва, розташованої за адресою с. Солонка Львівського району Львівської області в порядку набувальної давності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 17.03.2023 року.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 ; Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04369699, с. Солонка, вул. Центральна, 3 Львівської області; Садівниче товариство «Південне», ЄДРПОУ 38127502, с. Солонка Львівської області.

СуддяЄ. О. Данилів