Рішення

від 30.07.2023 по справі 754/2342/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 754/2342/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

при секретарі судового засідання - Ковалівській В.В., Музики В.П.,

За участю представника позивача Мітіна І.І.

Представника відповідача ОСОБА_3

Представника 3-ї особи Міхнюк О.О.

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Національного медичного університету імені О.О.Богомольця до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міністерство охорони здоров`я України про відшкодування вартості навчання

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача витрати пов`язані з навчанням,у вищомунавчальному закладів сумі 190405,90 грн.,а також судові витрати. В обґрунтування вимог посилався на те, що відповідач 11.08.2013 року була зарахована до Національного медичного університету імені О.О.Богомольця на спеціальність «лікувальна справа» медичного факультету №2 Наказом №1660/л-1 від 11.08.2013р. , Відповідачка уклала з Позивачем Угоду «Про підготовку фахівців з вищою освітою» від 26.08.2013 р. №130118, відповідно до якої зобов`язалась прибути після закінчення вищого закладу освіти на місцем направлення і відпрацювати не менще трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати відповідно до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку. Наказом №1781/л-1 від 22.06.2020 року Відповідачка була відрахована з ВНЗ у зв`язку з закінченням повного курсу навчання за спеціальністю «Лікувальна справа» та присвоєнням кваліфікації лікаря з 26.06.2020 року. 07.09.2022 р. Позивачем було отримано повідомлення від КНГІ «КНП «Центр первинної медико санітарної допомоги» Печерського району вх.№1731 про те, що Відповідачку було звільнено з посади лікаря-інтерна загальної практики -загальної практики - сімейної медицини амбулаторії загальної практики-сімейної медицини №8 за власним бажанням на підставі наказу КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва №209-к/тр від 29.07.2022 р. Отже, Відповідачка закінчивши навчання на бюджетній формі в НМУ іменіО.О. Богомольця, за місцем призначення до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва не відпрацювала 3 роки за державним замовленням після закінчення інтернатури, чим порушила умови угоди «Про підготовку фахівців з вищою освітою», відповідно до якої зобов`язався прибути після закінчення вищого закладу освіти на місцем направлення і відпрацювати не менще трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати відповідно до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку, та жодних доказів про поважність причин не відпрацювання не повідомила., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути суму витрат нанавчання з відповідача.

25.04.2023 р. представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач позов не визнає, вважає позовні вимоги безпідставними, що не підлягають задоволенню. Вказувала, що у зв`язку з тим, що її чоловік ОСОБА_2 проходить військову службу в СБУ, та 19 липня 2022 року призначений на посаду начальника Управління СБУ в Харківській області, що не співпадає з місцем розташування місця роботи Відповідачки. На підставі чого Відповідачка вважає що має право розірвати Угоду про підготовку фахівців з вищою освітою згідно п.9 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого Наказом МОЗ України від 25.12.1997 р. №367

15.05.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якого позивач заперечує щодо відзиву відповідача. Відповідачка жодних документів підтверджуючих наявність випадку для розірвання Угоди не надала ні Позивачу ні до місця відпрацювання, та була звільнена

29.07.2022 р. за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України після виникнення випадку за яким Відповідачка мала право розірвати Угоду.

Своїм правом розірвати Угоду про підготовку фахівців з вищою освітою Відповідачка не скористалась.Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник 3-ї особи пояснення не надали.

Ухвалою Деснянського раойнного суду м.Києва 22.02.23р. справу направлено за підсудністю.

Ухвалою Печерського районого суду м.Києва від 20.03.2023р. відкрито провадження в порядку спрощеного з викликом сторін.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Встановлено, ОСОБА_1 була зарахована на бюджетну форму навчання на перший курс денної форми навчання з 11 серпня 2013 року за спеціальністю «лікувальна справа» медичного факультету №2 Наказом №1660/л- 1 від 11.08.2013 року до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця .

Відповідачка уклала з Позивачем Угоду «Про підготовку фахівців з вищою освітою» від 26.08.2013 р. №130118

Наказом №1781/л-1 від 22.06.2020 року . Відповідачка була відрахована з ВНЗ у зв`язку з закінченням повного курсу навчання за спеціальністю «Лікувальна справа» та присвоєнням кваліфікації лікаря з 26.06.2020 року.

Відповідачка звернулась до позивача з заявою від 05.05.2020 р. в якій просила надати їй право на самостійне працевлаштування. На підставі чого Відповідачу Університетом було видано Довідку про надання можливості самостійного працевлаштування.

На підставі даної Довідки Відповідачка звернувся до Департаменту охорони здоров`я Київської міської державної адміністрації Виконавчого органу Київської міської ради для направлення на проходження інтернатури та працевлаштування.

На підставі Наказу Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська Державна адміністрація) Департаменту охорони здоров`я №1079/к від 28.07.2020 року (докази додаються) Про працевлаштування лікаря ОСОБА_1 , Відповідачка була направлена на посаду лікаря-інтерна за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина» до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва та КНП «Консультативно-діагностичний центр №1 Дарницького району м.Києва, та направлена для проходження заочного розділу інтернатури за цією спеціальністю тривалістю 12 місяців. Для проходження очного розділу інтернатури Відповідачка направлена на базу НМУ імені О.О. Богомольця тривалістю 10 місяців відповідно до графіків проходження навчання, та прийнята на роботу згідно наказу № 161 -к/тр від 31 липня 2020 року з 01.08.2020 року на посаду лікаря-інтерна загальної практики - сімейного лікаря амбулаторії загальної практики-сімейної медицини №8.

Відповідачка була звільнена з посади лікаря-інтерна загальної практики -загальної практики - сімейної медицини амбулаторії загальної практики-сімейної медицини №8 за власним бажанням на підставі наказу КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва №209-к/тр від 29.07.2022 р.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказано, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки частина друга статті 52 ЗУ «Про освіту», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто вступу відповідача до університету, та вищезазначені нормативно-правові акти, які передбачали обов`язок студента відпрацьовувати занаправленням, були чинними, то такі цивільні правовідносини, що виникли між сторонами з моменту укладання угоди про підготовку фахівців з вищою освітою, регулюються саме ними.

Згідно з частиною другою статті 52 Закону України від 23 травня 1991 року «Про освіту», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов`язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обов`язок випускника відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання за умов, що були погоджені між сторонами, передбачено частиною другою статті 52 Закону України «Про освіту» (яка була чинною з 23 березня 1996 року по 06 вересня 2014 року, у тому числі на час укладення типової угоди про підготовку фахівця з вищою освітою від 07.07.2009 р. № 254), пунктом 2 Указу Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», пунктом 14постанови Кабінету Міністрів Українивід 22серпня 1996року №992«Пропорядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів,підготовка яких здійснювалася задержавним замовленням» (чинний на час укладення типової угоди про підготовку фахівця з вищою освітою 07.07.2009 р. № 254) та пунктом 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року № 367.

Зазначеними вище нормативними актами визначено, що випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направлені на роботу; незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов`язку прибути на роботу за призначенням; у разі, якщо його звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Відповідно до розрахунку середньої вартості підготовки одного студента в НМУ імені О.О. Богомольця за рахунок бюджетних коштів, вартість навчання становить 190 405,90 грн.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховним Судом від 20 березня 2019 року у справі №753/95/46/16-ц провадження №61-132777св18 та від 30 жовтня 2019 року у справі №754/9440/16-ц провадження №61-22235св18.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до укладеної між сторонами угоди від 26.08.2013р. позивач зобов`язувався забезпечити студентові місце працевлаштування в державному секторі народного господарства після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації .

Відповідачка зобов`язувалась прибути після закінчення вищого закладу освіти на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років. У разі відмовити їхати за призначенням- відшкодувати вартість навчання у встановленому порядку. Зміни та доповнення до цієї угоди вносяться шляхом додаткових угод.

Судом встановлено , що позивач не забезпечив студентові місце працевлаштування в державному секторі народного господарства, відповідач попросила надати їй право самостійно обрати місце працевлаштування. Додаткові угоди сторонами не укладались.

Порядок працевлаштування визначено Постановою кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №992 (втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 №376).

На виконання вказаної Постанови КМУ, Міністерством охорони здоров`я України видано наказ від 25.12.1997 №367, яким затверджено Порядок працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (далі по тесту -Порядок).

Наказ МОЗ України від 25.12.1997 №367 втратив чинність 09.09.2022 на підставі Наказу МОЗ України від 11.08.2022 №1452, відповідно до якого, для осіб, які зараховані на навчання за державним замовленням та які уклали Угоди про підготовку фахівців з вищою освітою, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», застосовується законодавство, яке діяло на момент укладення таких угод.

Відповідно до пункту 9 Порядку, розірвати угоду, передбачену пунктом 5 цього ж Порядку, випускник має право, серед іншого, з тих підстав, що її чоловік проходить військову службу (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах , Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року строком на ЗО діб. В подальшому, відповідно до Указів Президента України, продовжено на території України воєнний стан до 20.05.2023.

19.07.2022 чоловіка Відповідача - ОСОБА_2 , (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 16.08.2013р.), Указом Президента України №516/2022 призначено на посаду начальника Управління Служби безпеки України в Харківській області, з місцем розташування несення служби в місті Харків Харківської області.

Наказом Голови Служби безпеки України від 14.10.2008 №772

(зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 31.12.2008 №1323/160140) затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України.Відповідно до вищевказаної Інструкції та Положення співробітники Служби безпеки України являються військовослужбовцями вказаного відомства.

Відповідач, у зв`язку з проходженням її чоловіком військової служби в Службі безпеки України та відповідно до Указу Президента України №516/2022 від 19.07.2022, яким чоловіка відповідача призначено на посаду начальника Управління Служби безпеки України в Харківській області, з місцем розташування несення служби в місті Харків Харківської області, відповідно до пункту 9 Порядку мала беззаперечне право на розірвання угоди про підготовку фахівців з вищою освітою №130118 від 26.08.2013.

20.06.20233р. була видана довідка для подання до Національного медичного університету ім..О.О.Богомольця про проходження ОСОБА_2 військової служби в СБУ.

Відповідач, скориставшись своїм правом, в тому числі й визначеним пунктом 9 Порядку, подала за місцем відпрацювання до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Печерського району міста Києва, документи підтверджуючі наявність в неї випадку для розірвання угоди про підготовку фахівців з вищою освітою.

Відповідачка надіслала відповідь на претензію позивача , в якій не погоджувалась з пред`явленими вимогами та просила скласти відповідний протокол про розірвання угоди від 26.08.2013р. , також була надана відповідна довідка.

Тому твердження позивача , що відповідачка жодних документів підтверджуючих наявність випадку для розірвання Угоди не надала та своїм правом розірвати Угоду про підготовку фахівців з вищою освітою не скористалась є безпідставним та спростовуються матеріалами справи.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовів вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст..141 ЦПК України в зв`язку з відмовою в позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 16, 509, 526, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові Національного медичного університету імені О.О.Богомольця до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міністерство охорони здоров`я України про відшкодування вартості навчання.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

позивач : Національний медичний університет імені О.О.Богомольця: 01601,м.Київ, бульвар Тараса Шевченка,13

відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1

третя особа: Міністерство охорони здоров`я України: 01601,м.Київ, вул.. Грушевського,7

Суддя Остапчук Т.В.