Постанова

від 10.08.2023 по справі 1-3/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-п/803/1343/23 Справа № 1-3/11 В.о. Голови суду - ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

10 серпня 2023 року м. Дніпро

В.о. голови Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши питання про визначення підсудності кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364, ч.2 ст.15, ч.3 ст.368 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

01 серпня 2023 року захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заявила клопотання про передачу справи з одного суду до іншого, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що кримінальна справа надійшла до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки справа повинна розглядатися тим судом в районі діяльності якого вчинено злочин. Якщо місце вчинення злочину встановити не можна, то справа повинна бути розглянута судом, в районі діяльності якого закінчено дізнання чи досудове слідство. Досудове слідство у даній кримінальній справі органи досудового розслідування м. Новомосковська чи Новомосковського району ніколи не здійснювали, жодного епізоду злочинів не вчинено на території юрисдикції Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Місцем скоєння злочинів є м. Кам`янське Дніпропетровської області та смт. Петриківка Дніпропетровської області. Досудове слідство проводилося прокуратурою Петриківського району Дніпропетровської області та прокуратурою Дніпропетровської області. Більшість свідків у цій справі проживають у м. Кам`янське Дніпропетровської області та смт. Петриківка Дніпропетровської області. Обвинувачені також проживають один в м. Кам`янське Дніпропетровської області, а другий у смт. Петриківка Дніпропетровської області.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року клопотання захисника ОСОБА_4 задоволено, кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364, ч.2 ст.15, ч.3 ст.368 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, керуючись ст.38 КПК України (1960 р.) направлено до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.

Розглянувши постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року, клопотання захисника ОСОБА_4 , перевіривши матеріали справи, встановила наступне.

Судовий розгляд вказаної кримінальної справи розпочато за правилами КПК України в редакції 1960 року, що набарав чинності 01 січня 1961 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 КПК України, при провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.

Згідно з п. 11 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (в редакції 2012 року) кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 29 червня 2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3). У Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 Конституційний Суд вказав, що із конституційних принципів рівності та справедливості випливає вимога визначеності, ясності й недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абз. 2 п.п. 5.4 п. 5).

У справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and others v. the United Kingdom) від 23 вересня 1998 року (п.54) ЄСПЛ наголосив, що «Конвенція вимагає, щоб усе право - писане чи неписане - було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія».

Відповідно до ст.38 КПК України (1960 р.) кримінальні справи №21059003, №2169025, №21059045, №70079104, №70079023/1, які перебували в провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області, головою Апеляційного суду Дніпропетровської області, передані за підсудністю до Царичанського районного суду Дніпропетровської області, на підставі того, що обвинувачуваний ОСОБА_2 обіймав посаду голови Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

Постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2007 року кримінальна справа №21059045 об`єднана в одне судове провадження з кримінальними справами №21059003 та №2169025.

Постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2008 року кримінальні справи №21059003, №32169025, №21059045, які перебували в одному судовому провадженні, об`єднано з іншими судовими провадженнями з розгляду кримінальних справ №70079104 та №70079023/1.

07 вересня 2016 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області постановив вирок, яким визнав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 невинуватими та виправданими у вчинені злочинів, за якими було висунуто обвинувачення, на підставі недоведеності в діянні підсудних складів злочинів.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпопетровської області від 19 грудня 2016 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2016 року скасовано, а справу повернуто на новий судовий розгляд до Царичанського районного суду Дніпропетровської області.

12 січня 2017 року головою Апеляційного суду Дніпропетровської області відповідно до ст.38 КПК України (1960 р.) кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, передано за підсудністю до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, на підставі подання Царичанського районного суду Дніпропетровської області, у зв`язку з неможливістю створити колегію суддів для розгляду даної справи.

У зв`язку з чим, доводи захисника ОСОБА_4 в клопотанні про передачу справи з одного суду до іншого від 01 серпня 2023 року, стосовного того, що кримінальна справа надійшла до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з порушенням правил територіальної підсудності є необґрунтованими.

Відповідно до ст.42 КПК України (1960 р.), спори про підсудність між судами не допускаються. Кримінальна справа, надіслана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтями 38-41 цього Кодексу, повинна бути прийнята цим судом до свого провадження, якщо при цьому не перевищується компетенція суду.

Втім, враховуючи обставини викладені в постанові Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_2 проживає в смт. Петриківка Дніпропетровської області, а обвинувачений ОСОБА_3 проживає в м. Кам`янське Дніпропетровської області, крім того те, що більшість свідків у цій кримінальній справі проживають на території Петриківського району Дніпропетровської області (в смт. Петриківка, с. Чаплинка, с. Хуторське, с. Лобойківка), беручи до уваги їх вік та незадовільний стан здоров`я, а також те, що підстави, які не дозволяли Петриківському районному суду Дніпропетровської області розглядати дану кримінальну справу, перестали існувати, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 перестав обіймати посаду голови Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, вважаю за доцільне, задля забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду справи, зважаючи на строки розгляду справи та територіальну наближеність, визначити підсудність даної кримінальної справи за Петриківським районним судом Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1 ст.38 КПК України (1960 р.) з метою забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду справи, а також найкращого забезпечення виховної ролі судового розгляду, в окремих випадках справа може бути передана на розгляд суду за місцем проживання чи роботи обвинуваченого або за місцем знаходження більшості свідків.

Відповідно до ч.3 ст.38 КПК України (1960 р.) питання про передачу справи з одного районного, районного у місті, міського, міськрайонного суду до іншого в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, міст Києва і Севастополя, вирішується головою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, головами відповідних апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя.

Відповідно до ч.1 ст.41 КПК України (1960 р.) суддя, встановивши, що кримінальна справа не підсудна даному суду, надсилає її за підсудністю; про це суддя виносить постанову.

У зв`язку з вищевикладеним, вважаю, що кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364, ч.2 ст.15, ч.3 ст.368 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, необхідно передати до Петриківського районного суду Дніпропетровської області для розгляду.

Керуючись ст.38, 41 КПК України (1960 р.), -

П О С Т А Н О В И Л А:

Кримінальну справу №1-3/11 (1/183/4/23) за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364, ч.2 ст.15, ч.3 ст.368 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, передати до Петриківського районного суду Дніпропетровської області для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

В.о. голови суду: ОСОБА_1