Рішення

від 09.08.2023 по справі 490/7505/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/1878/2021 Справа № 490/7505/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

у складі головуючого судді - Черенкової Н.П.

при секретарі - Романовій К.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "БК "НІК - ЕКОБУД" про стягнення заборгованості по заробітній платі, третя особа - ГО "Миколаївська обласна організація УТОГ,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року позивач, який є інвалідом 3 групи зі слуху з дитинства, звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати у сумі 89721,70 грн. та судовий збір в сумі 898,00 грн.

Як на підставу позовних вимог вказав, що працював на Миколаївському учбово-виробничому підприємстві глухих за адресою: м.Миколаїв, вул. 10-а Воєнна, 63, по виготовленню меблів, оскільки є інвалідом групи зі слуху з дитинства. На вказаному підприємстві працював понад 20 років.

10.04.2019 ГО «Миколаївська організація УТОГ» уклала з ТОВ «БК «Нік-Екобуд» договір оренди нерухомого майна № 214/182-05. До нерухомого майна ввійшло нерухоме майно Миколаївського учбово-виробничого підприємства глухих та 17.04.2019 всіх працівників було переведено до ТОВ «БК «Нік-Екобуд» на ту ж саму посаду із збереженням заробітної плати в розмірі 4723,00 грн. З 17.04.2019 по липень 2019 вона щомісячно отримував заробітну плату в розмірі 4723,00 грн. З серпня 2019 року продовжував працювати, але виплату заробітної плати відповідач припинив. Під час затримки заробітної плати неодноразово з іншими працівниками він зверталася до директора ТОВ «БК «Нік-Екобуд» із вимогами вплатити заборговану заробітну плату, але до кінця 2019 року заробітну плату так і не отримав.

У зв`язку із порушенням прав на оплату праці звернувся до голови ГО «Миколаївська організація УТОГ» про допомогу у вирішенні питання з виплати заробітної плати ТОВ «БК «Нік-Екобуд». В свою чергу, голова ГО «Миколаївська організація УТОГ» звернувся до прокуратури щодо порушення керівництвом ТОВ «БК «Нік-Екобуд» вимог трудового законодавства в частині невиплати працівника (особам з інвалідністю зі слуху) заробітної плати. Звернення ГО «Миколаївська організація УТОГ» було перенаправлено до управління Держпраці Миколаївської області. Згідно відповіді управління Держпраці Миколаївської області від 07.08.2020 № кол-275-02/2 за адресою: м.Миколаїв, вул.10-а Воєнна, 63 ТОВ «БК «Нік-Екобуд» відсутнє, за телефоном керівник не відповідає, проведення в межах повноважень інспектора праці інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства з питань праці неможливе.

Згідно наданої на адвокатський запит відповіді Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повідомило, що страхувальник ТОВ «БК «Нік-Екобуд» звітував про нарахування заробітної плати та здійснення відрахувань на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 за періоди квітень-грудень 2019 року. Згідно карток особових рахунків ТОВ «БК «Нік-Екобуд» має борг по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з жовтня 2019 року.

Вказана інформація є підтвердженням того, що він працював і за ньго звітувало ТОВ «БК «Нік-Екобуд» .

Надати довідку про прийняття на роботу в ТОВ «БК «Нік-Екобуд» та про розмір заробітної плати та розмір заборгованості не має можливості, так як вся документація знаходиться в сейфі у керівника підприємства, який на роботу не з`являється.

Посилаючись на наведені обставини та не виплату заробітної плати за період з 01.08.2019 року по 20.10.2020 року, тобто за 415 днів, позивач просить стягнути на свою користь заборгованість із заробітної плати у зазначеному розмірі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2020 року визначено головуючого по справі - суддю Черенкову Н.П.

Ухвалою від 16.11.2020 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 16.11.2020 року витребувано з ТОВ "БК "НІК - ЕКОБУД" письмові докази про виплату ОСОБА_1 , ІНН: НОМЕР_1 , заробітної плати за серпень-грудень 2019 року та у разі наявності заборгованості за серпень-грудень 2019 року надати відповідну довідку про заборгованість.

Однак станом на 17.05.2021 року вимоги ухвали від 16.11.2020 року відповідачем не виконано.

Ухвалою від 17.05.2021 року постановлено витребувати у ТОВ "БК "НІК - ЕКОБУД" письмові докази про виплату ОСОБА_1 , ІНН: НОМЕР_1 , заробітної плати за серпень-грудень 2019 року та у разі наявності заборгованості за серпень-грудень 2019 року витребувати відповідну довідку про заборгованість.

Ухвалою 08.08.2022 року закрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.10.2022 року відкладено розгляд справи на 08.12.2022 року; доручено Центральному відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) забезпечити виконання ухвали суду від 16.11.2020 року, а саме: витребувати від ТОВ "БК "НІК - ЕКОБУД" письмові докази про виплату ОСОБА_1 , ІНН: НОМЕР_1 , заробітної плати за серпень-грудень 2019 року та у разі наявності заборгованості за серпень-грудень 2019 року витребувати відповідну довідку про заборгованість.

Ухвалою суду від 01.03.2023 року визнано обов`язковою явку у судове засідання позивача ОСОБА_1 для надання особистих пояснень; роз`яснено, що відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; повторно доручено Центральному відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) забезпечити виконання ухвали суду від 16.11.2020 року, а саме: витребувати від ТОВ "БК "НІК - ЕКОБУД" письмові докази про виплату ОСОБА_1 , ІНН: НОМЕР_1 , заробітної плати за серпень-грудень 2019 року та у разі наявності заборгованості за серпень-грудень 2019 року витребувати відповідну довідку про заборгованість.

Ухвали суду не виконані.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за йоговідсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач та представник третьої особи до судового засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзив та заперечення на позов не надали.

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутності сторін, заочний розгляд справи.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи з дитинства (по слуху), що підтверджується довідкою МСЕК серії 10 ААБ527332.

10.04.2019 між ГО «Миколаївська організація УТОГ» уклала з ТОВ «БК «Нік-Екобуд» договір оренди нерухомого майна № 214/182-05, переданого в оренду нерухомого майна ввійшло нерухоме майно Миколаївського учбово-виробничого підприємства глухих.

З адресованого ГО «Миколаївська організація УТОГ» до управління Держпраці Миколаївської області листа від 23.06.2020 № 01-15/085 вбачається, що до Громадської організації звернулася група осіб з інвалідністю зі слуху 3 групи з дитинства, в т.ч. ОСОБА_1 , які з 17.04.2019 прийняті на роботу в ТОВ «БК «Нік-Екобуд» на посадах прибиральника, облицювальника кромки, складальник меблів, оббійника меблів з посадовим окладом 4723,00 грн. З серпня 2019 року Товариство перестало сплачувати їм заробітну плату і не повернуло працівникам трудові книжки. Посилаючись на порушення трудового законодавства ГО «Миколаївська організація УТОГ» просила розглянути вказане звернення.

З відповіді управління Держпраці у Миколаївській області від 07.08.2020 слідує, що Управлінням 22.07.2020 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ «БК «Нік-Екобуд» за його місцезнаходженням з метою перевірки фактів, викладених у зверненні. В результаті перевірки встановлено, що за адресою місцезнаходження ТОВ «БК «Нік-Екобуд» підприємство відсутнє. Про інше місцезнаходження підприємства Управлінню не відомо. Одночасно Управлінням роз`яснено, що порушення роботодавцем відносно працівника законодавства про працю є індивідуальним трудовим спором, який можливо вирішити в судовому порядку.

Згідно відповіді Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області від 27.07.2020, наданої голові ГО «Миколаївська організація УТОГ» фактів кримінального чи адміністративного правопорушення не встановлено, у зв`язку із чим подальшу перевірку по зверненню припинено.

Направлене ГО «Миколаївська організація УТОГ» до Миколаївської місцевої прокуратури № 2 звернення про порушення ТОВ «БК «Нік-Екобуд» вимог законодавства про працю України відносно працівників - інвалідів зі слуху 3 групи листом від 02.07.2020 № 32-3699р-20 перенаправлено до управління Держпраці у Миколаївській області.

З наданої на адвокатський запит відповіді ГУ ПФУ в Миколаївській області від 06.11.2020 № 1400-0604-8/65033 вбачається, що страхувальник ТОВ «БК «Нік-Екобуд» звітував про нарахування заробітної плати та здійснення відрахувань на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 . Згідно карток особових рахунків ТОВ «БК «Нік-Екобуд» має борг по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з жовтня 2019 року.

Із змісту позову вбачається, що позивач отримував заробітну плату на ТОВ «БК «Нік-Екобуд» по липень 2019 року. З 01 серпня 2019 року він продовжував працювати, але виплата йому заробітної плати підприємством не здійснювалася. В позові позивач також вказав, що працював до 20 жовтня 2020 року (включно) і заборгованість по заробітній платі за цей період склала 89721,70 грн.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного правового регулювання.

Частиною четвертою статті 43 Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці», частиною першою статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

У Рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» й «оплата праці», які використані у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини). Крім того, Конституційний Суд України у тому ж рішенні дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат (абзац восьмий пункту 2.1 мотивувальної частини).

Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазн статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За змістом частини першою статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Отже, виходячи з положень КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності. Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахунково-платіжна відомість.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Згідно положень статей 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не звільняє позивача процесуального обов`язку доведення наявності права на отримання відповідних сум.

За положеннями частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом та підтверджується листом ГУ ПФУ в Миколаївській області від 06.11.2020 № 1400-0604-8/65033 позивач працював на ТОВ «БК «Нік-Екобуд» до 20 жовтня 2020 року (включно). Виплату заробітної плати їй відповідачем проведено по липень 2019 року.

Враховуючи встановлені процесуальним законом межі судового розгляду та наявні у справі докази, які підтверджують наявність трудових відносин позивача з відповідачем по 20.10.2020року, а також невиплату позивачу заробітної плати з 01.08.2019 року по 20.10.2020 року, відповідно на користь позивача підлягає стягненню заробітна плата за вказаний період.

Щодо розміру заборгованості по заробітній платі, то як вбачається з матеріалів справи місячний розмір для позивача складає 4 173 грн., за період з 01.08. по 31.12.2019 року, з 01.01.2020 року по 31.08.2020 року- 4723 грн.,, з 01.09.2020 року по 20.10.2020 року- 5000 грн. , за 35 робочих днів (5000 :21х 35), встановлена державою мінімальна заробітна плата.

За такого , за період з 01.08.2019 року по 31.12.2019 року заборгованість по заробітній платі з врахуванням кількості робочих днів-106, складає 21063,26 грн., ( 4173 :21х106), за період з 01.01.2020 року по 31.08.2020 року - 164 робочі дні - 36 883,60 грн.( 4723:21х164), та за 35 робочих днів у період з 01.09.2020 року по 20.10.2020 року, виходячи із мінімальної заробітної плати у 5000 грн.( 5000: 21х35), а всього 66280,36 грн. ( 21063,26+ 36 883,60+ 8333,5) ,який відповідачем не спростовано та яку позивач отримувала по липень 2019 року.

З огляду на встановлені обставини та наявні в справі докази, суд приходить до висновку про доведеність невиплати відповідачем позивачу заробітної плати за вищезазначенийперіод у розмірі- грн. (4723,00 х 5). Тому саме такий розмір заборгованості із заробітної плати підлягає стягненню користь позивача без утримання податків та загальнообов`язкових платежів.

Так як при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 898,00 грн., а позовні вимоги задоволено частково відповідно з відповідача на користь позивача на підставі статті 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 663,35 грн. керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення невиплаченої заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нік-Екобуд» на користь заборгованість із заробітної плати за період з 01 серпня 2019 року по 20 жовтня 2020 року в розмірі 66 280,36 грн.без утримання податків та загальнообов`язкових платежів, а також судовий збір в сумі 663,35 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення виготовлений 09 серпня 2023 року

Суддя Н.П. Черенкова