Ухвала

від 03.08.2023 по справі 873/319/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"03" серпня 2023 р. м. Київ Справа№ 873/319/23

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Станік С.Р.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 03.08.2023:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно- фінансового бізнесу" від 16.05.2023 у третейській справі № 249/23 (третейський суддя Мамченко Ю.В.)

у справі №873/319/23

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк "

до Приватного підприємства «АРКАДА»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

01.05.2023 Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" з позовом до Приватного підприємства «АРКАДА» про стягнення заборгованості за кредитним договором №011/0173/00918067 від 26.10.2020.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 16.05.2023 у третейській справі № 249/23 позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до Приватного підприємства «АРКАДА» про стягнення заборгованості задоволено частково, а саме:

- стягнуто з Приватного підприємства «АРКАДА» на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за кредитним договором №011/0173/00918067 від 26.10.2020 у сумі 78 962 (сімдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн. 29 коп.;

- стягнуто з Приватного підприємства «АРКАДА» на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» третейський збір у сумі 1 189 (одна тисяча сто вісімдесят дев`ять) грн. 62 коп.

12.07.2023 від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 16.05.2023 у третейській справі № 249/23.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 12.07.2023 справу №873/319/23 передано на розгляд головуючому судді Станіку С.Р.

Згідно статті 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 352 Господарського процесуального кодексу України, питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно- фінансового бізнесу" від 16.05.2023 у третейській справі № 249/23. Розгляд справи №873/319/23 за заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно- фінансового бізнесу" від 16.05.2023 у третейській справі № 249/23 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Приватного підприємства «АРКАДА» про стягнення заборгованості, призначено на 03.08.2023 о 13 год. 00 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А. Зал судових засідань № 16 (2 поверх).

27.07.2023 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно- фінансового бізнесу" надійшла третейська справа № 249/23. Разом з тим, Третейський суд при асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» повідомив, що до Третейського суду не надходило інформації щодо визнання третейської угоди у даній справі недійсною, скасування рішення Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 16.05.2023 у справі № 249/23 компетентним судом, наявність в провадженні Північного апеляційного господарського суду та інших судів заяви про оскарження чи скасування рішення Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 16.05.2023 у справі № 249/23. Склад Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу», яким прийнято рішення по справі № 249/23, відповідає вимогам закону.

31.07.2023 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" надійшла заява, в якій позивач просить розгляд справи № 873/319/23 проводити без участі представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», заяву підтримує в повному обсзі, просить її задовольнити.

У судовому засіданні 03.08.2023 судом здійснено розгляд заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно- фінансового бізнесу" від 16.05.2023 у третейській справі № 249/23 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Приватного підприємства «АРКАДА» про стягнення заборгованості.

Учасники справи в судове засідання 03.08.2023 представників не направили, про розгляд справи повідомлялись засобами поштового зв`язку, а саме ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 направлялась учасникам справи:

- позивачу (Акціонерне товариство «Райффайзен Банк») за адресою: вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, м. Київ, 01011, та шляхом направлення ухвали суду на електронні адреси, які вказані в матеріалах справи (legal.collection@raifaisen.ua; wo.division@raiffeisen.ua, крім того позивачем подана заява про проведення судового засідання без участі представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»;

- відповідачу (Приватне підприємство «АРКАДА») за адресою: вул.. Петра Іванова, бул. 1, м. Куп`янськ, Харківська обл., 63701, але поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «повертається: за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

При цьому, неявка в судове засідання учасників справи, які належним чином повідомлені про розгляд заяви, не є перешкодою для розгляду заяви відповідно до ч. 1 ст. 354 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно- фінансового бізнесу" від 16.05.2023 у третейській справі № 249/23 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Приватного підприємства «АРКАДА» про стягнення заборгованості, суд встановив наступне.

Як підтверджується матеріалами третейської справи № 249/23, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно- фінансового бізнесу" від 16.05.2023 позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Приватного підприємства «АРКАДА» про стягнення заборгованості задоволено частково, а саме:

- стягнуто з Приватного підприємства «АРКАДА» на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за кредитним договором №011/0173/00918067 від 26.10.2020 у сумі 78 962 (сімдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн. 29 коп.;

- стягнуто з Приватного підприємства «АРКАДА» на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» третейський збір у сумі 1189 (одна тисяча сто вісімдесят дев`ять) грн. 62 коп.

Рішення третейського суду мотивовано тим, що 26.10.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (назву змінено на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк») та Приватним підприємством «АРКАДА» укладено Кредитний договір №011/0173/00918067.

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 250000,00 гривень, а Позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені Договором.

П.1.3. Кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення кредиту - 26.10.2023, або інша дата, визначена відповідно до п.5.4. або статті 8 Договору (останній день строку користування Кредитом, до закінчення якого Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за Договором в повному обсязі).

Відповідно до п.1.4. Кредитного договору, кредит надається Позичальнику на розвиток бізнесу, а саме: фінансування витрат, пов`язаних з веденням господарської діяльності Позичальника, за винятком надання або повернення фінансової допомоги. До відносин сторін не застосовується Закон України «Про споживче кредитування».

Згідно п.2.1. Кредитного договору, протягом строку фактичного користування Кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3. Договору включно Позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 18,35% річних.

Позичальник скористався кредитними коштами у повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку, яку долучено до матеріалів справи. Таким чином, зобов`язання Позивачем виконано своєчасно та в повному обсязі.

П.5.1. Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором.

Відповідно до п.п.5.2.,5.3. Кредитного договору, Позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах згідно з графіком. Позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 26 числа, та при погашенні заборгованості за кредитом у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Позичальник свої зобов`язання щодо погашення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за Кредитним договором Позивач надіслав Відповідачу рекомендованим листом вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань, копію якої долучено до матеріалів справи. Доказів погашення заборгованості за Кредитним договором Третейському суду не надано.

Разом з тим, як правильно встановлено Третейським судом, вимога Позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 82 496,77 гривень та заборгованості за відсотками у сумі 7 032,09 гривень підлягає частковому задоволенню у розмірі 72 513,32 гривень за кредитом та 6 448,97 гривень за відсотками, що підтверджені наявними доказами, вбачається з наданого розрахунку заборгованості з урахуванням здійснених Позичальником фактичних погашень кредиту.

Таким чином, неналежне виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 02.02.2023 складає 78 962,29 гривень, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 72 513,32 гривень, заборгованість за відсотками у сумі 6 448,97 гривень, що підтверджено наданими розрахунками та сплачений третейський збір.

При цьому, наведений правочин містив угоду про передачу спору на розгляд третейського суду (третейське застереження), а саме: в п.11.4 Кредитного договору №011/0173/00918067 від 26.10.2020.

П.16 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40 цс18), у постанові від 17.04.2018 (справа N545/1014/15-ц, провадження N14-54цс18) зазначає, що захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і кількох поручителів у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

Вказане підтверджує і припис пункту 1 частини першої статті 20 Господарського кодексу України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Відтак, з 15 грудня 2017 року у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання.

Крім того, у постанові 25.04.2018 (справа № 1522/18417/12-ц, провадження № 14-74цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що при визначенні юрисдикційності спору слід ураховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціями є, по-перше, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства), по-друге, однією зі сторін у спорі є, як правило, але не абсолютно, фізична особа. Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин. Позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.

Відповідно до ч.2 ст.352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно з ч.3 ст.354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

Відповідно до ст.355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, які встановлені у рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлено, рішення підлягає негайному виконанню.

У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст.327 Господарського процесуального кодексу України та п.1-1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження"є наказ.

Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом (ч.2 ст. 352 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 3 ст. 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 355 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про третейські суди" компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст.56 Закону України "Про третейські суди" та ст.355 Господарського процесуального кодексу України.

Як підтверджується з наявних у справі документів, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 16.05.2023 у третейській справі № 249/23 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою (п.11.4 Кредитного договору №011/0173/00918067 від 26.10.2020); вказана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

За вказаних обставин, враховуючи, що боржниками вказане рішення добровільно не виконано, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви позивача та видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 16.05.2023 у третейській справі № 249/23.

Відповідно до ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Сплачена заявником сума судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на боржника а саме 1 342 грн. 00 коп., оскільки станом на дату звернення заявника до суду з даною заявою рішення третейського суду боржниками виконано не було.

Керуючись ст. 129, 234, 354, 356 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно- фінансового бізнесу" від 16.05.2023 у третейській справі № 249/23 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Приватного підприємства «АРКАДА» про стягнення заборгованості - задовольнити.

2. Видати накази на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно- фінансового бізнесу" від 16.05.2023 у третейській справі № 249/23 наступного змісту:

- стягнути з Приватного підприємства «АРКАДА» (код ЄДРПОУ 32444287) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором №011/0173/00918067 від 26.10.2020 у сумі 78 962 (сімдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн. 29 коп.;

- стягнути з Приватного підприємства «АРКАДА» (код ЄДРПОУ 32444287) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) третейський збір у сумі 1 189 (одна тисяча сто вісімдесят дев`ять) грн. 62 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства «АРКАДА» (код ЄДРПОУ 32444287) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення в розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп.

4. Третейську справу № 249/23 повернути до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно- фінансового бізнесу".

Відповідно до ч. 2 ст. 253 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційний господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Ухвала господарського суду про видачу наказу може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено: 10.08.2023.

Суддя С.Р. Станік