Постанова

від 09.08.2023 по справі 911/3362/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2023 р. Справа№ 911/3362/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" про стягнення витрат на правову допомогу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23"

на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2022

у справі № 911/3362/21 (суддя: Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23"

про стягнення 1 229 181,64 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23", в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 21.02.2019 № 21/02-1 в загальному розмірі 1 229 181,64 грн, з яких: 900 000,00 грн - основний борг, 113 761,64 грн - три проценти річних, 215 420,00 грн - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.08.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "СМК № 23" на користь ТОВ "Інгран ЛТД" 113 761,64 грн трьох процентів річних, 215 420,00 грн інфляційних втрат, 18 437,73 грн витрат на сплату судового збору та 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Закрито провадження у справі № 911/3362/21 в частині позовних вимог ТОВ "Інгран ЛТД" до ТОВ "СМК № 23" прo стягнення 900 000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "СМК № 23" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2022 у справі № 911/3362/21 та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 (Повний текст складено 08.06.2023) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2022 у справі № 911/3362/21 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2022 у справі № 911/3362/21 залишено без змін.

Під час судового засідання 31.05.2023 до закінчення судових дебатів представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" було заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

При цьому, 13.06.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії акту приймання-передачі наданих послуг до Додаткової угоди № 3 до Договору № 210/20 про надання правової (правничої) допомоги від 18.11.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" про стягнення витрат на правову допомогу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2022 у справі № 911/3362/21 призначено до розгляду на 12.07.2023.

12.07.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення слухання справи. В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначає, що клопотання про стягнення витрат на правову допомогу та документи, що його обґрунтовують, від представника позивача не отримував, у зв`язку з цим останній позбавлений можливості надати суду обґрунтовані заперечення проти його задоволення.

У подальшому розгляд справи відкладався.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.08.2023 проти вимог заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представник позивача в судове засідання 09.08.2023 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому процесуальним законодавством порядку, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет.

Також, 08.08.2023 на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд заяви про стягнення витрат на правову допомогу без його участі.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, який повідомлений про судовий розгляд заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши докази, які долучені до матеріалів заяви про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.

За змістом статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України ).

Частинами 1, 3 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що 02.11.2020 між Адвокатським об`єднанням "Єукон" (об`єднання) та ТОВ "Інгран ЛТД" (клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 210/20 (далі - договір), за умовами якого об`єднання за завданням клієнта зобов`язується надавати правову допомогу клієнту, здійснюючи захист прав, свобод та законних інтересів клієнта під час розгляду державними органами (або будь-якими іншими особами) будь-яких питань, цивільних справ, господарських справ, адміністративних справ, кримінальних справ, які стосуються клієнта.

Надання об`єднанням послуг в межах договору може здійснюватись на підставі додаткових угод, що укладаються сторонами в межах цього договору, або за письмовим завданням (дорученням) клієнта (пункт 4.1 договору).

23.12.2022 між об`єднанням та клієнтом підписано додаткову угоду № 3 до договору у якій сторони узгодили, що об`єднання зобов`язується надати правову допомогу, а клієнт зобов`язується прийняти належним чином та оплатити її в повному обсязі відповідно до пункту 2 цієї угоди.

Клієнт замовляє виконання і оплачує, а об`єднання зобов`язується надати послуги щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу та представництва інтересів клієнта в судовій справі № 911/3362/21 у Північному апеляційному господарському суді.

Відповідно пункту 2.1 додаткової угоди вартість послуг об`єднання передбачених пунктом 1.1 даної додаткової угоди становить - 15 000,00 грн.

Згідно з пунктом 2.4 додаткової угоди на підтвердження факту надання об`єднанням клієнтові правової (правничої) допомоги відповідно до умов цього договору та додаткової угоди складається акт прийому-передачі наданих послуг. У разі відсутності заперечень щодо якості наданих послуг, клієнт зобов`язаний направити об`єднанню підписаний примірник отриманого акта прийому-передачі наданих послуг протягом 3 робочих днів з моменту його отримання. У випадку не направлення клієнтом акта прийому-передачі наданих послуг протягом 3 робочих днів з моменту його отримання об`єднанню, такий акт вважається підписаним, а послуги отриманими.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акта приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2023, до наданих адвокатом послуг входить:

- первинне консультування клієнта щодо перспектив розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ «Спеціалізована механізована колона № 23» на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2022;

- аналіз апеляційної скарги у справі № 911/3362/21 та доданих документів;

- переговори з клієнтом, узгодження правової позиції, обговорення ризиків;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу;

-формування додатків до відзиву на апеляційну скаргу, засвідчення вірності копій додатків, відправка відзиву з додатками до суду та відповідачу;

- відвідування суду для участі у судовому засіданні;

- участь у судовому засіданні.

Загальна вартість наведених послуг становить нерозподілена по категоріях сума в розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Водночас, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, норми, якими встановлено, що «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме норма права повинна застосовуватись.

Судова колегія звертає увагу на те, що представником позивача в акті наданих послуг не вказано час, витрачений останнім на надання тієї чи іншої послуги, а також не вказано вартість кожної з послуг. Таким чином, акт наданих послуг від 31.05.2023 визначає загальний гонорар адвоката за аналіз документів, судової практики, складення відзиву на апеляційну скаргу в загальному розмірі 15000,00 грн.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що вказані послуги з аналізу апеляційної скарги та доданих документів поглинаються послугою з підготовки відзиву на апеляційну скаргу.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 873/212/21 у схожих правовідносинах щодо стягнення витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що послуга з відправки відзиву з додатками до суду та відповідача поглинається підготовкою відзиву на апеляційну скаргу, а тому включення її до розрахунку є безпідставним. При цьому слід зазначити, що такі види послуг як направлення документів не потребують спеціальних знань у галузі права та не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому витрати на здійснення вказаних робіт не можуть бути відшкодовані, як витрати на професійну правничу допомогу.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 19.04.2023 у справі № 910/4811/17 та від 25.05.2023 у справі № 906/959/21.

Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Окрім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Судова колегія звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.

Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтримала цей висновок.

Зважаючи на вищенаведені обставини, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, а також підстави оскарження рішення суду першої інстанції, беручи до уваги, зокрема, відсутність конкретно визначеного розміру відповідних витрат, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості, а також співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, колегія суддів приходить до висновку про те, що справедливим та співмірним є стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

В іншій частині вимог заяви слід відмовити, з огляду на їх недоведеність та необґрунтованість.

Керуючись ст. ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" про стягнення витрат на правову допомогу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2022 у справі № 911/3362/21 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована механізована колона № 23» (08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Тарасівка, вул. Київська, 1, офіс 4, код ЄДРПОУ 35329851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгран ЛТД» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 71, код ЄДРПОУ 41400926) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

3. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.

4. Справу № 911/3362/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак