ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"10" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2444/23
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали заяви (вх. №153/23 від 09.08.2023) Приватного підприємства "ВАУ-11" про забезпечення позову у справі №911/2444/23
за позовом: Приватного підприємства "ВАУ-11"
03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В, код ЄДРПОУ 37923103
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРГЕР КАРГО УКРАЇНА"
08320, Київська обл., Бориспільский р-н, с. Велика Олександрівка, вул. Київський Шлях, буд. 121, код ЄДРПОУ 38636390
про стягнення 497601,17 грн.
встановив:
Приватне підприємство "ВАУ-11" звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРГЕР КАРГО УКРАЇНА" про стягнення заборгованості за договором оренди у сумі 497601,17 грн.
Крім того, 09.08.2023 надійшла заява Приватного підприємства "ВАУ-11" (далі позивач або заявник) про забезпечення позову (вх. №153/23 від 09.08.2023), в якій заявник заявляє про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРГЕР КАРГО УКРАЇНА" (далі відповідач) у розмірі 497601,17 грн.
Забезпечення позову обґрунтовано тим, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, з огляду на те, що відповідач не виконує своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна №09/22-С1 від 01.09.2022 та незастосування заходів забезпечення позову надає можливість відповідачу вільно розпоряджатись коштами, що підлягають стягненню на користь позивача та/або здійснювати безперешкодне перерахування коштів на будь-які інші рахунки, а також на рахунки підприємств, що підконтрольні беніфіціарним власникам відповідача, з метою уникнення цивільної відповідальності, при цьому, за відповідачем не зареєстровано будь-якого нерухомого чи рухомого майна, на яке, у подальшому, можливим буде накладення стягнення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
З урахуванням позиції, що викладена у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процессу.
При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Оцінка матеріалів заяви та висновки суду.
В обґрунтування забезпечення позову, заявником зазначено, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, з огляду на те, що відповідач не виконує своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна №09/22-С1 від 01.09.2022 та незастосування заходів забезпечення позову надає можливість відповідачу вільно розпоряджатись коштами, що підлягають стягненню на користь позивача та/або здійснювати безперешкодне перерахування коштів на будь-які інші рахунки, а також на рахунки підприємств, що підконтрольні беніфіціарним власникам відповідача, з метою уникнення цивільної відповідальності.
Заявник зауважує, що у відповідача виникла заборгованість, що складається з орендної плати та компенсації витрат позивача на утримання майна, що передано в платне строкове користування відповідачу і що останній був поінформований про наявність та необхідність оплати заборгованості. Дане твердження позивач підтверджує своїм листом від 31.07.2023 вих. № 31/07-23/2. Також заявник зазначає, що відповідач ухиляється від підписання двосторонньої первинної фінансової документації, що направлена позивачем на його адресу, як то акти приймання-передачі наданих послуг, будь-яких заперечень щодо відмови підписання таких актів відповідач не надає. Окрім цього, заявник посилається на наявність порушення господарських зобов`язань з боку відповідача за іншим договором оренди нерухомого майна №20-25/2.01 від 01.12.2020, сума заборгованості за яким становить 2407866,00 грн. Позивач відзначає, що заходи досудового врегулювання спору за вказаним договором також не дають бажаного результату, оскільки відповідач ухиляється від отримання поштової кореспонденції. На думку заявника, такі дії відповідача свідчать про його свідоме та умисне порушення договірних зобов`язань та вказують на недобросовісну поведінку відповідача, що може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Суд відзначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 01.04.2022 у справі №925/1615/21, зокрема, зазначено таке:
«Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/16868/19).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).
При вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (ст. 6 ГК України).».
За результатами розгляду заяви, суд зазначає, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, а також жодних аргументів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, щоб суд зміг оцінити їх обгрунтованість.
Загальне посилання заявника на те, що наявність спору між сторонами свідчить про можливі порушення його прав є лише припущенням заявника, що не підтверджене, як вказано судом вище, жодними доказом чи аргументом та не створює підстав для задоволення відповідної заяви про накладення арешту на грошові кошти.
Наявність спору щодо предмету позову - необхідна умова для розгляду правовідносин у господарському суді, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відтак, як загальна, кваліфікуюча, ознака господарсько-процесуальних правовідносин не може бути сама по собі підставою для забезпечення позову, оскільки застосування даних заходів має виключний характер і потребує доведення на загальних умовах наявності відповідних підстав.
При цьому, спір про право відбувається з дотриманням принципу змагальності сторін господарського процесу, відповідно до частини 3 статті 2, статті 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлення наявності права на предмет спору відбувається при розгляді справи по суті та зазначається у резолютивній частині рішення суду. Відтак, зокрема, неприпустимим є використання заходів забезпечення позову - арешта усього або значної частини майна боржника, як способу тиску на сторону у справі, примусу до завершення спору на користь позивача, що також негативно вплине на дотримання принципу змагальності сторін господарського процесу.
Також суд зазначає, що накладення арешту на суму 497601,17 грн. може суттєво вплинути на господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРГЕР КАРГО УКРАЇНА", його правовідносини із співробітниками та іншими контрагентами.
Також суд відзначає, що заява Приватного підприємства "ВАУ-11" про забезпечення позову не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, що суперечить вимогам пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, а також, зважаючи на значний розмір суми, на яку позивачем заявлене накладення арешту, що може завдати значних збитків відповідачу, відсутність таких заходів зустрічного забезпечення суперечитиме збалансованості інтересів сторін при вжитті заходів забезпечення позову.
За результатами дослідження та оцінки матеріалів справи щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки заявником не доведено належними доводами і доказами імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в даній справі у разі невжиття таких заходів забезпечення позову, те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також зважаючи на неспівмірність заходів до забезпечення позову заявленим позивачем вимогам та збалансованості інтересів обох сторін.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви (вх. №153/23 від 09.08.2023) Приватного підприємства "ВАУ-11" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В, код ЄДРПОУ 37923103) про забезпечення позову у справі № 911/2444/23 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 10.08.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.
Суддя С.О. Саванчук
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2023 |
Оприлюднено | 14.08.2023 |
Номер документу | 112747196 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Саванчук С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні