Постанова

від 09.08.2023 по справі 131/790/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 131/790/23

Провадження № 22-ц/801/1678/2023

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шелюховський М. В.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 рокуСправа № 131/790/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Денишенко Т. О.,

суддів Медвецького С. К., Рибчинського В. П.,

за участі секретаря судового засідання Різник Д. С., розглянувши за правилами, установленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, у від-критому судовому засіданні у м. Вінниці, у залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за скаргою

ОСОБА_1 на дії/бездіяльність головного державного

виконавця Іллінецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому

районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Мініс-

терства юстиції ( м. Київ ) Максименка Олега Володимировича, за участі бор-

жника ОСОБА_2 про скасування постанов, зобов`я-

ання вчинити дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , його представ-никаадвоката ВітерВ`ячеслава Миколайовича на ухвалу Іллінецького район-ного суду Вінницької області від 06 липня 2023 року, постановлену у примі-щенні суду у м. Іллінці Вінницької області за головування судді Шелюховсь-кого М. В. за відсутності учасників справи,

У С Т А Н О В И В:

29 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся в Іллінецький районний суд Вінницької області зі скаргою на дії/бездіяльність головного державного вико-навця Іллінецького відділу державної виконавчої служби ( далі - ВДВС ) у Він-ницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управлін-ня Міністерства юстиції ( м. Київ ) Максименка О. В., за участі боржника ОСОБА_3 , посилаючись на наступні обставини.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької областівід 31 січня 2023 року у справі № 131/757/22 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів задоволений, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 5993,00 гри-вень, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 992,40 гривень та витра-ти на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень. Дане рішення постановою Вінницького апеляційного суду від 30 березня 2023 року залишене без змін, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апе-ляційної інстанції у розмірі 10000,00 гривень. 18 квітня 2023 року Іллінецьким районним судом Вінницької області на виконання вищевказаного рішення ви-дані три виконавчих листи № 131/757/22. 11 травня 2023 року головним дер-жавним виконавцем Іллінецького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької об-ласті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Ки-їв ) Максименком О. В. винесені постанови про відкриття виконавчих прова-джень: № 71787285 з примусового виконання виконавчого листа № 131/757/22, виданого 18 квітня 2023 року Іллінецьким районним судом Вінницької області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно на-бутих грошових коштів у розмірі 5993,00 гривень; № 71787465 з примусового виконання виконавчого листа № 131/757/22, виданого 18 квітня 2023 року Іллінецьким районним судом Вінницької області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді судового збору у роз-мірі 992,40 гривні та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень; № 71787 607 з примусового виконання виконавчого листа № 131/757/22, виданого 18 квітня 2023 року Іллінецьким районним судом Він-ницької області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по-несених ним судових витрат з оплати правничої допомоги у зв`язку із перегля-дом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 10000,00 гривень.

22 червня 2023 року головним державним виконавцем Іллінецького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) Максименком О. В. у всіх трьох ви-конавчих провадженнях № 71787285, № 71787465, № 71787607 винесені поста-нови про приєднання кожного із них до зведеного виконавчого провадження № 72097286.

23 червня 2023 року суб`єктом оскарження у виконавчому провадженні № 71787465 винесені дві постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, завдяки чому стало відомо про знаходження на виконанні у головного державного виконавця Максименка О.В. окрім вищевказаних трьох ще двох виконавчих листів від 05 липня 2021 року № 131/377/ 21 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощад-ний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління АТ «Ощад-банк» коштів у розмірі 31275,50 гривень та про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» 2270,00 гривень судового збору, які виконуються у рамках виконавчих проваджень, відкритих 03 листопада 2021 року № 67360578 та № 67360789.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконав-чого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після від-криття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження ( зведене виконавче провадження ). З огляду на те, що головний державний виконавець Максименко О. В. у відповідності до пункту чотирнадцятого розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зобов`язаний був винести постанову про приєднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного ро-бочого дня після відкриття цих виконавчих проваджень, тобто, не пізніше 12 травня 2023 року, однак цього не зробив та виніс відповідну постанову через півтора місяці після відкриття проваджень, порушивши строки прийняття від-повідного рішення, скаржник вважає неправомірною ( такою, що порушує ви-моги законодавства ) бездіяльність головного державного виконавця Макси-менка О. В. Про вказані порушення ОСОБА_1 стало відомо 24 червня 2023 року із постанови суб`єкта оскарження від 23 червня 2023 року про звер-нення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи борж-ника.

23 червня 2023 року головним державним виконавцем Іллінецького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) Максименком О. В. у рамках зведе-ного виконавчого провадження винесені дві постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, які він отри-мує у КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Іллінецької міської ради та у КНП «Оратівська лікарня планового лікування». Із вказаних постанов убачається, що головний державний виконавець Максименко О. В. за наявності кількох виконавчих документів у зведеному виконавчому провадженні ( усіх п`ять ) та двох стягувачів, а саме ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , вказавши загальну суму заборгованості перед ними у розмірі 36784,08 гривні, постановив здійснювати відрахування із суми доходів борж-ника у розмірі 20% доходів щомісячно на двох стягувачів разом. Скаржник вва-жає, що такі рішення та дії головного державного виконавця Максименка О. В. щодо порядку та розміру здійснення відрахувань із заробітної плати боржника не відповідають, суперечать вимогам законодавства, зокрема, статтям 10, 18, 68, 70 Закону України «Про виконавче провадження», адже загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати, інших доходів борж-ника не може перевищувати 50% заробітної плати, що має бути виплачена пра-цівнику, у тому числі й у разі відрахування за кількома виконавчими докумен-тами. При цьому ОСОБА_1 посилається на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 квітня 2022 року у спра-ві № 756/8815/20 (провадження №14-218цс21, пункт 64). За вищенаведених норм законодавства та позиції Великої Палати Верховного Суду у даному ви-падку в рамках зведеного виконавчого провадження, за наявності кількох вико-навчих документів, державний виконавець повинен звернути стягнення на заро-бітну плату боржника у розмірі не більше 50 відсотків. Проте головний держав-ний виконавець Максименко О. В. у порушення вимог Закону, Інструкції, пра-вової позиції Великої Палати Верховного Суду за наявності п`ятьох виконавчих документів у зведеному виконавчому провадженні звернув стягнення на заро-бітну плату боржника у розмірі 20 відсотків на двох стягувачів разом, що супе-речить вказаним вимогам законодавства.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірною, та-кою, що порушує вимоги законодавства, бездіяльність головного державного виконавця Іллінецького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Цен-трального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) Мак-сименка О. В. щодо несвоєчасного винесення постанови про приєднання вико-навчих проваджень до зведеного виконавчого провадження з порушенням стро-ку, передбаченого пунктом чотирнадцятим розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5; визнати неправомірними дії суб-єкта оскарження щодо звернення стягнення на заробітну плату боржника у роз-мірі 20 відсотків за наявності кількох виконавчих документів у зведеному вико-навчому провадженні; скасувати постанову головного державного виконавця Іллінецького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Максименка О. В.від 23червня 2023року ВП№ 71787465про зверненнястягнення на заробітнуплату,пенсію,стипендію таінші доходиборжника,якою звернутостягнення надоходи боржника,отримувані уКНП «Центрпервинної медико-санітарноїдо-помоги»Іллінецької міськоїради урозмірі 20відсотків;скасувати постановусуб`єкта оскарженнявід 23червня 2023року ВП№ 71787465 про звернення стягнення на заробітнуплату,пенсію,стипендію таінші доходиборжника,якою звернутостягнення надоходи боржника,які отримуютьсяв КНП«Ора-тівськалікарня плановоголікування» урозмірі 20відсотків;зобов`язати упов-новаженогодержавного виконавцяІллінецького ВДВСу Вінницькомурайоні Вінницькоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ )винести постановипро звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якими звернути стягнення на заробітну плату боржника, отримувану ним у КНП «Центр первинної меди-ко-санітарної допомоги» Іллінецької міської ради та у КНП «Оратівська лікарня планового лікування» відповідно до вимог статті 70 Закону України «Про вико-навче провадження та звернути стягнення на заробітну плату боржника у роз-мірі 50 відсотків на двох стягувачів.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 липня 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючисьіз такоюухвалою судупершої інстанціївід 06липня 2023року, ОСОБА_1 ,його представникадвокат ВітерВ.М.оскаржують їїв апеляційномупорядку,просять дануухвалу судускасувати,ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги, стягнути з Іллінецького ВДВС у Він-ницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управлін-ня Міністерства юстиції ( м. Київ ) на користь скаржника судові витрати по сплаті судового збору, на професійну правничу допомогу у зв`язку із перегля-дом справи в апеляційному порядку у розмірі 12000,00 гривень. ОСОБА_1 вважає, що викладені в ухвалі суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи, суд не повністю, неправильно установив обставини, які ма-ють значення для справи, унаслідок неправильного їх дослідження, оцінки, не-правильно застосував норми матеріального права, проігнорував висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 ( провадження № 14-218цс21 ).

Скаржники зазначають, що порушення державним виконавцем строків при винесенні постанови про приєднання виконавчих проваджень до зведеного ви-конавчого провадження порушує права стягувача щодо своєчасного виконання рішення суду зі стягнення коштів. Встановлення судом неправомірної бездіяль-ності державного виконавця у процесі виконання судового рішення необхідне скаржнику для фіксування складових цивільно-правової відповідальності, що є підставою для подальшого відшкодування моральної шкоди. Ураховуючи наяв-ність у зведеному виконавчому провадженні щодо боржника ОСОБА_2 кількох ( п`яти ) виконавчих документів, виконавець мав би звернути стягнення на його заробітну плату у розмірі не 20, а 50 відсотків, що підтверджується пра-вовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/ 20 ( провадження № 14-218цс21, пункт 64 ). Унаслідок таких дій державного виконавця право скаржника як стя-гувача у виконавчому провадженні на належне виконання судового рішення по-рушується протягом тривалого строку. Крім цього суд першої інстанції безпід-ставно стягнув із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у зв`язку із його зверненням до суду з даною скаргою.

Головний державний виконавець Іллінецького ВДВС у Вінницькому райо-ні Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) Максименко О. В. скористався передбаченим цивільним процесуальним законом правом, забезпеченим ухвалою апеляційного суду від 20 липня 2023 року, на подання відзиву на апеляційну скаргу та подав такий відзив, який в електронній формі надійшов у суд апеляційної інстанції 24 липня 2023 року. Державний виконавець вважає вимоги апеляційної скарги необгрун-тованими, безпідставними та надуманими, такими, що не грунтуються на вимо-гах законодавства. Посилання скаржників на порушення прав ОСОБА_1 несвоєчасним приєднанням виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження не може бути предметом розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки до суду першої інстанції такі відомості не надавалися. Державний ви-конавець вважає, що затримкою у півтора місяці приєднання виконавчих про-ваджень стосовно стягувача ОСОБА_1 до зведеного виконавчого прова-дження права, свободи останнього не порушені, а встановлення факту бездіяль-ності державного виконавця потрібно скаржнику для відшкодування моральної шкоди. Проте суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказав, що встанов-лені обставини бездіяльності державного виконавця не призвели до порушення прав та інтересів стягувача. Зазначаючи про введення воєнного стану у державі, державний виконавець стверджує, що ним не порушені терміни винесення по-станов з об`єднання у зведеному виконавчих проваджень по п`яти виконавчих листах.

Стосовно оскарженнядій позверненню стягненняна заробітнуплату боржникау розмірі20відсотків занаявності кількохвиконавчих документів(зведене виконавчепровадження ),то головний державний виконавець Іллі-нецького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжре-гіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) Максименко О. В. у відзиві зазначає наступне. Стягувач не вказав як саме були порушені його права та свободи при винесенні постанов про стягнення 20 відсотків від заробітної плати боржника за наявності кількох виконавчих документів, підкреслює, що він як державний виконавець, згідно із нормами Закону України «Про вико-навче провадження» вправі, але не зобов`язаний установлювати стягнення із боржника у розмірі 50 відсотків заробітної плати.

Звернувши увагу на постанову Сумського апеляційного суду від 10 листо-пада 2022 року у справі № 592/ 9168/20, головний державний виконавець ОСОБА_4 просить у своєму відзиві оскаржувану ухвалу суду першої інс-танції від 06 червня 2023 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без за-доволення.

У судове засідання апеляційного суду 09 серпня 2023 року учасники спра-ви не з`явилися. Від головного державного виконавця Іллінецького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управ-ління Міністерства юстиції ( м. Київ ) Максименка О. В. 01 серпня 2023 року, від скаржника ОСОБА_1 та його представника адвоката Вітер В. М. 08 серпня 2023 року надійшли додані до матеріалів справи заяви із клопотаннями про розгляд справи без їхньої участі. У цих клопотаннях учасники справи ви-словилися у підтримання кожним своєї позиції щодо результатів її апеляцій-ного перегляду. Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився з неві-домих причин, хоча про місце, день та час розгляду справи він повідомлений завчасно, належним чином ( а. с. 112 ). Беручи до уваги зазначене, керуючись нормами статті 372 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду ухвалила розглянути дану справу у порядку апеляційного провадження за відсутності її учасників, котрі не з`явилися у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, ре-тельно проаналізувавши наявні у ній докази у їх сукупності, перевіривши за-конність, обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апе-ляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із нормами статті 263 ЦПК України судове рішення, яким відповід-но до норм статті 258 ЦПК України є також ухвала суду, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 06 липня 2023 року по суті спору відповідає зазначеним вимогам, вона підлягає скасуванню лише у частині стягнення із ОСОБА_1 на користь держави судового збору у зв`язку із поданням скарги на дії/бездіяльність представника влади, державного служ-бовця, головного державного виконавця Іллінецького ВДВС Максименка В. О.

У даній справі мають місце наступні фактичні обставини, які не оспорю-ються учасниками справи.

Іллінецьким районним судом Вінницької області на виконання рішення суду у справі № 131/757/22 видані 18 квітня 2023 року виконавчі листи про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набутих коштів у сумі 5993,00 гривень, судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 992,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень. На примусове виконання рішення суду на підставі вказаних виконавчих листів в Іллінецькому ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) 11 травня 2023 року відкриті виконавчі провадження за № 71787285, № 71787465, № 71787607. У цьому ж ВДВС перебувають відкриті 03 листопада 2021 року виконавчі провадження № 67360578 та № 67360789 з виконання двох виконавчих листів від 05 липня 2021 року, виданих Іллінецьким районним су-дом Вінницької області, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дер-жавний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управ-ління АТ «Ощадбанк» коштів у розмірі 31275,50 гривень та 2270,00 гривень судового збору.

22 червня 2023 року головний державний виконавець Іллінецького відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) Максименко О. В., ураховуючи, що у всіх цих виконавчих провадженнях боржником є одна й та ж особа, виніс постанови про приєднання кожного із виконавчих проваджень № 71787285, № 71787465, № 71787607 до зведеного виконавчого провадження № 72097286. 23 червня 2023 року головним державним виконавцем Максименком О. В. винесе-ні постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якими звернуто стягнення на доходи ОСОБА_2 окремо по кожному із двох його місць роботи, у КНП «Центр первинної меди-ко-санітарної допомоги» Іллінецької міської ради та у КНП «Оратівська лікарня планового лікування» для погашення заборгованості перед скаржником та ПАТ «Державний ощадний банк України» згідно із наявними у зведеному виконав-чому провадженні п`яти виконавчими листами. Цими постановами державного виконавця від 23 червня 2023 року визначено здійснення відрахування із суми доходів боржника, яка залишається після утримання податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20 відсотків доходів щомісяця до погашення усієї суми заборгованості за зведеним примусовим виконавчим провадженням, що становить 36784,08 гривні боргу перед двома стягувачами. У тому числі із цієї суми належать до відрахування виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією і проведенням виконавчих дій.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, керуючись нормами Закону України «Про виконавче провадження», статті 451 ЦПК України, беручи до уваги правові висновки, викладені у постанові Верхов-ного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18 ( провадження № 61-10355св 19 ), зауважив, що ОСОБА_1 не зазначив у скарзі, чим саме пору-шені його права при виконанні суб`єктом оскарження виконавчих проваджень № 71787285, № 71787465, № 71787607, які відкриті 11 травня 2023 року на під-ставі виконавчих листів від 18 квітня 2023 року № 131/757/22, виданих Іллі-нецьким районним судом Вінницької області про стягнення на його користь із ОСОБА_2 безпідставно набутих грошових коштів, судового збору та вит-рат на професійну правничу допомогу. Вимагаючи у скарзі до суду визнати не-правомірною бездіяльність головного державного виконавця Максименка О. В. щодо несвоєчасного винесення постанов про приєднання виконавчих прова-джень до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчих проваджень, скаржник разом із тим не визна-чився із способом стосовно усунення цього порушення, поновлення його пору-шеного права. Сама лише констатація бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення без зобов`язання усунути порушення, поно-вити порушене право не є ефективним способом захисту. Оскільки винесенням постанов від 22 червня 2023 року, за висновком суду першої інстанції, не пору-шені права та інтереси ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що вимога скар-ги щодо визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця задово-ленню не підлягає.

У контексті викладеного апеляційний суд убачає доцільним звернути ува-гу, що несвоєчасність винесення головним державним виконавцем постанов про приєднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого проваджен-ня у строк, передбачений пунктом чотирнадцятим розділу ІІІ Інструкції з орга-нізації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юс-тиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5, узагалі не може бути під-ставою для визнання бездіяльності суб`єкта оскарження неправомірною з огля-ду на ту обставину, що пунктом четвертим частини 10-2 розділу ХІІІ Прикін-цевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» установлено наступне: визначені цим Законом строки перериваються та вста-новлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки питан-ня застосування строків, визначених Законом України «Про виконавче прова-дження», урегульоване на законодавчому рівні, то об`єктивно не може супе-речити цьому Закону такий нормативний акт як Інструкція з організації при-мусового виконання рішень. У зв`язку із введенням у державі воєнного стану державним виконавцем у цій, зокрема, конкретній справі не порушені терміни винесення постанов про приєднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження.

Розглядаючи вимогу ОСОБА_1 у частині визнання неправомірними дій головного державного виконавця Максименка О. В. щодо звернення стяг-нення на заробітну плату боржника у розмірі 20, а не 50 відсотків від його дохо-дів, суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що виконавець зобов`язаний здійсню-вати заходи примусового виконання рішень у спосіб та у порядку, установлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

Частинами другою та третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утри-мано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгова-ності: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою году-вальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопору-шенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома вико-навчими документами.

Оскільки розмір утримання із заробітної плати боржника визначений на законодавчому рівні, тому суд визнав безпідставною вимогу ОСОБА_1 щодо скасування постанов суб`єкта оскарження від 23 червня 2023 року у ВП № 71787465 про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_2 у розмірі 20 відсотків від доходів боржника. Як наслідок належить зазначити, що у зв`язку із правильністю вирішення судом першої інстанції вимоги скаржника щодо скасування постанов головного державного виконавця від 23 червня 2023 року, відповідно посилання ОСОБА_1 та його представника в апеляцій-ній скарзі на необхідність зобов`язання уповноваженого державного виконавця Іллінецького ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) винести постанову про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_2 по кожному із двох місць його роботи у розмірі 50 від-сотків на двох стягувачів не можна визнати обгрунтованим та беззаперечним. Такий висновок апеляційного суду зроблений із урахуванням норми частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» та правого вис-новку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2022 року у справі 756/8815/20. Так нормами статті 70 Закону України «Про ви-конавче провадження» чітко та недвозначно установлено, що розмір відраху-вань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вира-ховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашен-ня у повному обсязі заборгованості: у разістягнення аліментів,відшкодування шкоди,заподіяної каліцтвом,іншим ушкодженнямздоров`я абосмертю особи,у зв`язкуіз втратоюгодувальника,майнової та/абоморальної шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням абоіншим суспільнонебезпечним діянням,-50відсотків;за іншими видамистягнень,якщо іншене передбаченозаконом,-20відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заро-бітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відра-хування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Не суперечить оскаржувана ухвала Іллінецького районного суду Вінниць-кої області від 06 липня 2023 року й правовому висновку Великої палати Вер-ховного Суду, викладеному у пункті 64 постанови від 22 квітня 2022 року у справі 756/8815/20, на який посилаються скаржники, не беручи до уваги, що у зазначеному пункті вказано, що виконавець маєповноваження звернути стяг-нення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періо-дичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного ви-конавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох ви-конавчих документів ( зведене виконавче провадження ). Таке стягнення здійс-нюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фі-зичними особами- підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заро-бітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Тобто законодавством не вста-новлено обов`язку державного чи приватного виконавця установлювати фіксо-ваний розмір відрахувань із заробітної плати боржника у розмірі 50 відсотків. Установлений суб`єктом оскарження розмір відрахувань із заробітної плати ОСОБА_2 у 20 відсотків доходу здійснений у визначених законодавством межах, як такий, що передбачений частиною другою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження». При застосуванні цієї норми Закону допуска-ється наявність на примусовому виконанні кількох виконавчих документів. Апеляційний суд убачає доцільним наголосити, що чинним законодавством установлено право, а не обов`язок державного виконавця установлювати розмір відрахувань із заробітної плати боржника у межах частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом із тим суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апеляцій-ної скарги ОСОБА_1 та його представника адвоката Вітер В. М. стосовно помилковості стягнення судом першої інстанції із ОСОБА_1 на користь держави 5368,00 гривень судового збору у зв`язку із зверненням у суд із скар-гою на дії/бездіяльність головного державного виконавця Іллінецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Цен-трального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) Макси-менка О. В., оскільки Законом України «Про судовий збір» така сплата не пе-редбачена. Відповідне роз`яснення викладене у пункті четвертому постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримі-нальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законо-давства про судові витрати у цивільних справах». У зазначеній частині оскар-жувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню. Проте часткове задо-волення апеляційної скарги з огляду на його суть не тягне відшкодування ОСОБА_5 понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у зв`язку із апеляційним оскарженням ухвали суду першої інстанції та оплати професійної правничої допомоги фахівця у галузі права адвоката Вітер В. М.

Згідно із частинами першою, другою статті 451 ЦПК України за результа-тами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтова-ності скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомір-ними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу дер-жавної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення ( поно-вити порушене право заявника ).

Підстави, на які посилалися скаржники в апеляційній скарзі на судову ухвалу від 06 липня 2023 року, не знайшли свого підтвердження. При цьому, як зазначено у частині третій статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, у межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної вико-навчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушене, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов переконливого висновку про необґрунтованість поданої ОСОБА_1 , його представником скарги та відсутність правових підстав для її задоволення, тому у задоволенні скарги слід відмовити за її безпідставністю. Належить визнати, що працівником ВДВС, дії/бездіяльність якого оскаржувалися, у межах своєї компетенції вжито необ-хідних заходів, спрямованих на забезпечення примусового виконання рішення суду у межах, спосіб та порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження». У межах повноважень, визначених чинним законодавством, суб`єкт оскарження не допустив бездіяльності у виконанні своїх функцій.

Колегія суддів апеляційного суду, з урахуванням заявлених до суду ОСОБА_6 конкретних вимог, не погоджується із доводами, викладеними в апеляційній скарзі, визнає їх такими, що не грунтуються на законних підставах, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає окрім у частині щодо стяг-нення у дохід держави судового збору.

Відповідно до норм статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, яким згідно зі статтею 258 ЦПК України є також ухвала суду, без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись нормами статей 367, 368, 372, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , його представника адвоката Вітер В`ячеслава Миколайовича задовольнити частково.

Ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 липня 2023 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність головного державноговиконавця Іллінецькоговідділу державноївиконавчої службиу Вінницькомурайоні Вінницькоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ )Максименка Оле-гаВолодимировича,за участіборжника ОСОБА_2 про скасуванняпостанов,зобов`язання вчинитидії,у частиністягнення із ОСОБА_7 на користь держави 5368,00 гривень ( п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп. ) судового збору скасувати.

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 09 серпня 2023 року.

Суддя-доповідач Т. О. Денишенко

Судді С. К. Медвецький

В. П. Рибчинський