Рішення

від 08.08.2023 по справі 916/1903/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1903/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Рясний В.О. розглянувши справу №916/1903/23

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720);

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аеропортівський» (65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 20/1, код ЄДРПОУ 35565830);

про стягнення 240 317,82грн.

Представники:

від позивача: Піун С.П. довіреність №14-107 від 26.12.2022р;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аеропортівський» про стягнення 240 317,82грн.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» посилається на неналежне виконання Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Аеропортівський» умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу №20/21-3046-ТЕ-23 від 29.09.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2023р відкрито провадження у справі №916/1903/23, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07.06.2023 за вх.№18647/23 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує та просить розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

28.06.2023р за вх.суду№21350/23 позивач надав до суду відповідь на відзив в якому просить задовольнити позовні вимоги з урахуванням часткової оплати відповідачем основного боргу у розмірі 100 000,00грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2023р призначено розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, призначено судове засідання на 12.07.2023р о 12:40 та викликано сторін у судове засідання.

В судовому засіданні від 12.07.2023р відповідач звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів погашення основного боргу у розмірі 146 290,18грн, а саме платіжні доручення №717 від 19.06.2023р на суму 100 000,00грн та №720 від 27.06.2023р на суму 46 290,18грн.

В судовому засіданні від 12.07.2023р було протокольно оголошено про відкладення судового засідання на 08.08.2023р о 10:00.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

29.09.2020р між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач, Постачальник, АТ «НАК «Нафтогаз України») та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Аеропортівський» (відповідач, Споживач, ОСББ «Аеропортівський») було укладено договір постачання природного газу №20/21-3046-ТЕ-23 (далі договір) відповідно до умов якого відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві у жовтні 2020 року квітні 2021 року природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах договору (п.1.1. договору).

Ціна за 1000куб.м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту (п.4.2. договору).

Згідно п.4.4. договору загальна вартість договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.

Відповідно до п.5.1. договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2. договору сторони передбачили, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно п.п. 5.1., 5.6., він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі 14,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.

Згідно розділу 11 договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації природного газу до 30 квітня 2021 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Як вказує позивач, на виконання умов договору за період з 01.10.2020р по 30.04.2021р поставив замовлений ОСББ «Аеропортівський» обсяг (об`єм) природного газу в кількості 162,5500тис.куб.м., в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об`єму) наведено в п. 2.1 договору та підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Станом на день подання позову до суду оплат за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору у зв`язку з чим сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складала 146290,18грн.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, позивач за неналежне виконання відповідачем договору, нарахував останньому пеню у розмірі 25187,94грн відповідно до п.7.2. договору та 11172,25грн 3% річних і 57667,45грн інфляційних витрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечує посилаючись на те, що вони нараховані позивачем неправомірно.

Відповідач вказує, що він склав за угоди постачальника (позивача) договір договірного списання коштів з банківського рахунку та з нього було списано 417806,04грн.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідач жодним чином не спростовує обставин та правової позиції позивача, викладених за змістом позовної заяви, і доведених позивачем належними та допустимими доказами. Відзив на позовну заяву не містить належних заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, а також мотивів їх визнання або відхилення. Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що він «склав за угоди постачальника (позивача) договір договірного списання коштів з банківського рахунку», при цьому, на підтвердження цього копію вказаного договору не надає. Також відповідач вказує, що «на 1 липня 2023р позивач списав з рахунку відповідача 417806,04грн», на підтвердження цього надає роздруківку листування з електронної пошти. З аналізу цього листування слідує, що переписка відбувається не з співробітником позивача, а з співробітником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та стосується взаєморозрахунків не за спірним договором №20/21-3046-ТЕ-23, а за іншими договорами, а саме, за договором №3517- НГТ-23 та №1319-ПСО-23 та оплата в сумі 417806,04грн була здійснена саме за цими договорами.

Позивач зазначає, що відповідач до матеріалів справи не надав жодних належних доказів, які б підтверджували неспроможність відповідача виконати взяті на себе зобов`язання.

У відповіді на відзив позивач повідомив, що відповідачем було сплачено частину основного боргу у розмірі 100000,00грн таким чином, станом на 28.06.2023р основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 20/21-3046-ТЕ-23 постачання природного газу складає 46290,18грн в іншій частині позовні вимоги залишаються без змін.

Під час розгляду справи судом, відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 146290,18грн у повному обсязі, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями №717 від 19.06.2023р на суму 100000,00грн та №720 від 27.06.2023р на суму 46290,18грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що 29.09.2020р між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання природного газу №20/21-3046-ТЕ-23 на виконання якого позивач передав відповідачу в період з 01.10.2020р по 30.04.2021р замовлений відповідачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 162,5500тис.куб.м., в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об`єму) наведено в п. 2.1 договору та підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1., 5.6. договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором станом на дату подання позову до суду складала 146290,18грн.

Під час розгляду справи відповідач заборгованість з оплати природного газу у сумі 146290,18грн сплатив у повному обсязі, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями №717 від 19.06.2023р на суму 100000,00грн та №720 від 27.06.2023р на суму 46290,18грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за поставлений природний газ за договором №20/21-3046-ТЕ-23 від 29.09.2020р. перед позивачем відсутня, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ за договором №20/21-3046-ТЕ-23 від 29.09.2020р. у сумі 146290,18грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 25187,94грн слід зазначити наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, виходячи з матеріалів справи, відповідач виконав свої зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Посилання відповідача на те, що позивачем неправомірно нараховано пеню судом до уваги не приймається, оскільки пунктом 7.2. підписаного між сторонами договору сторони встановили, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно п.п. 5.1., 5.6., він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі 14,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Також, відповідно до п.9.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 25187,94грн за період з 29.12.2020р по 24.01.2021р на суму боргу у розмірі 81025,24грн, за період з 25.01.2021р по 26.01.2021р на суму боргу у розмірі 31025,24грн (за зобов`язаннями за листопад 2020р), за період з 26.01.2021р по 26.01.2021р на суму боргу у розмірі 235786,48грн, за період з 27.01.2021р по 02.02.2021р на суму боргу у розмірі 210785,48грн, за період з 03.02.2021р по 25.02.2021р на суму боргу у розмірі 160785,48грн, за період з 26.02.2021р по 09.03.2021р на суму боргу у розмірі 110785,48грн, за період з 10.03.2021р по 15.03.2021р на суму боргу у розмірі 40785,48грн (за зобов`язаннями за грудень 2020р), за період з 26.02.2021р по 15.03.2021р на суму боргу у розмірі 273063,22грн, за період з 16.03.2021р по 21.03.2021р на суму боргу у розмірі 263848,70грн, за період з 22.03.2021р по 31.03.2021р на суму боргу у розмірі 218062,22грн, за період з 01.04.2021р по 05.042021р на суму боргу у розмірі 118062,22грн, за період з 06.04.2021р по 20.04.2021р на суму боргу у розмірі 68062,22грн, за період з 21.04.2021р по 26.04.2021р на суму боргу у розмірі 18062,22грн (за зобов`язаннями за січень 2021р), за період з 26.03.2021р по 26.04.2021р на суму боргу у розмірі 206910,98грн, за період з 27.04.2021р по 29.04.2021р на суму боргу у розмірі 131909,98грн, за період з 30.04.2021р по 24.05.2021р на суму боргу у розмірі 81909,98грн, за період з 25.05.2021р по 31.05.2021р на суму боргу у розмірі 1909,98грн (за зобов`язаннями за лютий 2021р), за період з 27.04.2021р по 31.05.2021р на суму боргу у розмірі 197264,80грн, за період з 01.06.2021р по 21.06.2021р на суму боргу у розмірі 179174,78грн, за період з 22.06.2021р по 25.07.2021р на суму боргу у розмірі 139174,78грн, за період з 26.07.2021р по 28.02.2023р на суму боргу у розмірі 39174,78грн (за зобов`язаннями за березень 2021р), за період з 26.05.2021р по 28.02.2023р на суму боргу у розмірі 107115,40грн (за зобов`язаннями за квітень 2021р), вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 25187,94грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 11172,25грн та інфляційних витрат у сумі 57667,45грн слід зазначити наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Вирішуючи питання про наявність вини як умови застосування відповідальності, передбаченої ст.625 Цивільного кодексу України, слід враховувати особливість правової природи цієї відповідальності. Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 11172,25грн за період з 29.12.2020р по 24.01.2021р на суму боргу у розмірі 81025,24грн, за період з 25.01.2021р по 26.01.2021р на суму боргу у розмірі 31025,24грн (за зобов`язаннями за листопад 2020р), за період з 26.01.2021р по 26.01.2021р на суму боргу у розмірі 235786,48грн, за період з 27.01.2021р по 02.02.2021р на суму боргу у розмірі 210785,48грн, за період з 03.02.2021р по 25.02.2021р на суму боргу у розмірі 160785,48грн, за період з 26.02.2021р по 09.03.2021р на суму боргу у розмірі 110785,48грн, за період з 10.03.2021р по 15.03.2021р на суму боргу у розмірі 40785,48грн (за зобов`язаннями за грудень 2020р), за період з 26.02.2021р по 15.03.2021р на суму боргу у розмірі 273063,22грн, за період з 16.03.2021р по 21.03.2021р на суму боргу у розмірі 263848,70грн, за період з 22.03.2021р по 31.03.2021р на суму боргу у розмірі 218062,22грн, за період з 01.04.2021р по 05.042021р на суму боргу у розмірі 118062,22грн, за період з 06.04.2021р по 20.04.2021р на суму боргу у розмірі 68062,22грн, за період з 21.04.2021р по 26.04.2021р на суму боргу у розмірі 18062,22грн (за зобов`язаннями за січень 2021р), за період з 26.03.2021р по 26.04.2021р на суму боргу у розмірі 206910,98грн, за період з 27.04.2021р по 29.04.2021р на суму боргу у розмірі 131909,98грн, за період з 30.04.2021р по 24.05.2021р на суму боргу у розмірі 81909,98грн, за період з 25.05.2021р по 31.05.2021р на суму боргу у розмірі 1909,98грн (за зобов`язаннями за лютий 2021р), за період з 27.04.2021р по 31.05.2021р на суму боргу у розмірі 197264,80грн, за період з 01.06.2021р по 21.06.2021р на суму боргу у розмірі 179174,78грн, за період з 22.06.2021р по 25.07.2021р на суму боргу у розмірі 139174,78грн, за період з 26.07.2021р по 28.02.2023р на суму боргу у розмірі 39174,78грн (за зобов`язаннями за березень 2021р), за період з 26.05.2021р по 28.02.2023р на суму боргу у розмірі 107115,40грн (за зобов`язаннями за квітень 2021р), вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 11172,25грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат у сумі 57667,45грн за період з 01.02.2021р по 28.02.2021р на суму боргу у розмірі 110785,48грн (за зобов`язаннями за грудень 2020р), за період з 01.03.2021р по 31.03.2021р на суму боргу у розмірі 218062,22грн (за зобов`язаннями за січень 2021р), за період з 01.04.2021р по 30.04.2021р на суму боргу у розмірі 81909,98грн, за період з 01.05.2021р по 31.05.2021р на суму боргу у розмірі 1909,98грн (за зобов`язаннями за лютий 2021р), за період з 01.05.2021р по 31.05.2021р на суму боргу у розмірі 197264,80грн, за період з 01.06.2021р по 30.06.2021р на суму боргу у розмірі 139174,78грн, за період з 01.07.2021р по 28.02.2023р на суму боргу у розмірі 39174,78грн (за зобов`язаннями за березень 2021р), за період з 01.06.2021р по 28.02.2023р на суму боргу у розмірі 107115,40грн (за зобов`язаннями за квітень 2021р), вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні витрати у сумі 57667,45грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, провадження у справі в частині стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аеропортівський» 146290,18грн основного боргу підлягає закриттю, позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аеропортівський» про стягнення 25187,94грн пені, 11172,25грн 3% річних, 57667,45грн інфляційних витрат, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3604,77грн. покласти на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 129, п.2 ч.1 ст.231, ст..ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №916/1903/23 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аеропортівський» (65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 20/1, код ЄДРПОУ 35565830) про стягнення 146290,18грн основного боргу закрити.

2. Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аеропортівський» (65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 20/1, код ЄДРПОУ 35565830) про стягнення 25187,94грн пені, 11172,25грн 3% річних, 57667,45грн інфляційних витрат задовольнити у повному обсязі.

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аеропортівський» (65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 20/1, код ЄДРПОУ 35565830) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 25187/двадцять п`ять тисяч сто вісімдесят сім/грн 94коп пені, 11172/одинадцять тисяч сто сімдесят дві/грн 25коп 3% річних, 57667/п`ятдесят сім тисяч шістсот шістдесят сім/грн 45коп інфляційних витрат, 3604/три тисячі шістсот чотири/грн 77коп судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 серпня 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна