Рішення

від 10.08.2023 по справі 917/556/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2023 Справа № 917/556/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О. І., розглянувши справу № 917/556/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРАНСФЕР", вул. Хлібозаводська, 3, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, адреса для листування: вул. Академіка Амосова, 1/34, оф. 1 (к. 84), с. Софіївська Борщагівка, Києво - Святошинський район, Київська область, 08138,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО", вул. Гагаріна, 31, с. Новий Калкаїв, Семенівський район, Полтавська область, 38212,

про стягнення 213 352,33 грн

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

10.04.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРАНСФЕР" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" про стягнення заборгованості за договором поставки №08/04/03-20Р від 08.04.2020 року у розмірі 213 352,33 грн, з яких: 101 236,80 грн - основна заборгованість, 67 058,14 грн - пеня, 45 057,39 грн - інфляційні втрати (вх. № 593/23).

В прохальній частині позовної заяви позивач також просив стягнути на його користь судовий збір у розмірі 3 200,29 грн.

Ухвалою від 17.04.2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/556/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Ухвалив позивачу надати суду в 5-ти денний строк з моменту отримання даної ухвали відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст. 167, 184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, копію ухвали суду від 17.04.2023 року отримав 26.04.2023 року, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням (а. с. 35).

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Суд звертає увагу, що справа розглянута з прийняттям рішення 10.08.2023, оскільки з 13.06.2023 року по 04.08.2023 року включно суддя Тимощенко О. М. знаходилася у відпустці. Тому рішення ухвалене, а повний текст рішення підготовлено та підписано після виходу судді з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

08.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОТРАНСФЕР" (далі - позивач, постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" (далі - відповідач, покупець) уклали договір поставки № 08/04/03-20Р (далі - договір) (а. с. 10-15).

В укладеному договорі сторони узгодили, зокрема, наступне:

-постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором. Поставити (передати) у власність біологічні препарати (інші біопрепарати, добрива та продукцію) Торгової марки «Жива Земля», (надалі Товар) в кількості, в асортименті та за ціною, зазначеною у специфікаціях на поставку товару, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти Товар та оплатити йго вартість в строк та на умовах, визначених даним Договором (п. 1.1. договору);

-товар поставляється партіями в кількості та асортименті згідно замовлень покупця (п. 1.2. договору);

-умови, строк поставки товару, його асортимент, кількість, вартість зазначаються у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами до даного договору (п. 2.1. договору);

-Поставка товару здійснюється партіями на умовах поставки, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «INCOTERMS» у редакції 2010 року, які зазначені у Специфікаціях (додатках) на кожну окрему партію (п. 2.2. договору);

-При передачі товару постачальник зобов`язаний передати всю необхідну документацію на товар, а покупець зобов`язаний прийняти товар та підписати всі необхідні документі, що підтверджують передачу товару. Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженим представником покупця та/або дата, зазначена в товарно-супроводжувальних документах перевізника у відповідності з умовами поставки (п. 2.3. договору);

-Право класності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідального особою покупця видаткової (та/або товарно - транспортної) накладної, що є підтвердженням належного виконання постачальником умов даного договору. Підписання представником покупця видаткової накладної та скріплення печаткою або штампом (у разі наявності) підпису представника покупця на видатковій накладній засвідчує належне виконання постачальником умов даного договору по поставці товару та засвідчує узгодження з покупцем асортименту, кількості, якості та вартості (ціни) товару в видатковій накладній (п. 3.11. договору);

-Постачальник буде вважатися таким, який виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він поставив товар в місце, зазначене у специфікації з усією супроводжувальною документацією, яка вимагається за чинним законодавством України та даним договором, якщо внаслідок прийому було встановлено, що товар повністю відповідає вимогам, передбаченим законодавством України, умовам, визначеним у замовленні покупця. та іншим умовам даного договору (п. 3.12.договору);

-Вартість одиниці товару та загальна вартість цієї кількості товару визначається у підписаній сторонами специфікації, що о невід`ємною частиною договору (п. 4.1. договору).

-Ціна договору складає суму вартості всіх специфікацій до договору та не може перевищувати 500 000 грн 00 коп (п`ятсот тисяч гривень 00 копійок) (п. 4.2. договору);

-Оплата товару за даним договором здійснюється в національній валюті України гривні (п. 5.1. договору);

- Покупець проводить оплату вартості товару на умовах та в строки, які зазначаються специфікаціях, які є невід ємною частиною до даного договору (п. 5.2. договору);

- Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу лише на банківський рахунок постачальника, що зазначений в договорі (п. 5.3. договору);.

- оплата вважається здійсненою після зарахування відповідних коштів на рахунок постачальника (п. 5.5. договору);

- За невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань по цьому договору, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов договору (п. 5.6. договору);

- У випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару. У випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору (додаткової угоди та/або специфікацій) більше ніж 5 (п`ять) календарних днів, покупець також сплачує па користь постачальника пеню, яка обчислюється з 6 (шостого) дня прострочення оплати відповідної партії товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати (п. 6.2. договору);

- Оплата сторонами штрафних санкцій та/або відшкодування понесених постачальником або покупцем збитків, не звільняє сторони від виконання зобов`язань по даному договору (п. 6.5. договору);

- Сторони погоджуються, що всі ймовірні претензії за договором повинні бути розглянуті сторонами впродовж 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з моменту отримання претензії або впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відправки такої претензії у випадку її неотримання іншою стороною (п. 6.6. договору);

- спори і розбіжності, що виникли між сторонами в ході виконання договору, вирішуються шляхом переговорів (п. 8.1. договору);

- У випадку, якщо сторони не досягли згоди шляхом переговорів, спори і розбіжності підлягають розгляду у Господарському суді відповідно до чинного законодавства України (п. 8.2. договору);

- Договір набирає законної сили з моменту його підписання та скріплення печатками (при наявності) сторонами і діє до З і. 12.2020 року, але в будь-якому разі - до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 10.1. договору).

В специфікації №1 від 08.04.2020 року (а. с. 16) сторони узгодили наступне:

- найменування (характеристика) товару GROUNDFIX (ГРАУНДФІКС), р., біопрепарат, фасування 10 л., код УКТ ЗЕД 3002 90 50 00, кількість 1000, ціна за одиницю, грн. без ПДВ 104,17, загальна вартість, грн, без ПДВ 104 170,00;

- найменування (характеристика) товару - АЗОТОФІТ р, біопрепарат (ІІ група), фасування 10 л., код УКТ ЗЕД 3002 90 50 00, кількість 40, ціна за одиницю, грн. без ПДВ 162,50, загальна вартість, грн, без ПДВ 6 500,00;

- найменування (характеристика) товару - ЛИПОСАМ, препарат (ІІ група, біоприлиплювач), фасування 10 л., код УКТ ЗЕД 3505 10 90 00, кількість 20, ціна за одиницю, грн. без ПДВ 92,50, загальна вартість, грн, без ПДВ - 1850,00;

- найменування (характеристика) товару - ХЕЛПРОСТ (HELPROST) зернові, органо мінеральне добриво, фасування 10 л., код УКТ ЗЕД 3105 90 9900, кількість 80, ціна за одиницю, грн. без ПДВ 100,00, загальна вартість, грн, без ПДВ 8 000,00.

Загальна вартість товару згідно даної специфікації складає 144 624,00 грн, строк поставки товару травень 2020 року; умови оплати: покупець здійснює оплату в два етапи: 30% - попередня оплата за товар, 70% - оплата до 01.11.2020 року.

В специфікації №2 від 08.04.2020 року (а. с. 17) сторони узгодили наступне:

- найменування (характеристика) товару - ЛИПОСАМ, препарат (ІІ група, біоприлиплювач), фасування 10 л., код УКТ ЗЕД 3505 10 90 00, кількість 20, ціна за одиницю, грн. без ПДВ 92,50, загальна вартість, грн, без ПДВ - 925,00.

Загальна вартість товару згідно даної специфікації складає 1 110,00 грн, строк поставки товару травень 2020 року; умови оплати: покупець здійснює за товар згідно рахунку фактури.

Відповідно до умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: № 215 від 07.05.2020 року на суму з ПДВ 144 624,00 грн, № 216 від 07.05.2020 року на суму з ПДВ 1 110,00 грн, які підписані сторонами та скріплені печатками товариств (а. с. 18, 19).

Позивач зазначає, що відповідач не оплатив товар на загальну суму 101 236,80 грн, отриманий по вказаних вище видаткових накладних.

Як вказує позивач, з метою досудового врегулювання спору 04.10.2022 року він направив на адресу відповідача претензію вих. № 75 від 13.04.2021 року, відповідно до якої просив погасити заборгованість в розмірі 101 236,80 грн (а. с. 20, 21). Дану претензію відповідного до рекомендованого поштового повідомлення (а. с. 22) відповідач отримав 26.10.2022 року, однак на неї не відреагував.

У зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язку зі сплати товару, позивач на підставі п. 6.2. договору, ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу пеню на суму 67 058,14 грн та інфляційні на суму 45 057,39 грн.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): договір поставки № 08/04/03-20Р від 08.04.2020 року, специфікації №1, №2 від 08.04.2020 року; видаткові накладні №215 від 07.05.2020 року та № 216 від 07.05.2020 року, претензію № 75 від 13.04.2021 року, поштове рекомендоване повідомлення про вручення документів 26.10.2022 року, свідоцтво серія ЧН №000402, посвідчення адвоката, довіреність від 02.01.2023 року.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними накладними №215 від 07.05.2020 року та № 216 від 07.05.2020 року (а. с. 18, 19).

Відповідно до п. 5.2. договору, покупець проводить оплату вартості товару на умовах та в строки, які зазначаються специфікаціях, які є невід ємною частиною до даного договору.

У специфікації №1 (на суму 144 624,00 грн) сторони узгодили умови оплати: покупець здійснює оплату в два етапи: 30% - попередня оплата за товар, 70% - оплата до 01.11.2020 року, а у специфікації №2 (на суму 1 110,00 грн) умови оплати: покупець здійснює за товар згідно рахунку фактури.

Відповідач не здійснив в повному обсязі оплату за поставлений товар, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в сумі 101 236,80 грн.

При цьому суд зазначає, що відсутність в матеріалах справи рахунку-фактури згідно специфікації № 2 не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в часині стягнення 1 110,0 грн, оскільки рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора згідно зі ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури у відповідача не звільняє останнього від обов`язку оплати за поставлений товар та не виключають відповідальність боржника за порушення цього зобов`язання (аналогічна позиція зазначена у постанові ВС від 02.07.2019 року по справі № 918/537/18).

Відповідач доказів сплати суми боргу суду не надав.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним поставки товару, тоді як відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором не оплатив отриманий товар і заборгованість останнього складає 101 236,80 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленого товару і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 101 236,80 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених положень договору та закону позивач нарахував відповідачу:

- пеню за період з 07.11.2020 року по 29.03.2023 року в сумі 67 058,14 грн,

- інфляційні за період з 07.11.2020 року по 29.03.2023 року в сумі 45 057,39 грн.

Позивачем заявлена до стягнення пеня передбачена п. 6.2. договору. ЇЇ розмір за розрахунком позивача складає 67 058,14 грн за загальний період з 07.11.2020 року по 29.03.2023 (розрахунок в матеріалах справи, а. с. 8, 9).

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення пені, інфляційних втрат суд звертає увагу на наступне.

Перевірка правильності розрахунку пені та інфляційних втрат здійснена за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон".

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настання якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи умови договору (п. 6.2 договору), у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору (додаткової угоди та/або специфікацій) більше ніж 5 (п`ять) календарних днів, покупець також сплачує па користь постачальника пеню, яка обчислюється з 6 (шостого) дня прострочення оплати відповідної партії товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

У специфікації №1 (на суму 144 624,00 грн) сторони узгодили умови оплати: покупець здійснює оплату в два етапи: 30% - попередня оплата за товар, 70% - оплата до 01.11.2020 року, а у специфікації №2 (на суму 1 110,00 грн) умови оплати: покупець здійснює за товар згідно рахунку фактури.

Згідно правової позиції ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 09.06.2020 по справі № 419/1965/18, прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

А отже, зазначення у специфікації № 1 «до 01.11.2020 року» свідчить, що саме ця дата і є останнім днем строку оплати заборгованості.

Оскільки 01.11.2020 був вихідним днем - це неділя (ст. 67 Кодексу законів про працю України), 02.11.2020 року (понеділок) є останнім днем для належного виконання зобов`язання з оплати за отриманий товар згідно видаткової накладної №215 від 07.05.2020 року на суму 144 624,00 грн, а прострочка відповідача починається з 03.11.2020 року.

Відповідно до умов договору (п. 6.2 договору) покупець сплачує на користь постачальника пеню, яка обчислюється з 6 (шостого) дня прострочення оплати відповідної партії товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Таким чином, позивач нарахував пеню починаючи з 07.11.2020 за видатковою накладною № 215 від 07.05.2020 року необґрунтовано, оскільки кредиторські вимоги про сплату пені на той момент ще не настали.

Виходячи з наведеного, за отриманий товар відповідно до видаткової накладної № 215 від 07.05.2020 року відповідач повинен був розрахуватися до 02.11.2020 включно, тому прострочення має місце з 03.11.2020 року.

Відповідно 6 (шостий) день прострочення оплати 08.11.2020 року.

Крім того, судом встановлено, що розрахунок пені складений позивачем без урахування положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України (нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано).

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням положень ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України та п. 6.2 договору, судом встановлено, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме: у розмірі 9 027,03 грн (за період з 08.11.2020 року по 07.05.2021 року за видатковою накладною № 215 від 07.05.2020 року) та у розмірі 69, 19 грн (за період з 07.11.2020 року по 06.05.2021 року за видатковою накладною №216 від 07.05.2020 року). У позові щодо стягнення 57 961,92 грн пені суд відмовляє.

У зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язку зі сплати товару, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати на суму 45 057,39 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 45 057,39 грн суд звертає увагу, що позивач вказує період нарахування з 07.11.2020 року по 29.03.2023 року, тоді як з таблиці розрахунку вбачається, що фактично розрахунок був здійснений за період з 07.11.2020 року по 28.02.2023 року.

Отже, суд розглядає вимогу про стягнення інфляційних втрат за період з 07.11.2020 року по 28.02.2023 року відповідно до здійсненого розрахунку, та зазначає, що дана вимога про стягнення 45 057,39 грн є обґрунтованою, підтвердженою належними та достатніми доказами, а отже підлягає задоволенню.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 101 236,80 грн основного боргу, 9 096,22 грн пені та 45 057,39 грн інфляційних втрат обґрунтовані, відповідачем не спростовані та не заперечуються, підтверджуються наявними доказами та підлягають задоволенню. Підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 57 961,92 грн пені у суду відсутні.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" (вул. Гагаріна, 31, с. Новий Калкаїв, Семенівський район, Полтавська область, 38212, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41256598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРАНСФЕР" (вул. Хлібозаводська, 3, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38023349, IBAN НОМЕР_1 , у АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 101 236,80 грн основного боргу, 9 096,22 грн пені, 45 057,39 грн інфляційних нарахувань та 2 330,85 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення складено та підписано 10.08.2023 р.

Суддя О. М. Тимощенко

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).