Ухвала

від 10.08.2023 по справі 160/19851/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 серпня 2023 року Справа №160/19851/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРГО РЕМ БУД" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРГО РЕМ БУД" (вул. Шевченка, буд. 18, кв. 10, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42356318) до Головного управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44096797), у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №24368 від 08.12.2021;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРГО РЕМ БУД" з переліку ризикових платників податків.

Позовна заява обґрунтована тим, що Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №24368 від 08.12.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що позовна заява подана з порушеннями вимог закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно абз. 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 грн.

Таким чином, за подання адміністративного позову з вимогою немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 2684,00 грн.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій просить визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та поновити строк звернення до суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що 21.08.2022 представником позивача було направлено адвокатський запит щодо отримання пояснень та підстав зупинення реєстрації податкових накладних. З відповіді ДПС від 31.08.2022 позивачу стало відомо про прийняті рішення та отримано їх копії разом з витягами з протоколів комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових щодо платників податків, які перебувають на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області та рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №24368 від 08.12.2021.

Позивачем було прийнято рішення звертатись до суду, але частина адвокатів вимушена була виїхати закордон рятуючи свої сім`ї від війни, обіцяючи найти допомогу серед адвокатів, що залишились, потім проблеми на виробництві які переключили увагу з цього питання, і от знайшовши фахівця було підготовлено позов та подано до суду. Таким чином просимо визнати причини поважними та поновити строк на оскарження рішення ДПС, оскільки воно є триваючим і порушує наші права досі.

Позов було направлено до суду, але 18.07.2023 було повернуто справу позивачу (№160/2360/23), про що позивач довідався перевіривши реєстр судових рішень 24.07.2023.

У зв`язку з війною в Україні, тримати постійний зв`язок з працівниками, адвокатами не можливо, оскільки люди виїжджають, вивозять дітей, знаходяться поза зоною дії зв`язку, що додатково стало причиною пропуску строку позовної давності.

Вирішуючи заяву про поновлення строку звернення до суду по суті, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, положеннями ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, в Кодексі адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

При цьому, у п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Разом з тим, згідно з п. 56.19 ст. 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви до суду проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 зазначив, що дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору коротші, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору. Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження. Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, тоді як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Верховний Суд зазначив, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, які не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Отже, Верховний Суд сформулював такий правовий висновок. Із прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З матеріалів справи видно, що позивачем не надано доказів того, що ним здійснювалась процедура адміністративного оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРГО РЕМ БУД" критеріям ризиковості платника податку №24368 від 08.12.2021.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, останнім днем звернення до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРГО РЕМ БУД" критеріям ризиковості платника податку №24368 від 08.12.2021 є саме: 08.06.2022, бо відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

Отже, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРГО РЕМ БУД" критеріям ризиковості платника податку №24368 від 08.12.2021, що оскаржується позивачем, було направлено до електронного кабінету платника податків - позивача у день його винесення, а саме: 08.12.2021, що позивачем не спростовується. Тому, саме до 08.06.2022 обчислюється шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.

Щодо посилань позивача на те, що йому стало відомо про існування оскаржуваного рішення з моменту отримання відповіді контролюючого органу від 31.08.2022 та звернення до суду із позовною заявою, яку було повернуто, суддя зазначає наступне.

Позивач зазначає, що ним було подано позовну заяву до суду, яку було повернуто справа №160/2360/23).

За даними програми Діловодство спеціалізованого суду, адміністративна справа №160/2360/23 перебувала у провадженні судді Врони О.В.

Позовна заява в рамках зазначеної справи надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 09.02.2023. З ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 про залишення позовної заяви без руху та від 07.04.2023 про повернення позовної заяви після без руху встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ЕВІЛАНС подано позовну заяву до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, посилання позивача на те, що він звертався до суду із позовною заявою є недоречними, оскільки вони стосуються інших осіб, а не Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРГО РЕМ БУД".

Щодо посилань позивача на те, що у зв`язку із веденням на території України воєнного стану ускладнили звернення до суду за захистом свої прав, суддя зазначає, що сам факт запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022 не сам по собі підставою для поновлення строку на подання позову до суду, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливлення учасником судового процесу виконання процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц).

Також позивач зазначає, що йому стало відомо про існування оскаржуваного рішення після отримання відповіді від Головного управління ДПС у Київській області від 31.08.2022.

Як слідує з наведеного позивачем, фактично про оскаржуване рішення він дізнався 31.08.2022, до суду ж із даним позовом звернувся 08.08.2023, що свідчить про порушення строків звернення до суду передбачені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 №340/1019/19 зазначив, що поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною для скасування правильного за змістом рішення.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

З огляду на викладене суд робить висновок про те, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17.03.2021 у справі №160/3121/20, від 18.03.2021 у справі № 320/2915/20 та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що заява про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою, позовну заяву подано з пропущенням строків звернення до суду, а тому позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку разом із доказами поважності пропуску строку на звернення до адміністративного суду.

Частинами 1-2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 242, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРГО РЕМ БУД" про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРГО РЕМ БУД" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом:

- надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн, сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду з наданням обґрунтованих пояснень та доказів щодо пропуску строку звернення до суду, з урахуванням наведеної позиції суду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.З. Голобутовський