Ухвала

від 10.08.2023 по справі 380/18032/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/18032/23

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

10 серпня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. на стадії підготовчого провадження розглянув питання щодо юрисдикції справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2023 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області з вимогою визнати протиправним і скасувати рішення XX позачергової сесії VIII скликання Перемишлянської міської ради №3216 від 30.05.2023 «Про припинення філій закладів загальної середньої освіти та припинення юридичних осіб закладів дошкільної освіти шляхом ліквідації». Повідомила, що з листа відділ освіти, молоді і спорту виконавчого комітету Перемишлянської міської ради від 02.06.2023 вона дізналася про прийняття оскарженого рішення, відповідно до якого припинено в т.ч. діяльність Мерещівської філії І ступеня Перемишлянського опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів №1 Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області шляхом ліквідації. Аргументи позивачки на обґрунтування позову зводяться до того, що оскаржене рішення прийняте з порушенням процедури (не оприлюднювався проект рішення, не враховано думку громади с. Мерещів за наслідками громадського обговорення, а економічна ефективність використання бюджетних коштів внаслідок прийняття цього рішення є сумнівною), а також не враховує інтереси дитини позивачки, котра має особливі освітні потреби.

На стадії відкриття провадження суд не встановив підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, тому 07.08.2023 ухвалив відкрити провадження в адміністративній справі за цим позовом та розглянути справу в порядку загального позовного провадження.

08.08.2023 представник позивачки адвокат Семиренко П.Я. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (вх.№60502 від 08.08.2023) шляхом: - зупинення дії рішення ХХ позачергової сесії VIII скликання Перемишлянської міської ради № 3216 від 30.05.2023 року «Про припинення філій закладів загальної середньої освіти та припинення юридичних осіб закладів дошкільної освіти шляхом ліквідації»; - заборонити Перемишлянській міській раді Львівського району Львівської області вчиняти дії стосовно ліквідації Мерещівської філії І ступеня Перемишлянського опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів №1 Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області на час розгляду адміністративної справи.

Надходження згаданої заяви про забезпечення позову зумовило поглиблене вивчення судом підстав та предмету позову, характеру спірних правовідносин, за наслідками якого суд дійшов висновку, що на цей спір не поширюється юрисдикція адміністративних судів, а провадження у цій справі було відкрито помилково. При вирішенні питання про юрисдикцію цього спору суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо релевантних норм права та способу їх застосування та керується такими мотивами:

завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Пунктом 1, 2, ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав відносити спір до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 9 вересня 2020 року № 260/91/19 висловила таку позицію щодо юрисдикції спорів за участі органів місцевого самоврядування щодо їх рішень про утворення, реорганізацію та припинення комунальних підприємств, установ та організацій (закладів):

«45. Відповідно до частин першої - третьої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

46. Отже, до компетенції міської ради належить здійснення розпорядчих функцій та прийняття рішень, зокрема, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

47. Також за частиною другою статті 10 Закону № 280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

48. Як установлено матеріалами справи, позивачі звернулися до суду з позовом про визнання протиправним та нечинним рішення п`ятнадцятої сесії VII скликання Тячівської районної ради від 29 листопада 2018 року № 511 «Про державну реєстрацію припинення Комунального закладу «Тячівська районна стоматологічна поліклініка» шляхом ліквідації», прийнятим у відповідності статті 104 ЦК України

49. Як встановив суд апеляційної інстанції, згідно з пунктом 5.2 Статуту Тячівська районна рада як засновник в порядку та межах, визначених чинним законодавством та цим Статутом, приймає рішення про: створення, припинення (злиття, приєднання, поділ, перетворення, ліквідація) діяльності Закладу, створення ліквідаційної комісії.

50. Тож Велика Палата Верховного Суду вважає, що Тячівська районна рада у спірних правовідносинах діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи (Комунального закладу «Тячівська районна стоматологічна поліклініка»), а тому оспорюване рішення в цьому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішенням власника корпоративних прав (засновника), комунальної установи, необхідним для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо припинення діяльності Закладу.

51. Аналогічні висновки у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/1232/18 за позовом про визнання протиправним і скасування рішення Сокальської районної ради Львівської області про створення комунальної установи. Визначаючи юрисдикцію спору у цій справі Велика Палата Верховного Суду, зазначила, зокрема, що районна рада, розпоряджаючись майном територіальної громади, реалізовувала організаційно-господарську діяльність, а тому оспорювані рішення в цьому випадку не є рішеннями суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішеннями власника (засновника), якими такий власник (засновник) реалізує своє право на створення комунальної установи.

52. Також, у постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України.

53. Таким чином, оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень Тячівської районної ради та є розпорядчим документом щодо власності територіальної громади, який передбачає індивідуалізовані приписи щодо ліквідації конкретної юридичної особи, є необхідним для вчинення реєстраційних дій з ліквідації юридичної особи й після реалізації вичерпує свою дію.

54. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу, що в разі якщо здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи, то відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» належному способу захисту порушеного права чи інтересу відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Такі спори повинні розглядатись за правилами господарського судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17).

55. Отже, ураховуючи суть спору та суб`єктний склад спірних правовідносин у справі № 260/91/19, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що цей спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

56. Поряд із цим у постановах від 12 лютого 2020 року у справах № 1340/5441/18 та № 813/1368/18 за подібних правовідносин Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що рішення обласної ради щодо припинення комунального закладу «Львівський обласний центр здоров`я» та комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр» шляхом приєднання до комунального закладу Львівської обласної ради прийняте на виконання від імені територіальної громади функції управління закладами охорони здоров`я, і таке рішення впливає не лише на права та інтереси позивачки як члена територіальної громади, а й на інтереси територіальної громади в цілому, тому позивачка скористалася своїм правом, визначеним статтею 59 Закону № 280/97-ВР, на його оскарження в порядку адміністративного судочинства.

57. Таким чином, існують розбіжності у висновках, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах.

58. Слід зазначити про те, що необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухваленій постанові Великої Палати Верховного Суду має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані.

59. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.

60. Відступаючи від висновку щодо застосування юридичної норми, Велика Палата Верховного Суду може шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення відповідної норми або повністю відмовитися від її висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши належні способи тлумачення юридичних норм.

61. Дійсно, положеннями статті 14 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення), який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, передбачено, що органи місцевого самоврядування реалізують державну політику у сфері охорони здоров`я в межах своїх повноважень, передбачених законодавством.

62. Водночас частиною четвертою статті 16 цього Закону визначено, що планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров`я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров`я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об`єктами відповідно державної і комунальної власності.

63. Розмежування юрисдикції спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи про створення, реорганізацію чи припинення діяльності такої установи в залежності від характеру та сфери діяльності такої комунальної установи не ґрунтується на положеннях законодавства.

64. З огляду на викладене з метою забезпечення єдності судової практики щодо застосування норми права, ураховуючи, що висновки, викладені в постановах від 12 лютого 2020 року у справах № 1340/5441/18 та № 813/1368/18, містять розбіжності з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/1232/18 щодо юрисдикційної належності спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справах № 1340/5441/18 та № 813/1368/18, вказавши, що такі спори є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.».

Відповідно до отриманої судом відповіді № 178831 від 09.08.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

- Перемишлянський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 22367540) за організаційно-правовою формою є комунальною організацією (установою, закладом), а його засновником є Перемишлянська міська рада;

- Мерещівська філія І ступеня Перемишлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ: 41612186) є філією (іншим відокремленим підрозділом) вказаного вище опорного закладу.

Застосовуючи обов`язкові для врахування висновки Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції спорів при вирішенні питання про юрисдикцію цієї справи суд дійшов висновку, що спір щодо правомірності рішення Перемишлянської міської ради про припинення (ліквідацію) філії комунального закладу повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Отже, провадження у цій справі слід закрити, оскільки вимоги позивачки підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Судячи зі змісту заяв ОСОБА_1 , позивачка з огляду на наближення початку навчального року зацікавлена у прискореному вирішенні спору, а також вжитті заходів до забезпечення її позову, тому суд терміново вирішує питання щодо юрисдикції цього спору в порядку письмового провадження, а не очікує призначеного на 08.09.2023 підготовчого засідання. При прийнятті цього судового рішення суд враховує, що питання щодо забезпечення позову може розглянути лише той суд, який має повноваження розглянути спір по суті (в цій ситуації господарський суд Львівської області).

Суд на підставі частини другої статті 238 КАС України та пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» вирішує питання про повернення позивачці судового збору за подання цього позову.

Керуючись ст.ст. 132, 143, 183, 238, 241, 242, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений нею судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні. 60 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати її складання.

СуддяМоскаль Р.М.