Рішення

від 09.08.2023 по справі 380/11104/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року

справа №380/11104/23

провадження № П/380/11191/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Чаплик І.Д.,

секретар судового засідання Посмітюх К.Т.,

за участю:

представника позивача Кисіль Р-В.В.,

представника відповідача Квасниця Н.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 43968090), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 02 травня 2023 року №630 про відповідність ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43968090) виключити ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 02 травня 2023 року №630 про відповідність ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а також не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Позивач зазначає, що під час прийняття оскаржуваного рішення контролюючим органом позивачу не було повідомлено, які саме документи позивач повинен подати для спростування підстав вважати позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а тому таке рішення не відповідає критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості.

Позивач вказує, що ним подано контролюючому органу письмові пояснення та копії документів, які підтверджують можливість здійснення позивачем господарських операцій з використанням праці одного працівника в межах періоду з 03.01.2022 по 21.02.2023, а також первинні та платіжні документи, що свідчать про факт постачання/закупки товару, тобто про фактичне здійснення господарської операції.

Позивач також покликається на порушення процедури прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості, оскільки прийняттю такого рішення має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, що в спірному випадку було відсутнє. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 24.05.2023 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

На виконання ухвали суду 26.06.2023 представник Головного управління ДПС у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій по ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: код 7 - недостатня кiлькiсть трудових ресурсiв, необхiдних для здiйснення господарської операцiї в обсягах, зазначених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (за вiдсутностi iнформацiї щодо придбання послуг з виконання робiт, якi необхiднi для здiйснення господарської операції). У зв`язку з цим, Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 02.05.2023 №630 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Відповідач зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Однак, подані позивачем документи не спростовують відповідність ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника. Такі документи, на думку відповідача, позивачем не долучено і до матеріалів даної справи.

Також відповідач зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Тому вважає, що внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань

Крім цього, відповідач зауважує, що позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, оскільки в цьому випадку суд перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету. Суд лише може зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути документи з урахуванням рішення суду у разі встановлення його протиправності.

Разом з відзивом представник відповідача 26.06.2023 подав клопотання, у якому просить розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 28.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про перехід в загальне позовне провадження, клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін задоволено, судове засідання призначено на 13.07.2023.

В судовому засіданні 13.07.2023 суд оголосив перерву до 26.07.2023 для надання можливості позивачу подати додаткові докази по справі, яку продовжено до 09.08.2023.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначили про те, що позивачем 20.04.2023 було надано контролюючому органу пояснення та долучено первинну фінансово-господарську документацію для підтвердження реальності здійснення господарських операцій та щодо невідповідності суб`єкта господарювання критеріям ризиковості платника податку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши думку представників сторін з їх участю на засіданні, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є зареєстрованим суб`єктом господарювання з 06.09.2001, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 2 409 017 0000 000 734, має статус платника податку на додану вартість з 13.09.2012, зареєстрована за податковою адресою: АДРЕСА_1 .

Видами діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є: 13.94 виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіток, 24.33 хоодне штампування та гнуття; 25.11 виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.12 виробництво металевих дверей і вікон; 25.50. кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; 25.61 - оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.99 виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 31.01 виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; 31.09 виробництво інших меблів; 43.32 установлення столярних виробів; 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 47.30 роздрібна торгівля пальним; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту.

За змістом листа Управління оподаткування фізичних осіб від 23.11.2022 №283/13-01-24- 03-09 зазначено, що ФОП ОСОБА_1 подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб за 3 квартал 2022 року чисельність працюючих у вересні 2022 року становить 1 чол., середня заробітна плата 3400 гривень. Згідно з поданими деклараціями з ПДВ за 2022 рік: - Обсяг постачання за ставкою 20% - 1 653 672 грн. - Нараховано до сплати 0 грн. - Навантаження 0 %. За жовтень 2022 року: - Обсяг постачання за ставкою 20% - 268 432 грн. - Нараховано до сплати 0 грн. - Навантаження 0 %. - Від`ємне значення 20 868 грн. Основні постачальники: -ТзОВ «ТД-КОМЕРЦІЙНИЙ ЦЕНТР» ЄДРПОУ 31669091 (пряжа бавовнаполіестер, нитка п/е текстурована, пряжа 100% бавовна); -ТОВ «ТЕХНОСТИЛЬ ПЛЮС» ЄДРПОУ 37130205 (Нитка поліпропіленова, пряжа бавовна/поліестер); Основні покупці: -неплатник (нитка, шпагат, гніт січковий); -ТзОВ «НІНА-В» ЄДРПОУ 13302091 (нитка, шпагат); -ТзОВ «РОДИННА КОВБАСКА» ЄДРПОУ 38056746 (плівка целюлозна, шнур для петель, шпагат); -ФОП ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 (шпагат). Сплата податків ФОП ОСОБА_1 : військовий збір 465 грн.; ЄСВ -25 630 грн.. ПДФО - 7 193 грн., ПДВ 293 469 грн., ЄП 21 691 грн.

Враховуючи вищенаведене, згідно з базами даних ДПСУ, ЄРПН в діяльності ФОП ОСОБА_1 вбачаються ймовірні ризики: - згідно поданого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб за 3 квартал 2022 року чисельність працюючих у вересні 2022 року становить 1 чол., що свідчить про недостатню кількість трудових ресурсів для ведення господарської діяльності; - ФОП ОСОБА_1 у 2022 році було реалізовано нитки, шпагат, плівка целюлозна, шнур для петель виключно на території України, у вартість їх реалізації включається їх вартість придбання. Однак, згідно поданої звітності з ПДВ за січень-жовтень 2022 року наявний залишок від`ємного значення по придбаних товарах та послугах, що свідчить про ухилення від сплати податків. У зв`язку з цим рекомендовано врахувати дану інформацію Комісії ГУ ДПС у Львівській області при розгляді питання про відповідність ФОП ОСОБА_1 критеріям ризикованості платника податку на додану вартість.

ФОП ОСОБА_1 20.04.2023 направлено до ГУ ДПС у Львівській області повідомлення про подання інформації щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з квитанцією, зокрема пояснення та долучено первинну фінансово-господарську документацію для підтвердження реальності здійснення господарських операцій та щодо невідповідності суб`єкта господарювання критеріям ризиковості платника податку на додатках в кількості 21.

В поясненнях зазначено, що СПД ФОП ОСОБА_1 з 2001 року займається виробництвом шпагатів/ниток для ковбасного/харчового призначення та гнітів для свічок. Діяльність проводиться за основним видом по коду КВЕД І3.94 («Виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіток») у формі фізичної особи-підприємця з найманою працею. Процес виробництва відбувається згідно Висновку ДСЕС на спеціалізованому обладнанні, яке механічно скручує заправлені нитки і пряжу і потребує мінімального втручання ручної праці. На практиці виробничий процес передбачає лише початкову заправку ниток при запуску на початку зміни, оглядовий контроль за обривністю ниток та упаковку готових бабін в мішки, а тому для забезпечення виробництва достатньо найманої робочої праці однієї людини, з яким укладено трудовий договір у встановленому порядку, про що є запис у трудовій книжці за №22. Надано витяги з паспортів мотальної головки ППВ-2 і крутильного модуля КОЕ-3/5 та обгрунтовано продуктивність обладнання з наведенням відповідних показників. На підтвердження вказаного, позивачем було долучено: первинні та платіжні документи, що свідчать про факт постачання/закупки за період з січня 2022 року по лютий 2023 року, договори поставок з контрагентами, документи на перевезення товарів з компаніями «Нова Пошта» і «Делівері».

За результатами розгляду поданих документів Комісією 02.05.2023 розглянуто питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ФОП «ЛИТВИН МАРІЯ ЗІНОВІЇВНА» (ІПН 2876710841). Вказано, що відповідно до АІС «Податковий блок» реєстраційні дані ФОП «ЛИТВИН МАРІЯ ЗІНОВІЇВНА» (ІПН 2876710841) взято на податковий облік у ТУ ДПС у Львівській області (Старосамбірський р-н) - 16.10.2001. Дата державної реєстрації - 16.10.2001. Стан платника - 0 - платник податків за основним місцем обліку. Податкова адреса: АДРЕСА_1 Основний вид діяльності: виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіток. Має відкриті рахунки у банківських установах. Платник ПДВ з 01.05.2011.

За результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій по ФОП «ЛИТВИН МАРІЯ ЗІНОВІЇВНА» (ІПН НОМЕР_1 ), що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: код 7 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Відповідно до витягу з протоколу від 02.05.2023 №160 засідання Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія) 02.05.2023 прийнято рішення про відповідність ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Вважаючи рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 02 травня 2023 року №630 про відповідність ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася з цим адміністративним позовом до суду.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що способами здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим-другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (набрав чинності з 01.02.2020 року; далі - Порядок №1165).

За визначенням пункту 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Пунктом 44 Порядку № 1165, визначено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 до Порядку № 1165, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведених правових положень слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на правове регулювання характер цих відносин, під час вирішення спорів такої категорії, суд повинен досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 та від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Відповідно до змісту спірного рішення, відповідач керувався пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку № 1 до Порядку № 1165, та зазначив про наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком № 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування..

При цьому Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, форма якого містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Отже, з огляду на правову конструкцію п. 8 Критеріїв та форму Бланку у Додатку № 4 суд зазначає, що при вирішенні спорів, який розглядається судом, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 КАС України податковий орган повинен довести наявність на час прийняття оскарженого рішення певної сукупності обставин:

- існування у податкового органу податкової інформації відносно позивача, відповідно до якої існує ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній;

- зазначена інформація стала відома контролюючому органу під час провадження ним поточної діяльності. При цьому, відомості про таку інформацію повинні зазначатись у рішенні податкового органу.

Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні зазначено про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме: код 7 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Як встановлено судом, позивач надавав пояснення контролюючому органу, які стосувались питання можливості виконання обсягу робіт за певний період господарської діяльності силами самого суб`єкта господарювання. Так, на вимогу податкового органу позивачем подано пояснення, в яких зазначено, що СПД ФОП ОСОБА_1 з 2001 року займається виробництвом шпагатів/ниток для ковбасного/харчового призначення та гнітів для свічок. Діяльність проводиться за основним видом по коду КВЕД І3.94 («Виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіток») у формі фізичної особи-підприємця з найманою працею. Процес виробництва відбувається згідно Висновку ДСЕС на спеціалізованому обладнанні, яке механічно скручує заправлені нитки і пряжу і потребує мінімального втручання ручної праці. На практиці виробничий процес передбачає лише початкову заправку ниток при запуску на початку зміни, оглядовий контроль за обривністю ниток та упаковку готових бабін в мішки, а тому для забезпечення виробництва достатньо найманої робочої праці однієї людини, з яким укладено трудовий договір у встановленому порядку, про що є запис у трудовій книжці за №22. Надано витяги з паспортів мотальної головки ППВ-2 і крутильного модуля КОЕ-3/5 та обгрунтовано продуктивність обладнання з наведенням відповідних показників. На підтвердження вказаного, позивачем було долучено: первинні та платіжні документи, що свідчать про факт постачання/закупки за період з січня 2022 року по лютий 2023 року, договори поставок з контрагентами, документи на перевезення товарів з компаніями «Нова Пошта» і «Делівері».

Водночас в переліку документів, які, на думку податкового органу, не подано позивачем для спростування вказаної податкової інформації, вказано первинні документи щодо постачання/придбання товарів, щодо зберігання, транспортування, розвантаження продукції, первинні документи щодо навантаження продукції, розрахункові документи.

Відповідно до п.44 Порядку №1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Однак, відповідач не надав оцінку поданим позивачем документам, що свідчить про формальний підхід відповідача при прийнятті спірного рішення та більше стосується реалізації податковим органом такої своєї контрольної функції як проведення перевірок.

Аналіз наданих позивачем на вимогу податкового органу пояснення з підтверджуючими документами щодо розрахунків необхідної кількості одиниць найманої праці підтверджують можливість здійснення позивачем господарських операцій з використанням праці одного працівника в межах періоду 03.01.2022 по 21.02.2023, а тому на думку суду виключають можливість виявлення ознак ризиковості у підприємницькій діяльності платника податку за вищевказаним пунктом Критеріїв ризиковості.

Таким чином, суд доходить висновку, що вимоги відповідача щодо надання всіх можливих документів щодо ведення господарської діяльності, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Податковий орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність.

Однак, в оскаржуваному рішення податковим органом не зазначено, чому подані позивачем документи не спростовують критерію, по якому позивача віднесено до ризикових, не наведено які саме документи не були враховані контролюючим органом та з яких причин.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.08.2019 р. у справі № 2540/3009/18 зазначив: ...Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак, спірне рішення податкового органу прийнято без жодної конкретизації суті та характеру наявної податкової інформації отриманої у процесі поточної діяльності контролюючого органу, що стала підставою для прийняття такого рішення, та за відсутності ідентифікації конкретних ризикових операції та/або податкових накладних платника, в яких були зафіксовані такі операції, чим позбавлено позивача можливості надати докази на спростування такої інформації.

Суд зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2021 (справа №340/1098/20).

Отже в спірному випадку, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у платника податку на додану вартість згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах відсутня достатня кількість найманої робочої сили, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Однак, висновки комісії грунтуються лише на припущеннях щодо неможливості здійснення одним працівником господарської операції у встановлених обсягах.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Втім, відповідачем в оскарженому рішенні не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Суд враховує, що в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та її контрагентами господарських зобов`язань.

Суд також зазначає, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення від 02 травня 2023 року №630 слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Фактично, таке рішення було прийнято на підставі листа Управління оподаткування фізичних осіб від 23.11.2022 №283/13-01-24- 03-09 за результатами проведеного аналізу наявних баз даних щодо діяльності фізичних осіб підприємців та у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

За таких обставин, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку прийняття рішення, оскільки рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 02 травня 2023 року №630 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання нею податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Відтак, рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 02 травня 2023 року №630 про відповідність ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку не ґрунтується на вимогах законодавства.

Суд наголошує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, наприклад у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття спірного рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що в свою чергу є підставою для його скасування.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із частинами 1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Толдер проти Сполученого Королівства. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-ІІ).

У даному випадку позовна вимога щодо зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі №227/3208/16-а.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З наведеного суд доходить висновку, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

в и р і ш и в:

адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 код ЄДРПОУ: 43968090) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 02 травня 2023 року №630 про відповідність ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 код ЄДРПОУ: 43968090) виключити ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн 00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.08.2023.

Суддя Чаплик І.Д.