ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13489/23 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Чаку Є.В.
суддів: Єгорової Н.М.
Сорочка Є.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДІРОМ ТРЕЙД КИЇВ" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДІРОМ ТРЕЙД КИЇВ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "ДІРОМ ТРЕЙД КИЇВ" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 27 квітня 2023 року позовну заяву повернув позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції вказав, що відсутні одна з двох обов`язкових умов для участі у справі представника юридичної особи в порядку самопредставництва ОСОБА_1, а саме: не підтверджено її право керівника законом, статутом, положенням діяти без додаткового уповноваження при здійсненні представницьких функцій від імені підприємства. Суд вказав, що надана на підтвердження повноважень ОСОБА_1 діяти від імені ТОВ "Діром Трейд Київ" роздруківка витягу з ЄДР не відповідає жодним визначеним законом критеріям для підтвердження права керівника чи представника юридичної особи на участь у розгляді справи, в тому числі підписання позовної заяви. Суд не прийняв у якості доказу повноважень представника заявника в судових інстанціях копію наказу від 12.03.2021 №ДТК00000001-00000001 про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ "Діром Трейд Київ", оскільки зазначений наказ вказує тільки на факт наявності трудових відносин із заявником, але жодним чином не визначає перелік прав та обов`язків ОСОБА_1 як представника у суді.
Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, з огляду на наступне.
Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частиною 2 статті 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частинами першою та третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положенню, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Стаття 59 КАС України містить вимоги до документів, що підтверджують повноваження представників. Так, частина перша цієї статті визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що юридичні особи, суб`єкти владних повноважень беруть участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положенню (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
При цьому у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Водночас, дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання до позовної заяви документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника у випадку самопредставництва юридичної особи.
Отже, керівник юридичної особи має право реалізовувати процесуальні права сторони без подання документів, що засвідчують його повноваження.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19 червня 2019 року (справа № 620/3827/18), від 31 січня 2020 року (справа №620/1491/19), від 27 лютого 2020 року (справа №826/19448/16) та від 13 серпня 2020 року (справа №826/2850/17).
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява від імені ТОВ "ДІРОМ ТРЕЙД КИЇВ" підписана директором ОСОБА_1
Колегія суддів звертає увагу на те, що в позовній заяві вказано повне найменування юридичної особи позивача, місце знаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номер зв`язку.
До позовної заяви додано витяг з ЄДР у якому зазначено, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ "ДІРОМ ТРЕЙД КИЇВ". При цьому жодної інформації про обмеження щодо представництва від імені юридичної особи у відомостях Єдиного державного реєстру щодо керівника не вказано.
Колегія суддів вважає, що долучений до позовної заяви Витяг з ЄДР є достатнім та належним підтвердження повноважень підписанта позовної заяви та дозволяє ідентифікувати позивача.
Таким чином, посилання суду першої інстанції на відсутність документа, що підтверджує повноваження ОСОБА_1 на підписання позовної заяви як на підставу для її повернення є необґрунтованим, оскільки суд не був позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права.
За наявності сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд міг скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 640/27279/20.
У постанові від 04 серпня 2022 року у справі № 640/12628/21 Верховний Суд зауважував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Також колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що директор ТОВ "ДІРОМ ТРЕЙД КИЇВ" має обов`язково бути адвокатом, оскільки ОСОБА_1 у спірних правовідносинах діє не як представник юридичної особи, а як її керівник, що не дозволяє поширювати на цей випадок норми ст. 57 КАС України, які висувають вимоги до правового статусу представника.
З огляду на викладене у сукупності колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви позивачеві.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі Bellet v. France, Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа Мушта проти України ).
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви позивачеві, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 229, 243, 311, 315, 320, 321, 325 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДІРОМ ТРЕЙД КИЇВ" задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
Є.О. Сорочко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2023 |
Оприлюднено | 14.08.2023 |
Номер документу | 112756524 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Чаку Євген Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні