Постанова

від 10.08.2023 по справі 640/37309/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 640/37309/21

адміністративне провадження № К/990/7316/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Білоуса О.В.,

суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

секретар судового засідання - Носенко Л.О.,

за участю: представників позивача - Симбірцева Є.В., Перепелюка О.В.,

представника відповідача - Крутоузова Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року (головуючий суддя Балась Т.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2023 року (головуючий суддя - Коротких А.Ю., судді: Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київхліб» (Приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКІ ХЛІБНІ ТРАДИЦІЇ») до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ПАТ «Київхліб» (далі - Товариства) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №5163100070101 від 27.08.2021 року, яким зменшено у декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 13 468 340 грн;

- №5173100070101 від 27.08.2021 року, яким зменшено у декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2021 року суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на 59 561 750 грн;

- №5193100070101 від 27.08.2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 28 782 176,25 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями - на 23 025 741 грн, за штрафними санкціями - на 5 756 435,25 грн;

- №7983100070102 від 23.11.2021 року, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 26 362 895 грн

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2023 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2023 року.

30 червня 2023 року до Верховного Суду надійшла справа №640/37309/21.

У судовому засіданні 10 серпня 2023 року представником позивача заявлено клопотання про зміну найменування Товариства, посилаючись на те, що 29 грудня 2022 року назву ПАТ «Київхліб» змінено на ПАТ «УКРАЇНСЬКІ ХЛІБНІ ТРАДИЦІЇ», у зв`язку з чим зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000711070044005606.

Представник відповідача проти задоволення клопотання не заперечував.

Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла до висновку про задоволення клопотання про зміну назви Товариства з ПАТ «Київхліб» на ПАТ «УКРАЇНСЬКІ ХЛІБНІ ТРАДИЦІЇ».

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Київхліб» як юридична особа зареєстроване 12.07.1995 року (номер запису: 1 074 120 0000 003002), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.06.2021 року №399 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Київхліб» тривалістю 15 робочих днів.

У період з 07.06.2021 року по 13.07.2021 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Київхліб» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Стахол Україна» (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» (код 42501519) за період з 01.01.2020 року по 31.03.2021 року показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2020 року по 28.02.2021 року.

Результати перевірки оформлені актом від 20.07.2021 року №644/31-00-07-01-02/381574.

В акті перевірки стверджується про наступні порушення ПАТ «Київхліб»:

- підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України, у результаті чого: занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 26 362 895 грн, у тому числі за: 2020 рік в сумі 13 704 347 грн; 1 квартал 2021 року в сумі 12 658 548 грн; завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства в періоді, що перевірявся, на загальну суму 59 561 750 грн, в тому числі за: 1 квартал 2021 року у розмірі 59 561 750 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1 пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, у результаті чого занижено суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті та сплаті до бюджету на суму на суму 23 025 741 грн, в тому числі за: січень 2020 року на суму 8 105 499 грн; квітень 2020 року на суму 94 786 грн; травень 2020 року на суму 466 216 грн; вересень 2020 року на суму 916 600 грн, жовтень 2020 року на суму 752 840 грн; листопад 2020 року на суму 4 412 375 грн; грудень 2020 року на суму 4 376 134 грн; січень 2021 року на суму 14 631 грн; лютий 2021 року на суму 3 886 660 грн; завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 13 468 340 грн в тому числі за: лютий 2021 року на суму 13 468 340 грн.

Товариство, не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, 03.08.2021 року звернувся до відповідача із запереченнями на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 20.07.2021 року №644/31-00-07-01-02/381574.

За результатами розгляду заперечень Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків листом «Про розгляд заперечення» від 18.08.2021 року №6386/6/31-00-01-01 повідомило позивача, що висновки акта перевірки від 20.07.2021 року №644/31-00-07-01-02/381574 залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі висновків, зазначених у акті перевірки від 20.07.2021 №644/31-00-07-01-02/381574, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №5163100070101 від 27.08.2021 року, яким ПАТ «Київхліб» зменшено у декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 13 468 340 грн;

- №5173100070101 від 27.08.2021 року, яким ПАТ «Київхліб» зменшено у декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2021 року суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 59 561 750 грн;

- №5183100070101 від 27.08.2021 року, яким ПАТ «Київхліб» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 32 953 618,75 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями - на 26 362 895 грн, за штрафними санкціями - на 6 590 723,75 грн;

- №5193100070101 від 27.08.2021 року, яким ПАТ «Київхліб» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 28 782 176,25 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями - на 23 025 741 грн, за штрафними санкціями - на 5 756 435,25 грн;

- №7983100070102 від 23.11.2021 року, згідно з яким ПАТ «Київхліб» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 26 362 895,00 грн.

Податкові зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість зазначеним податковим повідомленням-рішенням були визначені позивачеві у зв`язку з порушеннями вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Агрокомпані Трейд» (попередня назва «Стахол Україна») (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» (код 42501519).

Встановлені контролюючим органом порушення ґрунтуються на висновках про відсутність реальності господарських операцій позивача із контрагентами: ТОВ «Агрокомпані Трейд» (попередня назва «Стахол Україна») (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» (код 42501519), документування зазначених господарських операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

У свою чергу висновки про ризиковість та/або нереальність фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Торговий Дім «АСПО» ґрунтуються на тому, що в ході перевірки службовими особами контролюючого органу було встановлено відсутність у вищезазначених контрагентів позивача основних фондів та виробничих потужностей, відсутність документального підтвердження отримання товарів із місця постачання, відсутність ланцюга постачання товарів.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги Товариства, ДПС України прийнято рішення від 18.11.2021 року №11276/6/99-00-08-05-02-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.08.2021 року №5183100070101 у частині застосованої штрафної санкції у сумі 6 590 723,25 грн, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.07.2021 року №5163100070101, №5173100070101 та №5193100070101 залишено без змін.

Товариство, вважаючи, що податкові повідомлення-рішення від 27.08.2021 року №5163100070101, №5173100070101, №5193100070101 та від 23.11.2021 року №7983100070102 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем підтверджено факт реальності господарських операцій з контрагентами у спірний період, а наявні в матеріалах справи документи містять достатні дані про їх зміст, характер та учасників, тобто підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Надаючи оцінку вказаним висновкам судів попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас, аб.3 п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, витрат та доходу.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, витрат та доходу обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено у Законі України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV).

Частиною 1 ст.9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім цього, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення №88).

Згідно із п.2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (п. 2.15 Положення №88).

Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та визначення витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст.77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №808/2447/17 та від 31.07.2018 року у справі №820/3119/17.

Дослідивши зміст фінансово-господарських операцій позивача із ТОВ «Агрокомпані Трейд» (попередня назва «Стахол Україна») (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» (код 42501519) податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

24.01.2020 року між ПАТ «Київхліб» (покупець) та ТОВ «Стахол Україна» (постачальник) укладено договір поставки №А-2401-КХ від 24.01.2020 року.

Між позивачем та ТОВ «Стахол Україна» укладено специфікацію №1 від 24.01.2020 року, предметом якої є поставка даним постачальником на користь позивача олії соняшникової сирої, нерафінованої в кількості 1660 т. +/-10% за ціною 20 136,00 грн , в т.ч. ПДВ за 1 т.

На підтвердження факту поставки ТОВ «Стахол Україна» товару - олії соняшникової, сирої, нерафінованої у кількості 1660 т. позивачем до матеріалів справи надано відповідні видаткові накладні; акти прийому-передачі товару до договору поставки №П-2401-КХ від 24.01.2020 року: №1 від 27.01.2020 року, №2 від 28.01.2020 року, №3 від 31.01.2020 року; посвідчення якості від 20.12.2019 року №СУ1003 та від 22.12.2019 року №СУ1005.

15.01.2020 року між ПАТ «Київхліб» (покупець) та ТОВ «Весмін» (постачальник) укладено договір поставки №П-1501-КХ від 15.01.2020 року.

Між позивачем та ТОВ «Весмін» укладено специфікацію №1 від 15.01.2020 року, предметом якої є поставка даним постачальником на користь позивача олії соняшникової сирої, нерафінованої в кількості 925 т. +/-10% за ціною 20 136,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 т.

На підтвердження факту поставки ТОВ «Весмін» товару - олії соняшникової, сирої, нерафінованої у кількості 925 т. позивачем до матеріалів справи надано відповідні видаткові накладні; акти прийому-передачі товару до договору поставки №П-1501-КХ від 15.01.2020 року: №1 від 29.01.2020 року, №2 від 30.01.2020 року; посвідчення якості від 29.01.2020 року №12/01.

25.09.2020 року між ПАТ «Київхліб» (покупець) та ТОВ «Соофтрейд» (постачальник) укладено договір поставки №П-2509-КХ від 25.09.2020 року.

Між позивачем та ТОВ «Соофтрейд» укладено специфікацію №1 від 25.09.2020 року, предметом якої є поставка даним постачальником на користь позивача олії соняшникової сирої, нерафінованої в кількості 200 т. +/-10% за ціною 27 498,00 грн, в т.ч. ПДВ за 1 т.

На підтвердження факту поставки ТОВ «Соофтрейд» товару - олії соняшникової, сирої, нерафінованої у кількості 200 т. позивачем до матеріалів справи надано відповідні видаткові накладні; акт прийому-передачі товару до договору поставки №П-2509-СКХ від 25.09.2020 року: №1 від 29.09.2020 року; посвідчення якості від 29.09.2020 року №С-2909-П.

26.10.2020 року між ПАТ «Київхліб» (покупець) та ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (постачальник) було укладено договір поставки №П-2610-З від 26.10.2020 року.

Між позивачем та ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» укладено специфікацію №1 від 26.10.2020 року, предметом якої є поставка даним постачальником на користь позивача олії соняшникової сирої, нерафінованої в кількості 300 т. +/-10% за ціною 28 200,00 грн., в т.ч. ПДВ, за 1 т.у.

Також, між позивачем та ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» укладено специфікацію №2 від 15.02.2021 року, предметом якої є поставка даним постачальником на користь позивача олії соняшникової сирої, нерафінованої в кількості 40 т. +/-10% за ціною 46 800,00 грн , в т.ч. ПДВ, за 1 т.

На підтвердження факту поставки ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» товару - олії соняшникової, сирої, нерафінованої у кількості 300 т. позивачем до матеріалів справи надано відповідні видаткові накладні; акти прийому-передачі товару до договору поставки №ПО-2610-З від 26.01.2020 року: №1 від 30.10.2020 року, №1 від 17.02.2021 року, №2 від 18.02.2021 року, №3 від 19.02.2021 року, №4 від 22.02.2021 року, №5 від 23.02.2021 року, №6 від 24.02.2021 року, №7 від 25.02.2021 року, №8 від 26.02.2021 року, посвідчення якості від 29.10.2020 року №125- №135, від 16.02.2021 року №1538-1547, №1571-1575, №1609-1625, №1666-1708.

Факт перевезення товару від місця виготовлення до місця поставки підтверджується товарно-транспортними накладними (том 1 а.с. 195-281).

03.11.2020 року між ПАТ «Київхліб» (покупець) та ТОВ «Тенет Плюс» (постачальник) укладено договір поставки №03/11-20 від 03.11.2020 року.

Між позивачем та ТОВ «Тенет плюс» укладено специфікацію №1 від 03.11.2020 року, предметом якої є поставка даним постачальником на користь позивача олії соняшникової сирої, нерафінованої в кількості 880 т. +/-10% за ціною 33 960,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 т.

Також між позивачем та ТОВ «Тенет плюс» укладено специфікацію №2 від 03.11.2020 року, предметом якої є поставка даним постачальником на користь позивача олії соняшникової сирої, нерафінованої в кількості 40 т. +/-10% за ціною 27 498,00 грн , в т.ч. ПДВ за 1 т.

На підтвердження факту поставки ТОВ «Тенст Плюс» товару - олії соняшникової, сирої, нерафінованої у кількості 920 т. позивачем до матеріалів справи надано відповідні видаткові накладні, акти прийому-передачі товару до договору поставки №03/11-20 від 03.11.2020 року: №1 від 05.11.2020 року, №2 від 16.11.2020 року, №3 від 17.11.2020 року, №4 від 18.11.2020 року, №5 від 19.11.2020 року, №6 від 20.11.2020 року, №7 від 23.11.2020 року, №8 від 24.11.2020 року, №9 від 25.11.2020 року, №10 від 26.11.2020 року, №11 від 27.11.2020 року, №12 від 30.11.2020 року, посвідчення якості від 04.11.2020 року №325-326, №406-411, №440-448, №471-479, №498-503, №533-535.

Факт перевезення товару від місця виготовлення до місця поставки підтверджується товарно-транспортними накладними.

14.12.2020 року між ПАТ «Київхліб» (покупець) та Приватним підприємством «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (постачальник) було укладено договір поставки №1412-20КХ від 14.12.2020 року.

Між позивачем та ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» укладено специфікацію №1 від 14.12.2020 року, предметом якої є поставка даним постачальником на користь позивача олії соняшникової сирої, нерафінованої в кількості 200,00 т. +/-10% за ціною 35550,00 грн , в т.ч. ПДВ за 1 т.

На підтвердження факту поставки ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» товару - олії соняшникової, сирої, нерафінованої у кількості 200 т. позивачем до матеріалів справи надано відповідні видаткові накладні, акт прийому-передачі товару до договору поставки №1412-20КХ від 14.12.2020 року: №1 від 28.12.2020 року, довідку про порядок виготовлення товару, посвідчення якості від 28.12.2020 року №648-655.

Факт перевезення товару від місця виготовлення до місця поставки підтверджується товарно-транспортними накладними.

11.12.2020 року між ПАТ «Київхліб» (покупець) та ТОВ «Лайф Каст» (постачальник) укладено договір поставки №11/12-20 від 11.12.2020 року.

Між позивачем та ТОВ «Лайф Каст» укладено специфікацію №1 від 11.12.2020 року, предметом якої є поставка даним постачальником на користь позивача олії соняшникової сирої, нерафінованої в кількості 1095 т. +/-10% за ціною 35550,00 грн , в т.ч. ПДВ за 1 т.

На підтвердження факту поставки ТОВ «Лайф Каст» товару - олії соняшникової, сирої, нерафінованої у кількості 1095 т. позивачем до матеріалів справи надано відповідні видаткові накладні, акти прийому-передачі товару до договору поставки №11/12-20 від 11.12.2020 року: №1 від 16.12.2020 року, №2 від 17.12.2020 року, №3 від 18.12.2020 року, №4 від 21.12.2020 року, №5 від 22.12.2020 року, №6 від 23.12.2020 року, №7 від 24.12.2020 року, №8 від 28.12.2020 року, №9 від 29.12.2020 року, №10 від 30.12.2020 року, №11 від 31.12.2020 року; паспорти якості від 16.12.2020 року №573-647, №659-662.

При цьому, в подальшому сторони узгодили повернення позивачем даному контрагенту частини поставленого товару. Зокрема, відповідно до даних накладних на повернення товару від 02.04.2021 року №1-№14 та акту повернення товару №12 від 02.04.2021 року позивачем повернуто даному контрагенту 795 т. олії соняшникової сирої, нерафінованої. Таким чином, операції поставки товару стосуються 300 т. олії сояшникової сирої, нерафінованої.

Факт перевезення товару від місця виготовлення до місця поставки підтверджується товарно-транспортними накладними.

Метою господарських операцій з придбання товару у ТОВ «Агрокомпані Трейд» (попередня назва «Стахол Україна») (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» (код 42501519) було отримання позитивного результату, тобто прибутку внаслідок подальшого продажу придбаного товару.

З метою зниження господарських ризиків ПАТ «Київхліб» укладено ряд договорів комісії, зокрема: договір комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції №К-2401-КХ від 24.01.2020 року, укладений позивачем з ТОВ «Долоросса»; договір комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції №К-2509-ВКХ від 25.09.2020 року, укладений позивачем з ТОВ «Вайтсток»; договір комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції №К-2910-КХ від 29.10.2020 року, укладений позивачем з ТОВ «Ріберс Груп»; договір комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції №1601-21КХ від 16.01.2021 року, укладений позивачем з ТОВ «Клонарт»; договір комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції №1801-21 КХ від 18.01.2021 року.

В рамках договору комісії №К-2401-КХ від 24.01.2020 року позивачем укладено з комісіонером-ТОВ «Долоросса» специфікацію №1 від 24.01.2020 року, предметом якої є реалізація на експорт олії соняшникової сирої, нерафінованої кількістю 950 т. (+/-10%).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в рамках даної специфікації комісіонеру передано для реалізації на експорт товар, придбаний позивачем у ТОВ «Весмін».

Факт передачі товару на комісію за специфікацією №1 від 24.01.2020 року підтверджується актами прийому передачі товару на комісію №1 від 27.01.2020 року, №2 від 28.01.2020 року.

На виконання специфікації №1 від 24.01.2020 року даним комісіонером укладено зовнішньоекономічний контракт №КН-2401 від 24.01.2020 року з компанією АLРЕХ PROJECT LTD., згідно з яким поставлено товар даному нерезиденту в обсязі 1 011,53 т., згідно вантажно митної декларації №UA508220/2020/101661 від 25.02.2020 року.

Факт належного надання ТОВ «Долоросса» послуг за специфікацією №1 від 24.01.2020 року до договору комісії підтверджується актом здачі-приймання робіт №2 від 01.04.2020 року та звітом комісіонера №2 від 01.04.2020 року.

Також позивачем укладено з комісіонером ТОВ «Долоросса» специфікацію №2 від 27.01.2020 року, предметом якої є реалізація на експорт олії соняшникової сирої, нерафінованої кількістю 1 600 т. +/-10% (з рахуванням додаткової угоди №1 від 06.02.2020 року до специфікації №2 від 27.01.2020 року).

В рамках даної специфікації комісіонеру передано для реалізації на експорт товар, придбаний позивачем у ТОВ «Стахол Україна».

Факт передачі товару на комісію за специфікацією №2 від 27.01.2020 року підтверджується актами прийому передачі товару па комісію №3 від 29.01.2020 року, №4 від 30.01.2020 року, №5 від 31.01.2020 року.

На виконання специфікації №2 від 27.01.2020 року даним комісіонером укладено зовнішньоекономічний контракт №КН-2701 від 27.01.2020 року з компанією ALPEX PROJECT LTD., згідно з яким поставлено товар даному нерезиденту в обсязі 1 570,86 т. на загальну суму 26 861 706,00 грн, згідно вантажно митної декларації №ПА508220/2020/101664 від 25.02.2020 року.

Факт належного надання ТОВ «Долоросса» послуг за специфікацією №2 від 27.01.2020 року до договору комісії підтверджується актом здачі-приймання робіт №1 від 17.03.2020 року та звітом комісіонера №1 від 17.03.2020 року.

В рамках договору комісії №К-2509-ВКХ від 25.09.2020 року позивачем укладено з комісіонером - ТОВ «Вайтсток» специфікацію №1 від 25.09.2020 року, предметом якої є реалізація на експорт олії соняшникової сирої, нерафінованої кількістю 200 т. (+/-10%).

В рамках даної специфікації комісіонеру передано для реалізації на експорт товар, придбаний позивачем у ТОВ «Соофтрейд».

Факт передачі товару на комісію за специфікацією №1 від 25.09.2020 року підтверджується актом приймання-передачі товару №1 від 29.09.2020 року.

На виконання специфікації №1 від 25.09.2020 року даним комісіонером укладено зовнішньоекономічний контракт №КІ L2509-USS від 25.09.2020 року з компанією SUPSTAN Kft, згідно з яким поставлено товар даному нерезиденту в обсязі 199,80 т. згідно вантажно митної декларації №UA508220/2020/109703 від 10.12.2020 року.

Факт належного надання ТОВ «Вайтсток» послуг за специфікацією №1 від 25.09.2020 року до договору комісії підтверджується актом здачі-приймання робіт №1 від 26.02.2021 року та звітом комісіонера №1 від 26.02.2021 року.

В рамках договору комісії №К-2910-КХ від 29.10.2020 року позивачем укладено з комісіонером-ТОВ «Ріберс Груп» специфікацію №1 від 29.10.2020 року, предметом якої є реалізація на експорт олії соняшникової сирої, нерафінованої кількістю 300 т. (+/-10%).

В рамках даної специфікації комісіонеру передано для реалізації на експорт товар, придбаний позивачем у ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод».

Факт передачі товару на комісію за специфікацією №1 від 29.10.2020 року підтверджується актом приймання-передачі товару №1 від 30.10.2020 року.

На виконання специфікації №1 від 29.10.2020 року даним комісіонером укладено зовнішньоекономічний контракт №KH-2509-USS від 25.09.2020 року з компанією SUPSTAN Group s.r.o, згідно з яким поставлено товар даному нерезиденту в обсязі 290,00 т. на загальну суму 6 960 000,00 грн, згідно вантажно митної декларації №UA508140/2020/002709 від 26.11.2020 року. З даним комісіонером також було укладено ряд інших специфікацій (№2, №3, №4), в рамках яких позивачем передано даному комісіонеру товар для реалізації, однак в подальшому співпраця з даним комісіонером була припинена через неможливість своєчасного виконання ним обов`язків з реалізації товару, про що позивачем та ТОВ «Ріберс Груп» укладено додатки до специфікацій про їх припинення. Відповідно даний комісіонер на підставі актів повернення товару повернув позивачу товар з комісії, без його реалізації. В свою чергу, позивач передав товар іншим комісіонерам, зокрема ТОВ «Денкос» та ТОВ «Клонарт».

В рамках договору комісії №1601-21КХ від 16.01.2021 року позивачем укладено з комісіонером-ТОВ «Клонарт» специфікацію №1 від 16.01.2021 року, предметом якої є реалізація на експорт олії соняшникової сирої, нерафінованої кількістю 880 т. (+/-10%).

В рамках даної специфікації комісіонеру передано для реалізації на експорт товар, придбаний позивачем у ТОВ «Тенет плюс».

Факт передачі на комісію 880 т. олії соняшникової сирої, нерафінованої за специфікацією №1 від 16.01.2021 року підтверджується актом приймання- передачі товару №1 від 16.01.2021 року.

На виконання специфікації №1 від 16.01.2021 року даним комісіонером укладено зовнішньоекономічний контракт №SFO-O311/1 від 03.11.2020 року з компанією-нерезидентом Вогко Trade Hungary Kft, згідно з яким поставлено товар даному нерезиденту в обсязі 880,00 т. на загальну суму 25 432 000,00 грн, згідно вантажно митної декларації №UA508140/2021/000281 від 14.02.2021 року.

В рамках договору комісії №1801-21КХ від 18.01.2021 року позивачем укладено з комісіонером-ТОВ «Денкос» специфікацію №1 від 18.01.2021 року, предметом якої (з урахуванням додатку №1 від 31.03.2021 року до специфікації №1 від 18.01.2021 року) є реалізація на експорт олії соняшникової сирої, нерафінованої кількістю 300 т. (+/-10%).

В рамках даної специфікації Комісіонеру передано для реалізації на експорт товар, придбаний Позивачем у ТОВ «Лайф Каст».

Передача даному комісіонеру товару для її реалізації на експорт зумовлена поверненням позивачу даного товару комісіонером ТОВ «Ріберс груп» у зв`язку з неможливістю своєчасного виконання обов`язку з реалізації товару на експорт.

Факт передачі на комісію 300 т. олії соняшникової сирої, нерафінованої за специфікацією №1 від 18.01.2021 року підтверджується актом приймання-передачі товару №1 від 20.01.2021 року.

На виконання специфікації №1 від 18.01.2021 року даним комісіонером укладено зовнішньоекономічний контракт №SFO-1901 від 19.01.2021 року з компанією-нерезидентом Borko Trade Hungary Kft, згідно з яким поставлено товар даному нерезиденту, що підтверджується вантажно митною декларацією №UA508220/2021/102537 від 27.04.2021 року.

Також позивачем укладено з комісіонером-ТОВ «Денкос» специфікацію №2 від 16.02.2021 року, предметом якої є реалізація на експорт олії соняшникової сирої, нерафінованої кількістю 2225 т. (+/-10%).

В рамках даної специфікації комісіонеру передано для реалізації на експорт товар, придбаний позивачем у ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод».

Факт передачі на комісію 3000 т. олії соняшникової сирої, нерафінованої за специфікацією №2 від 16.02.2021 року підтверджується актами приймання-передачі товару.

На виконання специфікації №2 від 16.02.2021 року даним комісіонером укладено зовнішньоекономічний контракт №SFO-1602 від 16.02.2021 року з компанією-нерезидентом Borko Trade Hungary Kft, згідно з яким поставлено олію соняшникову сиру, нерафіновану даному нерезиденту загальним обсягом 2 225,00 т., зокрема, згідно вантажно-митної декларації №508140/2021/000767 від 22.04.2021 року поставлено 1 800 т. товару, та згідно вантажно-митної декларації №508140/2021/000958 від 19.05.2021 року поставлено 425 т. товару.

З матеріалів справи вбачається, що від імені позивача учать у прийманні товару від постачальників та передачі товару комісіонерам приймав представник - ФОП ОСОБА_1 , на підставі договору доручення №11/04 від 11.04.2019 року.

За вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про підтвердження наявними у матеріалах справи первинними документами, які також надавались позивачем до перевірки, факту руху активів по всьому ланцюгу постачання від придбання позивачем товару, а саме: клістронів та магнетрона до їх подальшої реалізації Міністерству оборони України на підставі відповідних державних контрактів.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами - контрагентами позивача. У випадку невиконання контрагентом платника податків свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки мають наставати саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, як і права на збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування, від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання, так само, як і на платника податків не покладається обов`язок перевіряти своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства.

Щодо встановлення під час проведення перевірки обриву ланцюга постачання товарів, робіт і послуг від контрагентів ТОВ «Стахол Україна» (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» до ПрАТ «Київхліб», суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02), «Булвес АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, зазначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування. При цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, якщо платник ПДВ не знав і не міг знати про зловживання інших учасників ланцюга постачання.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагент чи інші учасники ланцюга постачання, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи не надав.

Також судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано спростовано доводи відповідача щодо відсутності у контрагентів позивача достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів, оскільки наведене не може свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань перед позивачем.

Зокрема, на момент виникнення спірних правовідносин вказані вище юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності. Так, укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а податкове законодавства не ставить право платника на податковий кредит та на формування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання своїх договірних обов`язків контрагентом.

Щодо доводів відповідача про наявність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про наявність кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України №42020100000000424, серед яких фігурує позивач ПАТ «Київхліб», колегія суддів зауважує на тому, що згідно із приписами частини другої статті 77 КАС України, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідачем не надано доказів наявності вироку або ухвали про закриття у вказаному кримінальному провадженні.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, під час розгляду адміністративної справи відповідачем не надано жодного належного доказу фіктивності ТОВ «Стахол Україна» (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст», або ж доказів того, що фінансово-господарські операції позивача з вказаними контрагентами були направлені на отримання незаконної податкової вигоди.

У свою чергу, ПАТ «Київхліб» має всі документи, які підтверджують фактичні поставки йому товару від ТОВ «Стахол Україна» (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст», а також документи, які підтверджують подальшу реалізацію отриманого товару.

Відповідачем не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання господарських операцій за вказаними договорами, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з можливими протиправними діями постачальників, а тому твердження відповідача про відсутність реального характеру договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, не є обґрунтованим та належним засобами доказування, оскільки, позиція податкового органу щодо суперечності спірних угод інтересам держави не підкріплена відповідними доказами чи судовими рішеннями.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо підтвердження наданими позивачем доказами реального характеру господарських операцій з придбання у ТОВ «Стахол Україна» (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» товару - олії соняшникової, викладені в акті перевірки від 20.07.2021 року №644/31-00-07-01-02/381574, колегія суддів Верховного Суду погоджується, що висновки контролюючого органу про неправомірність формування ПАТ «Київхліб» витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість за наслідками зазначених господарських операцій, є необґрунтованими.

Отже, враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що укладені між позивачем та ТОВ «Стахол Україна» (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності, а отже, викладений в акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України є необґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а податкові повідомлення-рішення №5163100070101 від 27.08.2021 року, №5173100070101 від 27.08.2021 року, №5193100070101 від 27.08.2021 року, №7983100070102 від 23.11.2021 року є протиправними та підлягають скасуванню.

З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої ст.341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 10 серпня 2023 року.

Головуючий суддя О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх