Постанова

від 07.08.2023 по справі 454/2065/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 454/2065/21 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О. А.

Провадження № 22-ц/811/715/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогосудді: Ванівського О.М.,

суддівЦяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю: представника апелянта Павловської Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргоюПАФ «Селекціонер»на рішенняСокальського районногосуду Львівськоїобласті від17травня 2022року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Селекціонер" третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ "Селекціонер" третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що з 02.01.2011 року, між Орендодавцем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Орендарем, ПАФ «Селекціонер», в особі директора Шевчук З.Р., який діяв на підставі Статуту було укладено договір оренди землі, в с.Скоморохи, Сокальського району, Львівської області терміном на 15 (п`ятнадцять ) років.

Крім договору оренди землі від 02.01.2011 року між ними було укладено Акт прийому-передачі земельної ділянки.

10.09.2013року Орендодавець на підставі п.38 договору оренди землі звернулась з письмовою заявою до Орендаря, ПАФ «Селекціонер» в особі директора Шевчук З.Р. про розірвання договору оренди землі від 02.01.2011 року, реєстраційний № 462480004001307 від 07.11.2011 року, та про передачу земельної ділянки загальною площею 2,7371 га у власне користування. 10.09.2013року, Орендар, ПАФ «Селекціонер» в особі директора Шевчук З.Р. заяву ОСОБА_1 задовільнив.

В продовж 2014 - 2020 років позивач самостійно користувалась вище наведеною земельною ділянкою, та сплачувала самостійно земельний податок за земельний пай у власному користуванні.

В березні 2021 року, позивач вирішила укласти договір оренди земельної ділянки з приватним підприємцем.

Державний реєстратор повідомив їм, що згідно відомостей, що містяться в Головному управлінні Держгеокадастру у Львівській області, вище наведений договір оренди землі від 02.01.2011 року, укладений між Орендодавцем ОСОБА_1 та Орендарем, ПАФ «Селекціонер» в особі директора Шевчук З.Р, що зареєстрований у Управлінні Держкомзему у Сокальському, запис від 07.11.2011 року не розірваний, а продовжує діяти.

Позивач неодноразово зверталась до колишнього Орендаря, ПАФ «Селекціонер», а саме директора Шевчук З.Р., з проханням звернутись до Державного реєстратора, та надати усі необхідні документи, для підтвердження розірвання між ними договору оренди землі, та припинення права оренди, а також подати відповідні відомості в Головне управління Держгеокадастру у Львівській області щодо розірвання між ними договору оренди землі, та припинення права оренди.

Директор ПАФ «Селекціонер» ОСОБА_2 проігнорував її звернення, уникає зустрічі, телефонний зв`язок не підтримує.

Все вище наведене, позбавляє позивача, як власника земельної ділянки, паю, вільно розпоряджатись своєю власністю, укладати договори оренди землі.

З метою уникнення в майбутньому будь-яких зловживань зі сторони Орендаря, ПАФ «Селекціонер», вважаю що договір слід розірвати в судовому порядку.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 17 травня 2022 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 02.01.2011 року, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрована та проживає: с.Скоморохи, Червоноградського район, Львівська область, та ПАФ «Селекціонер», в особі директора Шевчук З.Р., код ЄДРПОУ 03760600, зареєстрованому у Управлінні Держкомзему у Сокальському районі 07.11.2011 року, за № 462480004001307, кадастровий номер земельної ділянки 4624886800:12:000:0005, загальною площею 2,7371 га.

Стягнуто із ПАФ "Селекціонер" в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840, 80грн.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржила приватна фірма «Селекціонер».

В апеляційній скарзі посилається на те, що, у порушення умов договору оренди земельної ділянки, по даний час самостійно оброблялася земельна ділянка, а тому ПАФ «Селекціонер» не міг та не може приступити до обробітку земельної ділянки та, відповідно, отримати дохід, з якого необхідно сплатити орендну плату. Крім того, відповідачем (ПАЗ «Селекціонер») надано суду письмові заперечення проти позову, та письмовий виступ в 1 судових дебатах які, крім викладеного вище, обґрунтовуються недоведеність: систематичності порушення обов`язку виплати орендної плати, а тому вважає, що підстави для розірвання договору оренди відсутні.

Вказує, що суд першої інстанції, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, не врахував висновки, викладені в постановах ВС, а саме про відсутність підстав для дострокового розірвання договорів оренди земельної ділянки з підстав систематичної несплати орендної плати оскільки відповідач не веде обробіток спірних земельних ділянок у зв`язку з тим, що такі земельні ділянки були зайнятті іншим орендарем, або самостійно позивачем: у справах: №469/901/15-ц від 22 травня 2019 року, №469/905/15-ц від 13 травня 2019 року, №469/907/15-ц від 11 березня 2019 року, №469/912/15-ц від 28 березня 2019 року,№469/911/15-ц від 11 березня 2019 року, №689/1101/18 від 17 березня 2021 року.

Також вказує на те, що згідно постанови Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2021р.у справі № 454/526/21 Провадження № 22-ц/811/2474/21 відсутні підстави для дострокового розірвання договорів оренди земельної ділянки з підстав систематичної несплати орендної плати є обґрунтованими, оскільки як встановили суди, відповідач не веде обробіток спірних земельних ділянок у зв`язку з тим, що такі земельні ділянки були зайнятті іншим орендарем, або самостійно позивачем

На думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно не застосовано у спірних правовідносинах приписи частини другої статті 651 ЦК України та не з`ясовано суттєві обставини цієї справи як щодо наявності факту порушення відповідачем умов договорів, так і щодо наявності критерію істотності цього порушення договорів.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволення позову.

У судове засідання 07 серпня 2023 року належним чином повідомлена апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи ОСОБА_1 не з`явилась, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавала

За змістомст. 372 ч. 2 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи,не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, в силу вимогст. 371 ч. 1 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянутапротягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажною причину неявки у дане судове засідання позивача ОСОБА_1 , і на підставіст. 372 ч. 2 ЦПК Україниухвалили розглядати дану справу апеляційним судом за відсутністю останньої.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовільняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок порушення умов договору орендарем - систематичної невиплати орендної плати, орендодавець ОСОБА_1 не отримує орендну плату, що є підставою для розірвання договору оренди.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 02 січня 2011 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ПАТ "Селекціонер" в особі директора Шевчук З.Р., який діяв на підставі Статуту було укладено договір оренди землі, в с.Скоморохи, Сокальського району, Львівської області терміном на 15 (п`ятнадцять ) років. Орендною платої у формі та розмірі 500 кг. Зерна.

Земельна ділянка площею 2,7371 га належить ОСОБА_1 на праві власності, згідно Державного Акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯИ № 195636, виданого на підставі розпорядження голови Сокальської райдержадміністрації від 25 липня 2008 року № 326, кадастровий номер земельної ділянки 4624886800:12:000:0005. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011076100030.

Отже, станом на день розгляду справи вищевказана земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача ПАТ "Селекціонер" в особі директора Шевчук З.Р.. Загальна сума орендної сплати за земельну ділянку становить 500 кг. зерна в рік, сума яку відповідач має щорічно до 30 грудня сплачувати позивачу, згідно п. 11 Договорів.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611ЦКУкраїни).

Згідно із ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язується за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст.651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Відповідно до положень статей 24 та 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пунктів 38 договорів оренди земельних ділянок, укладених сторонами, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Згідно з п. д ч.1 ст.141ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом ч.1 ст.782 ЦК України систематичною вважається несплата платежів протягом трьох встановлених строків сплати підряд.

Встановлено, що позивач з 2014 року по 2020 рік, у порушення умов договору оренди земельної ділянки, самостійно обробляла належну їй земельну ділянку, 2,7371 га, яка розташована на території Скоморохівської сільської ради Сокальського району Львівської області про що вона сама стверджує. У зв`язку з цим відповідач не міг приступити до обробітку зазначених земельних ділянок та, відповідно, отримати дохід, з якого необхідно сплатити орендну плату.

Договором оренди земельної ділянки передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки. Розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається.

Колегія суддів вважає недоведеними систематичні порушення обов`язку виплати орендної плати, оскільки земельна ділянка не з вини відповідача ним не використовувалися. Дії позивачки перешкоджали Приватній Агрофірмі «Селекціонер» користуватись орендованою земельною ділянкою, яка з 2014 року була позбавлена можливості користуватись земельною ділянкою оскільки ОСОБА_1 , самостійно обробляла її.

Крім того, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» договір оренди та будь-які дії з ним підлягають державній реєстрації, при цьому відомості про реєстрацію розірвання спірного договору оренди земельної ділянки відсутні. Відтак, доводи позивача про розірвання договорів оренди не можуть бути прийняті, оскільки договір оренди землі не може бути фактично розірваний, без укладення додаткової угоди та реєстрації припинення оренди на земельну ділянку, тобто договори оренди земельних ділянок є чинним.

Суд не приймає до уваги доводи позивачки, що вона неодноразово зверталася до ПАФ «Селекціонер» в особі директора Шевчука З.Р. з проханням звернутися до державного реєстратора та надати необхідні документи для підтвердження розірвання договорів оренди, однак такі були проігноровані, оскільки такі в заяви в матеріалах справи відсутні, а також з врахуванням того, що 2016 року ОСОБА_2 вже не був директором ПАФ «Селекціонер».

Підстави для дострокового розірвання договору оренди через невиплату орендної плати відсутні, оскільки відповідач не веде обробіток спірної земельної ділянки у зв`язку з тим, що такі земельні ділянки були зайняті позивачем.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, необхідно зробити висновок, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таку позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у справах: №469/901/15-цвід 22травня 2019року, №469/905/15-цвід 13 травня 2019 року, №469/907/15-цвід 11 березня 2019 року, №469/912/15-цвід 28 березня 2019 року, №469/911/15-ц від 11 березня 2019 року, №689/110.

На вказані обставини, суд першої інстанції уваги не звернув, безпідставно не застосував у спірних правовідносинах приписи частини другої статті 651 ЦК України та не з`ясував суттєві обставини цієї справи як щодо наявності факту порушення відповідачем умов договорів, так і щодо наявності критерію істотності цього порушення договорів та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для розірвання укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки, відтак апеляційна скарга Приватної агрофірми «Селекціонер» підлягає до задоволення, рішення Сокальського районного суду Львівської області від 07 травня 2022 року до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене з ОСОБА_1 в користь Приватної Агрофірми "Селекціонер" слід стягнути 1261, 20 грн. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 375, ст.ст. 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Селекціонер» - задовольнити.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 17 травня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватної Агрофірми "Селекціонер" третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватної Агрофірми "Селекціонер" 1261, 20 грн. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дняскладення повної постанови.

Повний текст постанови складено 10.08.2023 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.