Рішення

від 11.08.2023 по справі 366/2191/23

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/2191/23

Провадження № 2/366/414/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2023 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Іванків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей та сімї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області; ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) та третіх осіб, у якому, з урахуванням уточнених вимог, просила суд:

позбавити Відповідача батьківських прав відносно Позивача;

призначити піклувальником Позивачки її дядька, ОСОБА_3 ;

стягнути з Відповідача на свою користь аліменти в розмірі з всіх видії її заробітку (доходу), починаючи з дня звернення з позовною заявою в суд та до досягнення Позивачем повноліття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач є матір`ю Позивача. Коли останній виповнилось 3 місяці, Відповідач її покинула, після чого фактично усунулась від виконання батьківських обов`язків. Позивач перебувала на вихованні у свого батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька, Позивач постійно проживає зі своїм дядьком, ОСОБА_3 (третя сторона у справі).

Починаючи з 2006 року, Відповідач не надає Позивачу ніякої матеріальної допомоги, не цікавиться станом здоров`я, фізичним, культурним та духовним розвитком. Позивач стала для своєї матері абсолютно чужою людиною.

Позивач просить суд позбавити Відповідача батьківських прав иа стягнути з неї аліменти.

Рух справи

21.07.2023 року позовна заява надійшла до суду.

25.07.2023 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11.09.2023 року.

Позиції сторін

Позивач у судове засідання не з`явилась. Подала до суду заяву, у якій просила провести розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

У цій заяві Позивачка просила залишити без розгляду її позовну вимогу про призначення піклувальником її дядька, ОСОБА_3 .

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Подала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи без її участі. Позовні вимоги позивачки підтримала у повному обсязі. До цієї заяви надала копію заяви про те, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно Позивачки, яка завірена нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу Київської області Дуб Н.М.

Представник третьої особи, Служби у справах дітей та сімї, у судове засідання не з`явилась. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги Позивачки підтримала у повному обсязі.

Третя особа, ОСОБА_3 у судове засідання також не з`явився. Подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги позивачки підтримав у повному обсязі.

Встановлені судом обставини справи та застосовані норми права

Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Судом встановлено, що Позивач, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (Відповідач), що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.07.2023 року, виданого Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Батько Позивачки, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 03.10.2022 року, виданого Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Наказом служби у справах дітей Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області від 03.07.2023 року № 125, Позивачку, як неповнолітню дитину, залишену без батьківського піклування, тимчасово влаштовано в сім`ю родичів ОСОБА_3 (третя особа у справі). На останнього покладено відповідальність за життя, здоров`я, психічний та фізичних розвиток неповнолітньої дитини, Позивача.

У висновку органу опіки та піклування Іванківської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав Відповідача відносно її неповнолітньої дитини, Позивача, затвердженому рішенням виконавчого комітету Іванківської селищної ради від 07.08.2023 року № 505, зазначено, що Відповідач, в три місяці з народження Позивача, тобто з 2006 року, покинула її та самоусунулась від її утримання та виховання. Вихованням дитини займався батько, після смерті якого Позивачка перебуває на утриманні дядька, ОСОБА_3 . Матір дитини (Відповідач) подала заяву, у якій не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно Позивачки.

Комісією зроблено висновок стосовно того, що ОСОБА_2 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї дочки (Позивачки), не спілкується з нею, виявляє до неї байдужість та безвідповідальність, участі у її вихованні не бере, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом та лікуванням, а тому, Відповідачку слід позбавити батьківських праві відносно її доньки, Позивачки.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 СК України).

Частиною 2 ст. 1 Конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Законом України від 03 серпня 2006 року № 69-V, визначено, що предметом цієї Конвенції є - у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12 зазначеного закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися.

Проте, основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 статті 164 СК України.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення цього пункту дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому, питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що відповідач не виконує покладених на неї законом обов`язків щодо виховання своєї дитини, а саме: безвідповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків, не піклується про свою дитину, не цікавиться її життям, що свідчить про дійсне ухилення (свідоме самоусунення) її від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вирішуючи цей спір, суд враховує встановлені обставини справи, висновок органу опіки та піклування Іванківської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , а також обставину визнання позовних вимог Відповідачкою, та приходить до висновку, що позов в цій частині слід задовольнити. Судом достовірно встановлено, що неповнолітня дочка залишається тривалий час без батьківського піклування зі сторони матері ОСОБА_2 .

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до загальних норм права ст. 180, 181 СК України обов`язок утримувати дитину шляхом виплати аліментів покладено на батьків, які проживають окремо від дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Позивач просить суд стягнути з Відповідачки на свою користь аліменти у розмірі з всіх видії її заробітку (доходу), починаючи з дня звернення з позовною заявою в суд та до досягнення Позивачем повноліття.

За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи наведені норми права, обставини справи, вік Позивачки та визнання позовних вимог Відповідачкою, суд приходить до висновку про задоволення цієї позовної вимоги та стягнення з Відповідачки на користь Позивачки аліменти у розмірі з всіх видії її заробітку (доходу), починаючи з дня звернення з позовною заявою в суд та до досягнення Позивачкою повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Судовий збір

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

За подання позовних вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, Позивач мала сплатити судовий збір у розмірі 2147, 20 грн., що є пропорційно 1073, 60 грн. за кожну з вимог, однак звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

За таких обставин, з Відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2147, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її неповнолітньої дочки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_4 ), аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, з моменту подачі позовної заяви до суду (21.07.2023 року) і до досягнення ОСОБА_1 повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 )на користь держави судовий збір у сумі 2147, 20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 11.08.2023 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог:

Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області: код ЄДРПОУ 23566841, вул. Івана Проскури, 7, смт Іванків Вишгородського району Київської області, 07201;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 .

Суддя Н.П. Слободян