Ухвала

від 01.08.2023 по справі 369/8073/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/8073/23

Провадження №4-с/369/75/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , орган державної виконавчої служби: Вишневий відділ ДВС у Бучанському районні ЦМУ МЮ (м. Київ) на рішення, дії, бездіяльність державних виконавців під час виконання судового рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення, дії, бездіяльність старшого державного виконавця Сидоренка Романа Григоровича та головного державного виконавця Міщенко Лариси Миколаївни Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час виконання судового рішення щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що містяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

У своїй скарзі ОСОБА_1 просив суд: - визнати протиправними рішення, дії, бездіяльність старшого державного виконавця Сидоренка Романа Григоровича та головного державного виконавця Міщенко Лариси Миколаївни Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що містяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК»; - скасувати постанову старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренка Романа Григоровича від 21.10.2020 року та Постанову головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міщенко Лариси Миколаївни від 07.03.2023 року про накладання арешту на грошові кошти у виконавчому провадженні №63338159 у частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 43487485) як заробітна плата ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на банківський рахунок IBAN НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК»; - зобов`язати старшого державного виконавця Сидоренка Романа Григоровича та головного державного виконавця Міщенко Ларису Миколаївну Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення (поновити порушені права боржника) щодо протиправного накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що містяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 27.12.2019 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було ухвалено рішення у справі № 369/7862/17, яким задоволено позовні вимоги частково та стягнуто з ОСОБА_1 (боржник) на користь ОСОБА_2 (стягувач) на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 205 461 (двісті п`ять тисяч чотириста шістдесят гривень) грн. 73 коп.

На виконання вказаного рішення судом було видано виконавчий лист у справі №369/7862/17 від 14.02.2020 року, який стягувачем було пред`явлено до виконання, у зв`язку із чим 19.10.2020 року було відкрито виконавче провадження № 63338159.

21.10.2020 року старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренком Романом Григоровичем було винесено постанову у виконавчому провадженні № 63338159, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 226 576,90 грн.

07.03.2023 року головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міщенко Ларисою Миколаївною було винесено постанову у виконавчому провадженні № 63338159, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 226 476,90 грн.

З 14.01.2022 року боржник працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДЗ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 43487485) за основним місцем роботи та займає посаду водія автотранспортних засобів. Дохід працівника зараховується на банківський рахунок IBAN НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК». Як вбачається з Довідки вих. № 01/03 від 17.03.2023 року, за період з 14.01.2021 року по 28.02.2023 року було нараховано дохід у розмірі 100074,36 грн., виплачено 80559,86 грн.

ОСОБА_1 вказав, що у травні 2023 року він виявив, що не може здійснити зняття готівки з указаного банківського рахунку, призначеного для отримання заробітної плати.

22.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до адвоката Богуцького Івана Олександровича з метою отримання професійної правничої допомоги у відповідній галузі, за результатами чого було укладено Договір про надання правової допомоги № 22/05/23-АБ від 22.05.2023 року.

Під час надання юридичної консультації боржник повідомив адвоката, що йому відомо про існування відкритого виконавчого провадження № 63338159, однак, окрім Постанови від 19.10.2020 року про відкриття виконавчого провадження, боржник так і не отримував копії інших постанов, винесених державними виконавцями по цьому виконавчому провадженню та не знав про те, які виконавчі дії були вчинені виконавцем за весь час відкриття виконавчого провадження.

Здійснивши вхід до АСВП за наявним ідентифікатором, боржник та його представник також виявили факти винесення Постанов від 21.10.2020 року та від 07.03.2023 року про накладення арештів на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника. Необхідною передумовою здійснення стороною права на оскарження рішень, дій, бездіяльності державних виконавців є обізнаність зі змістом судового рішення та відповідною постановою державного виконавця. Відтак ОСОБА_1 зауважує, що оскільки лише 22.05.2023 року він дізнався про існування вказаних постанов про накладення арештів на грошові кошти боржника та ознайомився із їх змістом, строк на оскарження дій, рішень, бездіяльності державних виконавців є таким, що пропущено з поважних підстав, тому він підлягає поновленню.

ОСОБА_1 зазначив, що вищевказані постанови про арешт коштів позбавили його права на розпорядження заробітною платою у повному розмірі, оскільки державними виконавцями фактично звернено стягнення на 100 відсотків заробітної плати ОСОБА_1 , що суперечить чинному законодавству.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 вважав за необхідне просити суд визнати протиправними рішення, дії, бездіяльність під час виконання судового рішення щодо накладення арешту на грошові кошти, скасувати постанови державних виконавців про накладання арешту на грошові кошти у частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять як заробітна плата, та зобов`язати державних виконавців усунути порушення (поновити порушені права боржника) щодо протиправного накладення арешту на грошові кошти.

Ухвалою від 12.06.2023 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, у яке викликано заявника та державних виконавців, та направлено їм копії ухвали про відкриття провадження, а також витребувано у Вишневому відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 86, код ЄДРПОУ 34903037) копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 63338159.

У судове засідання 01.08.2023 року скаржник, стягувач та орган ДВС не з`явилися, причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином, неявка яких у відповідності до ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду скарги.

31.07.2023 року Представник заявника адвокат Богуцький І.О. подав до суду заяву, у якій просив провести призначене судове засідання у справі за відсутності сторони ОСОБА_1 та його представника адвоката Богуцького І.О. і задовольнити вимоги скарги на рішення, дії, бездіяльність державних виконавців під час виконання судового рішення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що 27.12.2019 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було ухвалено рішення у справі № 369/7862/17, яким задоволено позовні вимоги частково та стягнуто з ОСОБА_1 (боржник) на користь ОСОБА_2 (стягувач) на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 205 461 (двісті п`ять тисяч чотириста шістдесят гривень) грн. 73 коп.

На виконання вказаного рішення судом було видано виконавчий лист у справі №369/7862/17 від 14.02.2020 року, який стягувачем було пред`явлено до виконання, у зв`язку із чим 19.10.2020 року було відкрито виконавче провадження № 63338159.

21.10.2020 року старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренком Романом Григоровичем було винесено Постанову у виконавчому провадженні № 63338159, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 226 576,90 грн.

07.03.2023 року головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міщенко Ларисою Миколаївною було винесено Постанову у виконавчому провадженні № 63338159, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить Боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 226 476,90 грн.

З 14.01.2022 року боржник працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДЗ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 43487485) за основним місцем роботи та займає посаду водія автотранспортних засобів. Дохід працівника зараховується на банківський рахунок IBAN НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК». Як вбачається з Довідки вих. № 01/03 від 17.03.2023 року, за період з 14.01.2021 року по 28.02.2023 року було нараховано дохід у розмірі 100074,36 грн., виплачено 80559,86 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

У свою чергу відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року №95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.

Відповідно до ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 97 КЗпП України, ст. 22, ч. 1, 6 ст. 24, ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Отже, накладення арешту на рахунки боржників, які призначені для виплати заробітної плати, грубо порушує конституційні права громадян.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника направлений насамперед для забезпечення реального виконання рішення, тобто стягнення сум за виконавчим документом на користь стягувача.

У той же час при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів, накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати пенсії, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату пенсії та заробітної плати, що призводить до порушення прав громадян.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються «Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно дост.68Закону України«Про виконавчепровадження» стягненняна заробітнуплату,пенсію,стипендію таінші доходиборжника звертаєтьсяу разівідсутності вборжника коштівна рахункаху банкахчи іншихфінансових установах,відсутності чинедостатності майнаборжника дляпокриття вповному обсязіналежних достягнення сум,а такожу разівиконання рішеньпро стягненняперіодичних платежів. Заіншими виконавчимидокументами виконавецьмає правозвернути стягненняна заробітнуплату,пенсію,стипендію таінші доходиборжника беззастосування заходівпримусового зверненнястягнення намайно боржника-за письмовоюзаявою стягувачаабо завиконавчими документами,сума стягненняза якимине перевищуєп`яти мінімальнихрозмірів заробітноїплати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.70Закону України«Про виконавчепровадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків. За іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Вищевказані постанови про арешт коштів боржника позбавили його права на розпорядження заробітною платою у повному розмірі, оскільки державними виконавцями фактично звернено стягнення на 100 відсотків заробітної плати боржника, що суперечить чинному законодавству.

Відповідну позицію висловила і Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 20.04.2022 року у справі №756/8815/20.

«47. Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, щоарешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому.Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахункаху відповідності до статті 18Закону № 1404-VIII та розділуVIII Інструкції.

…49.Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.

51.Відтак, частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.

52.Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункт 7.13 постанови).

58.Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

61.Таким чином, законодавство покладає зобов`язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов`язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливістьконтролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.

64.З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

65.Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право насвоєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

66.Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати,є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.

67.Таким чином,не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати,а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

71.Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження»повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

73.Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).

77.Враховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів».

Відтак ВП ВС за аналогічних обставин визначила, що арешт на такі банківські рахунки підлягає скасуванню, не погодившись із доводами органу ДВС про те, що рахунок, на якому перебували кошти, нібито не є таким, на який Законом України «Про виконавче провадження» заборонено накладення арешту, оскільки: 1) арешт може накладатися на кошти, а не на рахунок (абз.1 ч.2 ст.48 Закону); 2) обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які перебувають на рахунку боржника, стосуються категорії «кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом» (абз.2 ч.2 ст.48 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 448, п. 1 ч. 1 ст. 449 ЦПК України, ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга на дії, рішення, бездіяльність державного виконавця подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України якщо строк для подання скарги був пропущений з поважних причин, то суд може його поновити.

Недотримання державними виконавцями вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» фактично позбавило боржника можливості подати скаргу в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 449 ЦПК України, ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». За таких умов причини пропуску строку подання скарги обумовлені об`єктивними перепонами в реалізації права на судове оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Тому суд доходить до висновку про необхідність поновлення строку на подання скарги, визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності під час виконання судового рішення щодо накладення арешту на грошові кошти, скасування постанов державних виконавців про накладання арешту на грошові кошти у частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять як заробітна плата, та зобов`язання державних виконавців усунути порушення (поновити порушені права боржника) щодо протиправного накладення арешту на грошові кошти.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260-261, 447-451 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання скарги на рішення, дії, бездіяльність старшого державного виконавця Сидоренка Романа Григоровича та головного державного виконавця Міщенко Лариси Миколаївни Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час виконання судового рішення щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що містяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

Скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії, бездіяльність старшого державного виконавця Сидоренка Романа Григоровича та головного державного виконавця Міщенко Лариси Миколаївни Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час виконання судового рішення щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що містяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», задовольнити.

Визнати протиправними рішення, дії, бездіяльність старшого державного виконавця Сидоренка Романа Григоровича та головного державного виконавця Міщенко Лариси Миколаївни Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що містяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

Скасувати постанову старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренка Романа Григоровича від 21.10.2020 року та Постанову головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міщенко Лариси Миколаївни від 07.03.2023 року про накладання арешту на грошові кошти у виконавчому провадженні №63338159 у частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 43487485) як заробітна плата ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на банківський рахунок IBAN НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

Зобов`язати старшого державного виконавця Сидоренка Романа Григоровича та головного державного виконавця Міщенко Ларису Миколаївну Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення (поновити порушені права боржника) щодо протиправного накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що містяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили у прядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Повну ухвалу складено: 10.08.2023 року.

Суддя А.В. Янченко