Рішення
від 11.08.2023 по справі 546/616/23
РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/616/23

номер провадження 2/546/215/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретарки судового засідання Невмержицької А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Беркута Владислав Леонідович, до Решетилівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

встановив:

У травні 2023 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Беркута В.Л., звернулася до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтований тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які померли у 2006 році, є батьками ОСОБА_4 , який помер у 2022 році, та в свою чергу є батьком позивачки. У квітні 2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу. ОСОБА_1 зазначила у позові, що її батько на день смерті проживав один за вищезазначеною адресою, однак ні він, ні його батьки не оформляли право власності на будинок, оскільки на той момент чинним законодавством було передбачено, що виникнення права власності на будинок у сільській місцевості не залежало від державної реєстрації.

Посилаючись на вищезазначені обставини ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом та просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, після померлого ОСОБА_4 .

Ухвалою суддівід 05.06.2023у справівідкрите загальнепозовне провадженнята призначенепідготовче засіданняна 21.06.2023.

21 червня 2023 року ухвалою суду справу призначено до судового розгляду по суті на 05.07.2023, який було відкладено на 11.08.2023.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, 11.08.2023 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити (а.с. 65).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, при вирішенні спору покладаються на розсуд суду (а.с. 66).

У зв`язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить висновку, що позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Беркута В.Л., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до копії виписки з погосподарської книги № 3 Шевченківської сільської ради за 2001-2005 роки по с. Шевченкове за адресою: вул. Шевченка, 19, с. Шевченкове, проживали: голова домогосподарства ОСОБА_3 , дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_4 (а.с. 25).

Те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

З копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 установлено, що вказаний будинок споруджено у 1975 році.

У 1975 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема визначали умови та правові наслідки будівництва. Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом. Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника. Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації».

До такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13 та Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 303/7555/15-ц.

Крім того,як зазначеноу п.3.1листа Вищогоспеціалізованого судуУкраїни зрозгляду цивільнихі кримінальнихсправ від16травня 2013року «Просудову практикурозгляду цивільнихсправ проспадкування», за змістом п. 62Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСРпідтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок. За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

З огляду не вищезазначене, суд доходить висновку, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за життя належали ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 7).

Спадщину у вигляді по 1/2 частці земельної ділянки з кадастровим номером 5324285600:00:005:0041 кожному після смерті ОСОБА_2 прийняли її чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.02.2015, зареєстрованого в реєстрі за № 1-407, та копіями витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 27.02.2015 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 12, 13, 14).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8).

Спадщину у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 5324285600:00:005:0102 та 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 5324285600:00:005:0041 після смерті ОСОБА_3 прийняв його син ОСОБА_4 , що підтверджується копіями наступних документів: свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.02.2015, зареєстрованого в реєстрі за № 1-408, свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.02.2015, зареєстрованого в реєстрі за № 1-411 та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.02.2015 (а.с. 15, 16, 17, 18).

Також судомвстановлено,щозгідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка 03.06.2017 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » у зв`язку з укладенням шлюбу із ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 (а.с. 9, 21).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 19).

Згідно з копією виписки з погосподарської книги № 4 Шевченківської сільської ради за 2016-2023 роки по с. Шевченкове за адресою: АДРЕСА_1 , проживав голова домогосподарства ОСОБА_4 . За вказаною адресою ОСОБА_4 проживав на день смерті, що підтверджується копією довідки, виданої 28.03.2023 Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради (а.с. 23, 26).

Спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 прийняла його дочка ОСОБА_1 .

Постановою державного нотаріуса Решетилівської державної нотаріальної контори від 14.04.2023 за вих. № 297/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу. Заяв від інших спадкоємців та претензії від кредиторів не надходили (а.с. 24, 27).

З копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який виготовлений станом на 03.05.2023 на замовлення ОСОБА_1 , встановлено, що домогосподарство складається з будівель та споруд: «А-1» - житловий будинок; «а» - веранда; «Б» - літня кухня; «В» - сарай; «Г» - гараж; «г» - погріб; «Д» - сарай; «Е» - навіс; «Ж» - вбиральня; «№ 1» - ворота; «№ 2» - огорожа; «№ 3» - огорожа; «№ 4» - колодязь (а.с. 28-30).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК).

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами загального провадження.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на спадщину після свого померлого батька ОСОБА_4 , проте позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею ОСОБА_4 та правонаступником всіх його прав та обов`язків, право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. 1216-1218, 1268 ЦК України, ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Беркута Владислав Леонідович, до Решетилівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 упорядку спадкуванняза закономпісля померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається, відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами,виготовленому станомна 03.05.2023,з житловогобудинку літ.«А-1», веранди літ. «а», літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «В», гаражу - літ. «Г»; погребу літ. «г», сараю літ. «Д»; навісу літ. «Е», вбиральні літ. «Ж», воріт - «№ 1», огорожі - № 2, 3, колодязя - № 4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Представник позивачки ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач Решетилівська міська рада, місцезнаходження: вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, 38400, код ЄДРПОУ 21044065.

Суддя Ю.В. Зіненко

СудРешетилівський районний суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення11.08.2023
Оприлюднено14.08.2023
Номер документу112764595
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —546/616/23

Рішення від 11.08.2023

Цивільне

Решетилівський районний суд Полтавської області

Зіненко Ю. В.

Ухвала від 21.06.2023

Цивільне

Решетилівський районний суд Полтавської області

Зіненко Ю. В.

Ухвала від 05.06.2023

Цивільне

Решетилівський районний суд Полтавської області

Зіненко Ю. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні