Рішення

від 14.07.2023 по справі 761/37889/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37889/21

Провадження № 2/761/4015/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ЛІДЕР» про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою,-

В С Т А Н О В И В:

22.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ЛІДЕР про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, згідно з яким просив суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ЛІДЕР» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 27846,66 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.03.2021 року о 21 год. 10 хв. у м. Києві по вул. Набережно-Хрещатицька, заїзд на вул. Набережно-Рибальська відбулась ДТП за участю автомобіля марки «МАН 12.272» державний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ЛІДЕР», під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Мазда 6», державний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

У зв`язку з тим, що відшкодування заподіяної шкоди МТСБУ не вистачило на відновлювальний ремонт належного позивачу автомобіля «Мазда 6», державний номер НОМЕР_2 , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2021 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

23.10.2021 ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши матеріали справи доказами, суд встановив, що 02.03.2021 року о 21 год. 10 хв. у м. Києві по вул. Набережно-Хрещатицька, заїзд на вул. Набережно-Рибальська відбулась ДТП за участю автомобіля марки «МАН 12.272» державний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ЛІДЕР», під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Мазда 6», державний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Подільського районного суду міста Києва №758/3427/21 від 16.04.2021 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП визнано ОСОБА_2 .

У зв`язку з тим, що страховий поліс на вантажний автомобіль марки «МАН 12.272» державний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ЛІДЕР», не видавався, позивач за відшкодуванням шкоди внаслідок ДТП звернувся до Моторно-транспортного бюро України (далі - МТСБУ).

МТСБУ було прийнято рішення про виплату позивачу відшкодування шкоди у розмірі 16270,43 грн.

Не погоджуючись із розміром страхового відшкодування позивач замовив незалежне авто-товарознавче дослідження.

Порядок розрахунку розміру заподіяної шкоди встановлюється Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон України «Про оцінку майна»).

У відповідності до вимог ст.ст.5, 7 Закону України «Про оцінку майна» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування.

Відповідно до висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №224/04-21 від 01 квітня 2021 року вартість відновлювального ремонту автомобілю «Мазда 6», державний номер НОМЕР_2 , становить 34117,09 грн.

Різниця між фактичним розміром шкоди, а саме вартістю відновленого ремонту у розмірі 34117,09 грн. та виплатою МТСБУ у розмірі 16270,43 грн., становить 17846,66 грн.

Крім того, позивач поніс додаткові витрати у розмірі 10000,00 грн. (витрати на проведення експертної оцінки у розмірі 2000,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.).

Положенням п. 34.2 ст. 34 Закону №1961 передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно із п. 34.3 ст. 34 Закону №1961 якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Аналіз зазначених норм законодавства дозволяє зробити висновок, що порядок визначення розміру збитків встановлений таким чином, що у випадку відсутності порушення страховиком терміну огляду транспортного засобу фактично унеможливлює залучення іншого спеціаліста (оцінювача, експерта) для визначення розміру саме страхового відшкодування.

В матеріалах справи присутній Висновок щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу, який було зроблено на замовлення позивача, але відсутні будь-які докази на підтвердження кваліфікації експерта-оцінювача.

Крім цього, на момент виплати страхового відшкодування позивачу, його сума була розрахована за правилами Закону №1961, та виплачена без порушення визначеного законом строку.

Таким чином, у позивача не виникло права на самостійне обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Висновок про правильне застосування вищевказаних норм Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» викладено в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 301/1075/15-ц. Зокрема, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що страхова компанія у передбачений Законом строк направила свого представника на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Позивач не набув правових підстав для самостійного обрання аварійного комісара чи експерта для визначення розміру шкоди. На підставі зазначеного, суд поклав в основу рішення звіт про вартість матеріального збитку, замовником якого була страхова компанія.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено імперативний обов`язок щодо доказування і подання доказів у цивільному процесі, а саме зазначеною нормою вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із вказаної норми ст. 81 ЦПК України, зокрема, вбачається, що обов`язок доведення полягає у необхідності виконання комплексу відповідних дій, які орієнтовані на те, щоб скласти певне позитивне враження у суду про юридичні обставини у справі. Обов`язок доведення зумовлюється настанням для особи несприятливих правових наслідків у разі невиконання або неналежного його виконання, зокрема, відмовою суду визнати наявність юридичного факту у разі невиконання стороною обов`язку по доведенню фактів, якими вона обґрунтовує свої вимоги, тобто, якщо позивач не доведе підстави позову, то суд відмовить у його задоволенні.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року: за ч. 4 статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Враховуючи викладене, та оскільки у позивача не виникло права на самостійне обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди - вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ЛІДЕР» різниці між фактичним розміром шкоди та виплатою страхового відшкодування в розмірі 27846,66 грн. є незаконною та необгрунтованою, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід відмовити у стягненні судового збору та витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ЛІДЕР» про відшкодування шкоди,- відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: