Рішення

від 01.08.2023 по справі 141/356/23

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/356/23

Провадження №2/141/86/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року смт Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,

при секретарі судового засідання Рожковій Л.М.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №141/356/23 за позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

16.05.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , який був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті якого відкрилася спадщина. Родинний зв`язок між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження позивача.

Позивач є спадкоємцем першої черги на право на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , інших спадкоємців першої черги у спадкодавця немає. Однак, протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини позивач не звернулася до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини, оскільки мала значні проблеми зі здоров`ям. В подальшому, при зверненні до органів нотаріату, листом в.о. державного нотаріуса Оратівської ДНК Манус В.В. №128/01-16 від 27.03.2021 роз`яснено позивачу про неможливість оформлення спадщини після померлого ОСОБА_2 , оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, відсутній факт прийняття спадщини та рекомендовано позивачу звернутися до суду з метою визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

А тому, ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 18.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 15.06.2023, витребувано у Оратівської державної нотаріальної контори Вінницької області інформацію щодо того чи відкривалася спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підготовче судове засідання, призначене на 15.06.2023 не відбулось та було відкладено на 06.07.2023 у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою суду від 06.07.2023 відкладено розгляд підготовчого судового засідання у справі №141/356/23 на 01.08.2023 та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів з ініціативи суду, витребувано у Державного нотаріального архіву інформацію щодо того чи заводилася спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час, день та місце судового засідання, 01.08.2023 в судове засідання не з`явилася, повноважного представника не направила. При цьому, 15.06.2023 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Панасюк Н.А. про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Оратівська селищна рада Вінницької області, будучи належним чином повідомлена про час, день та місце судового засідання, 01.08.2023 в судове засідання не з`явилася, повноважного представника не направила. При цьому, 12.07.2023 до суду надійшла заява № 2137/03.01-11 від 12.07.2023 в.о. Оратівського селищного голови, секретаря селищної ради Л.Ларіонової про розгляд справи № 141/356/23 без участі представника селищної ради, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Як вбачається із матеріалів справи, від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали справи № 141/356/23, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження (повторного) серії НОМЕР_1 від 09.03.1977, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 , в графі «Батько» зазначено ОСОБА_2 .

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14.01.2011, виданого виконкомом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, про що складено відповідний актовий запис №17.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 213285 від 20.12.2004 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,9533 га, яка розташована на території Кошланівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 0523182200:02:001:0033.

Згідно довідки № 394 від 15.03.2021, виданої Оратівською селищною радою Вінницького району Вінницької області, відповідно до запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Кошланівської сільської ради за №5 ОПГО № 277-1, померлий ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Хрінівка Іллінецького району Вінницької області на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований і постійно проживав по АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав.

Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 72930973 від 22.06.2023, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася.

Також відповідно до листа завідувача Державного нотаріального архіву Вінницької області М.Болотнової №1363/01-18 від 18.07.2023, згідно даних Алфавітних книг обліку спадкових справ Оратівської державної нотаріальної контори за 2011-2014 роки, які знаходяться на зберіганні в Державному нотаріальному архіві Вінницької області, спадкову справу після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 по фонду Оратівської державної нотаріальної контори не виявлено.

Як вбачається з медичної документації, зокрема, з медичної карти амбулаторного хворого, з 2007 року ОСОБА_1 зверталась до ортопеда зі скаргами щодо проблеми із опорно-руховим апаратом, та згідно довідки від 30.10.2018, виданої Інститутом травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України, встановлено діагноз ОСОБА_1 , а саме двобічний коксартроз ІV ступеня згинально-привідна контрактура обох кульшових суглобів; хворіє біля 10 років, неодноразово лікувалась консервативно -безрезультатно.

Також згідно виписки № 4414 із медичної карти стаціонарного хворого від січня 2013 року, виданої Клінічною лікарнею № 15 Подільського району м. Києва, ОСОБА_1 має повний діагноз (основне захворювання, супутні, ускладнення): хронічний панкреатит, фаза загострення, правобічна вогнищева пневмонія.

Відповідно до листа в.о. державного нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Вінницької області Манус В.В. вих. № 128/01-16 від 27.03.2021, у зв`язку з тим, що позивачем пропущено встановлений законодавством шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини та відсутній факт прийняття спадщини, ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду з метою визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 .

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст. 1217 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч. 2-3 ст. 1272 ЦК України).

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

За диспозицією вказаної норми закону у разі встановлення поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд визначає додатковий строк спадкоємцю, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як установлено судом, позивач не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки мала значні проблеми зі здоров`ям у зв`язку з тривалою хворобою.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, саме на позивача покладений обов`язок доказування факту поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Таким чином, із системного аналізу чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини у співвідношенні із наданими позивачем доказами на обґрунтування заявлених позовних вимог, які містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку про доведеність позивачем поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , оскільки позивач мала значні проблеми зі здоров`ям у зв`язку з тривалою хворобою опорно-рухового апарату, що призвело до неможливості своєчасно подати заяву про прийняття спадщини у передбачений ст. 1270 ЦК України строк.

За вказаних фактичних обставин справи №141/356/23, а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачем, та той факт, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (інших спадкоємців ні судом, ні нотаріусом не встановлено, спадкова справа не заведена), суд доходить переконання, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1216-1217, 1220, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 18, 76-82, 79, 200, 206, 141, 258, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд

У Х В АЛ И В:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 11.08.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Оратівська селищна рада (вул. Героїв Майдану, буд.78, смт Оратів, 22600).

Суддя С.В. Климчук