Рішення

від 10.08.2023 по справі 947/38364/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/38364/20

Провадження № 2/947/151/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2023 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.М.

розглянувши за правилами загального провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) за участі третіх осіб Приморської державної нотаріальної контори у м.Одесі ( код ЄДРПОУ 42511993), Садового товариства «Зв`язківець» (код ЄДРПОУ 23213827), Київської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування ( код ЄДРПОУ 26303241) , Одеської міської ради ( код ЄДРПОУ 26597691), ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_3 ) про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 02.11. 2006 року звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_4 , за участю третіх осіб Шостої одеської державної нотаріальної контори, Садового товариства «Зв`язківець» та органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування.

Позовні вимоги обгрунтовані тим , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який був чоловіком позивачки та батьком відповідачки, після його смерті відкрилась спадщина на садовий будинок загальною площею 234,8 кв.м, розташований за адресом: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 218 кв.м у садовому товаристві «Зв`язківець». За життя ОСОБА_5 не отримав правовстановлюючі документи на садовий будинок, свідоцтво про право власності на садовий будинок було видано після його смерті, що стало перешкодою для оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Позивач також зазначила, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , тому як дружина має право власності на 1/2 частку садового будинку. Після смерті чоловіка її було прийнято в члени садового товариства та за нею закріплено земельну ділянку. Посилаючись на наявність спору з відповідачем ОСОБА_4 як дочкою померлого щодо частки у спадщині, позивач ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на 1/2 частку садового будинку загальною площею 234,8 кв.м, розташованого в АДРЕСА_1 , як на спільне майно подружжя та на 1/4 частку цього ж будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2006 року відкрито провадження у справі.

07 грудня 2006 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 подали суду заяву про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі з таких підстав.

За умовами мирової угоди у садовому будинку, що складається з будинку літ. «А» площею 234,8 кв.м, вбиральні, душу літ. «Б», розташованому в АДРЕСА_1 , переходить ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку, як на частку у спільному майні подружжя та на 1/4 частку садового будинку в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 ; відповідачу ОСОБА_4 переходить право власності на 1/4 частку садового будинку в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 ..

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2006 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , за якою: передається ОСОБА_4 у власність 1/4 частка садового будинку, яка складається з літ. «А» загальною площею 234,8 кв.м, вбиральні, душу літ. «Б», які розташовані за адресом: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 ; передається ОСОБА_1 у власність 1/2 частка садового будинку, яка складається з літ. «А» загальною площею 234,8 кв.м, вбиральні, душу літ. «Б», які розташовані за адресом: АДРЕСА_1 , як частка у спільному майні подружжя, та 1/4 частка в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 .. Провадження у справі закрито.

19 листопада 2019 року Одеська міська рада подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2006 року, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року Одеській міській раді поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2006 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2006 року.

16 грудня 2019 року представник ОСОБА_3 адвокат Мельник М.М. подала до суду заяву про приєднання до апеляційної скарги Одеської міської ради на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2006 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2019 року ОСОБА_3 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2006 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2006 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року апеляційну скаргу Одеської міської ради, заяву ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги задоволено частково. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Шоста Одеська державна нотаріальна контора, СТ «Зв`язківець», Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання права власності скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Верховного Суду від 30 червня 2021 року касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дмітрієв Р.Б. задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Одеського апеляційного суду від 13.12.2022 року апеляційна скарга Одеської міської ради та заява адвоката Мельник Маріни Миколаївни в інтересах ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги задоволені частково та скасована ухвала Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2006 року, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 21.02.2023 року суддею Київського районного суду м. Одеси Луняченко В.О. прийнята до провадження зазначена цивільна справа розгляд якої проводився у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.03.2023 року в якості третій особи, яка не заявляє самостійні вимоги, залучено ОСОБА_3 .

Також, ухвалою від 19.04.2023 року, в якості третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог , залучені Одеська міська рада та Приморська державна нотаріальна контора у м. Одесі.

Підготовче провадження закрите із призначенням справи до розгляду по суті ухвалою від 31.05.203 року.

До судового засідання учасники справи не з`явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належними чином, заяв про відкладення судового засідання не надавались.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020року по справі № 520/5083/16ц розглядаючи питання можливості суду першої інстанції здійснити розгляд справи у відсутності учасників справи ( в тому числі позивача ) визначів наступне: « якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору».

При розгляді даної справи суд враховую термін розгляду справи, враховуючи звернення із позовом до суду 02.11.2006 року , обізнаність сторін про процесуальні дії по справі, відсутність заяв з боку позивача та її представника щодо відкладення розгляду справи а також відсутність заяв про залишення позову без розгляду. Що свідчить про зацікавленість позивача у розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті, з винесенням рішення на підставі наявних у справі доказів, які надають можливість вирішити спір, без участі учасників справи.

Як встановлено судом з 07 серпня 1988 року ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 8).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про смерть від 04.03.2005 серії НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 6).

Рішенням СТ «Зв`язківець» від 12 липня 2005 року протокол №2 ОСОБА_5 у зв`язку зі смертю виключений зі складу садового товариства, його земельну ділянку площею 218 кв.м на АДРЕСА_1 , передано його дружині ОСОБА_1 після прийняття її в члени садового товариства (т. 1 а.с. 11-13).

30 серпня 2005 року за заявою ОСОБА_1 у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 . Шостою одеською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №618/2005 щодо майна померлого ОСОБА_5 .. Спадкоємцям видано свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 30-52).

Матеріали спадкової справи не містять відмови нотаріуса у оформленні спадкових прав на нерухоме майно, розташоване на АДРЕСА_1 .

16 березня 2006 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано на ім`я ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

24 березня 2006 року на підставі вказаного свідоцтва Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» проведено реєстрацію права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно (т. 1 а.с. 9-10).

Під час розгляду справи Одеськім апеляційним судом були встановлені певні обставини по даної справі, які, у відповідності до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України мають враховуватись, при розгляді даної справи, а саме:

Як зазначено у постанові Одеського апеляційного суду від 13.12.2022 року свідоцтво про право приватної власності ОСОБА_5 на садовий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , було видане Виконавчим комітетом Одеської місткої ради після смерті ОСОБА_5 , реєстрація права власності ОСОБА_5 на вказаний будинок бюро технічної інвентаризація проведена після смерті ОСОБА_5 , отже, на день смерті ОСОБА_5 не був власником садового будинку як об`єкту нерухомого майна, так як помер до того, як на його ім`я було видано правовстановлюючі документи. А тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 1218 ЦК України садовий будинок по АДРЕСА_1 як об`єкт нерухомого майна не увійшов до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 та не та не міг бути успадкований.

В справі, також, відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 . Наявна в справі довідка садового товариства «Зв`язківець» щодо належності земельної ділянки по АДРЕСА_1 не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку, вона лише підтверджує право ОСОБА_7 на користування спірною земельною ділянкою.

Цивільний процесуальний кодекс України ( ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває право власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Тобто право спадкоємця є похідним від прав, які існували у спадкодавця на момент відкриття спадщини та успадкувати можливо тільки те майно, яке належало спадкодавцю на час смерті.

Вказаний висновок викладений Верховним Судом в постанові від 04.10.2022 в справі №452/1417/19 (провадження 61-6597св22).

Таким чином вимоги про розподіл спадщини у вигляді частини садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 суперечать статтям 1218, 1220 ЦК України,у вигляді розподілу часток у праві власності, яке у померлого не виникло та, відповідно, не могло бути успадковане. Видане 16 березня 2006 року на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 22 квітня 2005 року №590/А свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на садовий будинок не може бути прийнято, так як свідоцтво видано після смерті ОСОБА_5 , цивільна правоздатність якого як фізичної особи припинилася у момент його смерті.

Відносно доводів представника ОСОБА_1 адвоката Колеснікова І.Л. про те, що право власності в ОСОБА_5 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виникло на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 22.04.2005 №509/А «Про прийняття в експлуатацію будівель по АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 », а тому в подальшому і ОСОБА_1 , ОСОБА_8 у встановленому законом порядку набули право власності на вказаний будинок, слід зазначити наступне.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 04.03.2005 серії НОМЕР_4 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, в даному випадку часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 є ІНФОРМАЦІЯ_1 та його спадкоємці могли успадкувати виключно права та обов`язки, що належали спадкодавцеві станом на вказану дату.

16 березня 2006 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано на ім`я ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане свідоцтво видано на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 22.04.2005 №509/А.

24 березня 2006 року на підставі вказаного свідоцтва Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» проведено реєстрацію права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно.

Отже, на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 не був власником садового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а тому спірне нерухоме майно не увійшло до спадкової маси та не могло бути успадковане спадкоємцями ОСОБА_5 ..

Здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ст. 25 ЦК України).

Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 30 ЦК України).

Реєстрація за померлим права власності на садовий будинок суперечить нормам законодавства та не могла відбутись на законних підставах.

Також суд вважає, що вимоги позивача, та її представника про визнання вищевказаного будинку спільним майном подружжя, при даних обставинах також не підлягає задоволенню, враховуючи відсутність встановленого законом права власності на вказаний будинок.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на частину садового будинку загальною площею 234,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як спільного майна подружжя та на частину вказаного будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , є необґрунтованими та недоведеними а тому є таким, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третіх осіб Приморської державної нотаріальної контори у м.Одесі, Садового товариства «Зв`язківець», Київської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування, Одеської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину садового будинку загальною площею 234,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як спільного майна подружжя та на частину вказаного будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 - відмовити в повному обсязі.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 11.08.2023 року.

Суддя Луняченко В. О.