Рішення

від 07.08.2023 по справі 604/480/23

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/480/23

Провадження № 2/604/185/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в сел. Підволочиськ цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Золотий жайвір» (адреса реєстрації: вул. Запорізька, 11, м. Волочиськ, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 35578504) до ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпрод» (адреса місця реєстрації: вул. Леся Курбаса, 48, м. Скалат, Тернопільського району, Тернопільської області) про визнання укладеним договору оренди землі на новий строк та визнання відсутнім права оренди, -

ВСТАНОВИВ:

Голова Фермерського господарства «Золотий жайвір» Дацків В.П. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , ТОВ «Агротехпрод», про визнання укладеним договору оренди землі №13/02/23-5 в запропонованій редакції на новий строк та визнання відсутнім права оренди в ТОВ «Агротехпрод» щодо земельної ділянки, площею 2,4738 га, за кадастровим номером 6124610500:01:003:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ФГ «Золотий жайвір» та відповідачем ОСОБА_1 07.02.2016 року був укладений договір оренди землі №061 строком на 7 років. За місяць до закінчення строку договору позивач, дотримуючись вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», повідомив про намір скористатись переважним правом на укладення на новий строк договору оренди щодо зазначеної вище земельної ділянки, а також надав відповідачу проєкт договору оренди землі. Відповіді від орендодавця орендар не отримав та продовжив користуватися земельною ділянкою. Проте, в квітні 2023 року позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 , не надіславши лист-повідомлення про заперечення в поновленні договору оренди землі на новий строк, не витребувавши земельну ділянку від позивача, у володінні якого вона перебуває, уклала договір оренди з іншим орендарем - ТОВ «Агротехпрод». На підставі цього договору в квітні 2023 року державним реєстратором Скалатської міської ради Тернопільської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право - право оренди ТОВ «Агротехпрод» щодо земельної ділянки. Вважає, що ФГ «Золотий жайвір» як первинний орендар має переважне право на укладення договору оренди на новий строк, тому відповідачами було порушено права позивача. Враховуючи викладене вище, позивач просив визнати відсутніми та припинити право оренди ТОВ «Агротехпрод» щодо земельної ділянки, яка є предметом договору оренди від 07.02.2016 року, а також визнати укладеним на новий строк договір оренди землі між ОСОБА_1 та ФГ «Золотий жайвір».

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Рогатин С.В. подав відзив на позов, в якому зазначив, що 17.02.2023 року ОСОБА_1 надіслала на адресу позивача лист-повідомлення, в якому вказала, що термін дії Договору оренди земельної ділянки закінчився 07.02.2023 року, відповідно до п. 36 Договору, також зазначила, що позивач не оплатив орендну плату за користування земельною ділянкою за 2022 рік, чим грубо порушив умови п. 9 Договору. Крім того, ОСОБА_1 чітко вказала у повідомлені, що не буде поновлювати дію вищевказаного договору оренди землі. Також у зв`язку із припиненням дії договору, просила позивача підготувати акт передачі - приймання земельної ділянки. 22.02.2023 року позивач отримав цей лист-повідомлення. 03.03.2023 року на підставі вище викладеного державним реєстратором був внесений запис у Державний реєстр речових прав про припинення іншого речового права - Договору оренди землі №061 від 07.02.2016 року. Представник зазначив, що 04.04.2023 року був складений Акт визначення меж земельних ділянок в натурі на полі, яке належать ОСОБА_1 , яким встановлено, що земельна ділянка не засіяна жодними сільськогосподарськими культурами. З покликанням на ст. 41 Конституції України, ст. 93, 124 ЗК України, ст.ст. 15,16, 626, 627, 638, 792 ЦК України, Закон України «Про оренду землі», просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Адвокат Покотило Ю.В. подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що позивач умови договору оренди землі виконував належно, а саме: орендна плата ОСОБА_1 29.12.2022 року була нарахована як дохід в розмірі 3742,87 грн, з якого позивачем як податковим агентом було сплачено за відповідача 1 податок з доходу фізичних осіб в розмірі 673,72 грн та військовий збір в розмірі 56,15 грн. На виконання умов договору оренди землі через AT «Укрпошта» позивач здійснив на користь ОСОБА_1 грошовий переказ на суму 2866,00 грн як орендну плату за 2022 рік згідно договору №061 від 07.02.2016 року. Вважає, що орендна плата за 2022 рік відповідачу 1 була виплачена позивачем у повному обсязі, а тому позивач не втратив свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.

Представник відповідача ТОВ «Агротехпрод» - адвокат Мартинюк Т.Б. також подав відзив на позов, в якому зазначив, що 03.04.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агротехпрод» укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка за кадастровим номером 6124610500:01:003:0006, на підставі якого державним реєстратором проведено державну реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки. Зазначає, що 04.04.2023 року ОСОБА_1 та представниками ТОВ «Агротехпрод» проведено визначення меж орендованої земельної ділянки в натурі, про що складено відповідний Акт. Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 23.04.2023 року, ОСОБА_1 передала в оренду, а ТОВ «Агротехпрод» прийняв в оренду земельну ділянку розміром 2,4738 га з кадастровим номером 6124610500:01:003:0006. Станом на день укладення Договору оренди та передачі земельної ділянки в оренду товариству «Агротехпрод» власником земельної ділянки була (та є на даний час) ОСОБА_1 . Жодних обтяжень чи інших речових прав третіх осіб за вищевказаною земельною ділянкою зареєстровано не було. Представник вважає, що передача в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6124610500:01:003:0006 ТОВ «Агротехпрод» відбулась із повним дотриманням вимог законодавства України та відповідач 2 на цей час є законним користувачем зазначеної земельної ділянки. Покликаючись на ст.ст. 93, 124 ЗК України, ст.ст. 626, 627, 638, 792 ЦК України, Закон України «Про оренду землі», просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 02 травня 2023 року відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 липня 2023 року закрито підготовче провадження у цій справі та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Покотило Ю.В. підтримав позов з підстав, що у ньому зазначені.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, надала письмові пояснення.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Рогатин С.В. у судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення аналогічні, викладеним у відзиві.

Представник відповідача ТОВ «Агротехпрод» - адвокат Мартинюк Т.Б. у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, які зазначив у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доводам та запереченням сторін в сукупності з наданими письмовими доказами, оцінивши докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ «Золотий жайвір», в особі Дацківа В.П., було укладено Договір оренди землі №061, відповідно до якого орендодавець передала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, площею 2,4738 га, кадастровий номер 6124610500:01:003:0006. Договір оренди зареєстрований 25.03.2016 року (Інформаційна довідка з ДРРПНМ №56357608 від 31.03.2016).

Як вбачається із п. 7 зазначеного вище Договору оренди землі, він укладений на 7 років, а по закінченню цього строку, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Пунктом 8 зазначеного договору передбачено, що у випадку якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач на адресу орендодавця ОСОБА_1 направив лист-повідомлення про укладення договору оренди на новий строк №13/02/23-5 від 13 лютого 2023 року, в якому повідомив про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, запропонував встановити орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або в натуральній формі, строк дії договору 10 років та додав проєкт договору оренди землі. Лист-повідомлення направлено орендодавцю 17.02.2023 року, що підтверджується описом вкладення, накладною на відправлення та фіскальним чеком.

Відповідач ОСОБА_1 отримала зазначене лист-повідомлення з доданим до нього проєктом договору оренди землі, та, як зазначає позивач, жодної відповіді на лист не надала.

Окрім того, позивач 16.03.2023 року також направляв ОСОБА_1 повідомлення про продовження терміну повернення з оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6124610500:01:003:0006, в якому зазначив, що орендарем було засіяно земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, у зв`язку з чим, керуючись Договором оренди та Законом України «Про оренду землі», повернення земельної ділянки буде здійснене протягом 6 місяців після припинення дії договору оренди.

Позивач вказує, що він як орендар, належно виконав обов`язки за договором та вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а орендодавець порушив вимоги ч. 5 ст. 33 цього Закону, а тому орендар має переважне право на поновлення договору оренди землі.

Представник відповідача 1, заперечуючи проти позову, зазначив, що ОСОБА_1 було завчасно повідомлено орендаря про небажання продовжувати оренду. Аналогічні письмові пояснення надані ОСОБА_1 до суду.

Так, ОСОБА_1 17.02.2023 року направила до ФГ «Золотий жайвір» лист-повідомлення, яким повідомила, що термін дії договору оренди закінчився 07.02.2023 року та вона не бажає поновлювати дію Договору оренди з господарством та має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб. Лист вручено 22.02.2023 року (рекомендоване повідомлення про вручення №4785100561222).

Відповідно до витягу №324675441 від 03.03.2023 року, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.02.2023 року на підставі договору оренди землі №061 від 07.02.2016 року внесено відомості про припинення речового права (права оренди) ФГ «Золотий жайвір» на зазначену вище земельну ділянку.

Як вбачається із витягу з ДРРП №328750858 від 11.04.2023 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.04.2023 року внесено відомості про право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 03.04.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агротехпрод».

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Стаття 13 Закону України «Про оренду землі» визначає договір оренди землі як договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 777 ЦК України наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму в строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

16 січня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким ст. 33 Закону України «Про оренду землі», що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено в новій редакції (в цій частині закон набрав чинності 16 липня 2020 року).

Розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами 3 і 4 такого змісту: «Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені ст. 33 цього Закону та ст. 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені ст. 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Чинне законодавство України, зокрема Закон України «Про оренду землі», розрізняє два шляхи продовження орендних відносин, а саме: «поновлення договорів оренди землі» та «переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк».

Порядок поновлення договорів оренди визначений у ст. 32-2 Закону України «Про оренду землі» та ст. 126-1 Земельного кодексу України.

Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк передбачене ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Виходячи з листів-повідомлень, які були направлені орендарем орендодавцю, позивач мав намір скористатися переважним правом орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, яке передбачене ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції від 16.07.2020 року, а тому позивач мав діяти на умовах, визначених договором, за правилами Закону України «Про оренду землі» в редакції від 16.07.2020 року, в тому числі і щодо строку дії договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин. Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правилами ст. 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України, згідно з якою наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі, передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою процедури і строків.

При вирішенні спору між сторонами договору оренди землі щодо реалізації орендарем переважного права на поновлення договору, суд також має з`ясувати, чи досягнуто між сторонами згоди щодо нових істотних умов договору.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 18 січня 2021 року у справі № 733/513/18 та від 29 червня 2022 року в справі № 692/531/21.

З матеріалів справи вбачається, що Договір оренди земельної ділянки №061 був укладений 07 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ «Золотий жайвір».

Враховуючи положення ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди закінчився 07 лютого 2023 року.

Лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар направив орендодавцю 17 лютого 2023 року, тобто з пропуском місячного строку, який встановлено ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

В свою чергу, орендодавець 17.02.2023 року повідомив орендаря про те, що термін дії Договору оренди земельної ділянки №061 від 07.02.2016 року закінчився 07 лютого 2023 року, відповідно до п. 36 Договору, що відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» є підставою для припинення Договору. У цьому повідомленні відповідач 1 зауважив, що позивач не оплатив орендну плату за користування земельною ділянкою за 2022 рік, чим грубо порушив п. 9 Договору оренди та вказав у повідомлені, що не буде поновлювати дію вищевказаного договору оренди землі, має намір самостійно використовувати земельну ділянку для власних потреб та на свій розсуд, також просив позивача утриматися від вчинення дій, які б перешкоджали йому використовувати земельну ділянку на власний розсуд та позивача підготувати акт передачі-приймання земельної ділянки.

Щодо покликань представника позивача про те, що орендна плата за 2022 рік відповідачу 1 була виплачена ФГ «Золотий жайвір» у повному обсязі, а тому позивач не втратив свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, то суд зазначає наступне.

Як вказує позивач, відповідно до поданих до відповіді на відзив Додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (графа 282), поданого контролюючому органу 31.01.2023 року, а також платіжних інструкцій №444 від 29 грудня 2022 року та №451 від 29 грудня 2022 року, орендна плата ОСОБА_1 29 грудня 2022 року була нарахована як дохід в розмірі 3742,87 грн, з якого позивачем як податковим агентом було сплачено за відповідача 1 податок з доходу фізичних осіб в розмірі 673,72 грн та військовий збір в розмірі 56,15 грн. Також позивач через AT «Укрпошта» здійснив на користь ОСОБА_1 грошовий переказ на суму 2866,00 грн як орендну плату за 2022 рік згідно договору №061 від 07.02.2016 року, що підтверджується платіжною інструкцією №37 від 25 січня 2023 року, списком 1043 згрупованих поштових переказів, списком згрупованих поштових переказів Електронних поданих в 46002 та платіжним дорученням №99 від 26.01.2023 року.

Разом з тим, як пояснив в судовому засіданні представник ОСОБА_1 жодної орендної плати за 2022 рік в рахунок виконання умов Договору оренди землі відповідач 1 від позивача не отримувала та про здійснений грошовий переказ через AT «Укрпошта» її ніхто не повідомляв. Аналогічна твердження містяться у письмових поясненнях ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі №061 від 07.02.2016 року, орендна плата вноситься орендарем виключно в розмірі не менше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 3547,00 грн. в рік, або в натуральній формі.

Пункт 11 вказаного Договору передбачає, що орендна плата сплачується в строки - до 30 грудня кожного року.

Позивачем не надано суду доказів на отримання ОСОБА_1 орендної плати в строк до 30 грудня 2022 року, долучені бухгалтерські документи про нарахування доходу та сплату податку і військового збору не підтверджують сплату орендної плати відповідачу 1 в цей строк. Більш того, грошовий переказ через AT «Укрпошта» здійснено в січні 2023 року, що також є порушенням умов Договору оренди.

Крім того, суд, проаналізувавши проєкт договору оренди землі, встановив, що він передбачає зміну істотних умов, а саме строк дії договору оренди збільшився з 7 років до 10 років.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на 28.02.2023 року) при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, сторонами не досягнуто домовленості щодо змінених істотних умов договору, а тому в силу ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право орендаря на укладення договору оренди землі є припиненим.

Таким чином, встановивши, що орендар не дотримався встановлених законом процедури і строків, а у орендодавця відсутнє волевиявлення на укладення договору оренди землі з позивачем на новий строк, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФГ «Золотий жайвір», оскільки реалізація переважного права на укладення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої ст. 33 Закону України «Про оренду землі» процедури та за наявності волевиявлення сторін.

Суд критично оцінює доводи представника позивача з приводу того, що орендар по закінченню строку договору оренди продовжував користуватися земельними ділянками, які були передані позивачу в оренду, та до цього часу орендодавцям не поверталися, що підтверджується відсутністю складених між сторонами актів повернення земельних ділянок з оренди, оскільки умовами договорів оренди не передбачено складання таких актів. Закон також не містить будь-яких положень про обов`язок сторін скласти акт повернення земельної ділянки, та відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Більш того, відповідачами надано суду Акт визначення меж земельних ділянок в натурі, який був складений 04 квітня 2023 року на полі яке належить ОСОБА_1 , яким встановлено, що станом на 04 квітня 2023 року земельна ділянка не засіяна жодними сільськогосподарськими культурами. Що також спростовує твердження позивача.

Щодо обраного способу захисту порушеного права, то суд бере до уваги наступне.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 ЦК України).

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5)). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14)).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 9 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 14)).

Якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 Закону № 161-XIV, то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення (близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (пункти 65-67) і від 29 травня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (пункти 76-77)).

Наведене повністю відповідає правовій позиції, сформульованій у постанові Великої Палати ВС від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункти 66-69).

Також у цій постанові ВП ВС зазначено, що Закон № 340-ІХ суттєво змінив підхід до продовження орендних відносин. Він чітко розмежував зміст понять «поновлення договору оренди землі» та «переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк», доповнивши ЗК України статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови», Закон № 161-XIV - статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі», яка відсилає до статті 126-1 ЗК України, та виклавши статтю 33 Закон № 161-XIV у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» (тобто приписи цієї статті незастосовні до поновлення договорів оренди землі). У частині зазначених змін і доповнень Закон № 340-ІХ набрав чинності 16 липня 2020 року.

Наведені законодавчі зміни спрямовані на впорядкування інститутів поновлення договорів оренди землі та переважного права орендаря на укладення цього договору на новий строк задля удосконалення регулювання відносин орендаря й орендодавця земельної ділянки. Проте такі зміни не спростовують наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування приписів статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 137, 141, 211, 263-265, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Фермерського господарства «Золотий жайвір» (адреса реєстрації: вул. Запорізька, 11, м. Волочиськ, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 35578504) до ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпрод» (адреса місця реєстрації: вул. Леся Курбаса, 48, м. Скалат, Тернопільського району, Тернопільської області) про визнання укладеним договору оренди землі на новий строк та визнання відсутнім права оренди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.08.2023 року.

Суддя Сидорак Г.Б.