Постанова

від 08.08.2023 по справі 907/906/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2023 р. м. Львів Справа №907/906/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя І.Б. Малех

СуддіВ.М. Гриців

О.В. Зварич

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Перехрестівської спеціалізованої загальноосвітньої школи інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради, б/н і б/д (вх. № апеляційного суду 01-05/139631/23 від 03.03.2023)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 лютого 2023 року (суддя Лучко Р.М., повний текст рішення складено та підписано 06.02.2023, м. Ужгород)

у справі №907/906/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, м. Київ

до відповідача Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради, с. Перехрестя Закарпатської області

про стягнення 325 496,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

28.11.2022 на розгляд господарського суду Закарпатської області поступила позовна заява ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи інтернат І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради про стягнення 325 496,12 грн. боргу, з яких: 257 625,01 грн. основний борг, 46 595,56 грн. пені, 3186,22 грн. три проценти річних та 18 089,33 грн. інфляційних втрат. Також просить сягнути судові витрати, а саме 4882,44 грн. сплаченого судового збору та інші витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання природного газу постачальником «останньої надії», в частині своєчасного розрахунку за поставлений період з 01.02.2022 по 31.03.2022 та з 01.05.2022 по 31.05.2022 природній газ, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 257 625,01 грн. на яку позивачем, згідно вимог п.4.5. типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» нараховано 46 595,56 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 3186,22 грн. та 18 089,33 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування даних вимог позивач посилається на пункти 19, 26 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», п.2 глави 5 розділу IV, п.2 гл.7 розділу ХІІ Кодексу ГТС, п.1 розділу VI Правил постачання природного газу, ст. ст. 15, 16, 96, 509, 525, 526, 549, 611, 625, 629, 655-697, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193, 218, 230, 231, 264-271 Господарського кодексу України.

Відповідачем, в суді першої інстанції не заперечено позовних вимог, відзиву на позовну заяву матеріали справи не містять.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06 лютого 2023 року у справі №907/906/22 позовні вимоги задоволено частково стягнуто з Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - 257 625,01 грн. заборгованості, 46 595,56 грн. пені, 3186,22 грн. 3% річних , 12 724,49 грн. втрат від інфляції та 4801,97 грн. в повернення сплаченого судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим що, нарахування позивачем заборгованості за спожитий відповідачем природний газ відбувся на підставі остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000M2EJG00E (лист оператора ГТС від 12.10.2022 №ТОВВИХ-22-10915), інформації, щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма №10); відомостей з інформаційної платформи Оператора ГТС, щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000M2EJG00E та на підставі нормативно визначеної вартості природного газу, згідно з наведеними вище нормами, відповідно до яких обсяг споживання відповідачем природного газу в лютому 2022 року (28.02.2022) склав 4,35 м.куб. вартістю 206,96 грн, в березні 2022 3599,74 м.куб. вартістю 255 006,22 грн, а в травні 2022 (з 09.05.2022 по 31.05.2022) 54,37 м.куб. вартістю 2411,83 грн, на загальну суму 257 625,01 грн. Факт поставки позивачем природного газу відповідачу у спірні періоди підтверджено документально, і відповідачем не спростовано в зв`язку з чим визнано обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 257 625,01 грн.

На дану суму, позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати, суми яких судом перераховано і визнано обґрунтованими - 46 595,56 грн. пені, 3186,22 грн. 3% річних та 12 724,49 грн. втрат від інфляції

Відповідач - Перехрестівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради, не погодившись з винесеним рішенням подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням матеріалів та обставин справи, а саме:

-судом не враховано, що позивачем не надано доказів понесення ним збитків, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань або погіршення матеріального стану позивача;

-судом, також на думку, скаржника не враховано тяжкий фінансовий стан відповідача та його статус, як бюджетної, неприбуткової установи;

-судом не дано, як вказує скаржник належної правової оцінки тому факту, що у процесі розгляду справи відповідачем сплачено заборгованість за спожитий природний газ за період з 01 лютого 2022 року до 31 травня 2022 року у сумі 255 006,22 грн., в підтвердження чого долучає копію платіжного доручення №84 від 26.12.2022.

Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в позові - відмовити.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06 березня 2023 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Перехрестівської спеціалізованої загальноосвітньої школи інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради, б/н і б/д (вх. № апеляційного суду 01-05/139631/23 від 03.03.2023) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 лютого 2023 року у справі №907/906/22. Витребувано мат еріали справи №907/906/22 в Господарського суду Закарпатської області.

15.03.2023 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №907/906/22.

Матеріалами справи встановлено, що предметом розгляду справи є стягнення 325 496,12 грн.

Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ціна позову у справі №907/906/22 є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням цієї обставини та предмету спору вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до цього, ухвалою суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу Перехрестівської спеціалізованої загальноосвітньої школи інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради, б/н і б/д (вх. № апеляційного суду 01-05/139631/23 від 03.03.2023) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 лютого 2023 року у справі №907/906/22 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З матеріалів справи встановлено, що ухвала суду від 06 березня 2023 року та від 16 березня 2023 надіслана сторонам, що підтверджується списками розсилки поштової кореспонденції від 07.03.2023 та від 20.03.2023.

Позивач, відзиву на апеляційну скаргу не подав, такий є відсутнім в матеріалах справи.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області від 06 лютого 2023 року у справі №907/906/22 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №880 від 04.07.2017 про видачу ліцензій на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ ""Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу строком на три роки.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 №809 і від 9 грудня 2020 №1236" (далі - Постанова КМ України №1102).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Як вірно встановлено, судом першої інстанції Перехрестівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради є бюджетною установою, відповідно до Бюджетного кодексу України.

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.02.2022 по 31.03.2022 та з 01.05.2022 по 31.05.2022 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

У відповідності до положень п. 1.3. договору він є договором приєднання та вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 2.1. договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

За положеннями п.п. 3.1., 3.3. договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником, відповідно до розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. - 4.4. договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Пунктами 8.1, 8.2. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством. Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

За положеннями п. 11.1. договору, він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (п. 11.3. договору).

Матеріалами та обставинами справи встановлено, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на виконання умов договору складено та надіслано на адресу відповідача рахунок на оплату №9991 за лютий 2022 року, у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання відповідачем 4,35 м.куб. природного газу в лютому 2022 року на суму 206,96 грн, рахунок на оплату №13087 від 11.04.2022 за березень 2022 року, у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання відповідачем 3599,74 м.куб. природного газу в березні 2022 на суму 255 006,22 грн та рахунок на оплату №17788 за травень 2022 року, у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання відповідачем 54,37 м.куб. природного газу в травні 2022 на суму 2411,83 грн. Дане підтверджується долученими до позовної заяви списками згрупованих поштових відправлень №22.03.22, №19.04.22, №22.06.22, фіскальними чеками від 24.03.2022, 20.04.2022, 24.06.2022 та не заперечено відповідачем у встановленому порядку, як в суді першої так і апеляційної інстанцій

Дані в рахунках на оплату №9991, №13087, №17788 обсяги переданого позивачем, як постачальником «останньої надії» та прийнятого відповідачем природного газу підтверджуються також листом оператора ГТС від 12.10.2022 №ТОВВИХ-22-10915 з інформацією, щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000M2EJG00E (відповідача у справі).

За таких обставин, як стверджує позивач в позові, ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання постачальника «останньої надії», відповідно до договору та у період з 01.02.2022 по 31.03.2022 та з 01.05.2022 по 31.05.2022 поставлено відповідачу природний газ в об`ємі 3658,46 м. куб. на загальну суму 257 625,01 грн., тоді як відповідач свої зобов`язання за договором в частині оплати за отриманий природний газ не виконав, та не здійснив оплату вартості отриманого від позивача природного газу в зазначених періодах.

Відповідно до цього, позивач вказує, що наявна станом на 18.11.2022 (дата оформлення позовної заяви) заборгованість відповідача за договором становить 257 625,01 грн., стягнення якої разом з нарахованими позивачем за порушення строків сплати пенею, 3% річних та інфляційними втратами є предметом судового розгляду в даній справі.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06 лютого 2023 року у справі №907/906/22 позовні вимоги задоволено частково стягнуто з Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - 257 625,01 грн. заборгованості, 46 595,56 грн. пені, 3186,22 грн. 3% річних , 12 724,49 грн. втрат від інфляції та 4801,97 грн. в повернення сплаченого судового збору; в решті позовних вимог відмовлено. З даним рішенням не погодився відповідач подавши апеляційну скаргу.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційній інстанції, судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Відповідно до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

В даному випадку, відносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Статтею 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договору.

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи. Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 3 розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

Отже, з вищенаведеного слідує, що до договору постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно наданого суду архіву цін природного газу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за період з 01.10.2021 по 23.05.2022 та інформації, оприлюдненої ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на офіційному вебсайті (https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price), підтверджується застосована позивачем відповідно до п. 4.1. договору в період лютий-березень та травень 2022 року ціна 1 м.куб. природного газу за кожну добу окремо, яка зазначена в рахунках на оплату №9991, №13087, №17788 та розрахована за формулою відповідно до п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії".

Матеріалами та обставинами справи підтверджується, що нарахування позивачем заборгованості за спожитий відповідачем природний газ відбувалося на підставі остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000M2EJG00E (лист оператора ГТС від 12.10.2022 №ТОВВИХ-22-10915), інформації, щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма №10); відомостей з інформаційної платформи Оператора ГТС, щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000M2EJG00E та на підставі нормативно визначеної вартості природного газу згідно з наведеними вище нормами, відповідно до яких обсяг споживання відповідачем природного газу в лютому 2022 року (28.02.2022) склав 4,35 м. куб. вартістю 206,96 грн., в березні 2022 3599,74 м. куб. вартістю 255 006,22 грн, а в травні 2022 (з 09.05.2022 по 31.05.2022) 54,37 м. куб. вартістю 2411,83 грн., на загальну суму 257 625,01 грн.

З врахуванням наведеного, судом першої інстанції вірно встановлено, що факт поставки позивачем природного газу відповідачу у спірні періоди підтверджено документально, а останнім не спростовано належними доказами.

До апеляційної скарги, відповідачем долучено платіжне доручення №84 від 26.12.2022 на суму 255 006,22 грн., яким, як стверджує відповідач сплачено заборгованість. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що в призначенні платежу такого вказано: «за природний газ; зг.дог №40 від 26.12.2022, зг.акту№5818 від 26.12.2022 в т. ч. ПДВ 42501,04».

Суд апеляційної інстанції не бере даний доказ до уваги, з огляду на те, що такий не було подано в суді першої інстанції, а суд апеляційної інстанції переглядає справу по наявних доказах, які є наявними в матеріалах справи.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує , що дана оплата здійснена відповідачем по договору №40 від 26.12.2022, а не по рахунках, згідно яких стягується сума заборгованості в даній справі.

Згідно з підп. 1 п. 5.1. та підп. 1 п. 5.2. договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору та означеному кореспондує встановлений в підп. 1 п. 6.2. договору обов`язок постачальника забезпечити безперервне постачання природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором та визначене в підп. 1 п. 6.1. договору право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ.

Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем на юридичну адресу відповідача - 90320, с. Перехрестя Закарпатської області, вул. Спортивна, 1, - рахунків на оплату №9991 за лютий 2022 року, №13087 від 11.04.2022 за березень 2022 року та №17788 за травень 2022 року, а відтак, враховуючи наведені вище нормативні приписи, положення п.п. 4.3., 4.4. договору строк оплати для відповідача природного газу за період лютий-березень та травень 2022 року є таким, що настав.

Відповідно до цього, судом першої інстанції обґрунтовано вказано, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, допустивши заборгованість за поставлений йому постачальником «останньої надії» природній газ в період лютому 2022 року (28.02.2022), березні 2022 року та травні 2022 року (з 09.05.2022 по 31.05.2022) у розмірі 257 625,01 грн., яку правомірно стягнено в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно вимог пункту 4.5. укладеного сторонами договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Отже, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про нарахування відповідачу пені, що розрахована ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за період з 01.04.2022 по 30.09.2022 по заборгованості лютого 2022 року, за період з 03.05.2022 по 30.09.2022 по заборгованості березня 2022 року та за період з 01.07.2022 по 30.09.2022 по заборгованості травня 2022 року, за кожен день прострочення в загальній сумі 46 595,56 грн., яка правомірно задоволена до стягнення.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2).

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку позивача, за неналежне виконання договору відповідачу: - по заборгованості лютого 2022 року нараховано 3% річних за період з 01.04.2022 по 30.09.2022 та втрати від інфляції за період з 01.04.2022 по 31.08.2022; - по заборгованості березня 2022 року нараховано 3% річних за період з 03.05.2022 по 30.09.2022 та втрати від інфляції за період з 01.06.2022 по 31.08.2022; - по заборгованості травня 2022 року нараховано 3% річних за період з 01.07.2022 по 30.09.2022 та втрати від інфляції за період з 01.07.2022 по 31.08.2022.

Отже, перевіривши вищевказані нарахування суд апеляційної інстанції вказує, що правомірним та обґрунтованим нарахування Перехрестівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради за означені періоди є 2 724,49 грн. інфляційних втрат, відповідно до чого, судом першої інстанції вірно задоволено такі до стягнення.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 5364,84 грн. втрат від інфляції, то суд першої інстанції правомірно відмовив, з посиланням на невірно розраховані позивачем із застосуванням помилкового індексу інфляції в липні 2022 року.

В частині заявлених до стягнення 3% річних за означені вище періоди суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що такі позивачем розраховано вірно, тому вимоги про стягнення з Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради 3186,22 грн 3% річних обґрунтовано задоволено до стягнення.

Скаржник, в апеляційній скарзі вказує на те, що позивачем не надано доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань або погіршення матеріального стану позивача та не враховано тяжкий фінансовий стан відповідача та його статус як бюджетної, неприбуткової установи при винесенні рішення..

Щодо даного то суд апеляційної інстанції вказує на те, що відповідач (скаржник) в суді першої інстанції не заперечував позовних вимог та не подавав клопотання про зменшення розміру неустойки, а відтак дане не береться судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), де вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Закарпатської області від 06.02.2023 року у справі № 907/906/22 належить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 114, 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Перехрестівської спеціалізованої загальноосвітньої школи інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради, б/н і б/д (вх. № апеляційного суду 01-05/139631/23 від 03.03.2023) - залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2023 року у справі № 907/906/22 - залишити без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

5.Справу №907/906/22 повернути в Господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич