Постанова

від 22.06.2023 по справі 911/4/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2023 р. м.Київ Справа№ 911/4/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 22.06.2023

від позивача: Богдан В.І., Сивко Ю.С.

від відповідача: Шевченко А.Г. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище»

на рішення Господарського суду Києвської області

від 20.10.2022 (повний текст складено та підписано 03.11.2022)

у справі № 911/4/22 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище"

до Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича

про стягнення 257 320,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Державний навчальний заклад "Катюжанське вище професійне училище" (далі - ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича (далі - ФОП Кабак П.О., відповідач) про стягнення 257320,56 грн. заборгованості за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р., у тому числі - 173871,50 грн. основного боргу, 29123,48 грн. пені, 34774,30 грн. штрафу, 14763,86 грн. інфляційних втрат, 4787,42 грн. 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р., відповідно до умов якого позивач зобов`язався перерахувати кошти, а відповідач - поставити деревину. Згідно зазначеного договору позивачем було перераховано відповідачеві 574750,00 грн., однак відповідач поставив деревини лише на суму 400878,50 грн., у зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 173871,50 грн. основного боргу, 29123,48 грн. пені, 34774,30 грн. штрафу, 14763,86 грн. інфляційних втрат, 4787,42 грн. 3% річних, і судові витрати покласти на відповідача.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідачем за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р. було здійснено 6 поставок товару, складено сторонами 6 видаткових накладних на підтвердження передачі-прийняття товару, позивачем здійснено 6 платежів за 6 платіжними дорученнями. При цьому, позивачем до позовної заяви додано 6 платіжних доручень та 5 видаткових накладних. Тобто, позивачем до позовної заяви надано не всі документи, зокрема, до позовної заяви додано копію платіжного доручення № 438 від 24.12.2020 р. на суму 173871,50 грн., призначення платежу: "за паливну деревину для промислового використання. Дог. № 30/11 від 30.11.20, вид. накл. № 30/6 від 14.12.20 р.; Без ПДВ", але не додано копію видаткової накладної від 14.12.2020 р. № 30/6 на поставку товару в кількості 316,13 кубічних метрів на суму 173871,50 грн., підписаної сторонами та скріпленої їх печатками. Як наголошує відповідач, наявність підписаної сторонами видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020, в сукупності з накладними, наданими позивачем, підтверджує повне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором. Зазначені докази підтверджують дійсні обставини справи, а саме: укладення і повне виконання договору № 30/11 обома сторонами - і позивачем, і відповідачем.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.10.2022 у справі № 911/4/22 у задоволенні позовних вимог Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" до Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича про стягнення 257 320,56 грн. заборгованості за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р., у тому числі - 173 871,50 грн. основного боргу, 29 123,48 грн. пені, 34 774,30 грн. штрафу, 14 763,86 грн. інфляційних втрат, 4 787,42 грн. 3% річних, відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем договірних зобов`язань за укладеним між сторонами договором про закупівлю товарів № 30/11 від 30.11.2020 р., у зв`язку з чим підстави для стягнення з відповідача як 173871,50 грн. вартості непоставленого товару, так і нарахованих у зв`язку з цим сум пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат, - відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленим рішенням позивач - Державний навчальний заклад "Катюжанське вище професійне училище" (22.11.2022 згідно відмітки поштового трекера на конверті, у якому направлено апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2022 у справі № 911/4/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано наступних обставин:

- позивачем при поданні позову було подано всі документи, оригінали яких були наявні у позивача;

- відповідачем не було надано суду першої інстанції зокрема, накладної № 30/6;

- договором про закупівлю товарів № 30/11 від 30.11.2020 було передбачено, що днем поставки товару є день підписання відповідних накладних та актів приймання - передачі (п. 4.4), і саме видаткова накладна є підтвердженням здійснення поставки товару;

- твердження відповідача про те, що він не зобов`язаний зберігати оригінали первинних документів, оскільки є платником єдиного податку - не відповідають дійсності та суперечать п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України;

- доказом виконання зобов`язань відповідача з поставки товару є видаткова накладна, а не факт оплати поставки товару;

- судом першої інстанції безпідставно не прийнято в якості доказів скрін - шоти електронної переписки учасників спору, а також помилково прийнято в якості доказів покази свідка, а також не зробив відповідні запити стосовно телефонних переговорів учасників спору, чим порушив ст. 81 Господарського процесуального кодексу України;

- висновки суду про те, що видаткова накладна № 30/6 існує в оригіналі, оскільки відбулось перерахування коштів через управління державного казначейства у Вишгородському районі - не відповідає дійсності, оскільки лист Управління ДКС України у Вишгородському районі Київської області № 02-12-06/315 від 22.08.2022 про надання інформації, містить інформацію про перерахування коштів на підставі як оригіналів документів, так і їх засвідчених копій, а отже, не є підтвердженням існування такої видаткової накладної.

Короткий зміст заперечень на апеляційну скаргу

10.02.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, і у якому відповідач вказував на обґрунтованості ухваленого судом першої інстанції рішення а відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне:

- наявність підписаної сторонами видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020 у сукупності з іншими 5 накладними, наданими скаржником, підтверджують повне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором;

- наявність 6 підписаних сторонами видаткових накладних, на загальну суму 575 750,00 грн.., що дорівнює сумі Договору, відображає реальний стан взаємовідносин сторін за договором та беззаперечно підтверджує повне виконання сторонами зобов`язань за Договором;

- видаткова накладна № 30/6, підписана обома сторонами, надавалась скаржником у іншу судову справу, яка перебувала в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області;

- докази, наявні в матеріалах справи, підтверджують дійсні обставини справи, а саме: укладення і повне виконання договору обома сторонами на суму 574 750,00 грн., з урахуванням особливостей розрахунку, визначеного постановою КМУ від 02.12.2020 № 1198, якою внесено зміни у постанову КМУ № 641 від 22.07.2020 щодо заборони попереднього розрахунку на період дії карантину за товари, що закуповуються за бюджетні кошти;

- спірна накладна № 30/6 витребовувалась у обох учасників спору, і оригінал такої накладної відповідачем не було надано з посиланням на відсутність обов`язку зберігання такого документу, а позивачем не доведено відсутність саме у нього такого обов`язку;

- органом Державної казначейської служби на запит відповідача підтверджено, що по платіжному дорученню № 438 від 24.12.2020 р. на суму 173871,50 грн., в якому в призначенні платежі зазначено: "0611110;2275; За дров. деревину для промисл. Використання; Дог. № 30/11 від 30.11.2020 р.; наклд. № 30/6 від 14.12.2020 р.; без ПДВ" міг бути проведений лише за умови надання органу казначейства оригіналів підтверджуючих документів або належним чином завірених копій;

- на переконання відповідача, твердження позивача, про те, що такої накладної, підписаної сторонами, не було - не відповідає дійсності.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.11.2022, апеляційну скаргу Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Києвської області від 20.10.2022 у справі № 911/4/22 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Окрім того, в матеріалах апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання апеляційної скарги на рішення суду, обґрунтоване тим, що повний текст рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2022 у справі № 911/4/22 було виготовлено лише 03.11.2022, а вручено представнику державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» тільки 07.11.202, а дані обставини унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги в законодавчо встановлений строк.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 витребувано у Господарського суду Києвської області матеріали справи № 911/4/22.

22.12.2022 з суду першої інстанції до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/4/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 поновлено Державному навчальному закладу «Катюжанське вище професійне училище» пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2022 у справі № 911/4/22. Відкрито апеляційне провадження у справі № 911/4/22 за апеляційною скаргою Державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» на рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2022. Судове засідання призначено на 14.02.2023 року о 11 год. 40 хв.

06.02.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі № 911/4/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 14.02.2023 об 11 год. 40 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 клопотання Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича про проведення судового засідання у справі № 911/4/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

10.02.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити Державному навчальному закладу «Катюжанське вище професійне училище» у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Залишити рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2022 по справі № 911/4/22 без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 14.03.2023 14 год. 40 хв.

17.02.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі № 911/4/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 14.03.2023 об 14 год. 40 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2023 клопотання Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича про проведення судового засідання у справі № 911/4/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

07.03.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» надійшло заперечення на відзив, в якому позивач просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

У зв`язку з оголошенням сигналу «повітряної тривоги» в місті Києві, судове засідання по справі № 911/4/22 за апеляційною скаргою Державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» на рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2022, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» на рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2022 у справі № 911/4/22 на 06.04.2023 об 10 год. 20 хв.

17.03.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі № 911/4/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 06.04.2023 об 10 год. 20 хв.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. 20.03.2023 перебував у відпустці і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 клопотання Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича про проведення судового засідання у справі № 911/4/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

06.04.2023 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням з 01.04.2023 по 09.04.2023 включно у відрядженні, з 10.04.2033 по 11.04.2023 у відпустці судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, а вирішення питання стосовно призначення заяви здійснюється після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» на рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2022 у справі № 911/4/22 на 18.05.2023 об 11 год. 40 хв.

18.04.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі № 911/4/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 18.05.2023 об 11 год. 40 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 клопотання Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича про проведення судового засідання у справі № 911/4/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

18.05.2023 розгляд апеляційної скарги не відбувся, у зв`язку з перебуванням з 17.05.2023 по 21.05.2023, з 22.05.2023 по 02.06.2023 включно у відрядженні судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем.

В свою чергу, суддя Шаптала Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 06.06.2023 перебував на лікарняному і призначення справи до розгляду здійснюється після виходу судді з лікарняного.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» на рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2022 у справі № 911/4/22 на 18.05.2023 об 11 год. 40 хв.

14.06.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі № 911/4/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 22.06.2023 о 10 год. 10 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 клопотання Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича про проведення судового засідання у справі № 911/4/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 22.06.2023 з`явились представники позивача (скаржника) та відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні 22.06.2023 підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.06.2023, який приймав участь в засіданні в режимі відео конференції, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та встановлено судом апеляційної інстанції, згідно Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-10-23-013020-а, дата формування звіту: 30 листопада 2020 року, було проведено процедуру закупівлі, де замовником є ДП Державний навчальний заклад "Катюжанське вище професійне училище", вид предмета закупівлі - товари (паливна деревина (дров`яна деревина для промислового використання, сосна); кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг - 1045 куб.м; місце поставки товару: 07313, Україна, Київська область, с. Катюжанка, вул. Шевченка, 1; строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - до 31.12.2020 р.; умови оплати: 100% післяоплата на протязі 5 робочих днів; найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю: Фізична особа-підприємець Кабак Петро Олександрович; сума, визначена в договорі про закупівлю, 574750,00 грн.

30.11.2020 між Державним навчальним закладом "Катюжанське вище професійне училище" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Кабаком Петром Олександровичем (постачальник) було укладено договір № 30/11 про закупівлю товарів, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у 2020 році поставити у власність замовника 03413000-8 Паливна деревина (дров`яна деревина для промислового використання, сосна) (код згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015-03410000-7 - Деревина) (далі - товар), в асортименті, кількості та за цінами, які визначені у цьому договорі, а замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його.

Згідно з п. 1.2 договору, найменування, кількість та ціна товару - дров`яна деревина для промислового використання, сосна 1045 м.куб., 550,00 грн. ціна за 1 м.куб., 574750,00 грн. загальна вартість.

Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3 договору).

Умовами п. 4.1 договору визначено місце поставки - ДНЗ "Катюжанське ВПУ" с. Катюжанка, вул. Шевченка, 1, Вишгородський р-н, Київська обл.

У відповідності з п. 4.2 договору термін поставки: на протязі 7 календарних днів, з дати отримання постачальником рознарядки.

Відповідно до п. 4.4 договору поставка товару здійснюється відповідно до отриманої постачальником рознарядки, в якій зазначається кількість, найменування товару, термін (строк) та пункт доставки. Постачання товару здійснюється на умовах і в місці, узгоджених сторонами в договорі. Днем отримання товару від постачальника є день оформлення та підписання сторонами відповідних накладних та актів приймання-передачі.

Згідно з п. 4.5 договору, розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на протязі 5 робочих днів, з моменту отримання коштів на особовий рахунок замовника для фінансування даної закупівлі.

За порушення строків поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,05% від вартості несвоєчасно поставленого товару, за кожний день прострочення. За невиконання чи неналежне виконання постачальником договору, що призвело до дострокового розірвання договору постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості недопоставленого товару (п.п. 6.2, 6.5 договору).

Як слідує з позову, ФОП Кабак П.О. поставив ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" деревину в об`ємі 728,87 куб.м на суму 400878,50 грн., і на підтвердження поставки позивачем долучено до позову наступні видаткові накладні: № 30/1 від 07.12.2020 на суму 22 159,50 грн., № 30/2 від 09.12.2020 на суму 22 159,50 грн., № 30/4 від 10.12.2020 на суму 165 000,00 грн., № 30/3 від 10.12.2020 на суму 22 159,50 грн., № 30/5 від 11.12.2020 на суму 169 400,00 грн.,

На виконання умов договору ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" було перераховано ФОП Кабаку П.О. 574750,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 421 від 18.12.2020 р. на суму 22159,50 грн., № 423 від 18.12.2020 р. на суму 22159,50 грн., № 422 від 18.12.2020 р. на суму 22159,50 грн., № 436 від 24.12.2020 р. на суму 165000,00 грн., № 437 від 24.12.2020 р. на суму 169400,00 грн., № 438 від 24.12.2020 р. на суму 173871,50 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

За твердженням позивача, ФОП Кабак П.О. виконав зобов`язання з поставки деревини частково, у зв`язку з чим ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" було направлено на адресу ФОП Кабака П.О. претензію № 317 від 05.07.2021, за змістом якої позивач зазначав, що станом на 01.07.2021 зі сторони відповідача умови договору були порушені, оскільки недопоставлено товар в обсязі 267,63 куб.м. на загальну суму 147196,50 грн., у зв`язку з чим ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" вимагало в термін до 14.07.2021 поставити товар у кількості 267,63 куб.м. на склад навчального закладу та надіслати акт звіряння взаєморозрахунків станом на 01.07.2021 до ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище".

Відповідь на претензію отримано не було, деревину (товар) не поставлено, у зв`язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача 173871,50 грн. вартості недопоставленого товару, а також нараховані у зв`язку з недопоставкою товару пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.

Позивач, звертаючись до суду першої інстанції з позовом, визначає суму заборгованості відповідача в розмірі 173871,50 грн. вартості недопоставленого товару, оплаченого позивачем згідно платіжного доручення № 438 від 24.12.2020.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав про те, що за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 відповідачем було здійснено 6 поставок товару. При цьому, позивачем до позовної заяви додано 6 платіжних доручень та лише 5 видаткових накладних, зокрема, платіжне доручення № 438 від 24.12.2020 на суму 173871,50 грн. з відповідною позначкою Системи дистанційного обслуговування казначейської служби: "Державна казначейська служба України Система дистанційного обслуговування "Клієнт Казначейства - Казначейство" оплачено "28" грудня 2020 року 10:25:44", де у призначенні зазначеного платежу вказано: "0611110;2275; за дров.деревину для промисл. використання; дог. № 30/11 від 30.11.2020 р. № 30/6 від 14.12.2020 р.; без ПДВ", однак не додано копію видаткової накладної від 14.12.2020 р. № 30/6 на поставку товару в кількості 316,13 кубічних метрів на суму 173871,50 грн. Згідно із законодавством, яке діяло на час виконання договору № 30/11 від 30.11.2020 р., сторонам було заборонено здійснення попередньої оплати у сфері публічних закупівель, отже, факт здійснення позивачем розрахунків в повному розмірі, на переконання відповідача, підтверджує обставину, що поставка була здійснена у повному обсязі. Поряд з цим, у відповіді на адвокатський запит орган казначейства підтвердив, що платіж по платіжному дорученню № 438 від 24.12.2020 на суму 173871,50 грн., в якому в призначенні платежі зазначено: "0611110;2275; За дров. деревину для промисл. Використання; Дог. № 30/11 від 30.11.2020 р.; наклд. № 30/6 від 14.12.2020 р.; без ПДВ" міг бути проведений лише за умови надання органу казначейства оригіналів підтверджуючих документів або належним чином завірених копій. Таким чином, на переконання відповідача, твердження позивача про те, що такої накладної, підписаної сторонами, не було - не відповідає дійсності, і, відповідно, поставка за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 була здійснена відповідачем у повному обсязі, у зв`язку з чим і підстави для задоволення позовних вимог у даній справі є відсутніми.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Поряд з цим, згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору № 30/11 від 30.11.2020 передбачено, що термін поставки становить 7 календарних днів, з дати отримання постачальником рознарядки, а розрахунки за поставлений товар здійснюються на протязі 5 робочих днів, з моменту отримання коштів на особовий рахунок замовника для фінансування даної закупівлі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з платіжним дорученням, яке було долучено до матеріалів справи позивачем, № 438 від 24.12.2020 на суму 173871,50 грн. з призначенням платежу: "0611110;2275; За дров. деревину для промисл. Використання; Дог. № 30/11 від 30.11.2020 р.; наклд. № 30/6 від 14.12.2020 р.; без ПДВ", спірні кошти було перераховано позивачем на користь відповідача.

Відповідач, у свою чергу, стверджуючи, що поставка на зазначену суму була здійснена ФОП Кабаком П.О. на підставі накладної № 30/6 від 14.12.2020 на суму 173871,50 грн., посилається на копію вказаної накладної, яка міститься в матеріалах справи, а позивач вказує на відсутність оригіналу вказаного документа, і відповідно, заперечує факт поставки за вказаною накладною на вказану суму.

Ч. 1, 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, суд апеляційної інстанції враховує, що в матеріалах справи відсутній оригінал письмового доказу - накладної № 30/6 від 14.12.2020 на суму 173871,50 грн., і позивач заперечує наявність взагалі такого доказу, а отже, ставить під сумнів наявну в матеріалах справи копію такого доказу, і враховуючи неподання оригіналу такого доказу ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, у суду апеляційної інстанції були відсутні обумовлені законом підстави для врахування такого доказу, а тому наявна в матеріалах справи копія видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020 на суму 173871,50 грн. - не береться судом апеляційної інстанції до уваги.

Додатково суд апеляційної інстанції враховує, що копія накладної № 30/6 від 14.12.2020 на суму 173871,50 грн. містить відомості зокрема про те, що від імені позивача в графі «Замовник» міститься підпис, з зазначенням особи - «Сливка В.», проте, матеріали справи не містять доказів, що вказана особа є представником замовника, як не містять і жодних довіреностей стосовно уповноваження вказаної особи на приймання товару за спірною накладною.

При цьому, відповідно до пункту 2.5 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами), в редакції наказу Мінітерства фінансів України від 30.09.2014 № 987, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

При цьому, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що наявна в матеріалах справи копія накладної № 30/6 від 14.12.2020 на суму 173871,50 грн. містить підписи і печатки як ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище", так і ФОП Кабака П.О., проте, судом першої інстанції не враховано вищенаведених обставин стосовно того, що від імені позивача в графі «Замовник» міститься підпис, з зазначенням особи - «Сливка В.», проте, матеріали справи не містять доказів, що вказана особа є представником замовника (зокрема, в укладеному Договорі відсутні такі відомості), як не містять і жодних довіреностей та будь-яких інших розпорядчих актів стосовно уповноваження вказаної особи на приймання товару за спірною накладною.

Отже, суд апеляційної інстанції з урахуванням вищенаведеного, дійшов висновку, що наявна в матеріалах справи копія видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020 на суму 173871,50 грн. не береться до уваги як така, що не є допустимим доказом в підтвердження факту спірної поставки товару на вказану суму.

При цьому, доводи відповідача, що аналогічні документи наявні в іншій судовій справі, яка розглядалась Господарським судом Дніпропетровської області - судом апеляційної інстанції відхиляються , з огляду на те, що у даній справі № 911/4/22 учасники спору повинні надати належні і і допустимі докази в обгрунтування своїх позовних вимог або заперечень.

В свою чергу, суд першої інстанції також зазначив, що в матеріалах справи міститься лист Управління Державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області № 02-12-06/315 від 22.08.2022 р. про надання інформації, зі змісту якого слідує наступне.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України", розпорядники бюджетних коштів подають до відповідного органу Казначейства реєстри бюджетних та фінансових зобов`язань, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому законом порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання; документи, що підтверджують факт бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання, повертаються розпоряднику з відміткою "зареєстровано та взято на облік"; у даному випадку ДНЗ "Катюжанське ВПУ" обслуговується шляхом програмно-технічного комплексу "Клієнт казначейства - Казначейство", електронні документи підписуються з використанням кваліфікованого електронного підпису і розглядаються як такі, що мають юридичну силу на рівні з паперовими документами, які підписані відповідними посадовими особами та завірені печатками.

28.12.2020 р. згідно платіжного доручення № 438 від 24.12.2020 р. та відповідно до реєстрів бюджетних та фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (договір про закупівлю товарів № 30/11 від 30.11.2020 р. та видаткова накладна № 30/6 від 14.12.2020 р.) здійснені касові видатки на суму 173871,50 грн. шляхом системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство".

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведеним спростовується твердження позивача про неіснування видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020 р., підписаної сторонами.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції у цій частині та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до статті 2 Закону він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Також, згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1994, господарські операції господарюючих суб`єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення; первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складено документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, підписи та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та складання первинного документу; первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік.

Згідно з пунктом 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

При цьому, слід зазначити, що вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов`язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі №910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відображають реальні господарські операції та відповідають вимогам закону, зокрема ст. 9 Закону "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Згідно з положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції, і власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що лист Управління Державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області № 02-12-06/315 від 22.08.2022 - не є первинним бухгалтерським документом згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1994, який підтверджує саме факт вининення/здійсненян господарської операції, зокрема спірної господарської операції з постачання товару за видатковою накладною № 30/6 від 14.12.2020.

Вказаний лист Управління Державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області № 02-12-06/315 від 22.08.2022 лише містить інформацію стосовно руху бюджетних коштів, проте, не є належним, допустимим та достатнім доказом в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України саме в підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки товару за спірною видатковою накладною на визначену суму, адже вказаним листом наведено лише інформацію стосовно здійснення певних касових видатків, а не стосовно факту безпосередньої поставки товару.

Отже, факт поставки відповідачем товару на суму 173871,50 грн. на підставі видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020, який заперечується позивачем, матеріалами даної справи не підтверджується, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази в підтвердження факту поставки товару за накладною № 30/6 від 14.12.2020 на суму 173871,50 грн., що є окремою самостійною підставою для стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми у розмірі 173 871,50 грн. на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Також, стосовно наданої відповідачем в порядку статті 88 Господарського процесуального кодексу України оригіналу нотаріально засвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Двірник І.В. заяви свідка - Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича, за змістом якої Кабак Петро Олександрович надав свідчення (показання як свідок) щодо обставин поставок за договором про закупівлю товарів № 30/11 від 30.11.2020 р., зміст яких зводиться, що всі видаткові накладні, в тому числі - видаткова накладна № 30/6 від 14.12.2020 р. на суму 173871,50 грн., копію якої позивач до позовної заяви, яка розглядається Господарським судом Київської області, не додає, підписані ФОП Кабаком П.О. та скріплені печаткою,а факт здійснення розрахунків у повному розмірі додатково підтверджує ту обставину, що і поставка здійснена у повному обсязі, суд апеляційної інстанції зауважує на наступному.

Суд апеляційної інстанції, за наслідками апеляційного розгляду справи, дійшов висновку, що вказана заява не є належним, допустимим та достатнім доказом в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України саме в підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки товару за спірною видатковою накладною на визначену суму, з огляду на те, що частиною 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України визначено, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що факт поставки відповідачем товару на суму 173871,50 грн. на підставі видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020 р., який заперечується позивачем, з урахуванням вищенаведених приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" має обліковуватись (відображатись) у відповідних документах, а показами свідка такий факт підтверджуватись в контексті спірних правовідносин - не може, адже це суперечить приписам частини 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції відхиляє як належний та допустимий доказ оригінал нотаріально засвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Двірник І.В. заяви свідка - Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича, в підтвердження стверджуваної відповідачем спірної поставки.

Щодо долучених до матеріалів справи позивачем фотоматеріалів, які, за твердженням останнього, були надані в додатку Вайбер за номером телефону 0963477135 головному бухгалтеру Сивко Ю.С. від Кабака П.О. (згідно яких, на переконання позивача, відповідач визнав факт непоставки товару і зобов`язувався його поставити), суд апеляційної інстанції зазначає, що вони не можуть бути доказом саме підтвердження факту спірної поставки, оскільки наведені матеріали не надають змогу з переконливою достовірністю встановити осіб такого листування та їх ідентифікацію згідно з частиною 1 статті 5, частинами 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", у зв`язку з чим вказані докази судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги.

Висновки щодо застосування норм, визначених частиною 1 статті 5, частинами 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.12.2019 р. у справі № 922/788/19, за якою роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Проте, неприйняття вказаних доказів, не спростовує вищенаведених висновків суду апеляційної інстанції у вказаній постанові.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару. Не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням викладеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України факт порушення відповідачем договірних зобов`язань за укладеним між сторонами договором про закупівлю товарів № 30/11 від 30.11.2020, а саме нездійснення поставки на суму 173871,50 грн., яка в свою чергу, була перерахована позивачем відповідачу, у зв`язку з чим в силу приписів ст. 526, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України у відповідача перед позивачем наявний обов`язок повернути сплачену суму в розмірі 173 871,50 грн., адже належних та допустимих доказів поставки товару на вказану суму матеріали справи не містять, позивачем було доведено факт відсутності поставки на спірну суму, який не спростовано відповідачем.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 173 871,50 грн., як суми, яка перерахована , але на яку не здійснено поставку товару за Договором - є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 29123,48 грн. пені, 34774,30 грн. штрафу, 14763,86 грн. інфляційних втрат, 4787,42 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Заявляючи вимоги про стягнення з відповідача 34774,30 грн. штрафу, позивач посилався на п. 6.5 Договору, і розглянувши які суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Так, пунктом 6.5 Договору встановлено, що за розірвання постачальником договору в односторонньому порядку або за невиконання чи неналежне виконання постачальником договору, що призвело до дострокового розірвання договору, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості недопоставленого товару.

В свою чергу, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження факту розірвання між сторонами укладеного Договору саме за наведених позивачем підстав, як не містять доказів розірвання постачальником договору в односторонньому порядку, чи доказів, що дії постачальника призвели саме до дострокового розірвання договору. Крім того, строк дії договору закінчився 31.12.2020.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 34774,30 грн. штрафу - задоволенню не підлягають.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 29123,48 грн. пені, з посиланням на п. 6.2 Договору, яким визначено, що за порушення строків поставки товару, постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,05% від вартості несвоєчасно поставленого товару, за кожний день прострочення, а враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару на спірну суму 173 871,50 грн., тобто допущено порушення виконання зобов`язань за договором, а тому в сил приписів ст. ст. 610-612 Цивільного кодексу України, вимоги позивача щодо стягнення пені є законними та обґрунтованими.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд апеляційної інстанції погоджується з вказаним розрахунком щодо сум, строків і ставок нарахувань, уу зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 29123,48 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи те, що відповідачем е було повернуто позивачу спірну суму коштів у розмірі 173 871,50 грн., тобто допущено порушення виконання грошового зобов`язання, а тому наявні обумовлені ст. 625 Цивільного кодексу України підстави для застосування обумовленої законом відповідальності за порушення грошового зобов`язання у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції погоджується з вказаним розрахунком щодо сум, строків і ставок нарахувань, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 14763,86 грн. інфляційних втрат, 4787,42 грн. 3% річних.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Усі інші міркування, доводи та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані, проте є такими, що не впливають на висновки суду у даній постанові щодо оцінки спірних правовідносин в контексті існуючого спору.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню задоволенню за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, а саме: з Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича на користь Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" підлягає стягненню основна заборгованість за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 у розмірі 173 871 (сто сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 50 коп., пені у розмірі 29 123 (двадцять дев`ять тисяч сто двадцять три) грн. 48 коп., інфляційні втрати у розмірі 14 763 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 4 787 (чотири тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 42 коп. В решті вимог про стягнення штрафу у розмірі 34 774, 30 грн. - слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення, яким позов Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" до Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича про стягнення 257 320,56 грн. заборгованості за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р., у тому числі - 173 871,50 грн. основного боргу, 29 123,48 грн. пені, 34 774,30 грн. штрафу, 14 763,86 грн. інфляційних втрат, 4 787,42 грн. 3% річних - слід задовольнити частково, а саме: стягненню з Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича на користь Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" підлягає основна заборгованість за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 у розмірі 173 871 (сто сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 50 коп., пеня у розмірі 29 123 (двадцять дев`ять тисяч сто двадцять три) грн. 48 коп., інфляційні втрати у розмірі 14 763 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 4 787 (чотири тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 42 коп. В решті вимог про стягнення штрафу у розмірі 34 774, 30 грн. - слід відмовити, за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: з Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича на користь Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" підлягає стягненню 4 994( чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 65 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги та 2 670 (дві тисячі шістсот сімдесят) грн. 56 коп. судового збору за подачу позову. В решті сплачений судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги - залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» на рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2022 у справі № 911/4/22 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 20.10.2022 у справі № 911/4/22 - скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким позов Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" до Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича про стягнення 257 320,56 грн. заборгованості за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р., у тому числі - 173 871,50 грн. основного боргу, 29 123,48 грн. пені, 34 774,30 грн. штрафу, 14 763,86 грн. інфляційних втрат, 4 787,42 грн. 3% річних - задовольнити частково.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" (07313, Київська обл., Вишгородський район, с. Катюжанка, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 02544603) основну заборгованість за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 у розмірі 173 871 (сто сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 50 коп., пені у розмірі 29 123 (двадцять дев`ять тисяч сто двадцять три) грн. 48 коп., інфляційних втрат у розмірі 14 763 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 4 787 (чотири тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 42 коп..

5. В решті вимог про стягнення штрафу у розмірі 34 774, 30 грн. - відмовити.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кабака Петра Олександровича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" (07313, Київська обл. Вишгородський район, с. Катюжанка, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 02544603) 4 994( чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 65 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги та 2 670 (дві тисячі шістсот сімдесят) грн. 56 коп. судового збору за подачу позову.

7. В решті сплачений судовий збір за подачу позову та апеляційну скаргу - залишити за скаржником.

8. Матеріали справи № 911/4/22 повернути до Господарського суду Київської області, доручивши видати накази на виконання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання постанови: 09.08.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала