Постанова

від 09.08.2023 по справі 908/255/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2023 року м.Дніпро Справа № 908/255/22

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Дармін М.О., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Деркач І.П., посвідчення №069936 від 01.03.2023 р., прокурор відділу;

від відповідача-1: Маруфенко О.Є., ордер серії ЗП №034128 від 01.06.2023 р., адвокат;

від відповідача-3: Шаповалов А.В., ордер серії АР №1128613 від 14.06.2023 р., адвокат;

інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівський Млин

на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023 у справі №908/255/22

за позовною заявою першого заступника керівника Пологівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача - Оріхівської міської ради

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхів-Млин

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрбакалія

відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівський Млин

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та припинення речових прав на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Пологівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача - Оріхівської міської ради звернувся до відповідачів із позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 16.05.19 (укладеного між ТОВ Оріхів-Млин й ТОВ Компанія Укрбакалія) та від 04.12.19 (укладеного між ТОВ Компанія Укрбакалія і ТОВ ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН), а також про припинення речового права ТОВ ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН на об`єкт нерухомого майна по вул. Привокзальній, 44 в м. Оріхів Запорізької області (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна - 1324050823239).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023 року у справі № 908/255/22 позов задоволено.

Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.05.19, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Оріхівський Млин (код ЄДРПОУ 39698327) та товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Укрбакалія (код ЄДРПОУ 40759872), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. та зареєстрований в реєстрі за № 3790.

Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.12.19, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Укрбакалія (код ЄДРПОУ 40759872) та товариством з обмеженою відповідальністю Оріхівський Млин (код ЄДРПОУ39694652), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. та зареєстрований в реєстрі за № 10177, припинивши речові права - право власності ТОВ Оріхів-Млин (код ЄДРПОУ 39694652) на об`єкт нерухомого майна нерухоме майно майнового комплексу, яке розташоване за адресою: вул. Привокзальна, 44, м. Оріхів, Пологівський (колишній Оріхівський) район, Запорізька область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1324050823239, запис про право власності у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно від 04.12.19 за № 34467525).

Суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю Оріхів-Млин (69002, м.Запоріжжя, вул. Фортечна, 75 прим. 41, код ЄДРПОУ 39698327) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Пологівської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Єдності, 28, м. Пологи, Запорізька область, 70600, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок UА 438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2021 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1 654 грн. 00 коп.

Суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрбакалія (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 1 корп. 1 офіс 1, код ЄДРПОУ 40759872) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Пологівської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Єдності, 28, м. Пологи, Запорізька область, 70600, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок UА 438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2021 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1 654 грн. 00 коп.

Суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівський Млин (69037, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18 В, код ЄДРПОУ 39694652) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Пологівської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Єдності, 28, м. Пологи, Запорізька область, 70600, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок UА 438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2021 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1 654 грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач-3 товариство з обмеженою відповідальністю Оріхівський Млин звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 13.02.2023 року у справі № 908/255/22 та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення дя справи та їх недоведеністю.

Зокрема, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги наявність іншого майна, яке неможливо відокремити від майнового комплексу, яке розташоване за адресою: Запорізька область, Пологівський район, м. Оріхів, вул. Привокзальна, буд. 44 та яке було придбано за іншими договорами.

Більшість цього майна є основною складовою предмету спору та не підлягають демонтування, перевезенню, тощо.

У зв`язку з чим, рішенням Госодарського суду Запорізької області було порушено право на вільне володіння та розпорядження майном, що є прямим порушенням норм Конституції України.

Апелянт вказує на те, що в рішенні Господарського суду Запорізької області взагалі не зазначено жодних доводів про те, що спірні договори купівлі-продажу вчинено сторонами без дійсного наміру щодо відчуження майна, тобто вони не є фіктивним правочином, які вчинено без наміру створення правових наслідків та обумовлювалися цими правочинами в розумінні статті 234 ЦК України. Для їх підтвердження Прокурор або Позивач, мали довести факт наявності умислу у усіх Відповідачів.

Зокрема, апелянт вважає, що підставою недійсності договорів купівлі-продажу є його вчинення пов`язаними особами за наявності їх зловмисної домовленості, направленої на приховування майна від можливості звернення на нього стягнення у разі примусового виконання судового рішення щодо стягнення з Відповідача-1 грошових коштів на користь Позивача.

Апелянт звертає увагу суду, що на теперішній час триває виконавче провадження і саме виконавець вирішує та визначає дії, які необхідно зробити для виконання судового рішення, послідовність та черговість таких дій, з урахуванням норм діючого законодавства.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023 р. по справі № 908/255/22 і відмови першому заступнику керівника Пологівської окружної прокуратури в задоволенні позову повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.05.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівський Млин на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023 у справі №908/255/22. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 14.06.2023 року об 09:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207

У зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О. відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 908/255/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Іванов О.Г., Антонік С.Г.

Відповідачем 2- Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Укрбакалія надано відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівський Млин, в якому просив скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023 р. по справі № 908/255/22 і ухвалити нове рішення, яким відмовити першому заступнику керівника Пологівської окружної прокуратури в задоволенні позову повністю.

Відповідачем 1- Товариством з обмеженою відповідальністю Оріхів-Млин надано відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівський Млин, в якому просив скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023 р. по справі № 908/255/22 і відмовити в задоволенні позову.

Пологівською окружною прокуратурою Запорізької області надано відзив на апеляційну скаргу відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівський Млин , в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача-3, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхівський млин» на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023 у справі № 908/255/22. Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023 у справі № 908/255/22 залишити без змін.

14.06.2023 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.03.19 у справі № 908/324/18 (суддя Корсун В.Л.) частково задоволено позовні вимоги керівника Токмацької місцевої прокуратури заявлені в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Оріхівської міської ради та стягнуто з відповідача ТОВ ОРІХІВ-МЛИН дохід, одержаний від майна, набутого без достатньої правової підстави, у якості несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 739 692,46 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.19 повернуто без розгляду апеляційну скаргу ТОВ Оріхів-Млин на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.19 у справі №908/324/18.

22.11.19 у зв`язку з набрання рішенням у справі №908/324/18 законної сили, судом видано відповідний наказ про примусове стягнення з ТОВ Оріхів-Млин суми 739 692,46 грн.

Виконавчий комітет Оріхівської міської ради звернувся до Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області з заявою за вих. №1762/03-05 від 24.12.19 про примусове виконання рішення суду.

Постановою державного виконавця Олександрійського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кисліциною Ю.Д. від 15.01.20 відкрито виконавче провадження №60974099 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/324/18 від 22.11.19.

Постановою наведеного вище державного виконавця від 21.10.20 стягувачу, Оріхівській міській раді, повернуто виконавчий документ наказ №908/324/18 від 22.11.19 у зв`язку з тим, що:

- за боржником обліковуються розрахункові рахунки, на які накладено арешт, але кошти на яких відсутні;

- за повідомленням бази даних обліку Держпродспоживслужби відсутня інформація про зареєстровану сільськогосподарську техніку за боржником;

- згідно повідомлення бази даних МВС відсутня інформація про зареєстрований за боржником автотранспорт;

- згідно Інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, за боржником не зареєстровано право власності на нерухоме майно;

- згідно акту державного виконавця рухомого майна у боржника, на яке можливо звернути стягнення;

- в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з`ясувати місцезнаходження боржника; за місцезнаходженням боржника не виявлено.

Постановою старшого державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Ружанської М.М. від 19.01.21, на підставі заяви стягувача за вих. №03-05/01147 від 05.11.20, відкрито виконавче провадження №64203241 з примусового виконання наказу №908/324/18 від 22.11.19.

Як свідчать матеріали справи, 16.05.19 між ТОВ Оріхів-Млин - продавець та ТОВ Компанія Укрбакалія (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до п. 1.1. якого предметом договору є комплекс, нерухоме майно майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., Оріхівський р-н, м. Оріхів, вул. Привокзальна, буд. 44, яке належить на праві власності продавцю.

04.12.19 між ТОВ Компанія Укрбакалія (продавець) та ТОВ Оріхівський млин (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами п.п. 1.1. якого продавець передав у власність покупцю належний продавцю на праві власності комплекс, нерухоме майно майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., Оріхівський р-н, м. Оріхів, вул. Привокзальна, буд. 44.

Звертаючись до відповідачів із позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 16.05.19 (укладеного між ТОВ Оріхів-Млин й ТОВ Компанія Укрбакалія) та від 04.12.19 (укладеного між ТОВ Компанія Укрбакалія і ТОВ ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН), а також про припинення речового права ТОВ ОРІХІВСЬКИЙ МЛИН на об`єкт нерухомого майна по вул. Привокзальній, 44 в м. Оріхів Запорізької області (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна - 1324050823239), позивач - Перший заступник керівника Пологівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача - Оріхівської міської ради посилався на те, що укладені договори не відповідають вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України, оскільки вчинені з метою ухилення від виконання рішення суду.

ТОВ «Оріхів-Млин», відчужуючи 16.05.19 належне йому на праві власності нерухоме майно, був достеменно обізнаний про наявність рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.19 у справі № 908/324/18, за яким присуджено до стягнення з ТОВ «Оріхів-Млин» на користь територіальної громади м. Оріхів в особі Оріхівської міської ради дохід, одержаний від майна набутого без достатньої правової підстави, у якості несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 739 692,46 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, зловживаючи своїми правами передбаченими ЦК України, з метою уникнення цивільної відповідальності та перешкоджання виконанню судового рішення про стягнення з відповідача 1 грошового боргу шляхом реалізації належного йому майна, здійснили відчуження належного йому нерухомого майна шляхом укладення з відповідачами2,3 договору купівлі-продажу, що має ознаки фраудаторності, оскільки вчиняється на шкоду кредитору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

У відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом враховано, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач (прокурор) має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідність чи не відповідність правочину вимогам закону має оцінюватись господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Спеціальними нормами в окремих сферах передбачено, що правочини про відчуження, обтяження активів або прийняття зобов`язань особою, вчинені особою з метою уникнення виконання іншого майнового зобов`язання цієї особи або з метою унеможливити задоволення вимоги стягувача за рахунок майна, є, за певних умов, нікчемними або можуть бути визнані недійсними. У юридичній науці такі правочини відомі як фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду інтересам кредиторів).

Загальної норми, яка б безпосередньо встановлювала нікчемність або можливість бути визнаними недійсними договорів, які мають такий юридичний дефект, цивільне законодавство не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин.

Згідно з частинами першою-третьою, шостою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Отже, цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення виконання зобов`язання зі сплати грошових коштів, в тому числі, на відшкодування шкоди або виконання судового рішення.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 369/11268/16-ц.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі №3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Водночас словосполука а також зловживання правом в інших формах, що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку.

Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною).

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) використовувала/використовували право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.07.2019 у справі №405/1820/17 зазначено, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку).

Як встановлено судом першої інстанції, зловживання правом зі сторони відповідачів вбачається з того, що відповідач 1, після ухвалення рішення у справі № 908/324/18, за яким з нього стягнута заборгованість у сумі 739 692,46 грн. на користь Оріхівської міської ради, здійснив відчуження нерухомого майна, за рахунок якого було б можливе виконання судового рішення.

При цьому, згідно постанови державного виконавця від 21.10.20 стягувачу, Оріхівській міській раді, повернуто виконавчий документ наказ №908/324/18 від 22.11.19 у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.

Крім того, як зазначено прокурором, оспорювані правочини вчинені між афілійованими до кінцевого бенефіціара юридичними особами.

Як боржник по справі - № 908/324/18 ТОВ Оріхів-Млин, так і ТОВ Компанія Укрбакалія на 100% та 83% відповідно контролюються через ПрАТ Компанія з управління активами Славутич-Інвест, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Агротехінвест», бенефіціаром якої є ОСОБА_1 . Так само останній набувач ТОВ Оріхівський млин також контролюється цією ж юридичною та фізичною особами.

На підтвердження своїх тверджень прокурором надано відповідні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.11.21, з яких вбачається, що до відомостей реєстру щодо ТОВ Компанія Укрбакалія вносились зміни 20.01.20, 07.02.20, 01.04.20 та 17.09.20 відносно зміни складу засновників товариства, відповідно до яких засновниками ТОВ Компанія Укрбакалія є, зокрема, ПрАТ Компанія з управління активами Славутич-Інвест з найбільшою часткою у статуному фонді. Крім того, 02.11.20 та 03.11.20 внесено відомості щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) та зазначено, кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи ОСОБА_1 , який здійснює опосередкований вплив на юридичну особу через ПрАТ Компанія з управління активами Славутич-Інвест із частковою статутного капіталу 41,79%.

При цьому, представниками відповідачів в суді не заперечувався той факт, що серед кінцевих бенефіціарів ТОВ Оріхів-Млин та ТОВ Оріхівський млин станом на 16.05.19 та 04.12.19 значився, зокрема, ОСОБА_1 .

Таким чином, відчужуючи 16.05.19 належне йому на праві власності нерухоме майно, ТОВ Оріхів-Млин було достеменно обізнаним про наявність рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.19 у справі № 908/324/18, яким суд вирішив стягнути з ТОВ Оріхів-Млин на користь територіальної громади м. Оріхів в особі Оріхівської міської ради дохід, одержаний від майна, набутого без достатньої правової підстави, у якості несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 739 692,46 грн.

При цьому, як свідчать матеріали справи, відчуження нерухомого майна було здійснено в період оскарження товариством Оріхів-Млин рішення суду у справі №908/324/18.

Крім того, як свідчить постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.10.20, державним виконавцем було отримано відповідь банку, що на рахунках боржника ТОВ Оріхів-Млин грошові кошти відсутні.

Відтак, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про недобросовісність дій відповідачів та вчинення ними правочинів внаслідок зловживання правом, оскільки відчуження майна відбулось за наявності невиконаного зобов`язання відповідача 1 за рішенням суду, за відсутністю іншого майна, за рахунок якого було б можливим виконання судового рішення, передача майна відбувалась пов`язаними особами, оскільки остаточного права власності на нерухоме майно - майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , набула юридична особа ТОВ Оріхівський млин, кінцевим бенефіціарним власником якої є, зокрема, ОСОБА_1 , який, в свою чергу, є також кінцевим бенефіціарним власником і ТОВ Оріхів-Млин.

Згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нерухоме мано, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ Оріхівський Млин на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.12.19.

Частиною 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи, що судом за наслідками розгляду цієї господарської справи визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.12.19, укладений між ТОВ Компанія Укрбакалія та ТОВ Оріхівський Млин, на підставі якого за останнім проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме мано, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно підлягають припиненню речові права ТОВ Оріхівський Млин на вищевказане нерухоме майно, а позовні вимоги прокурора в цій частині задоволенню.

При цьому, доводи апелянта - ТОВ Оріхівський Млин та відповідача 1- ТОВ «Оріхів Млин» про те, що відповідач 1 має на балансі інше майно, за рахунок якого можливе виконання судового рішення у справі № 908/324/18, що на їх думку спростовує висновки суду щодо фраудаторності укладених правочинів, є неспроможними з огляду на наступне.

Так, згідно балансової довідки ТОВ « Оріхів Млин» ( л.с. 198 т. 1) вбачається, що на балансі підприємства обліковується рухоме майно: акумулятор Samsung, бензокоса, бензопла, конвектор Interlux, колун кований, рація Motorola, мікрохвильова піч Samsung, плащ дощовий, каністра для бензину, електричний чайник Holmer, загальною балансовою вартістю 40 917,09 грн.

Проте, колегія суддів зауважує, що дана довідка не є належним доказом, оскільки належним доказом є Звіт про фінансовий стан підприємства в якому відображаються активи, зобов`язання та власний капітал підприємства.

Крім того, дана довідка виготовлена станом на 24.01.2022 року, в той час як правочини відбувались у 2019 році.

Посилання апелянта на те, що під час розгляду справи № 908/324/18 арешт на предмет даного спору не було накладено, а тому Відповідач 1 має право на вільне володіння, користування і розпоряджання своєю власністю, до якої входить і продаж вищезазначеного майна, є безпідставними, оскільки саме розпорядження єдиним майном, за рахунок якого було б можливим виконання зобов`язання відповідачем 1, і свідчить про зловживання правом.

Доводи апелянта про те, що до теперішнього часу триває примусове виконання рішення суду, не спростовує висновки суду щодо фраудаторності правочинів, оскільки недійсність правочину не ставиться в залежність від існування виконавчого провадження.

Щодо відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави, оскільки з відповіді Оріхівської міської ради не вбачається причини неможливості самостійного захисту своїх інтересів, колегія суддів зазначає наступне.

Процесуальний статус прокурора в цивільному судочинстві зумовлений функціями прокуратури, які остання виконує згідно із Конституцією України (ст. 131-1) та Законом України «Про прокуратуру» (ст. 23).

Дійсно, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26 травня 2020 року, на яку посилається відповідач у відзиві, сформульовано висновки про застосування норм права з питань представництва прокурором інтересів держави в суді та усунуто розбіжності у різних правових позиціях Верховного Суду з означеного вище питання.

Водночас, вказаною постановою Великої Палати ВС задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області та підтверджено право прокурора на представництво інтересів держави у разі неналежного здійснення своїх повноважень з боку компетентного органу.

Відповідно до п. 79 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, вчинення інших дій для виправлення ситуапії, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор під час з`ясування підстав для представництва інтересів держави у суді, у період з лютого 2021 року по вересень 2021 року двічі звертався із запитами у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Оріхівської міської ради з питань можливого самостійного реагування та поновлення прав територіальної громади шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна. На що, листами від 02.02.2021 та від 23.09.2021 отримано відповіді, з яких не вбачаються наміри на самопредставництво.

Крім того, виконуючи вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», 28.12.2021 Пологівською окружною прокуратурою направлено повідомлення про представництво інтересів держави до Оріхівської міської ради, на що остання жодним чином не відреагувала, внаслідок чого 27 січня 2022 року окружною прокуратурою пред`явлено позов до суду.

Вказане свідчить про бездіяльність об`єднаної територіальної громади в особі Оріхівської міської ради, що є безумовною підставою для представництва інтересів держави у суді прокурором, який у даному випадку виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Відповідно до п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги наявність іншого майна, яке неможливо відокремити від майнового комплексу, яке розташоване за адресою: Запорізька область, Пологівський район, м. Оріхів, вул. Привокзальна, буд. 44 та яке було придбано за іншими договорами, не спростовує висновки суду щодо наявності підстав для визнання договорів недійсними з огляду на те, що означені договора не були предметом судового розгляду.

Посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права з тих підстав, що справа була розглянута без участі відповідача 2- ТОВ «Компанія «Укрбакалія», є необгрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 2 був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, надавав суду письмові пояснення по суті спору ( л.с. 36 т. 2)

Про призначення справи та розгляд в судовому засіданні 13.02.2023 року був повідомлений належним чином ( л.с. 110 т.2), його явка обов`язковою не визнавалась, а тому його неявка в судове засідання не перешкоджала суду вирішити спір на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, відповідач 2 ТОВ «Компанія «Укрбакалія» не оскаржував рішення суду.

Посилання відповідача ТОВ « Оріхівський млин» на те, що за реєстраційним номером « 1324050823239» не існує спірного об`єкта нерухомого майна, а зареєстрована земельна ділянка, не є підставою для скасування рішення суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3 резолютивної частини рішення суду першої інстанції від 13.02.2023 року визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.12.19, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрбакалія» (код ЄДРПОУ 40759872) та товариством з обмеженою відповідальністю «Оріхівський Млин» (код ЄДРПОУ 39694652), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. та зареєстрований в реєстрі за № 10177, припинивши речові права - право власності ТОВ «Оріхівський Млин» (код ЄДРПОУ 39694652) на об`єкт нерухомого майна - нерухоме майно майнового комплексу, яке розташоване за адресою: Запорізька область, Пологівський район, м. Оріхів, вул. Привокзальна, буд. 44 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1324050823239, запис про право власності у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно від 04.12.19 за № 34467525).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав за номером 1324050823239 зареєстрована земельна ділянка площею 14,77 га з кадастровим номером 2323910100:026012:0005, яка належить територіальній громаді в особі Оріхівської міської ради та перебуває в оренді у ТОВ « Оріхівський Млин».

Проте, нерухоме майно, яке є предметом даного спору, згідно тієї ж довідки зареєстровано за номером 335050123239.

За обставинами справи вбачається, що неправильне зазначений реєстраційний номер об`єкту є лише опискою, яка не впливає на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та може бути виправлена за заявою сторони.

Надані апелянтом докази на підтвердження факту знищення майна, яке є предметом спору, не впливають на висновки суду щодо фраудаторності укладених у 2019 році правочинів.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівський Млин - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023 у справі №908/255/22 залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.08.2023року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.Г.Іванов