Постанова

від 08.08.2023 по справі 908/1416/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1416/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання: Абадей М.О.

учасники справи явку представників у судове засідання не забезпечили

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.04.2023 (суддя Левкут В.В.) у справі №908/1416/23

за заявою Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ", м. Запоріжжя

до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Полімер", м. Запоріжжя

про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви, в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, шляхом накладення арешту на нерухоме майно Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Полімер", а саме:

1) реєстраційний номер об`єкта: 1585647223101; об`єкт: будівля виробничих цехів, складських та адміністративно-побутових приміщень літ. В-2; загальна площа (кв.м): 2 297.9; адреса: 3апорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Горлівська, будинок 8-12:

2) реєстраційний номер об`єкта: 1211975923101; об`єкт: незавершене будівництво, недобудований торговельно-готельний комплекс літ. А: адреса: Запорізька обл., м.Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 20д; земельні ділянки місця розташування: кадастровий номер: 2310100000:01:018:0055;

3) реєстраційний номер об`єкта: 1211920523101; об`єкт: будівля, трансформаторна підстанція літ. Б.; опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 49.4; адреса: 3апорізька обл., м.Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 20Д;

4) реєстраційний номер об`єкта: 628976823101; об`єкт: майновий комплекс; опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 317.9; адреса: 3апорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Макаренка, 13;

5) реєстраційний номер майна: 13157260; тип майна: літ. Л-2, літ. А', літ. Р, літ. Е, літ. Ж, літ. И-2, літ. К-2; адреса нерухомого майна: Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Леніна, будинок 24; площа земельної ділянки (кв.м): 3680; номер запису: 296 в книзі: 2.

Подана заява обґрунтована тим, що Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" має намір подати до Господарського суду Запорізької області позов про стягнення з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Полімер" на свою користь в тому числі боргу в сумі 30 797 695,57 грн, який утворився внаслідок неналежного виконання договору поставки від 31.01.2018 №2646/18-К(ВМС) в частині оплати поставленого товару, та який визнаний боржником у листі №20 від 18.01.2023. Заявник зазначає, що боржник відмовляється в досудовому порядку сплатити наявну заборгованість, яка є значною, та є всі підстави припускати, що він може вчинити дії, внаслідок яких реальне виконання рішення суду, в разі задоволення позову, буде неможливим. Крім того, строк виконання обтяження за іпотечним договором №4788 від 27.06.2008 (відносно об`єктів нерухомого майна: будівлі магазину літ.А (адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 20Б, номер РПВН: 17054200), інше, шашлична, літ. Б (адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 20Б, номер РПВН: 17264444)) закінчується 23.06.2023, тому у заявника існують об`єктивні побоювання неможливості погашення боржником боргу за договором від 31.01.2018 №2646/18-К(ВМС), бо іпотекодержатель, з метою захисту своїх прав, може звернути стягнення на інші об`єкти нерухомості, що належать боржнику.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.04.2023 у справі №908/1416/23 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Мотор Січ" у забезпеченні позову до подання позовної заяви у справі №908/1416/23.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявником жодними доказами не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову; не є підставою для забезпечення позову доводи позивача про ухилення відповідача від виконання зобов`язань за договором, оскільки на час подання заяви ці доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду в майбутньому самої позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову, тому не можна розглядати твердження позивача як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову; посилання заявника на наявність у боржника інших грошових зобов`язань, зокрема за іпотечним договором № 4788 від 27.06.2008, також не є достатнім обґрунтуванням для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.04.2023 у справі №908/1416/23 скасувати, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Полімер".

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання у майбутньому рішення суду щодо стягнення заборгованості;

-судом першої інстанції не враховано, що боржником протягом 2-х місяців з моменту отримання претензії до часу подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову до його подачі до суду не спачена наявна заборгованість, що свідчить про відсутність необхідної кількості грошових коштів або про умисне та протиправне затягування з їх перерахуванням;

- після закінчення строку виконання обтяження за іпотечним договором іпотекодержатель з великою ймовірністю зверне стягнення на інші об`єкти нерухомості, що належать боржнику;

-накладення арешту на визначене нерухоме майно не пов`язано з вилученням обігових коштів боржника та не вплине на його можливість здійснювати господарську діяльнсть.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 15.05.2023 для розгляду справи №908/1416/23 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2023 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.04.2023 у справі №908/1416/23; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 08.08.2023.

16.06.2023 від Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Полімер" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.04.2023 у справі №908/1416/23 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований тим, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

У судове засідання 08.08.2023 сторони явку представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (п.п. 1, 2, 4, 10 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому, грошові кошти, на які накладається арешт, обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Колегія суддів також враховує, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; можливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з кредитором, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення боржника від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, як у даному випадку, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, аналіз положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Заявник, посилаючись на несплату боржником заборгованості за договором №2646/18-К(ВМС) від 31.01.2018 в сумі 30 797 695,57 грн, яка ним визнана згідно листа №20 від 18.01.2023, вважає наявними підстави припускати, що реальне виконання рішення суду в разі задоволення позову буде унеможливлене, про що також свідчить те, що боржник має дефіцит обігових коштів для здійснення розрахунків, про що ним зазначено в листі №20 від 18.01.2023.

Верховний Суд, зокрема у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Можливість накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

У справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Однак, частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Заявлені у справі №908/1416/23 заходи забезпечення позову не відповідають принципу співмірності, Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» просить накласти арешт на нерухоме майно за переліком, не обмежуючись сумою майбутнього позову.

Посилання заявника на те, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строк виконання обтяження за іпотечним договором №4788 від 27.06.2008 закінчився 23.06.2023 та іпотекодержатель отримав формальне право на звернення стягнення на предмет іпотеки, інші об`єкти нерухомості боржника, саме по собі не є належним та допустимим доказом на підтвердження обставин необхідності вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, чим спростовуються відповідні доводи апеляційної скарги.

За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для забезпечення позову.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи, наведені в обґрунтування вимог апеляційної скарги, та залишає ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.04.2023 у справі №908/1416/23 без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281 284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.04.2023 у справі №908/1416/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.04.2023 у справі №908/1416/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Право, строк та порядок касаційного оскарження визначені в ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 11.08.2023.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв