Ухвала

від 10.08.2023 по справі 876/54/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.08.2023 м.Дніпро Справа № 876/54/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач у справі)

секретар судового засідання Михайлова К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2020 (суддя Згонік С.В.)

у третейській справі №57/2020

позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК"

до

1.ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕРІЙ" (наразі ТОВ "Бордо Лайн")

2. ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 602841,95 грн. за договором № Б/Н від 11.07.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕРІЙ", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 602841,95 грн.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2020 у третейській справі №57/2020:

-позовні задоволено;

-стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕРІЙ", ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за договором № Б/Н від 11.07.2017 року в розмірі 602841,95 грн. (602841,95 грн. заборгованість за кредитом);

-стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕРІЙ", ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" третейський збір за подання позовної заяви у розмірі 6528,42 грн.

ОСОБА_1 звернулась з заявою про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2020 у справі №57/2020. Це рішення вважає таким, що підлягає скасуванню, оскільки вона не була повідомлена про розгляд справи третейським судом. Вважає, що рішення третейського суду щодо неї прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2020 у справі №57/2020; розгляд заяви призначено у судове засідання на 20.07.2023 року об 17 год. 00 хв.; витребувано у Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" третейську справу №57/2020.

20.07.2023 відкладено розгляд справи у судове засідання до 10.08.2023 о 17:00 год.

31.07.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване перебуванням представника у відпустці. Суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки зазначені причини неявки позивача не є поважними. Відсутність можливості забезпечення позивачем участі іншого представника у засіданні не доведена, окрім того суд не визнавав явку у засідання обов`язковою. Також суд враховує, що позиція позивача викладена у письмовому запереченні.

В запереченнях позивач зазначає, що відсутні підстави для поновлення строку на подання заяви відповідачем-2 про скасування даного рішення третейського суду. Поновлення такого строку суперечить принципам визначеності та остаточності судового рішення. Позивач вважає, що рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою і питання вирішені судом не виходять за її межі. Позивач посилається, що відповідачем-2 особисто підписано заяву про відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, які містять третейське застереження.

Відповідно до ч.2 ст.349 ГПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оцінивши матеріали заяви та додані до неї документи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява щодо скасування рішення третейського суду в частині вимог до відповідача-2 (поручителя) підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 24 Господарського процесуального кодексу України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

За положеннями ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Справи про оскарження рішення третейського суду або про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, ухваленого у спорі щодо правочину, укладеного з фізичною особою поручителем для виконання основного зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, підлягають вирішенню судом господарської юрисдикції.

Згідно із частиною 3 статті 349 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Згідно з частинами 2, 3 ст.51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

- справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

- рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

- третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

- склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;

- третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Аналогічні приписи містяться і у ст.350 ГПК України, відповідно до частини 1 якої рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Частиною 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, а саме:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Перевіривши вищезазначені обставини, судом встановлено наступне.

Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних, господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; справ, у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб; справ, пов`язаних з державною таємницею; справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; справ у спорах, що виникають з трудових відносин; справ що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України.; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та іншими суб`єктами під час здійснення ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Таким чином, стаття 6 Закону України "Про третейські суди" містить вичерпний перелік справ (спорів), які не підвідомчі третейським судам.

Частиною 1 статті 22 ГПК України передбачено, що спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Як вбачається з матеріалів третейської справи № 57/2020, 11.07.2078 Товариством з обмеженою відповідальністю "Церій" підписано заяву про відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. Згідно Заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Церій" висловило згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua та які разом із пам`яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування.

В матеріалах третейської справи наявний витяг з "Умов та правил надання банківських послуг".

Пунктом 1.1.7.29 "Умов та правил надання банківських послуг" передбачено, що сторони домовилися, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору та інших договорів між Банком та Клієнтом або у зв`язку з ними, в тому числі такі, що стосуються їх виконання, порушення, припинення або визнання дійсними, підлягають вирішенню в одному із зазначених судів (за вибором сторони, яка ініціює звернення до суду):

- Постійно діючий Третейський суд при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" (адреса суду: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 60; спір розглядається одноособово призначеним Головою Третейського суду суддею);

- Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Юридичні компанії України" (адреса суду: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети "Правда", буд.29, оф.413; спір розглядається одноособово призначеним Головою Третейського суду суддею);

- суд загальної юрисдикції.

Сторони домовились, що усі спори стосовно визнання даного договору та інших договорів між Банком та Клієнтом недійсними підлягають вирішенню в одному із зазначених судів (за вибором сторони, яка ініціює звернення до суду):

- Постійно діючий Третейський суд при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" (адреса суду: 49000, м. Дніпропетровськ, пр.. К.Маркса, 60; спір розглядається одноособово призначеним Головою Третейського суду суддею);

- Постійно діючий третейський суд При Асоціації "Юридичні компанії України" (адреса суду: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети "Правда", буд. 29, оф.413; спір розглядається одноособово призначеним Головою Третейського суду суддею);

- суд загальної юрисдикції.

Посилаючись саме на цей пункт "Умов та Правил надання банківських послуг" щодо наявності третейського застереження, заявник і звернувся з відповідним позовом до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз".

Крім того, між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 27.02.2018 № Р1519737058850738604, унаслідок чого ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність перед Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" за виконання зобов`язань ТОВ "Церій" за Договором.

Відповідно до п.1.1 договору поруки № Р1519737058850738604 ОСОБА_1 надає поруку Поручителя перед Кредитором за виконання ТОВ " Церій " зобов`язань за угодами- приєднання до:

п.1.1.1 розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода1 по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.2 "Угоди1" -21% річних для договорів забезпечених порукою; 34% річних для договорів незабезпечених порукою;

- за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.3 "Угоди1" - 42% річних для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів не забезпечених порукою;

б) комісійної винагороди згідно п.3.2.1.1.17 "Угоди1" в розмірі 3% від суми перерахувань;

в) винагороди за використання ліміту відповідно до 3.2.1.4.4 "Угоди1" 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць".

г) кредиту в розмірі 120 000,00 грн.

Якщо під час виконання "Угоди1" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Відповідно до п.1.1.2 до розділу 3.2.2 "Кредит на послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг "Угода2" по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п.3.2.2.2. "Угоди2" - 64 % річних;

б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодувати збитки у відповідності, порядку та строки, зазначені у "Угоді2"

в) кредиту в розмірі 1000,00 грн.

Якщо під час виконання "Угоди2" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою2" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Відповідно до п.1.2, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Як вбачається з матеріалів третейської справи, оскаржуване рішення прийнято у спорі, що виник з підстав невиконання відповідачем-1 своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та підтвердженої заборгованості за кредитом. Отже, Позовні вимоги Позивач обґрунтовував наявністю укладеного Договору банківського обслуговування № б/н від 11.07.2017, факту виконання Позивачем зобов`язань за Договором у вигляді надання кредитного ліміту, непогашення кредиту з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Церій", а також наявністю договору поруки із ОСОБА_1 від 27.02.2018 № Р1519737058850738604.

Як на підставу для скасування оскаржуваного рішення Третейського суду в частині солідарного обов`язку ОСОБА_1 посилалася на те, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою.

Предметом позову у справі № 57/2020 є стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 (поручителя) заборгованості з підстав неналежного виконання боржником (відповідачем-1) своїх зобов`язань за Договором банківського обслуговування № б/н від 11.07.2017.

Водночас, як вбачається з тексту договору поруки, укладеного позивачем з відповідачем-2, останній (договір) не містить третейського застереження про передачу спору, у разі його виникнення, на вирішення третейським судом, доказів укладення між сторонами у справі третейської угоди як окремого документу АТ КБ "Приватбанк" не надало.

З огляду на вказане, враховуючи вимоги чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що рішення третейського суду в частині поручителя прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, отже, рішення третейського суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог до відповідача-2 на підставі п.2 ч.2 ст.350 ГПК України.

При цьому Верховний Суд у постанові від 03.12.2019 по справі №876/42/19, від 18.11.2020 по справі №876/51/20, від 08.04.2021 по справі № 876/79/20, від 10.11.2021 по справі № 876/13/21, від 30.08.2022 по справі № 803/140/20, які виникли з аналогічних відносин, дійшов висновку, що спір в частині поручителя за аналогічних правовідносин не підвідомчий третейському суду, а відтак є вірним скасування рішення третейського суду в частині поручителя.

В свою чергу, Центральний апеляційний господарський суд зазначає, що і не підвідомчість спору третейському суду, і вирішення третейським судом питання щодо відповідача-2 (поручителя) не передбаченого третейською угодою є підставою для скасування третейського рішення в частині поручителя (відповідача-2).

Таким чином, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський союз" від 26.06.2020 у третейській справі №57/2020 підлягає частковому скасуванню на підставі положень пункту 2 частини другої статті 350 ГПК України.

Суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для скасування рішення третейського суду, визначених ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та ст. 350 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні спору суд враховує посилання позивача на принципи визначеності і остаточної судового рішення, а також тривалий період який рішення третейського суду не оскаржувалось. Однак, поновлюючи строк на подання заяви відповідачу-2 суд враховував, що матеріалами третейської справи не підтверджується направлення копії рішення третейського суду за належною адресою відповідачу-2. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що заявниці було відомо про розгляд справи третейським судом та вона була ознайомлена із оскаржуваним рішенням третейського суду. При цьому, норми Господарського процесуального кодексу України, якими керується суд у цьому випадку, містять умови щодо можливості відновлення строку для подачі заяви про скасування рішення третейського суду.

Звернення ТОВ "Церій" до банку із відповідною анкетою-заявою не підтверджує автоматичне погодження третьої особи із її змістом та поширенням на таку особу зобов`язань, передбачених такою анкетою - заявою.

При цьому, колегія суддів враховує, що скаржник не позбавлений права звернутись за захистом порушеного права на загальних підставах до суду загальної юрисдикції.

Судовий збір, сплачений заявником при поданні заяви про скасування рішення третейського суду, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з банку на користь заявника.

Керуючись ст. 129, 256, 346-351 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2020 у третейській справі №57/2020 задовольнити.

Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2020 у третейській справі №57/2020 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо ОСОБА_1 :

- стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованості за договором № Б/Н від 11.07.2017 року в розмірі 602841,95 грн (602841,95 грн заборгованість за кредитом);

- стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" третейського збору за подання позовної заяви у розмірі 6528,42 грн.;

- добровільної сплати ОСОБА_1 присуджених цим рішенням на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" грошових коштів шляхом безготівкового переказу на р/р НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк".

Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу заяви у сумі 1 342, 00 грн.

Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали, та якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Повне судове рішення складено 11.08.2023

Суддя Л.А. Коваль