Рішення

від 10.08.2023 по справі 904/3508/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2023м. ДніпроСправа № 904/3508/22Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

не з`явилися,

розглянувши матеріали справи №904/3508/22

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" (28008, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, пр. Соборний, буд. 77, офіс 303; ідентифікаційний код 39573473),

2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про визнання трудових відносин припиненими,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" (далі - відповідач-1) та до ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), у якій просить суд:

визнати припиненими трудові відносини між позивачем та відповідачем-1 з 26.06.2022;

зобов`язати відповідача-1 видати позивачу належним чином оформлену трудову книжку, із зазначенням дати звільнення - 26.06.2022, підстава звільнення - звільнена з посади директора відповідача-1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3508/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2022.

Ухвалою від 21.10.2022 позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а саме з приводу того, суду якої юрисдикції підсудний даний спір з урахуванням суб`єктного складу сторін та заявлених позовних вимог та висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2022 у справі №761/20061/21. Також позивачу рекомендовано надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2.481,00 грн та письмові пояснення щодо позовних вимог заявлених до відповідача-2, складу відповідачів та їх кількості з урахуванням заявлених позовних вимог.

Через відділ документального забезпечення 05.12.2022 від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач усунув недоліки додавши до заяви квитанцію про сплату судового збору та документи, що підтверджують відправлення відповідачам копії уточненої позовної заяви.

В уточненій позовній заяві позивач просив: визнати припиненими трудові відносини між позивачем та відповідачем-1 з 26.06.2022; зобов`язати відповідача-1 та відповідача-2 видати позивачу належним чином оформлену трудову книжку, із зазначенням дати звільнення - 26.06.2022, підстава звільнення - звільнена з посади директора відповідача-1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП.

Ухвалою від 12.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Повідомити учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 11.01.2023.

Ухвалою від 11.01.2023 відкладено підготовче засідання у справі до 08.02.2023.

Ухвалою від 08.02.2023 відкладено підготовче засідання у справі до 08.03.2023.

Ухвалою від 10.02.2023 провадження у справі №904/3508/22 зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі №448/362/22) Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 надсилалася відповідачу-2 ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_2 за трек-номером 4930021107060 та відповідачу-2 Товариству з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" (28008, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, пр. Соборний, буд. 77, офіс 303 за трек-номером 4930021109926.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 16.02.2023 та 01.03.2023 з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою.

Ухвалою від 30.06.2023 провадження у справі №904/3508/22 поновлено. Продовжено здійснювати провадження у справі зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 12.07.23.

Ухвалою від 12.07.2023 закрити підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 26.07.2023.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2023 надсилалася відповідачу-2 ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_2 за трек-номером 4930023005451 та відповідачу-2 Товариству з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" (28008, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, пр. Соборний, буд. 77, офіс 303) за трек-номером 4930023004501.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 20.07.2023 з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою та 24.07.2023 з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 29.06.2023 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву для відповідача-2 тривав до 28.08.2023, а строк для відповідача -1 тривав до 13.02.2023 (оскільки останній день подачі відзиву припадає на 11.02.2023 вихідний день, то він переноситься на перший робочій день).

Станом на 10.08.2023 відзив від відповідача не надійшов.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 ГПК України).

З урахуванням того, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В судовому засіданні 26.07.2023 було оголошено перерву до 09.08.2023.

В судове засідання 10.08.2023 представник сторін не з`явилися. До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

04.12.2020 позивач буда призначена на посаду директора ТОВ «Тепломережпостач», засновником якого є ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що вона неодноразово зверталася до засновника ТОВ «Тепломережпостач» і до самого товариства з проханням звільнити її з займаної посади та вжити заходів щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно директора товариства, однак до теперішнього часу її заява про звільнення з посади директора товариства не розглянуто і не вирішено.

До сьогоднішнього дня заява позивача про звільнення з роботи відповідачами не розглянута, а тому позивача звернулася о суду з даним позовом.

Стислий виклад позиції відповідачів 1, 2

Відповідачі відзивів не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: встановлення наявності трудових відносин позивача з відповідачем-1, наявність підстав для її звільнення, порядок звільнення з посади директора позивача та наявність порушень прав позивача.

04.12.2020 ОСОБА_1 була призначена на посаду директора ТОВ «Тепломережпостач», засновником якого є ОСОБА_2 (а.с. 7).

Як зазначає ОСОБА_1 , вона неодноразово зверталася до засновника ТОВ «Тепломережпостач» і до самого товариства з проханням звільнити її з займаної посади та вжити заходів щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно директора товариства, однак до теперішнього часу її заява про звільнення з посади директора товариства не розглянуто і не вирішено.

Суд встановив, що 09.06.2022 позивач засобами поштового зв`язку АТ «Укрпоштп» надіслав ТОВ «Тепломережпостач» на його офіційну адресу (28008, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, пр. Соборний, буд. 77, офіс 303) листа з вимогою про звільнення її з посади, а також із заявою про звільнення, якою просила звільнити її з посади з 26.06.2022 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються копією листа і заяви про звільнення від 09.06.2022, а також копією цінного листа з описом.

Однак станом на день розгляду спору заява позивача про звільнення з роботи залишається не розглянутою. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Згідно з частинами 1-4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилається на те, що у зв`язку з неодноразовими зверненнями до засновника ТОВ «Тепломережпостач» і до самого товариства з проханням звільнити її з займаної посади та вжити заходів щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно директора товариства, до теперішнього часу її заява про звільнення з посади директора товариства з невідомих причин не розглянута і не вирішена, що позбавляє її можливості реалізувати передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Тому позивач просить у судовому порядку припинити її трудові відносини з ТОВ «Тепломережпостач» на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

У пункті 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру". Стаття 8 Конвенції "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом". Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (OleksandrVolkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям "приватне життя".

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

Судом встановлено, що позивач звернувся до ТОВ «Тепломережпостач» з проханням звільнити її з займаної посади, попередивши про це ТОВ «Тепломережпостач» за два тижні.

Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепломережпостач» не виконало вимоги трудового законодавства та не здійснило дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства, чим порушено права позивача на припинення трудових відносин.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав в обраний ним спосіб.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

Встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, направлення цієї заяви товариству, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.

Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц (провадження № 61-11763св18) та від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 (провадження № 61-49113св18).

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що для реалізації свого права, передбаченого статтею 38 КЗпП України позивачем було вчинено усі необхідні для цього дії. Так, позивачем 09.06.2022 направлено на адресу товариства заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Відповідно, позивачем було дотримано строк, передбачений частиною першої вказаної статті.

Зважаючи на викладене позовні вимоги про визнання припиненими трудових відносин позивача з відповідачем-1 суд вважає обґрунтованими.

Водночас у позовній заяві позивач просить визнати припиненими трудові відносини з відповідачем з 26 червня 2022 року.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача-1 про визнання припиненими повноважень позивача на посаді директора є обґрунтованими та правомірними, відповідачами не спростовані, а отже позов підлягає частковому задоволенню, без вказівки на дату припинення повноважень, оскільки повноваження позивача на посаді директора будуть припинені з моменту набрання рішенням законної сили.

Згідно із п. 2.20-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, фізичні особи, при звільненні працівника, роблять у трудовій книжці запис: «Звільнений з роботи (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КзПП України)».

З урахуванням наведеного, позовні вимоги до відповідача-1 підлягають задоволенню також в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України та видати їй трудову книжку.

З огляду на те, що позивач перебуває у трудових відносинах саме з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач", то належним відповідачем за вимогами про визнання припиненими трудових відносин з позивачем, зобов`язання внести відповідний запис до трудової книжки та видати її позивачу є саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач", а не його засновник ОСОБА_2 , а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 .

Судові витрати

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням того, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача-1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 4.962,00 грн суд покладає на відповідача-1.

Викладаючи у резолютивній частині рішення позовні вимоги, задоволені судом, суд також врахував позицію Верховного Суду, висвітлену у постанові від 17.05.2023 у справі №914/4024/21, щодо необхідності коректного формулювання судом позовних вимог, також позицію Великої Палати Верховного Суду, висвітлену у постанові від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, згідно з якою у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 рокуу справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" (28008, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, пр. Соборний, буд. 77, офіс 303; ідентифікаційний код 39573473) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" (ЄДРПОУ 30236972, 61105, м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 23) внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про звільнення із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України та видати трудову книжку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" (28008, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, пр. Соборний, буд. 77, офіс 303; ідентифікаційний код 39573473) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 4. 962,00 грн.( чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн 00 к.).

У задоволенні решти позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" відмовити.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 10.08.2023.

Суддя С.А. Дупляк