Рішення

від 11.08.2023 по справі 912/816/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 рокуСправа № 912/816/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/816/23

за позовом: Фермерського господарства "Патлаченко Анни Петрівни", вул. Шпаченка, 41, с. Федорівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27654,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп`яний тік", просп. Інженерів, 11, м. Кропивницький, 25014,

про стягнення 1 413 178,04 грн,

Представники:

від позивача - Бем Ю.Ю., посвідчення адвоката №322 від 08.10.2018 року ордер серія ВА № 1053148 від 11.05.2023; голова ФГ - Патлаченко А.П.;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Фермерське господарство "Патлаченко Анни Петрівни" (далі - ФГ "Патлаченко Анни Петрівни" , позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп`яний тік" (далі - ТОВ "Круп`яний тік", відповідач) про стягнення 1 613 178,04 грн, з яких: 1 185 250,24 грн сума основного боргу, 26 199,96 грн інфляційні втрати, 400 575,07 грн штрафу та 1 152,77 грн пені, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування підстав позову зазначено про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором уцпівлі-продажу № 136 від 15.02.2023 з повної оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою суду від 17.05.2023 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/816/23 за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті спору, від позивача витребувано додаткові пояснення.

13.06.2023 від позивача надійшли відповідні письмові пояснення.

14.06.2023 розпочато підготовче засідання, в якому оголошено перерву до 29.06.2023.

У підготовчому засіданні 29.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.07.2023, про що постановлено відповідну ухвалу.

12.07.2023 до суду надійшла заява ФГ "Патлаченко Анни Петрівни" про зменшення розміру позовних вимог. Вказане зменшення обґрунтовано частковою сплатою відповідачем основного боргу в сумі 200 000,00 грн.

13.07.2023 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В засіданні суду 13.07.2023 взяли участь представники позивача; відповідач участі свого представника в засіданні суду не забезпечив.

Представником позивача в судовому засіданні 13.07.2023 не підтримано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим суд не розглядав таку заяву.

Разом з цим, судом враховано часткову сплату відповідачем заборгованості в сумі 200 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7905 від 24.05.2023 та що визнається позивачем, з підстав чого суд ухвалою від 13.07.2023 закрив провадження у справі в частині стягнення 200 000,00 грн основного боргу.

В судовому засіданні 13.07.2023 оголошено перерву до 01.08.2023, позивачу надано можливим подати додаткові письмові пояснення з питання стосовно реєстрації податкових накладних.

01.08.2023 від позивача надійшли відповідні письмові пояснення.

В засіданні суду 01.08.2023 оголошено перерву до 11.08.2023.

11.08.2023 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В засіданні суду представниками позивача позовні вимоги підтримано повністю.

Відповідач участі свого представника в засіданні суду не забезпечив, про поважність причин відсутності суд не повідомлено, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання відповідачем ухвал суду у даній справі.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 названого кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

15.02.2023 між ТОВ "Круп`яний тік" (Покупець) і ФГ "Патлаченко Анни Петрівни" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 136 (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов`язується передати у строк до 20.02.2023 у власність Покупця товар, яким є соя в кількості 76,300 тон по ціні 2 149,12 грн з ПДВ за тону загальною вартістю 1 335 250,24 грн (а.с. 7).

Згідно Договору, оплата партії Товару проводиться шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 3 банківських днів з моменту отримання від Продавця рахунку на оплату Товару (пункт 3.2.).

До виконання вимог щодо реєстрації Продавцем податкової накладної на Товар в Єдиному державному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 ПК України, Покупець сплачує Продавцю грошову суму коштів в розмірі 86% вартості Товару. Залишок суми сплачується на протязі 3 банківських днів після реєстрації податкової накладної. (пункт 3.2.).

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що Покупець за несвоєчасну оплату Товару сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення виконання зобов`язань від суми боргу, але не більше 10% від суми фактично проведеної Продавцем поставки в грошовій формі.

Згідно з пунктом 6.7. Договору, за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань протягом дії даного Договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 30% від договірної вартості.

В пункті 6.8. Договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного Кодексу України продовжується на 3 (три) роки.

15.02.2023 ФГ "Патлаченко Анни Петрівни" оформлено рахунок-фактуру № 4 на суму 1 335 250,24 грн на об`єм поставки 76,30 тон сої (а.с. 10).

Згідно видаткової накладної № 4 від 15.02.2023 ФГ "Патлаченко Анни Петрівни" поставлено, а ТОВ "Круп`яний тік" отримано за Договором сою в кількості 76,222 тон на загальну суму 1 333 885,25 грн (а.с. 9).

Вказаний товар отримано директором ТОВ "Круп`яний тік" Соколовським Олександром Григоровичем, на якого виписано довіреність № 0020 від 15.02.2023 (а.с. 8).

17.02.2023 ТОВ "Круп`яний тік" сплачено на рахунок ФГ "Патлаченко Анни Петрівни" 150 000,00 грн за сою (а.с. 11).

На здійснену поставку ФГ "Патлаченко Анни Петрівни" складено податкову накладну від 15.02.2023, яку зареєстровано в реєстрі згідно поданої до справи квитанції 01.03.2023.

Відсутність повного розрахунку за отриманий товар стало підставою звернення до суду з позовом у даній справі.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо суми основного зобов`язання.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу приписів ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Покупець, згідно ч. 1 ст. 691, ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України, зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Із наведених норм слідує, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Згідно умов Договору передбачено, що оплата за товар проводиться протягом 3 банківських днів з моменту отримання Покупцем рахунку на оплату товару (пункт 3.1.). Одночасно в пункті 3.2. Договору погоджено, що до виконання вимог щодо реєстрації Продавцем податкової накладної, Покупець сплачує 86% вартості товару, а залишок сплачується протягом 3 банківських днів після реєстрації податкової накладної.

З викладеного слідує, що протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку та до дати реєстрації податкової накладної Покупець сплачує 86 % вартості товару, а потім протягом 3 днів після реєстрації податкової накладної сплачується залишок вартості товару.

При цьому, розрахунок проводиться по сумі вартості фактично поставленого товару, оскільки за відсутності поставки товару продавець не має права вимагати оплати.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем поставлено відповідачу обумовлений Договором товар (соя) в кількості 76,222 тон на загальну суму 1 333 885,25 грн. Докази наявності будь-яких заперечень щодо вказаної поставки в матеріалах справи відсутні. Ціна за тону товару відповідає умовам Договору.

Тобто, фактично відповідачеві поставлено меншу кількість товару, ніж передбачалось Договором, що, відповідно, вплинуло на його загальну вартість, яка є меншою від загальної вартості товару, передбаченої у Договорі.

Разом з цим, позивач визначає розмір заборгованості з розрахунку загальної вартості товару, що передбачена в Договорі - 1 335 250,24 грн, що не відповідає загальній вартості фактично постановленого товару - 1 333 885,25 грн. Вказаний розрахунок позивача (1 335 250,24 грн - 150 000,00 грн оплата = 1 185 250,24 грн предмет позову) є неправомірним.

При цьому суд враховує, що за вимогами Господарського процесуального кодексу України розрахунок сум, що стягується, обов`язково подається разом з позовом (ст. 162).

Зміна розміру позовних вимог з новим розрахунком у справах, що розглядаються за правилами загального позовного провадження, можлива виключно до закінчення підготовчого засідання (ч. 2 ст. 46).

Як встановлено матеріалами справи, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач вже враховував розмір фактично поставленого товару, була подана до суду 12.07.2023, тобто після закінчення підготовчого провадження у справі, яке мало місце 29.06.2023. Наведене вище виключало правові підстави для прийняття такої заяви.

Матеріалами справи підтверджено, що податкова накладна зареєстрована в реєстрі 01.03.2023, а отже станом на дату звернення з позовом у даній справі строк проведення повного розрахунку за поставлений товар є таким, що настав.

Згідно матеріалів справи, відповідачем було сплачено на користь позивача за товар до подання позову 150 000,00 грн згідно платіжного доручення № 7743 від 17.02.2023, та під час розгляду справи в суді відповідачем сплачено 200 000,00 грн згідно платіжного доручення № 7905 від 24.05.2023. Ухвалою від 13.07.2023 суд закрив провадження у справі стосовно стягнення 200 000,00 грн заборгованості з основного боргу.

Отже, станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача за поставлений товар, щодо якого термін розрахунку настав, становить 983 885,25 грн, тоді як предметом стягнення згідно розрахунку позивача сума основного боргу з урахування обставин закриття провадження у справі становить 985 250,24 грн.

З підстав викладеного та оскільки розрахунок позивача, який наведено у позові, суперечить викладеному вище, так як розраховується на загальну вартість товару згідно Договору, а не вартість фактично поставленого товару, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню частково в сумі 983 885,25 грн.

2. Щодо стягнення інфляційних втрат та штрафних санкцій.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено прострочення відповідачем оплати, то вимога позивача про стягнення інфляційних нарахувань за період прострочення є правомірною.

Поряд з цим, згідно розрахунку позивач нараховує інфляційні втрати на суму заборгованості, виходячи з розміру загальної вартості товару згідно договору, яка не відповідає вартості фактично поставленого товару, про що зазначено вище.

Окрім того, при визначені періоду нарахування позивачем не враховано положення пункту 3.2. Договору щодо порядку розрахунку в залежності від дати виконання вимог щодо реєстрації Продавцем податкової накладної та дати такої реєстрації - 01.03.2023.

Також, слід мати на увазі, що якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Так, якщо час прострочення у неповному місяці більше півмісяця, то за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; якщо час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця, то за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

З урахуванням викладеного та в межах розрахунку позивача:

відсутні правові підстави для нарахування інфляційних втрат за лютий 2023 року, так як період прострочення сплати 86% вартості товару становить менше половини місяця ;

інфляційні втрати за період березень 2023 року становлять 17 758,28 грн (1183885,25 х 101,50% - 1183885,25).

З підстав викладеного, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 17 758,28 грн.

Невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання є підставою для сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), що передбачено ст. 230 ГК України. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України.

Згідно правил частин 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За вимогами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, згідно вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пункті 6.2. Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,5% від суми фактично проведеної Продавцем поставки в грошовій формі.

Отже, в Договорі передбачено відповідальність відповідача за прострочення строків оплати у вигляді пені та визначено розмір такої пені, що надає правові підстави для її стягнення.

Позивач просить стягнути пеню в розмірі 1 152,77 грн, згідно такого розрахунку - 1185250,24 грн х 0,5% х 71 днів (з 19.02. по 30.04.2023) : 365 : 100.

З наведеного розрахунку слідує, що позивачем не враховано наведені вище обставини щодо фактичної суми поставки та правильного періоду прострочення. Крім того, пеня розраховується за кожний день прострочення без урахування у формулі розрахунку кількості днів у календарному році.

Також позивачем не враховано, що згідно Договору період оплати обчислюється в банківських днях. Поняття "банківський день" скасовано лише 1 квітня 2023 року, тобто поза межами початку визначення періоду прострочки позивачем.

Окрім того, згідно ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Виходячи з викладеного, в межах періоду розрахунку позивача та враховуючи законодавчі обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, є правильним такий розрахунок пені:

на суму простроченого зобов`язання в розмірі 997141,32 грн (86% від суми 1333885,25 грн - 150000,00 грн) за період з 21.02. по 06.03.2023, що становить 19 123,26 грн пені;

на суму простроченого зобов`язання в розмірі 1183885,25 грн (100% суми простроченого зобов`язання) за період з 07.03. по 30.04.2023 становить 89 196,83 грн,

а всього 108 320,09 грн пені.

Таким чином, розмір пені, яку просить стягнути позивач за період нарахування з 19.02. по 30.04.2023 в сумі 1 152,77 грн не перевищує наведений розрахунок згідно розрахунку суду, а тому позовні вимоги про стягнення 1 152,77 грн підлягають задоволенню повністю.

Окрім пені, сторони в пункті 6.7. Договору передбачили штраф за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань протягом дії Договору в розмірі 30% від договірної вартості з винної сторони.

На підставі наведеного пункту позивач просить стягнути 400 575,07 грн штрафу, що складає 30% від ціни Договору 1 335 250,24 грн.

Як вже зазначено, правовою підставою для застосування до сторони господарського зобов`язання штрафу є порушення стороною правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання (ст. 230 ГК України).

З наведених вище норм слідує, що по своїй суті неустойка (штраф, пеня) - це конструкція, яка є видом забезпечення виконання зобов`язання та правовим наслідком його порушення. Законодавче визначення неустойки дозволяє констатувати, що законодавець пов`язує її стягнення саме з порушенням зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 по справі № 904/4156/18 вказала, що за змістом наведених положень ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою для застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру. (пункт 6.13. постанови).

Однак, пункт 6.7. Договору та інші умови Договору не встановлюють яка саме відмова від виконання зобов`язання мається на увазі щодо Покупця (відмова від договору, відмова від обов`язку отримати товар, відмова від оплати) та не визначають, що саме є відмовою від виконання зобов`язання в даному конкретному випадку.

Також матеріали справи не містять жодних даних, а судовими рішеннями не встановлено будь-яких обставин, що відповідач вчиняв дії, які могли б мати наслідком зміну чи припинення його грошового зобов`язання; саме по собі невиконання відповідачем зобов`язання у встановлений строк не припиняє зобов`язання боржника, не змінює узгоджений строк та спосіб його виконання.

Враховуючи викладене, висновки позивача щодо наявності підстав для застосування до відповідача передбаченого договором штрафу ґрунтуються на помилковому ототожненні порушення відповідачем строку виконання зобов`язання (порушення зобов`язання) з односторонньою відмовою від виконання зобов`язання.

Вказане відповідає висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 21.11.2019 по справі № 903/198/19.

На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення штрафу в розмірі 400 575,07 грн.

У відповідності до вищевикладеного в сукупності, позовні вимоги ФГ "Патлаченко Анни Петрівни" про стягнення з ТОВ "Круп`яний тік" заборгованості підлягають частковому задоволенні в сумі 983 885,25 грн основного боргу, 17 758,28 грн інфляційних втрат та 1 152,77 грн пені.

У задоволенні позову в іншій частині суд відмовляє за наведених вище підстав.

Судові витрати.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір за подання позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що були предметом розгляду.

Судовий збір за вимогою про стягнення 200 000,00 грн основного боргу, щодо якого судом закрито провадження у справі згідно ухвали від 13.07.2023 підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", для чого позивачу потрібно подати відповідну заяву.

В судовому засіданні 11.08.2023 до закінчення судових дебатів представником позивача шляхом оголошення подано заяву про необхідність подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.

Суд враховує, що положеннями частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України не передбачено, що заява про надання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат, зроблена стороною у справі до закінчення судових дебатів, має здійснюватися виключно у письмовій формі.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі № 920/810/18.

За правилами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Враховуючи викладене, господарський суд призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача, про що зазначає в резолютивній частині рішення, та встановлює позивачу строк для подачі суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп`яний тік" (просп. Інженерів, 11, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний код ) на користь Фермерського господарства "Патлаченко Анни Петрівни" (вул. Шпаченка, 41, с. Федорівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27654, ідентифікаційний код ) 983 885,25 грн основного боргу, 17 758,28 грн інфляційних втрат та 1 152,77 грн пені, а також 15 041,94 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання щодо судових витрат позивача на професійну правничу допомогу на 25.08.2023 о 10:00 год.

Встановити позивачу строк для подання доказів щодо витрат протягом 5 календарних днів після ухвалення рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Фермерському господарству "Патлаченко Анни Петрівни" електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Товариству з обмеженою відповідальністю "Круп`яний тік" за адресою: просп. Інженерів, 11, м. Кропивницький, 25014.

Повне рішення складено 11.08.2023.

Суддя В.В.Тимошевська