Рішення

від 11.08.2023 по справі 913/196/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року м.Харків Справа № 913/196/23

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця, м. Лиман, Донецька область,

до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації, смт. Станиця Луганська, Луганська область,

про стягнення 10 389 грн 05 коп.

ВСТАНОВИВ:

08.06.2023 Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації про стягнення коштів у розмірі 10 389 грн 05 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір на надання та фінансування послуг по цільовому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполученні від 02.01.2020, №1. Оскільки сума наданих послуг за договором за 2020 рік склала 26 782 грн 36 коп., а відповідачем збитки відшкодовано лише частково у сумі 16 393 грн 31 коп., в наслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 10 389 грн 05 коп. та у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

12.06.2023 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Про відкриття провадження сторони повідомлені через підсистему «Електронний суд».

Матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

02.01.2020 між Управлінням соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області в особі начальника управління Захарова Віктора Івановича (замовник) та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі заступника начальника структурного підрозділу «Служба приміських пасажирських перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» Афоніна Юрія Юрійовича та в особі начальника технічного відділу структурного підрозділу «Служба приміських пасажирських перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» Фоміна Євгена Глібовича укладено договір № 1 про надання та фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполученні.

Пунктом 6.41. постанови від 03.03.2020 у справі №904/94/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у відносинах щодо розрахунку із Залізницею за пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, головні розпорядники державних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб`єкти владних повноважень, а як боржники у зобов`язальних господарських правовідносинах. Отже, правовідносини у цій справі не є публічно-правовими, а тому спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п. 1.2 укладеного договору замовник здійснює фінансування пільг, пов`язаних із споживанням послуг згідно з п. 1.1 договору на підставі поданих виконавцем реєстрів перевезених пільговиків у межах бюджетних призначень, а виконавець здійснює постачання цих послуг населенню, що має відповідні пільги.

Виконавець щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів, реєстри перевезених пільговиків, розрахунки щодо надання послуг населенню, що має право на пільги, та акти звірки на надання пільг (п. 3.1 договору).

Замовник в 5-денний термін з моменту підписання актів звірки заборгованості проводить фінансування видатків на покриття затрат виконавцю в межах бюджетних асигнувань щодо наданих пільг (п. 3.2 договору).

Розрахунки проводяться згідно з п. п. 7, 9-11 постанови Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009 (п. 3.3 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання, а умови договору застосовуються згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України з 01.01.2020, і діє в частині надання послуг до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п. 8.1 договору).

Відповідно до облікових форм, які наявні в матеріалах справи, про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів позивачем у 2020 році здійснено перевезення пільгової категорії населення громадян на загальну суму 26782 грн 36 коп., а саме: за січень 2020 року 5774 грн 17 коп., за лютий 2020 року 1094 грн 50 коп., за березень 2020 року 2642 грн 33 коп., за липень 2020 року - 1360 грн 15 коп., за серпень 2020 року 6096 грн 87 коп., за вересень 2020 року 4569 грн 97 коп. за жовтень 2020 року 2164 грн 79 коп., за листопад 2020 року 1355 грн 96 коп., за грудень 2020 року 1723 грн 62 коп., з яких отримано компенсаційних виплат 16393 грн 31 коп.

Відповідач не надав відзив на позовну заяву та вказані вимоги позивача не оспорив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Подібне право передбачається також ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його повне задоволення з огляду на наступне.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії.

Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України. Соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12 березня 1993 року, законами України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про охорону дитинства, Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про залізничний транспорт» відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Частиною шостою статті 9 Закону України Про залізничний транспорт встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Норми вказаних законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Таким чином, обслуговуючи категорію громадян України, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, Залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Отже, забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов`язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів збитки, понесені залізничним транспортом.

Відповідно до підпункту «ґ» п.1 ст.91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

У п.7 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують відповідно до законодавства України надання пільг окремим категоріям громадян шляхом запровадження соціальних карток та проведення видатків відповідно до цього Кодексу виключно із застосуванням Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Згідно з п.1 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей. Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

У п.5.1 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 №1196 передбачено, що до пільгових перевезень належить безоплатний проїзд та проїзд зі знижкою вартості проїзду, що надаються відповідно до міжнародних угод, законів України, постанов Кабінету Міністрів України тощо.

Згідно з п.5.6 Правил перелік категорій громадян, які користуються пільгами на залізничному транспорті наведено в додатку №3 до цих Правил.

Пунктом 1 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 №252 передбачено, що Порядок визначає загальні умови обслуговування громадян, які здійснюють поїздки, перевозять багаж чи вантажобагаж у межах України в рухомому складі акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (далі - АТ "Укрзалізниця") та у вагонах інших суб`єктів господарювання, і є обов`язковим для суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадять підприємницьку діяльність на території України у сфері обслуговування та перевезень пасажирів, багажу і вантажобагажу, та громадян.

У п.6 Порядку визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу та надають послуги, пов`язані з обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити, серед іншого, надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством.

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі, встановлено Порядком №1359, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 №1359 (далі - Порядок №1359), пунктом 2 якого визначено, що до пільгових перевезень залізничним транспортом (далі - пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян зі знижкою, встановленою законодавством.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №1359 облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки). Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.

Пунктом 5 Порядку №1359 визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.

До того ж відповідно до пункту 7 Порядку №1359 сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

Як передбачено пунктами 9 - 11 Порядку №1359, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до приписів с.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 ст.218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Закон України Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Враховуючи викладене, перевезення пасажирів на пільгових умовах виконано залізницею не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган відповідач у справі у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.

Матеріалами справи підтверджується (обліковими формами за 2020 рік та актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги за 2020 рік), згідно з умовами договору від 02.01.2020 №1 позивачем надано у 2020 році послуг на пільгове перевезення громадян на загальну суму 26782 грн 36 коп., з яких отримано компенсаційних виплат частково у розмірі 16393 грн 31 коп.

Отже заборгованість складає 10 389 грн 05 коп.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу суду не подав.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Судовий збір у сумі 2684 грн 00 коп. покладається на відповідача згідно зі ст.129 ГПК України.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (93600, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, селище міського типу Станиця Луганська, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 52, код ЄДРПОУ 03197049) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Привокзальна, 22, м. Лиман, Донецька область, 84400, код ЄДРПОУ 40150216) збитки за пільгове перевезення пасажирів у розмірі 10 389 грн 05 коп. та судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 11.08.2023.

Суддя Назар ЗЛЕПКО