Ухвала

від 11.08.2023 по справі 914/2368/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.08.2023 Справа № 914/2368/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, де

заявник:Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта», м. Київ, боржник:Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі Ес Косметікс Україна», м. Львів, предмет:стягнення 26?446,38 грн.Встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Ес Косметікс Україна» заборгованості у розмірі 26?446,38 грн за договором про надання послуг з організації перевезень відправлень (далі Договір), укладеним шляхом підписання заяви про приєднання, розміщеної на веб-сайті експедитора.

Подана заява обґрунтована невиконанням боржником своїх зобов`язань за Договором в частині повної та своєчасної оплати наданих заявником послуг на суму 26?446,38 грн.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.

Частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Разом з цим, ГПК України встановлено певні вимоги до заяви про видачу судового наказу.

Пунктом 5 частини 2 ст. 150 ГПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. До заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України).

У заяві про видачу судового наказу заявник вказує, що між ним та боржником виникли правовідносини на підставі Договору, відповідно до яких експедитор (ТзОВ «Нова Пошта») забов`язується за плату та за рахунок замовника (ТзОВ «Бі Ес Косметікс Україна») організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлення, а замовник зобов`язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором (п. 2.2.). На виконання взятих на себе зобов`язань ТзОВ «Нова Пошта» надало ТзОВ «Бі Ес Косметікс Україна» відповідні послуги, що підтверджується Актами здачі- приймання робіт (надання послуг) № НП-007932598 на суму 26124,88 грн та № НП-007972465 на суму 321,50 грн. В свою чергу, замовник кореспондуючий обов`язок з плати наданих послуг не виконав. Відтак, заявник звернувся за стягненням такої заборгованості з боржника у судовому порядку.

На підтвердження наявності заявленої заборгованості подано копії: Заявки про приєднання до Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 230564 від 13.08.2018, Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, Акти здачі- приймання робіт (надання послуг) № НП-007932598 від 20.08.2022 на суму 26124,88 грн та № НП-007972465 від 31.08.2022 на суму 321,50 грн.

Суд звертає увагу заявника на те, що виходячи із загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

При зверненні заявника до господарського суду із заявою про видачу судового наказу та при викладенні обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника, останнім мають бути зазначені та надані належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази, на підтвердження заявлених ним вимог та обставини їх виникнення.

Дослідивши вищезазначені Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), суд встановив, що вони містять позначення електронної печатки, однак, заявником не долучено кваліфікованого сертифіката електронної печатки, за допомогою якого можна здійснити ідентифікацію підписувача чи створювача такої електронної печатки.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна печатка - електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов`язаних електронних даних.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» перевірка - процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними.

Відтак, заявником не подано суду допустимих доказів, які підтверджували б надання ним послуг боржнику, а з Актів здачі- приймання робіт (надання послуг) № НП-007932598 від 20.08.2022 та № НП-007972465 від 31.08.2022 неможливо встановити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України підставою для відмови у видачі судового наказу може бути та обставина, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу на пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку відмовити заявнику у видачі судового наказу за поданою заявою.

Суд роз`яснює заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, в порядку встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 152, 153, 154, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі Ес Косметікс Україна» про стягнення 26?446,38 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Трускавецький В.П.