Рішення

від 11.08.2023 по справі 915/800/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року Справа № 915/800/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; адреса електронної пошти: 14360080@mail.gov.ua; ідентифікаційний код 14360080)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «МИКОЛАЇВ-КОЛОС» (57412, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Красне, вул.Лиманська, буд. 3; адреса електронної пошти: mkoLospLitka@gmail.com; ідентифікаційний код 22443844)

про: стягнення 255 300,30 грн,

Суть спору:

22.05.2023 Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 12.04.2023 (вх. № 6470/23) (з додатками), в якій просить суд:

1. Стягнути з Відповідача Юридична особа - ТОВ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «МИКОЛАЇВ-КОЛОС» (РНОКПП: 22443844) на користь AT «А-БАНК» заборгованість за кредитним договором №.41.0000000739 від 24.09.2021 року у розмірі 255300,3 грн. станом на 12.04.2023, яка складається з наступного:

- 187693,06 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 45487,24 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.

- 22120,00 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою.

- 0.00 грн. - пеня.

- 0.00 грн. - штраф (фіксована складова);

- 0 грн. - штраф (змінна складова).

2. Стягнути з Відповідача Юридична особа - ТОВ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «МИКОЛАЇВ-КОЛОС на користь AT «А-БАНК» судові витрати у розмірі 3829,5 грн.

3. В разі неявки в судове засідання відповідача, AT «А-БАНК» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку у порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Кредитного договору № N20.41.0000000739 від 24.09.2021, з додатком до нього; вимога б/н від 28.03.2023; банківська виписка; меморіальний ордер № TR.19409933.28908.64999 від 24.09.2021; застосування норм статей 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 1054 Цивільного кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 13.06.2023, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/800/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; викладено вимоги до позивача; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Так, позивач отримав копію ухвали 27.06.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрих кодовим ідентифікатором 5400501563028.

Відповідач отримав копію ухвали 30.06.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрих кодовим ідентифікатором 5400501563010.

04.07.2023 до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява позивача № 20210924ABS000000026 від 30.06.2023, за змістом якої товариство зазначає, що на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 13 червня 2023 року по справі №915/800/23 за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «МИКОЛАЇВ-КОЛОС» про стягнення заборгованості надає суду деталізовані розрахунки заборгованості (транзитний рахунок, рахунок простроченої комісії, рахунок комісії, відсотковий рахунок, прострочені відсотки, прострочені кошти, основний рахунок договору).

Ухвалою суду від 13.07.2023 було запропоновано позивачу надати суду та направити відповідачу обґрунтований розрахунок суми основного боргу за наданим кредитом (тілом кредиту) (у вигляді таблиці), із зазначенням встановлених судом в ухвалі від 13.06.2023 критеріїв.

03.08.2023 до суду від позивача надійшла заява № 20210924ABS000000026 від 30.07.2023, з якою заявником надано суду виписки по основному та транзитному рахунках договору відповідача, а також пояснення щодо розрахунку позовних вимог.

Станом на час розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 13.06.2023 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копі вказаної ухвали відповідач отримав 30.06.2023. За такого, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача, з урахуванням вихідних днів, тривав до 17.07.2023 включно.

Разом із тим, ні протягом встановленого строку, ні станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань з означеного питання суду не надав.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ст. 252 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2021 року між Акціонерним товариством «Акцент-Банк», як Банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «МИКОЛАЇВ-КОЛОС», як Позичальником, був укладений Кредитний договір № N20.41.0000000739 (далі - Кредитний договір), відповідно до предмету якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Строковий кредит (далі - кредит) надається банком в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.

За умовами наведеного Кредитного договору:

- вид кредиту - строковий кредит (п. А1);

- ліміт цього Договору - 200 000,00 грн на фінансування поточної діяльності (п. А.2);

- термін повернення кредиту 20 вересня 2024 р. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток №1 цього Договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. … Згідно ст. 212, 651 Цивільного кодексу України, у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін погашення кредиту. При цьому Банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 20 вересня 2024 р. (п. А3);

- за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних (п. А.6);

- нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення Кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за Кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день. Розподіл внесених коштів на погашення кредиту проводиться з відповідну дату згідно з Графіком платежів (п. А8);

- Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п.А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Сплата винагороди здійснюється згідно з Графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з Графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту (п. А10);

- Банк зобов`язується, зокрема: надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів Позичальнику на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього Договору, а також за умови виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.12 цього Договору. Зобов`язання з видачі кредиту на сплату судових витрат та/або інших платежів виникають у Банку у випадку кепред`явлення Позичальником документів, підтверджуючих сплату судових витрат, та/або інших платежів за рахунок інших джерел (п. 2.1.2);

- Позичальник зобов`язується, зокрема: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього Договору (п. 2.2.1); сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору (п. 2.2.2); повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору (п. 2.2.2);

- при настанні будь-якої з наступних подій: - порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, … Банк, на свій розсуд, має право: а) змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212. 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначено в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суду кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором. … (п. 2.3.2);

- за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, Позичальник сплачує проценти у розмірі, передбаченому п.А.6 цього договору (п. 4.1);

- Позичальник сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п.А.10 цього Договору (п. 4.5);

- цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами (п. 6.1).

У додатку №1 від 24.09.2021 до Кредитного договору наведено графік погашення у період з 24.10.2021 по 20.09.2024, що складається з графіків погашення: кредиту, процентів, комісійних винагород.

Вищенаведений Договір з додатком до нього скріплений підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як банку, про стягнення з відповідача, як позичальника, заборгованості за наданим кредитом, процентами та винагородою.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини укладання позивачем та відповідачем кредитного договору та наявність відповідного розміру заборгованості і прострочення відповідачем зобов`язань з повернення грошових коштів.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Кредитний договір № N20.41.0000000739 від 24.09.2021, з додатком до нього;

- меморіальний ордер № TR.19409933.28908.64999 від 24.09.2021.

- банківські виписки;

- вимога б/н від 28.03.2023, з доказами її направлення позичальнику;

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов`язання.

Так, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Матеріали справи свідчать про те, що 24.09.2021 Банком було видано Позичальнику кредитні кошти в сумі 200 000,00 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи надано меморіальний ордер № TR.19409933.28908.64999 від 24.09.2021.

Як вбачається з умов вищенаведених угод Кредитний договір був укладений на умовах поворотності, строковості та оплатності відповідно до яких відповідач, зокрема, зобов`язався повернути кредит відповідно до умов Договору та сплатити проценти за користування кредитом.

З урахуванням наведеного суд констатує, що за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, Позичальник скористався кредитними коштами, проте, не виконав в повному обсязі свого зобов`язання з повернення кредиту, у зв`язку із чим станом на 12.04.2023 заборгованість відповідача за даним Кредитним договором склала суму в розмірі 255 300,30 грн, яка складається з:

- 187 693,06 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 45 487,24 грн - загальний залишок заборгованості за процентами;

- 22 120,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов`язань за кредитним договором закон покладає на позичальника.

Крім того, суд відмічає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Умовами Кредитного договору сторони погодили кінцевий термін повернення кредиту Позичальником - 20.09.2024.

При цьому, з матеріалів справи також вбачається, що банк у спірних правовідносинах скористався правом дострокового повернення кредиту.

Так, право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, постанова Верховного Суду від 09.12.2019 № 285/3950/17-ц).

Пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.20 у справі № 916/4693/15).

Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Враховуючи наведене, позивач направив відповідачу вимогу б/н від 28.03.2023 щодо погашення всієї поточної заборгованості за наявним кредитом до 04.04.2023.

Таким чином, банком було змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, а строк виконання кредитного договору вважається таким, що настав в повному обсязі.

Зазначена вимога залишена відповідем без відповіді та реагування, доказів погашення існуючої заборгованості матеріали справи не містять.

Таким чином, за висновками суду в спірних правовідносинах Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «МИКОЛАЇВ-КОЛОС» дійсно порушено умови Кредитного договору в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за наданим кредитом та нарахованими процентами і комісією, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Так, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що станом на момент звернення Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до суду з позовною заявою розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «МИКОЛАЇВ-КОЛОС» за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 187 693,06 грн.

Відповідач також не надав суду доказів звернення до позивача, з належним обґрунтуванням підстав, щодо неможливості проведення оплат у відповідний період.

Отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентам та винагороді суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як уже було наведено вище, п.п. А6, А10 Кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних. Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п.А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів.

На підставі наведеного позивач цілком правомірно нарахував та просить стягнути з відповідача проценти та винагороду.

Відповідачем розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум не спростовано та не заперечено, контррозрахунок не надано. Судом перевірено наданий позивачем розрахунок і встановлено, що позивачем відповідні нарахування проведено правильно.

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «МИКОЛАЇВ-КОЛОС» (57412, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Красне, вул. Лиманська, буд. 3; ідентифікаційний код 22443844) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код 14360080) за кредитним договором №.41.0000000739 від 24.09.2021 станом на 12.04.2023 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 187 693,06 грн, загальний залишок заборгованості за процентами у розмірі 45 487,24 грн, загальний залишок заборгованості за винагородою у розмірі 22 120,00 грн, а також 3 829,50 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код 14360080);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «МИКОЛАЇВ-КОЛОС» (57412, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Красне, вул.Лиманська, буд. 3; ідентифікаційний код 22443844).

Повне рішення складено та підписано судом 11.08.2023.

Суддя О.Г. Смородінова