Рішення

від 08.08.2023 по справі 917/906/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2023 Справа № 917/906/23

Суддя Кльопов І.Г. , розглянувши матеріали

за участю секретаря судового засідання Назаренко Я.А.., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Миру, 24, м.Горішні Плавні, Полтавська область,39800, ел. адреса: rada@hp-rada.gov.ua

до Фізичної особи-підприємця Спасовської Тетяни Вікторівни, АДРЕСА_1

про стягнення грошових коштів

встановив:

Горішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Спасовської Тетяни Вікторівни про стягнення 171810,84грн., у т.ч. 166867,27грн. заборгованості по орендній платі за Договором оренди землі №14/11 від 12.01.2011 за період з 01.01.2022 по 01.01.2023 та 4943,57грн. пені за період 30.12.2022 - 01.03.2023.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2023 даний позов був переданий на розгляд судді Кльопову І.Г.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.06.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 08.06.2023 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачеві рекомендованим листом, на адресу: вул.Ніжинська, 72, кв.10, м.Одеса, 65023, повернулася до суду з відміткою поштового відділення: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, встановив:

Рішенням 6-ої сесії Комсомольської міської ради Полтавської області 6-го скликання від 23.02.2011р. «Про поновлення дії договору оренди землі ФО-П Спасовській Тетяні Вікторівні» було поновлено дію договору оренди землі ФО-П Спасовській Т.В. по вул. Миру, 25 в місті Комсомольську (нині Горішні Плавні) загальною площею 0,1992 га для використання у комерційних цілях - розміщення об`єктів торгівлі та комерційних послуг.

На підставі вказаного рішення між Комсомольською міською радою Полтавської області (на даний час - Горішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області) та фізичною особою-підприємцем Спасовською Тетяною Вікторівною був укладений Договір оренди землі № 14/11 від 15.03.2011р., який зареєстровано у відділі Держкомзему у м. Комсомольську 21.03.2011р. за № 531020004000018. Відповідно до його умов ФО-П Спасовській Т.В. передали в оренду:

земельну ділянку №1 площею 0,1731 га., кадастровий номер 5310200000:50:028:0161;

земельну ділянку №2 площею 0,0143 га., кадастровий номер 5310200000:50:028:0162;

земельну ділянку №3 площею 0,0118 га., кадастровий номер 5310200000:50:028:0163.

Рішенням 19 сесії Комсомольської міської ради Полтавської області 6 скликання від 20.03.2012 р. «Про поновлення дії договору оренди землі ФО-П Спасовській Тетяні Вікторівні» було поновлено дію договору оренди землі на період з 01.03.2012р. до 01.03.2013р.

На підставі заяви відповідача від 31.10.2012 року, рішенням 26-ої сесії Комсомольської міської ради Полтавської області 6-го скликання від 20.11.2012р. «Про припинення права оренди земельної ділянки ФО-П Спасовській Т.В.» було припинено право оренди земельної ділянки площею 0,0118 га. Додаткова угода №1/13 до договору оренди землі була укладена 01.03.2013р.

По закінченню строку оренди земельних ділянок, за відсутності заперечень сторін у поновлені договору, враховуючи переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, Комсомольською міською радою Полтавської області було продовжено дію договору оренди землі.

Рішенням 30-ї сесії Комсомольської міської ради Полтавської області 6-го скликання від 19 лютого 2013 року було поновлено дію договору оренди землі № 14/11 від 15.03.2011р. зареєстрованого відділом Держкомзему у місті Комсомольську Полтавської області за № 531020004000018 від 21.03.2011р фізичній особі-підприємцю Спасовській Тетяні Вікторівні на період з 01.01.2013р. до 01.03.2014р. на:

земельну ділянку № 1 площею 0,1731 га;

земельну ділянку № 2 площею 0,0143 га.

Позивач зазначає, що відповідачу було запропоновано укласти додаткову угоду № 2/13 до договору оренди землі, але він відмовився її укладати.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.01.2014р. № 917/2152/13 були внесені зміни до договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди № 2/13 до договору оренди землі в редакції Комсомольської міської ради Полтавської області.

В подальшому міською радою неодноразово приймалися рішення про внесення змін та поновлення дії Договору оренди землі № 14/11 від 15.03.2011р.

Запропоновані міською радою зміни та доповнення вносилися у договір оренди землі № 14/11 від 15.03.2011р. рішеннями Господарського суду Полтавської області: №917/1778/16 від 30.01.2017р.; №917/1303/17 від 24.10.2017р.; №917/967/19 від 01.10.2019р.; №917/945/21 від 23.12.2021р.; № 917/1347/22 від 28.02.2022р. шляхом визнання укладеними додаткових угод в редакції позивача.

Рішенням 12-ої сесії Комсомольської міської ради Полтавської області 7-го скликання від 21.06.2016р. «Про найменування представницьких органів місцевого самоврядування та його виконавчого органу в місті Горішні Плавні» було змінено назву представницького органу місцевого самоврядування, а саме міської ради з «Комсомольської міської ради Полтавської області» на «Горішньоплавнівську міську раду Полтавської області»

Рішенням 1-ої сесії Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області 8-го скликання від 12.11.2020р. «Про найменування та визначення поштової адреси представницького органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу» було змінено назву представницького органу місцевого самоврядування, а саме міської ради з «Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області» на «Горішньоплавнівську міську раду Кременчуцького району Полтавської області».

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати на підставі договору оренди землі від 14/11 від 15.03.2011 у розмірі 166867,27грн. за період з 01.01.2022 по 01.01.2023.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктом 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з статтею 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому згідно з пунктом 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пунктів 5 та 9 Договору оренди землі № 14/11 від 15.03.2011р. (в редакції після внесення змін згідно рішення Господарського суду Полтавської області № 917/945/21 від 23.12.2021р.) нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 3 931 500 грн. 80 коп., а орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 157 260 грн. 03 на рік.

Згідно пунктів 10, 11 Договору оренди землі № 14/11 від 15.03.2011р. обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, а орендна плата вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до ч.І ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, ФОП Спасосвська Т.В. всупереч взятих на себе договірних зобов`язань не сплачувала орендну плату у зв`язку з чим в неї виникла заборгованість по орендній платі за Договором оренди землі № 14/11 від 15.03.2011р.

Так, за період з 01.01.2022 по 01.01.2023 фізична особа-підприємець Спасовська Тетяна Вікторівна заборгувала 166 867,27 грн.

Доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 166 867,27 грн. боргу по орендній платі за землю по договору №14/11 від 15.03.2011 за період з 01.01.2022 по 01.01.2023 підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4943,57грн. - пені, нарахованої за період з 30.12.2022 - 01.03.2023.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно пункту 13 Договору за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, а саме за невнесення орендної плати у строки, визначені договором, ФОП Спасовська Т.В. зобов`язалась сплачувати пеню в розмірі 120% від облікової ставки Національного банку України несплаченої суми за кожен день прострочення.

В той же час, згідно зі ст. 3 Закону "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем при розрахунку пені, врахувано вказані приписи законодавства.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив його правильність

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Спасовської Тетяни Вікторівни, ( АДРЕСА_1 , РНКПО НОМЕР_1 ) на користь Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області ( вул. Миру, 24, м.Горішні Плавні, Полтавська область,39800, код ЄДРПОУ 24388291) 171810,84грн., у т.ч. 166867,27грн. заборгованості по орендній платі за Договором оренди землі №14/11 від 12.01.2011 за період з 01.01.2022 по 01.01.2023 та 4943,57грн. пені за період 30.12.2022 - 01.03.2023, а також 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Кльопов І.Г.