Рішення

від 01.08.2023 по справі 922/1691/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023м. ХарківСправа № 922/1691/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Пономар Є. А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків (адреса: 61003, м.Харків, м-н. Конституції, 7) до Приватної фірми "ТД Спецметалл", м.Харків (адреса: 61089, просп. Героїв Харкова, 277) про стягнення 2142987,04 грн за участю представників:

позивача Жилко С.Е. (самопредставництво згідно з витягом);

відповідача Макарова О.В. (адвокат, ордер АХ №1132672 від 26.05.2023).

ВСТАНОВИВ:

28.04.2023 року позивач - Харківська міська рада звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватної фірми "ТД Спецметалл" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 2142987,04 грн за використання земельної ділянки загальною площею 1,4513 га по просп.Героїв Харкова, 277 у м.Харкові з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 за період з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.09.2020 по 28.02.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2023 року відкрито провадження у справі 922/1691/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.05.2023 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 20.06.2023 року.

13.06.2023 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№15027), в якому заперечує проти позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що до вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 49419,44 за період з 11.07.2019 по 31.07.2019 вже сплив строк позовної давності. Крім того, відповідач заперечує щодо вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 2093567,60 грн за період з 01.09.2020 по 28.02.2022, оскільки сума є необґрунтованою та неправомірною, вважає що у наданих до позовної заяви витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки неправильно визначено номер економіко-планувальної зони, в якій знаходиться дана земельна ділянка, та неправильно визначено значення коефіцієнтів Км2 та Км3, що в сукупності призвело до завищення грошової оцінки земельної ділянки та розміру позовних вимог.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що при розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки позивачем було неправильно визначено коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов даної ділянки, що також призвело до завищення суми позовних вимог, тому просить в позові відмовити повністю.

Протокольною ухвалою суду від 20.06.2023 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 04.07.2023 року, яке відкладалося на 11.07.2023 року та 25.07.2023 року.

21.06.2023 року позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№16036), в якій позовні вимоги підтримував повністю, заперечував щодо застосування строків позовної давності, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211. Щодо зонального коефіцієнту, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) - Км2 та локального коефіцієнту, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони - Км3 - вважає, що дані коефіцієнти розраховані вірно та в витягах з технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки вірно вказано економіко-планувальну зону, в якій розміщена земельна ділянка.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

11.07.2023 року представник відповідача надав до суду клопотання (вх.№18038) про призначення судової експертизи з питань землеустрою.

25.07.2023 року представник відповідача надав до суду клопотання (вх.№19514) про зупинення провадження по справі.

25.07.2023 року представник Харківської міської ради звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - Приватній фірмі "ТД Спецметал" вчиняти будь-які дії щодо відчуження нежитлової будівлі літ."2А-1-4" загальною площею 10563,3 кв.м. по просп.Героїв Харкова, 277 у м.Харкові.

Протокольною ухвалою суду від 25.07.2023 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про призначення судової експертизи з питань землеустрою та зупинення провадження по справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.08.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2023 року повернуто заяву Харківської міської ради про забезпечення позову.

Представник позивача у судовому засіданні 01.08.2023 року позовні вимоги підтримував повністю та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Харківською міською радою на підставі ч.2 ст.83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по просп. Героїв Харкова (раніше - просп.Московський), 277 у м. Харкові.

29.12.2022 року головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Сипалом О.А. у порядку ч.2 ст.83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо вищезазначеної земельної ділянки по просп. Героїв Харкова, 277 у м. Харкові.

За результатами проведеного обстеження встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 площею 1,4513 га по просп. Героїв Харкова, 277 у м. Харкові використовується ПФ ТД СПЕЦМЕТАЛЛ для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. 2А-1-4.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.04.2023 №329183290 право власності на нежитлову будівлю літ. «2А-1-4» зареєстроване з 30.11.2017 за ПФ «ТД СПЕЦМЕТАЛЛ» на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2017 №2397, виданого приватним нотаріусом Корнійчук О.В.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.11.2021 № НВ-0008042212021 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 складає 1,4513 га.

Датою державної реєстрації земельної ділянки є 11.07.2019 року.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ПФ «ТД СПЕЦМЕТАЛЛ» коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп.Московському (наразі - просп.Героїв Харкова), 277 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:02:004:0013) від 15.08.2019 №1963/176-19 та від 22.05.2020 №4104, виданих Відділом у м.Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Вищевказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробничий корпус, гараж).

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.04.2023 №329241713 право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано з 24.07.2019 за Харківською міською радою.

Листом Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова від 28.09.2022 № 51-107-1582вих-22 направлено на адресу Харківської міської ради лист Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 27.09.2022 №5635/5/20-40-04-03-07, з якого вбачається, що ПФ ТД СПЕЦМЕТАЛЛ не обліковується платником плати за земельну ділянку площею 1,4513 га з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013.

Як зазначає позивач, ПФ ТД СПЕЦМЕТАЛ у період з моменту формування земельної ділянки - з 11.07.2019 використовувало вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Факт використання ПФ ТД СПЕЦМЕТАЛЛ земельної ділянки без оформленого права користування встановлено постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2021, залишеною без змін постановою Верховного суду Касаційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 922/3111/20 за позовом Харківської міської ради до ПФ ТД СПЕЦМЕТАЛЛ про стягнення коштів.

Вищевказаною постановою Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/3111/20 стягнуто з ПФ ТД СПЕЦМЕТАЛЛ на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 площею 1,4513 га за період з 01.08.2019 по 31.08.2020 в сумі 1179833,33 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що ПФ ТД СПЕЦМЕТАЛЛ у період з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.09.2020 по 28.02.2022 не сплачувало плату за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, 277 у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 2142987,04 грн.

Враховуючи викладене, Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ПФ ТД СПЕЦМЕТАЛЛ про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 загальною площею 1,4513 га по просп. Героїв Харкова, 277 у м. Харкові.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом позову у справі № 922/1691/23 є вимога Харківської міської ради про стягнення з ПФ "ТД Спецметалл" як власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно з ст.1212-1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст.206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

За змістом статті 93 ЗК України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Факт використання ПФ ТД СПЕЦМЕТАЛЛ земельної ділянки без оформленого права користування встановлено постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2021, залишеною без змін постановою Верховного суду Касаційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 922/3111/20 за позовом Харківської міської ради до ПФ ТД СПЕЦМЕТАЛЛ про стягнення коштів.

Вищевказаною постановою Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/3111/20 стягнуто з ПФ ТД СПЕЦМЕТАЛЛ на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 площею 1,4513 газ а період з 01.08.2019 по 31.08.2020 в сумі 1179833,33 грн.

Отже, ПФ "ТД Спецметалл" використовує спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав, а саме укладеного між ним та власником (Харківською міською радою) договору оренди.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.04.2023 №329183290 право власності на нежитлову будівлю літ. « 2А-1-4» зареєстроване з 30.11.2017 за ПФ «ТД СПЕЦМЕТАЛЛ» на підставі договору купівлі продажу від 28.04.2017 №2397.

Відповідно до чч.1, 2 ст.120 ЗК України в разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вбачається з положень ст.120 ЗК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладання (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

За змістом ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Враховуючи наведене, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Як свідчать матеріали справи, та не спростовано відповідачем, останній, набувши 30.11.2017 року право власності на нежитлову будівлю літ. "2А-1-4" загальною площею 21545,7 кв.м, що розташована за адресою: м.Харків, просп.Московський, 277 (наразі - просп.Героїв Харкова), належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт належного йому нерухомого майна, договір оренди земельної ділянки не уклав.

Таким чином, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, зберіг кошти та тим самим збільшив вартість власного майна, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувся факт безпідставного збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за рахунок позивача, що є підставою для застосування до спірних правовідносин статей 1212-1214 ЦК України.

Главою 83 ЦК України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведені висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18), Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212 - 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Верховним Судом у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 12.06.2019 у справі №922/902/18 наголошено, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладання правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові, та необхідність підтвердження площі займаної земельної ділянки належними доказами, якими є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Приписами статті 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З викладеного вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі, а об`єктом цивільних прав виступає з моменту державної реєстрації права власності на неї.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.04.2023 № 329241713 право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано з 24.07.2019 за Харківською міською радою.

Земельна ділянка площею 1,4513 га з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 за адресою: м.Харків, просп.Московський (наразі - просп.Героїв Харкова), 277, знаходиться у комунальній власності, категорія землі - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, дата державної реєстрації земельної ділянки 11.07.2019.

Виходячи з того, що відомості про земельну ділянку площею 1,4513 га по просп. Московському (наразі - просп.Героїв Харкова), 277 у м. Харкові містяться в державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер, слід дійти висновку про те, що ця земельна ділянка сформована з визначенням площі та межі.

Отже твердження відповідача, що площа земельної ділянки є меншою судом відхиляються.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.09.2020 № 223779380 право власності на нежитлову будівлю літ. "2А-1-4" загальною площею 10563,3 кв. м по просп. Московському, 277 (наразі - просп.Героїв Харкова) у м. Харкові зареєстроване з 30.11.2017 за ПФ "ТД Спецметалл".

За змістом ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою. На якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знеціненням, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловими будівлями презюмується їх користування спірною земельною ділянкою.

ПФ "ТД Спецметалл" як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, а звідси - зобов`язано повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Харківська міська рада у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2142987,04 грн за період з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.09.2020 по 28.02.2022.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є саме нормативні грошова оцінка земель, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 06.08.2019 у справі № 922/3560/18, від 08.10.2019 у справі № 904/4737/18 та від 28.09.2020 у справі № 922/4073/19).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).

Розрахунок розміру безпідставно збережених ПФ «ТД СПЕЦМЕТАЛЛ» коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 загальною площею 1,4513 га по просп. Героїв Харкова, 277 у м. Харкові від 15.08.2019 № 1963/176-16, від 22.05.2020 № 4104 та від 11.11.2021 № 4300, виданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, зі змінами.

Обґрунтованість розрахунку підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310138200:02:004:0013) із застосуванням відповідних показників.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, Харківська міська рада при визначенні розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.09.2020 по 28.02.2022 розрахував як 4% від нормативної грошової оцінки землі (враховуючи цільове призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), застосувавши зональний коефіцієнт Км2 в межах економіко-планувальних зон, що підтверджується матеріалами справи.

В матеріалах справи наявне клопотання відповідача про призначення експертизи (вх.№18038) з питань землеустрою та клопотання (вх.№19514) про зупинення провадження по справі.

Протокольною ухвалою суду від 25.07.2023 року відмовлено в задоволенні клопотань представника відповідача про призначення судової експертизи з питань землеустрою та зупинення провадження по справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до положень ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Виходячи з приписів ч.2 ст.98 та ч.1 ст.99 ГПК України мета призначення експертизи співвідноситься із предметом висновку експерта та полягає саме у з`ясуванні/дослідженні обставин, що мають значення для справи, єдиною можливістю забезпечення чого є застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. Таким чином, відсутність потреби в застосуванні спеціальних знань або можливість встановлення відповідних обставин у іншій спосіб рівною мірою усувають обов`язок для призначення експертизи.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2021, залишеною без змін постановою Верховного суду Касаційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 922/3111/20 за позовом Харківської міської ради до ПФ ТД СПЕЦМЕТАЛЛ про стягнення коштів.

Вищевказаною постановою Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/3111/20 стягнуто з ПФ ТД СПЕЦМЕТАЛЛ на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 площею 1,4513 газ а період з 01.08.2019 по 31.08.2020 в сумі 1179833,33 грн.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ПФ «ТД СПЕЦМЕТАЛЛ» коштів у розмірі орендної плати у справі №922/31111/20 здійснювався Харківською міською радою на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. Московському (наразі - просп.Героїв Харкова), 277 у м.Харкові (кадастровий номер 6310138200:02:004:0013) від 15.08.2019 № 1963/176-19 та від 22.05.2020 № 4104, виданих Відділом у м.Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Як вже було зазначено, згідно з ч.4 с.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, суд зазначає що дані витяги на даний час є чинними та відповідачем тривалий час не оскаржувалися в судовому порядку. Позовна заява подана до адміністративного суду лише 18.07.2023 року, та суду не надано доказів щодо відкриття провадження у справі, відповідач надав лише скріншот витягу щодо призначення складу суду.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для призначення у справі експертизи з питань землеустрою та зупинення провадження по справі.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок суми безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 1,4513 га, з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 по просп.Московський (наразі - просп.Героїв Харкова), 277 у м. Харкові, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, яка викладена у вищезазначених постановах, дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок є належним доказом, який підтверджує розмір безпідставно збережених коштів, що складає 2142987,04 грн за період з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.09.2020 по 28.02.2022, оскільки такий розрахунок здійснений на підставі витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, які містять дані про нормативну грошову оцінку, що є основою для визначення розміру орендної плати, із застосуванням відповідних коефіцієнтів та ставки річної орендної плати, які документально обґрунтовані.

При цьому відповідачем не надано до суду будь-якого контррозрахунку розміру безпідставно збережених грошових коштів позивача.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог Харківської міської ради про стягнення з Приватної фірми "ТД Спецметалл" безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 по просп.Героїв Харкова (раніше - просп. Московський), 277 у м. Харкові площею 1,4513га за період з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.09.2020 по 28.02.2022 у розмірі 2 142 987,04 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.256, ст.257, ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 (зі змінами і доповненнями)" установлено карантин з 12.03.2020 року до 22.05.2020 року на всій території України. В подальшому карантин неодноразово продовжувався, зокрема Постановою КМУ від 15.12.2021 року №1336 карантин було продовжено до 31.03.2022 року; Постановою КМУ №630 карантин продовжено до 31.08.2022 року; Постановою КМУ №928 від 19.08.22 карантин продовжено до 31.12.2022 року, Постановою КМУ №1423 від 23.12.2022 року карантин продовжено до 30.04.2023 року.

Позивач подав позовну заяву до Господарського суду Харківської області 28.04.2023 року.

Трирічний строк загальної позовної даності за зобов`язаннями періоду з 11.07.2019 по 31.07.2019 припадає на період з 11.07.2022 по 31.07.2022, тобто в строк дії карантину, встановленого з 12.03.2020 вищенаведеними постановами Кабінету Міністрів України. Отже, цей строк вважається продовженим відповідно до норм пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України і на момент подання позову не сплив.

Отже, вимоги за зобов`язаннями періоду з 11.07.2019 по 31.07.2019 заявлені позивачем в межах трьох років загальної позовної давності, з урахуванням продовження строку позовної давності на строк дії карантину, та цей строк вважається таким, що не пропущений позивачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов подано в межах строків позовної давності, у зв`язку з чим заява відповідача про застосування строків позовної давності підлягає відхиленню.

Щодо зонального коефіцієнту, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) - Км2.

Відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони).

Значення коефіцієнта Км2 визначається як добуток пофакторних оцінок з урахуванням вагової характеристики кожного з факторів.

Числові значення пофакторних оцінок приймаються в межах граничних значень коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів із різною чисельністю населення (додаток 6) з урахуванням нормативно-технічної документації та експертної оцінки.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Дана нормативна грошова оцінка застосовувалася до 31.12.2019.

Відповідно до даної технічної документації земельна ділянка загальною площею 1,4513 га по просп.Героїв Харкова, 277 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:02:004:0013) розташована в межах економіко-планувальної зони 8210 - просп.Фрунзе (наразі - просп.Індустріальний), вул.Індустріальна, вул.Плиткова, залізниця. Значення коефіцієнту Км2 відповідає 2,14.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Вказана нормативна грошова оцінка земель міста Харкова застосовується з 01.01.2020.

Відповідно до даної технічної документації земельна ділянка загальною площею 1,4513 га по просп. Героїв Харкова, 277 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:02:004:0013) також розташована в межах економіко-планувальної зони 8210 - просп. Індустріальний, вул. Індустріальна, вул. Плиткова, залізниця. Значення коефіцієнту Км2 відповідає 2,09.

Як встановлено судом в судовому засіданні, в розрахунках заборгованості за 2020-2022 зазначений помилково коефіцієнт Км2 - 2,14 замість вірного 2,09, але, нормативна грошова оцінка вказана вірно, на підставі відповідних витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, у доданих Харківською міською радою витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 1,4513 га по просп. Героїв Харкова, 277 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:02:004:0013) вірно вказано економіко-планувальну зону, в якій розміщена земельна ділянка, а також коефіцієнт Км2.

Крім того, позивачем надана інформація з сайту https://kadastr.live/ у вигляді скріншоту, з якої вбачається розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 саме в межах вулиць, якими обмежено економіко-планувальну зону 8210 - просп. Індустріальний, вул. Індустріальна, вул. Плиткова, залізниця.

Щодо локального коефіцієнту, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони - КмЗ.

Відповідач у відзиві зазначає, що значення коефіцієнту, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони - КмЗ у витягах 2019 та 2020 років відрізняються, та у зв`язку з цим вважає, що значення КмЗ невірно розраховане.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з ст.20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, значення коефіцієнта КмЗ визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення КмЗ враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Як вже зазначалося вище, рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Дана нормативна грошова оцінка застосовувалася до 31.12.2019.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Вказана нормативна грошова оцінка земель міста Харкова застосовується з 01.01.2020.

Отже, різниця коефіцієнтів КмЗ у витягах з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 1.4513 га по просп. Героїв Харкова. 277 у м.Харкові (кадастровий номер 6310138200:02:004:0013) 2019 та 2020 року не є помилкою, оскільки вони визначалися за різними технічними документаціями з нормативної грошової оцінки м. Харкова.

Крім того, суд зазначає що витяги до цього часу відповідачем не оскаржувались та є чинними.

Щодо застосування коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов із значенням 1.

Пунктом 2.4 Положення №41/08 встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо). Додатком до вказаного Положення №41/08 затверджено таблицю.

Відповідно до вказаної таблиці Коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов К1 застосовується в зоні залягання ґрунтових вод на глибині менше 2 м при будівництві або реконструкції будівель і споруд.

Аналогічні приписи щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов містить пункт 2.4 Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008 в редакції з 01.01.2022.

Відповідачем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки.

Отже, суд дійшов висновку, що Харківською міською радою у розрахунках безпідставно збережених ПФ «ТД СПЕЦМЕТАЛЛ» коштів у розмірі орендної плати правомірно застосоване базове значення 1.

Тому суд не приймає твердження відповідача, що на земельній ділянці, розташованій за адресою м. Харків, просп. Героїв Харкова, 277, наявні ділянки, що схильні до заболочення, оскільки дана обставина не підтверджується належними доказами.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17-ц (провадження №12-182гс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження №3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах №922/207/15 (провадження №3-1345гс16), №922/5468/14 (провадження №3-1347гс16).

Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази є більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, ніж надані відповідачем на спростування позовних вимог.

Отже позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 13, 73-79, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми "ТД Спецметалл" (адреса: 61089, просп. Героїв Харкова, буд.277; код ЄДРПОУ 31632473) на користь Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243; платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (ІВАN) - UA698999980314090611000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2142987,04 грн за використання земельної ділянки загальною площею 1,4513 га по просп. Героїв Харкова, 277 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:02:004:0013 за період з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.09.2020 по 28.02.2022.

Стягнути з Приватної фірми "ТД Спецметалл" (адреса: 61089, просп. Героїв Харкова, буд.277; код ЄДРПОУ 31632473) на користь Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243; платіжні реквізити: р/р UA518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172 Отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) - 04059243, рахунок (ІВАN) - UA 518201720344240012000032986, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172) 32144,81 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "11" серпня 2023 р.

СуддяК.В. Аріт