Постанова

від 09.08.2023 по справі 922/5158/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/5158/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація Юристів Слобожанщини" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 (колегія суддів: Шевель О. В., Крестьянінов О. О., Фоміна В. О.) у справі

за позовом керівника Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області та Лозівської районної державної адміністрації Харківської області до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Плюс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація Юристів Слобожанщини", про розірвання договорів та повернення земельних ділянок,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Савицька О. В.,

позивача-1 - Степанова О. С.,

відповідача-2 - Мирошниченко Ю. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області (далі - Лозівська міськрада), Лозівської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Лозівська РДА) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Плюс" (далі - ТОВ "Арт-Плюс") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація Юристів Слобожанщини" (далі - ТОВ "Асоціація Юристів Слобожанщини") про розірвання договорів оренди, договорів суборенди, зобов`язання ТОВ "Арт-Плюс" повернути територіальній громаді в особі Лозівської міськради відповідні земельні ділянки (усього 10 земельних ділянок).

2. За твердженнями прокурора, у 2021 році земельні ділянки використовувалися із самовільною зміною угідь, а саме не як пасовище, а як рілля - для вирощування сільськогосподарської культури, що є порушенням умов договору оренди та земельного законодавства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Розпорядженнями голови Лозівської РДА від 14.02.2018 № 60, від 02.02.2018 № 42, від 08.02.2018 № 54, від 19.02.2018 № 74, від 19.03.2018 № 111, від 19.02.2018 № 75 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території сільських рад Лозівського району та надано ТОВ "Арт-Плюс" в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки: площею 8,4000 га з кадастровим номером 6323986500:01:000:0389, площею 2,4000 га з кадастровим номером 6323986500:01:000:0388, площею 3,7000 га з кадастровим номером 6323986500:01:000:0387, площею 4,4000 га з кадастровим номером 6323986500:01:000:0386, площею 4,2000 га з кадастровим номером 6323986500:02:000:0343 - за рахунок нерозподілених (невитребуваних) земельних часток паїв (пасовища) реформованого КСП "Знамя Миру" на території Смирнівської сільської ради Лозівського району; площею 22,4000 га з кадастровим номером 6323988000:01:000:0651 за рахунок нерозподілених (невитребуваних) земельних часток паїв (пасовища) реформованого КСП ім. XX з`їзду КПРС на території Шатівської сільської ради Лозівського району; площею 22,5000 га з кадастровим номером 6323982500:01:000:0762, площею 15,6000 га з кадастровим номером 6323982500:01:000:0764 - за рахунок нерозподілених (невитребуваних) земельних часток паїв (пасовища) реформованого КСП ім. Пархоменко на території Надеждівської сільської ради Лозівського району; площею 1,9133 га з кадастровим номером 6323955700:02:000:0989 за рахунок нерозподілених (невитребуваних) земельних часток паїв (пасовища) реформованого КСП ім. Свердлова на території Орільської селищної ради Лозівського району; площею 19,5000 га з кадастровим номером 6323981500:03:000:0974 за рахунок нерозподілених (невитребуваних) земельних часток паїв (пасовища) реформованого КСП ім. Орджонікідзе на території Катеринівської ради Лозівського району.

4. На підставі вказаних розпоряджень 22.10.2018 між Лозівською РДА (орендодавець) та ТОВ "Арт-Плюс" (орендар) укладено договір оренди № 68-18 земельної ділянки з кадастровим номером 6323982500:01:000:0762 та договір оренди № 69-18 земельної ділянки з кадастровим номером 6323982500:01:000:0764 терміном на 49 років. У подальшому між ТОВ "Арт-Плюс" (орендар) та ТОВ "Асоціація Юристів Слобожанщини" (суборендар) 25.11.2019 було укладено договори суборенди вказаних земельних ділянок строком до 22.10.2067.

5. Стосовно решти земельних ділянок договори оренди між Лозівською РДА (орендодавець) та ТОВ "Арт-Плюс" (орендар) терміном на 49 років було укладено 10.04.2018. У подальшому 25.11.2019 було укладено договори суборенди вказаних земельних ділянок між ТОВ "Арт-Плюс" (орендар) та ТОВ "Асоціація Юристів Слобожанщини" (суборендар) строком до 10.04.2067.

6. Відповідно до пунктів 14 договорів оренди цільове призначення земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (пасовища).

7. Пунктом 15 договорів оренди визначено умови збереження стану об`єкта оренди, а саме встановлено, що орендар зобов`язаний не застосовувати дії, що призводять до зниження родючості земельної ділянки та зміни її цільового призначення.

8. За умовами пунктів 35 договорів оренди їх дія припиняється шляхом розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

9. Згідно з пунктами 9.4 договорів суборенди, суборендар земельних ділянок зобов`язаний використовувати земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення та умов цих договорів.

10. 19.08.2021 голова Лозівської міськради видав розпорядження № 266 "Про створення комісії з обстеження земельних ділянок". Відповідно до вказаного розпорядження з метою обстеження земельних ділянок, стосовно яких до Лозівської міськради надійшло звернення від Лозівської окружної прокуратури щодо їх нецільового використання, створено комісію у складі: Кушнір Ю. В. - секретар міської ради; члени комісії: Кошляк І. П. - начальник відділу містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради - головний архітектор, Лапшина О. Г. - головний спеціаліст сектору земельних відносин відділу містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради, Мезін С. С. - старший державний інспектор у сфері державного контролю за використанням земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель - начальник відділу державного контролю за використанням та охороною земель № 4 Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Харківській області (за згодою), Мироненко О. О. - начальник Управління у Лозівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області (за згодою), Степанова О.О . - начальник юридичного відділу апарату виконавчого комітету міської ради, а також староста старостівського округу, на території якого розташована земельна ділянка, щодо якої проводиться обстеження.

11. 19.08.2021 комісія за участю старост відповідних старостівських округів у присутності прокурора Лозівської місцевої прокуратури провела обстеження вищевказаних земельних ділянок, за результатами якого 19.08.2021 складено акти обстеження земельних ділянок.

12. Згідно із вказаними актами земельні ділянки (кадастрові номери яких наведено вище), що перебувають в оренді ТОВ "Арт-Плюс" та в суборенді ТОВ""Асоціація Юристів Слобожанщини", повністю або частково фактично використовуються під посів сільськогосподарської культури - соняшника.

13. У листах від 08.09.2021 № 5333/02-13-10 та від 01.10.2021 № 4427/02-13-10 Лозівська міськрада повідомила Лозівську окружну прокуратуру про встановлення фактів нецільового використання земельних ділянок, які передані в оренду ТОВ "Арт-Плюс", а в подальшому в суборенду ТОВ "Асоціація Юристів Слобожанщини".

14. Лозівська окружна прокуратура у листі від 25.11.2021 № 61/1-3833вих-21 запропонувала Лозівській міськраді вжити заходів цивільно-правового характеру щодо усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства та у разі невжиття даних заходів повідомити Лозівську окружну прокуратуру про причини їх невжиття.

15. Лист аналогічного змісту направлено Лозівській РДА (від 25.11.2021 за № 61/1-3834вих-21).

16. У вищевказаних листах прокуратура також повідомила Лозівську міськраду та Лозівську РДА про те, що у зв`язку з наявністю підстав для представництва прокуратура має намір звернутися до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Лозівської міськради та Лозівської РДА до ТОВ "Арт-Плюс" та ТОВ "Асоціація Юристів Слобожанщини" про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки.

17. У листі від 02.12.2021 № 7512/02-13-7 Лозівська міськрада повідомила про неможливість самостійного звернення до суду та про те, що заходи щодо розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок не вживала.

18. У листі від 06.12.2021 № 01-56/3639 Лозівська РДА повідомила, що не зверталася щодо розірвання вищевказаних договорів оренди та суборенди земельних ділянок з підстав їх використання не за цільовим призначенням.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

19. Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 у задоволенні позову відмовлено.

20. Стосовно підстав представництва прокурором інтересів держави місцевий господарський суд зазначив, що орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Лозівська міськрада не вживала заходів щодо розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок, про що повідомила прокуратуру у листі від 02.12.2021; Лозівська РДА також не вживала таких заходів, про що повідомила прокуратуру у листі від 06.12.2021; на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою на адресу Лозівської міськради та Лозівської РДА направлено повідомлення про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень, наданих статтями 23, 24 Закону України "Про прокуратуру". Господарський суд дійшов висновку, що прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та обґрунтував підстави представництва інтересів держави у суді.

21. Щодо суті позовних вимог місцевий господарський суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження підстав позову. На думку суду, актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства недостатньо для звернення до суду з вимогою про розірвання договорів оренди та суборенди земельних ділянок, а самі акти не є належними доказами відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) порушення відповідачами умов договорів оренди та суборенди землі в частині її цільового використання, тому не можуть бути підставою для розірвання договорів оренди та суборенди земельних ділянок.

22. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

23. Постанову мотивовано тим, що прокурором до позовної заяви було надано акти обстеження земельних ділянок від 19.08.2021 (які немає підстав вважати неналежними доказами, про що зазначалося вище), а відповідачами в ході розгляду справи на обґрунтування заперечень проти позову наводилися лише посилання на недоліки вказаних актів (які не спростовують встановлених актами обставин), а також припущення, не підтверджені доказами (зокрема щодо неможливості обстеження всіх десяти земельних ділянок протягом одного дня). З урахуванням цього суд дійшов висновку про існування стверджуваної обставини (розорювання пасовищ та вирощування на спірних земельних ділянках соняшника всупереч умовам договорів оренди), яка видається більш вірогідною ніж протилежна.

Короткий зміст касаційної скарги

24. ТОВ "Асоціація Юристів Слобожанщини" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

25. Скарга з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним судом норм чинного законодавства, зокрема, статей 77, 78 ГПК України, а також відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм до доказів в аналогічних справах, що є наслідком можливості і неможливості застосування частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі", пункту "а" частини першої статті 143 Земельного кодексу (далі - ЗК України) у подібних правовідносинах.

26. Скаржник також наголошує, що договір суборенди може бути розірвано за рішенням суду лише за позовом ТОВ "Асоціація Юристів Слобожанщини" або ТОВ "Арт-плюс" як сторін договору у разі грубого порушення однією із сторін його істотних умов.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

27. Харківська обласна прокуратура у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційної інстанції - без змін, наголошуючи на її законності та обґрунтованості.

28. Лозівська міськрада у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційної інстанції - без змін. При цьому зазначає, що рада як сторона договору оренди та розпорядник земельних ділянок діяла відповідно до укладених договорів оренди, а акти обстеження є належними і допустимими доказами в розумінні статей 77, 78 ГПК України.

Позиція Верховного Суду

29. Згідно з положеннями статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

30. Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

31. Частиною першою статті 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

32. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

33. Підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки визначені ЗК України, ЦК України та Законом України "Про оренду землі".

34. Відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про оренду землі" розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

35. Згідно із частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

36. Відповідно до пункту "ґ" частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

37. Отже, дострокове розірвання договору оренди можливе, зокрема, на вимогу однієї із сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором. При цьому окремою підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди є використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

38. У статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

39. Відповідно до пункту 14 договорів оренди спірних земельних ділянок цільове призначення земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (пасовища). Пунктами 15 договорів оренди визначено умови збереження стану об`єкта оренди, а саме встановлено, що орендар зобов`язаний не застосовувати дії, що призводить до зниження родючості земельної ділянки та зміни її цільового призначення. Згідно з пунктами 9.4 договорів суборенди суборендар земельних ділянок зобов`язаний використовувати земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення та умов цих договорів.

40. Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції, земельні ділянки, отримані ТОВ "Арт-Плюс" в оренду, мали використовуватися виключно як пасовища. Відповідачі в ході розгляду справи не наводили заперечень стосовно цих обставин та не надали доказів щодо наявності у спірних земельних ділянок будь-якого іншого цільового призначення, що допускало б їх розорювання, засівання тощо.

41. З урахуванням наданих прокурором доказів, а саме актів обстеження земельних ділянок від 19.08.2021, судом апеляційної інстанції встановлено обставини їх нецільового використання, а саме розорювання пасовищ та вирощування на спірних земельних ділянках соняшника всупереч умовам договорів оренди.

42. З огляду на зазначене апеляційний суд виснував, що спірні договори оренди, укладені між Лозівською РДА та ТОВ "Арт-плюс", підлягають розірванню в судовому порядку. Водночас відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється, тобто відповідні договори суборенди підлягають розірванню в силу вимог закону. Щодо позовних вимог про повернення орендованих земельних ділянок територіальній громаді в особі Лозівської міськради суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані вимоги теж підлягають задоволенню, оскільки повернення цих ділянок є правовим наслідком розірвання договорів оренди та суборенди.

43. Із урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, а також з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 стосовно того, що користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договорів оренди.

44. Водночас колегія суддів вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про задоволення вимог щодо розірвання договорів суборенди, оскільки дійсно відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється, проте в даному випадку немає підстав для розірвання договорів суборенди з огляду на те, що законодавець передбачає можливість розірвання договору у судовому порядку за ініціативою однієї із сторін договору (частина друга статті 651 ЦК України). Разом з тим спірні договори суборенди укладені між ТОВ "Арт-Плюс" та ТОВ "Асоціація Юристів Слобожанщини" і жодна із сторін з вимогами про розірвання цих договорів не зверталася.

Отже. у задоволенні вимоги про розірвання договорів суборенди слід відмовити.

У зв`язку з розірванням договорів оренди та припиненням на підставі частини четвертої статті 8 Закону України "Про оренду землі" договорів суборенди правильними є висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині повернення земельних ділянок.

45. Щодо твердження скаржника про неврахування судом положень статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) стосовно неможливості звернення до суду з вимогою про розірвання договорів оренди до звернення з такими вимогами до орендаря, колегія суддів зазначає таке.

46. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2020 у справі № 920/418/19 стосовно моменту виникнення підстав для захисту права зазначила, що підстави для зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним у частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

47. Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

48. Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

49. Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

50. Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

51. Законодавець у певних правовідносинах може передбачити порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Наприклад, статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

52. Водночас те, що сторона договору не скористалася процедурою позасудового врегулювання питання зміни чи розірвання договору, навіть коли порядок здійснення такої процедури врегульовано законодавчо, не позбавляє таку сторону можливості належним чином реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України.

53. Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) для захисту права, та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України

54. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

55. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

56. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно). При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

57. ТОВ "Асоціація Юристів Слобожанщини" у касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 77, 78 ГПК України до доказів в аналогічних справах, що є наслідком можливості і неможливості застосування частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі", пункту "а" частини першої статті 143 ЗК у подібних правовідносинах.

58. Узагальнене посилання на норми права, які, на думку скаржника, неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, здійснене без наведення обґрунтованих мотивів щодо необхідності формування відповідного висновку Верховного Суду щодо застосування таких норм, а наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

60. Згідно із частиною першою статті 311 цього Кодексу суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

61. Враховуючи вищенаведене, постанову апеляційної інстанції в частині задоволення вимог про розірвання договорів суборенди слід скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині постанову апеляційної інстанції - залишити без змін.

Судові витрати

62. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація Юристів Слобожанщини" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 скасувати в частині задоволення вимог про розірвання договорів суборенди. В цій частині ухвалити нове рішення про відмову в позові. В решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач