Ухвала

від 11.08.2023 по справі 522/21745/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 522/21745/19

провадження № 61-11390ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Оріон» про зобов'язання звільнити та повернути приміщення зі збереженим майном шляхом виселення,

встановив:

31 липня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року у вказаній справі, надіслана 25 липня 2023 року засобами поштового зв'язку.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Судом з'ясовано, що 29 травня 2023 року, тобто з дотриманням строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України, ОСОБА_1 вже звертався з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року у цій справі, проте ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року його касаційну скаргу було повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків.

Ураховуючи наведене, уточнена касаційна скарга ОСОБА_1 , яка була отримана Верховним Судом 31 липня 2023 року, була зареєстрована як нова касаційна скарга.

Заявник в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, проте нова касаційна скарга вже є поданою з пропуском строку на касаційне оскарження.

До нової касаційної скарги ОСОБА_1 не долучено заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням у ній підстав для поновлення такого строку.

Таким чином, заявнику слід надати суду заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести належні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

ОСОБА_1 необхідно було сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 536, 80 грн.

До касаційної скарги, надісланої заявником 25 липня 2023 року, долучено дублікат чека від 07 липня 2023 року (№ квитанції 0.0.3083599006.2) про сплату судового збору в розмірі 1 536, 80 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України Верховним Судом було з'ясовано, що інформація про зарахування судового збору за подачу ОСОБА_1 цієї касаційної скарги за дублікатом чека від 07 липня 2023 року (№ квитанції 0.0.3083599006.2) в розмірі 1 536, 80 грн відсутня.

Зважаючи на наявність сумнівів у здійсненні сплати судового збору до Державного бюджету України за подання саме цієї касаційної скарги в розмірі 1 536, 80 грн та зарахування його до спеціального фонду цього бюджету, заявнику необхідно надати суду документально підтверджені відомості щодо зарахування сплаченого ним судового збору за дублікатом чека від 07 липня 2023 року (№ квитанції 0.0.3083599006.2) до спеціального фонду Державного бюджету України (довідку фінансової установи, через яку сплачено судовий збір, чи довідку органу Державної казначейської служби України про зарахування судового збору).

У випадку неможливості надання зазначених відомостей заявнику слід надати суду інші квитанцію про сплату судового збору за подання цієї касаційної скарги у розмірі 1 536, 80грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Також відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

ОСОБА_1 вказує, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та зазначає підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Проте заявник чітко не вказує у тексті касаційної скарги, які саме докази не були досліджені судами, а також, які обставини вказані докази повинні були підтвердити чи спростувати.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Відтак, у випадку зазначення підставою касаційного оскарження пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, заявнику необхідно було б вказати та обґрунтувати у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2 або 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Натомість заявник вказує, що судові рішення оскаржуються лише на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що зазначення у касаційній скарзі про неврахуванням судом першої інстанції висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року в справі № 522/21745/19, не може вважатись підставою касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки вказані висновки Верховного Суду сформульовані у справі, в якій подана ця касаційна скарга, і їх врахування є окремим обов'язком для судів першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, визначеного частиною першою статті 417 ЦПК України.

З огляду на викладене, заявнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень та надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), подати заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів, а також надати суду документально підтверджені відомості щодо зарахування сплаченого судового збору або у випадку неможливості надання таких відомостей сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 1 536, 80 грн.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов