Ухвала

від 11.08.2023 по справі 705/4849/22

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4849/22

1-кс/705/941/23

УХВАЛА

11.08.2023 м. Умань

Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області,

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2023 року за вх. 19143 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» ОСОБА_2 подав до Уманського міськрайонного суду Черкаської області скаргу на бездіяльність дізнавача СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, в якій просив: поновити строк на оскарження бездіяльності дізнавача СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області; визнати не законною бездіяльність дізнавача СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області у частині не задоволення клопотання про призначення трасологічної експертизи слідів транспортних засобів; зобов`язати дізнавача СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області задовольнити клопотання ТОВ «Поділля Агропродукт» та провести трасологічну експертизу слідів транспортних засобів.

У скарзі як на підставу про поновлення строку директор ТОВ «Поділля Агропродукт» ОСОБА_2 зазначив, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан. У травні 2022 строк дії воєнного стану продовжено до 20.08.2023. Тому наявні всі підстави просити суд поновити строк на оскарження постанови.

Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 10.08.2023 скарга визначена для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .

Слідчий суддя, вивчивши подану скаргу, дійшов такого висновку.

Частина 1 статті 303 КПК України визначає, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Частина 1 статті 304 КПК України визначає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбаченічастиною першою статті 303цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Необхідно звернути увагу, що у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому особа, яка бажає подати скаргу, має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Тобто, окрім принципу правової визначеності, важливим також є і принцип добросовісності, як загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження рішення слідчого, прокурора, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Розглядаючи питання поважності пропуску строків звернення зі скаргою, слідчий суддя виходить з того, що поновлення пропущеного строку в даному випадку буде не лише порушенням принципу правової визначеності, а й принципу добросовісності, з огляду на таке.

У скарзі зазначено, що 02.11.2022 ТОВ «Поділля Агропродукт» звернулося до дізнавча СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області із клопотанням про призначення трасологічної експертизи слідів транспортних засобів. Дізнавач зобов`язаний розглянути в строк не більше 3 днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Єдиною підставою поновлення пропущення строку на оскарження бездіяльності дізнавача зазначено введення в Україні воєнного стану.

Із системного аналізу норм КПК слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об`єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у встановлений КПК строк.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 13.07.2017 по справі № 5-117кс(15)17.

Підстави пропуску строку на оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання скарги.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що у цій справі відсутні достатні правові підстави для поновлення строків і відсутнє обґрунтоване виправдання втручання у принцип юридичної визначеності, а натомість таке поновлення свідчитиме про його порушення.

Оскільки скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 КПК України, і слідчий суддя за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення в порядку ст. 117 КПК України, то необхідно на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України повернути скаргу скаржнику.

Керуючись ст. ст. 117, 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» ОСОБА_2 про поновлення строку на оскарження бездіяльності дізнавача СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області залишити без задоволення.

Скаргу директора Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ПоділляАгропродукт» ОСОБА_2 на бездіяльністьдізнавача СДУманського РУПГУНП вЧеркаській областіізусіма доданимидо неїматеріалами повернути директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» ОСОБА_2 .

Скаргу з усіма доданими до неї матеріалами повернути директору Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ПоділляАгропродукт» ОСОБА_2 після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. Копію скарги залишити в суді.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її складання. Оскільки ухвала слідчого судді була постановлена без виклику особи, яка має право на її оскарження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1