Ухвала

від 11.08.2023 по справі 240/23648/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

11 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/23648/23

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Укрпромресурс-2008" до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Укрпромресурс-2008" з позовом до Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 18.07.2023 №007292 про застосування до підприємства адміністративно господарського штрафу в розмірі 17000,00 гривень за порушення вимог ст. 48 Закону України про автомобільний транспорт".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2023, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/23648/23 за позовом Приватного підприємства "Укрпромресурс-2008" було визначено суддю Черняхович І.Е.

Одночасно з позовною заявою Приватне підприємство "Укрпромресурс-2008" подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 18.07.2023 №007292 про застосування адміністративно господарського штрафу до моменту розгляду судом справи щодо її оскарження та набрання законної сили судовим рішення за наслідками такого оскарження.

На обґрунтування поданої заяви Приватне підприємство "Укрпромресурс-2008" зазначило, що 18 липня 2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" була прийнята постанова №007292, якою до підприємства застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 гривень за правопорушення, передбачене статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". При цьому, в листі від 19.07.2023 №54386/24/24-23 Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області повідом підприємство, що в разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти робочих днів після отримання ним копії цієї постанови, її буде передано для примусового виконання до органів державної виконавчої служби. З огляду на вказане, Приватне підприємство "Укрпромресурс-2008" вважає, що на даний час існує обґрунтований ризик передачі постанови від 18.07.2023 №007292, яка є самостійним виконавчим документом, до органів, що проводять примусове стягнення коштів. Внаслідок цього стане неефективним захист порушених прав підприємства, адже в разі примусового стягнення з підприємства штрафу в розмірі 17000,00 гривень та подальшого встановлення судом незаконності оскаржуваної постанови, підприємство змушене буде звертатись до суду для повернення вказаних коштів. Наведені обставини, на переконання Приватного підприємства "Укрпромресурс-2008", свідчать про існування очевидної небезпеки настання для нього негативних фінансових наслідків та заподіяння шкоди його правам та інтересам до вирішення судом спору щодо правомірності вищезазначеної постанови від 18.07.2023 №007292.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 154 КАС України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та приєднаними до неї документами, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів частин 4, 5, 6ст. 154 КАС Українизалежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) коли захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

3) наявності ознак очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Згідно із п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В розрізі наведених акцентів варто зауважити, що при вирішенні процесуального питання «заходів забезпечення позову» суд враховує Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, та враховуються при вирішенні даної заяви.

Розглянувши зазначені в заяві Приватного підприємства "Укрпромресурс-2008" підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд встановив наступне.

Існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди своїм правам та інтересам до ухвалення судового рішення у справі про оскарження постанови від 18.07.2023 №007292, Приватне підприємство "Укрпромресурс-2008" обґрунтовує потенційною можливістю відкриття виконавчого провадження на підставі цієї постанови та вчинення у зв`язку з цим виконавчих дій щодо стягнення з підприємства адміністративно-господарського штрафу в розмір 17000,00 гривень.

Суд зазначає, що загроза заподіяння шкоди правам та інтересам підприємства та загроза настання негативних фінансових наслідків для діяльності підприємства до ухвалення судового рішення у справі про оскарження постанови від 18.07.2023 №007292 могли б реально існувати у випадку відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області від 18.07.2023 №007292.

Водночас, жодних доказів того, що Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області вчиняються дії щодо звернення до примусового виконання оскаржуваної постанови від 18.07.2023 №007292, як і доказів відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню зазначеної постанови, Приватним підприємством "Укрпромресурс-2008" до заяви про забезпечення позову не додано.

Суд звертає увагу, що саме по собі оскарження в судовому порядку рішення суб`єкта владних повноважень не може мати наслідком забезпечення позову шляхом зупинення його дії. Позивач повинен довести наявність підстав для забезпечення позову, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що Приватним підприємством "Укрпромресурс-2008" не доведено необхідності вжиття у зв`язку з цим заходів забезпечення позову.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що Приватним підприємством "Укрпромресурс-2008" у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та інтересам підприємства, чи обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Також до заяви не було додано жодних доказів у підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, за правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з наданням відповідних доказів покладається саме на заявника. Заявник обов`язково повинен обґрунтувати необхідність вжиття заходів забезпечення позову, про застосування яких він просить, і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими він пов`язує необхідність застосування певного заходу забезпечення позову.

Зважаючи на те, що у заяві про забезпечення позову зазначено лише про ймовірність стягнення з позивача грошових коштів і не наведено доказів вчинення реальних дій щодо такого стягнення, а також те, що до заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування на час прийняття даної ухвали очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття судового рішення у справі про оскарження постанови від 18.07.2023 №007292, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь Приватного підприємства "Укрпромресурс-2008", суд вважає, що підстави для задоволення заяви відсутні.

Враховуючи вище викладене, суд не вбачає будь-яких правових підстав, які вказують на необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а тому заява Приватного підприємства "Укрпромресурс-2008" про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Приватному підприємству "Укрпромресурс-2008" у задоволені заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя І.Е.Черняхович