Ухвала

від 10.08.2023 по справі 201/7674/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1834/23 Справа № 201/7674/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ :

Головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представників потерпілої адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представників третьої особи, щодо

майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт Дніпровської міської ради, ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2023 року про арешт майна,-

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_12 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 та в рамках кримінального провадження №12022041650000977 від 04.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.365-2 КК України (далі - КК) накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081, на якій розташований знесений об`єкт нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 .

Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081, де розташовувався знесений об`єкт нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 .

Заборонено будь-яким фізичним або юридичним особам, представникам місцевих органів влади, працівникам підприємств, установ, організацій, в тому числі і державної форми власності здійснювати будь-які підготовчі, будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081, а також заборонено здійснювати будь-яку будівельну, або іншу діяльність пов`язану із створенням об`єктів нерухомості та зняттям верхнього шару ґрунту, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, викопуванням підготовчих ям, встановлення фундаменту та ін. на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081, де розташовувався знесений об`єкт нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 .

Заборонено будь-яким органам місцевої влади, управлінням, підприємствам, установам, організаціям, в тому числі і державної форми власності видавати, підготовлювати, затверджувати та дозволяти розроблення будь якої проектної документації землеустрою, будівельних, підготовчих чи інших видів робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081, де розташовувався знесений об`єкт нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт Дніпровської міської ради ОСОБА_11 (далі-представник третьої особи) порушує питання про скасування ухвали слідчого судді у зв`язку із незаконністю, необґрунтованістю, а також порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування зазначає, що в матеріалах судового провадження та клопотанні немає жодних доказів того, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:178:0048 є предметом та доказом розслідуваних кримінальних правопорушень. Крім того, з ЄРДР №12022041650000977 від 04.08.2022 року вбачається, що з моменту внесення відомостей за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.365-2 КК жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні вказаних злочинів, що в свою чергу підтверджує те, що у цій справі органом досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрано достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри.

Також звертає увагу, що вказана земельна ділянка є комунальною власністю територіальної громади м. Дніпра, розпорядником якої є Дніпровська міська рада, як розпорядник земельної ділянки на якій знаходиться вказаний об`єкт незавершеного будівництва, а тому у відповідності до ст.64-2 КПК України (далі - КПК) у даному кримінальному провадженні перебуває у статусі третьої особи. Разом з тим, розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя не звернув уваги на вказані обставини та не перевірив наявність підстав для накладення арешту на майно, яке перебуває у власності третьої особи, стосовно якої не здійснюється кримінальне провадження. Тобто, застосування слідчим суддею заходу забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права користування та розпорядження Дніпровською міською радою вказаною земельною ділянкою було здійснено в порушення вимог закону, оскільки слідчий суддя втрутився в право на мирне володіння майном без законних на те підстав.

Водночас, вказує, що в матеріалах доданих до клопотання не міститься жодного доказу того, що земельна ділянка кадастровим номером 1210100000:03:178:0048 відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК, з урахуванням кваліфікації кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.365-2 КК, а також є об`єктом кримінально протиправних дій.

Тому представник третьої особи просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.07.2023 року та постановити нову, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання про накладення арешту.

Одночасно просить поновити йому строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування зазначає, що в судовому засіданні під час прийняття відповідного рішення був присутній представник Дніпровської міської ради, повний текст ухвали слідчого судді було оголошено 10.07.2023, однак міська рада не була обізнана з мотивами слідчого судді. Тому, на переконання представника третьої особи, вказані обставини свідчать про поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду.

На апеляційну скаргу представником потерпілої - адвокатом ОСОБА_7 подані письмові заперечення, в яких він наводить аргументи на спростування доводів апеляційної скарги, просить відмовити у її задоволенні, а рішення слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників третьої особи ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на підтримку доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та поданої апеляційної скарги, які наполягали на їх задоволенні, просили поновити строку апеляційного оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити, вислухавши думку представників потерпілої - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також прокурора, які заперечували проти задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги, просили залишитили їх без задоволення та ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з п.3 ч.2 ст.395 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвали слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Правило дотримання строку на оскарження ухвали слідчого судді з дня її оголошення, передбачене п.3 ч.2 ст. 395 КПК, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.

За змістом ч.1 ст.117 КПК строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

З цього питання Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18, провадження № 51-6470 кмо 18) зробила правовий висновок про те, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Натомість у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК.

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, неодноразово висловлював у своїх рішеннях Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа №299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява №32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).

Частиною 1 статті 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено.

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Як убачається з матеріалів судового провадження розгляд клопотання слідчого про арешт майна та ухвалення слідчим суддею оскаржуваного рішення відбулися 06 липня 2023 року. Натомість слідчим суддею цього дня було оголошено лише вступну та резолютивну частину свого рішення (а.с.131).

У свою чергу матеріали справи не містять підтвердження тому, що представник третьої особи своєчасно отримав копію повного тексту ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.07.2023 року. Строк подання апеляційної скарги спливав 11 липня 2023 року, що свідчить про відсутність у представника третьої особи достатнього часу для ознайомлення з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення та підготовки і подання апеляційної скарги.

Враховуючи приписи п.3 ч.2 ст.395 КПК та вищенаведені правові позиції, як Об`єднаної палата ККС ВС, так і Першої судової палати ККС ВС, суд апеляційної інстанції вважає, що у даній справі наявні поважні причини, які унеможливили представника третьої особи ОСОБА_11 своєчасно звернутися з апеляційною скаргою до суду у визначений законом строк, а тому цей строк підлягає поновленню відповідно до приписів ч.1 ст.117 КПК.

Згідно п.9 ч.1 ст.309 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.

Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначених вимог закону слідчим суддею не дотримано з огляду на таке.

Обґрунтовуючи своє рішення про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081, на якій розташований знесений об`єкт нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 , слідчий суддя посилався на положення п.1 ч.2 ст.170 КПК та в ухвалі зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:178:0048, на якій розташовувався зруйновий будинок по АДРЕСА_2 , має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, тобто, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У той же час слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі зазначив, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень було встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2023р. відкрито провадження у справі №160/10652/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛЮТ-С» до Дніпровської міської ради, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. Ухвалою суду від 08.06.2023р. за заявою ОСОБА_15 її залучено до участі у справі №160/10652/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Також за даними Єдиного державного реєстру судових рішень слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_15 оскаржувала у судовому порядку Рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 385 від 24.02.2022р., яким було затверджено Положення про порядок обстеження стану житлових будинків та житлових приміщень з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень непридатними для проживання і створено комісію щодо обстеження стану житлових будинків та житлових приміщень і затверджено її посадовий склад.

Відповідно до вимог ст.372 КПК України, ухвала суду складається з вступної частини, мотивувальної частини та резолютивної частини. При цьому, в мотивувальній частині цього судового рішення є обов`язковим зазначенням - суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. В свою чергу, в резолютивній частині - висновки суду, строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Натомість, як встановлено колегією суддів, слідчий суддя, дійшовши в мотивувальній частині ухвали висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:178:0048 з метою збереження її як речового доказу, у резолютивній частині своєї ухвали зазначив про накладення арешту на зовсім іншу земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081, що свідчить про невідповідність ухвали слідчого судді вимогам ст. 372 КПК.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції констатує, що слідчий суддя, всупереч положенням п.18 ч.1 ст.3, ст.22, ч.3 ст.26 та статтям 171-173 КПК, вийшов за межі клопотання слідчого та за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановив обставини, на які не посилався слідчий у поданому клопотанні, тобто слідчий суддя перебрав на себе не властиві йому функції сторони обвинувачення, тим самим вийшов за межі своєї компетенції та істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки слідчого судді, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та вказують на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, яких припустився слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна, що відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.411 та ч.1 ст.412 КПК, є підставою для скасування судового рішення.

Водночас, перевіряючи клопотання слідчого про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081, де розташовувався знесений об`єкт нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 , колегія суддів вважає за необхідне повернути клопотання прокурору на підставі ч.3 ст.172 КПК, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За загальними правилами, передбаченими ч.3 ст.132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Положеннями ч.ч.1,2,5,6 статті 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що в провадженні слідчого відділу ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12022041650000977 від 04.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 365-2 КК України, розпочате за повідомленням ОСОБА_15 про те, що 05.07.2022 р. невстановлені особи знищили майно ОСОБА_15 - квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , заподіявши матеріальну шкоду заявниці (а.с.3).

Постановою слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 від 04.08.2022 року ОСОБА_15 залучено у якості потерпілої (а.с.7).

Згідно протоколу огляду місця події від 06.08.2022 року з фототаблицею (а.с. 16-18) за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено залишки цегли, будівельних матеріалів та частин фундаменту, кладки на місці розташування будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу огляду від 01.09.2022 року з фототаблицею (а.с.21-22) проведено огляд ділянки місцевості, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка знаходиться на відстані приблизно 100 метрів від ДНУ, пр. Гагаріна, 72, в м. Дніпро, на протилежній стороні проспекту, огороджена бетонним парканом, вхід здійснюється через пройом в паркані … зліва від асфальтованої доріжки виявлено ділянку місцевості, на якій виявлено залишки, частин цегли, залишки фундаменту, будівельне сміття, розташовані по периметру, на місці розташування будинку АДРЕСА_2 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.07.2022 року (а.с.25) право власності на квартиру, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_15 .

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2022 року (а.с.39) було накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:178:0048, на якій розташовувався будинок АДРЕСА_2 та заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам користування, використання та розпорядження нею, а також заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, а саме: земельну ділянку кадастровий номер: 1210100000:03:178:0048, розташовану на проспекті Гагаріна в місті Дніпрі.

Згідно клопотання ОСОБА_15 від 04.06.2023 року (а.с.44) вбачається, що вона прохала процесуального керівника у даному кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_6 ініціювати накладення арешту на земельну ділянку 1201100000:03:178:0081, оскільки нею було встановлено, що 23.05.2023 року посадові особи ТОВ "Салют-С" звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа №160/10652/23) з метою затвердження проекту землеустрою на території земельної ділянки 1210100000:03:178:0081, на якій була розташована належна їй квартира. Крім того, зазначала, що на сьогодні є всі підстави вважати, що арешт на ділянку 1210100000:03:178:0048 було накладено помилково, у зв`язку з чим є необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку 1210100000:03:178:0081.

Відповідно до постанови старшого слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.06.2023 року (а.с.47-48) земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022041650000977 від 04.08.2022.

Зі змісту клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що необхідністю арешту земельної ділянки з кадастровим номером 1201100000:03:178:0081 стало те, що посадові особи ТОВ «САЛЮТ-С» з метою продовження та приховання слідів злочину, та надання уяви про законність своїх дій звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа №160/10652/23) з метою затвердження проекту землеустрою на території земельної ділянки 1201100000:03:178:0081, на якій була розташована належна ОСОБА_17 квартира, право власності на яку поновлено їй Міністерством юстиції 01.12.2022 року. Тому, з урахуванням клопотання потерпілої ОСОБА_18 , слідчий дійшов до висновку, що на сьогодні є підстави вважати, що арешт на земельну ділянку 1210100000:03:178:0048 в рамках кримінального провадження №12022041650000977 від 04.08.2022 було накладено помилково, у зв`язку з чим, є необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081. Метою арешту вказаної земельної ділянки слідчий визначив збереження речових доказів та запобігання незаконному переоформленню вказаного об`єкта нерухомості, а також запобігання відбудові нових об`єктів на місці знищеного чужого майна, тобто на місці вчинення кримінального правопорушення (а.с.-1-3).

Відповідно до інформації про земельну ділянку із земельного кадастру України (а.с.46) вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081, площею 1,737 га перебуває у комунальній власності, використовується по фактичному розміщенню житлових будівель та господарських споруд призначення; призначення 02.10 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури; категорія - землі житлової та громадської забудови.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що слідчим в поданому клопотанні не зазначено яким саме критеріям, визначеним ст.98 КПК, відповідає земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081, про що слушно зазначає в апеляційній скарзі представник третьої особи.

Крім того, колегія суддів констатує, що у даному кримінальному провадженні містяться суперечливі відомості стосовно того, на якій саме земельній ділянці розташований знесений об`єкт нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 , оскільки ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 вересня 2022 року (а.с.39) було встановлено, що будинок АДРЕСА_2 розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:178:0048 та накладено арешт на дану земельну ділянку з метою збереження речових доказів, який на теперішній час у встановленому законом порядку не скасований.

Водночас, слідчим в постанові про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.06.2023 року (а.с.47-48) самостійно вирішено, що арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:178:0048 було накладено помилково та з урахуванням клопотання потерпілої ОСОБА_18 встановлено, що належна їй квартира АДРЕСА_1 , знаходиться вже на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Згідно ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи, що за загальними правилами слідчий суддя, суд здійснює судовий розгляд лише в межах клопотання про арешт майна та не має можливості самостійно усунути встановлені порушення вимог закону, колегія суддів вважає наявними підстави для повернення клопотання прокурору.

Окрім того, суд апеляційної інстанції, враховуючи вимоги ст.2 КПК, згідно яких завданнями кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також конституційні положення, що закріплені в статті 41 Основного Закону та які закріплюють право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, вважає за необхідне звернути увагу слідчого та прокурора про необхідність під час усунення встановлених судом апеляційної інстанції недоліків та при підготовці клопотання про арешт майна врахувати та ретельно перевірити заявлені в апеляційній скарзі представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт Дніпровської міської ради ОСОБА_11 доводи щодо відповідності земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081 критеріям речового доказу, зазначеним в ст.98 КПК, у цьому кримінальному провадженні, а відтак і наявності визначених статтею 170 цього Кодексу правових підстав для арешту майна.

Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника третьої особи ОСОБА_11 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2023 року про арешт майна - скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про повернення прокурору клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022041650000977 від 04.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.365-2 КК, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення вищезазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.117 та ч.3 ст.172, статтями 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт Дніпровської міської ради ОСОБА_11 - задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2023 року про арешт майна.

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт Дніпровської міської ради ОСОБА_11 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2023 року про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081, на якій розташований знесений об`єкт нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_12 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 , про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:178:0081, на якій розташований знесений об`єкт нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження №12022041650000977 від 04.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.365-2 КК, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4