Рішення

від 11.08.2023 по справі 400/5278/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2023 р. справа № 400/5278/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЮЖ", вул. Декабристів, 15/3, м. Миколаїв, 54001,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

провизнання протиправним та скасування наказу від 18.11.2020 р. № 270,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нік-Юж» (далі позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ № 270 від 18.11.20 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що наказ № 270 від 18.11.20 р. про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Юж» був прийнятий відповідачем з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Проте, в спірному наказі не зазначено, яку саме інформацію отримано відповідачем, яка стала у подальшому підставою для прийняття оскаржуваного наказу, а лише перераховано норми Податкового кодексу України. При цьому, якщо в наказі вказано пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, то контролюючий орган повинен здійснювати проведення перевірки саме з питань, що передбачені даною нормою. Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що у відповідача не малось підстав для проведення фактичної перевірки.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що перевірка була проведена на підставі наказу з метою здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, що є самостійною підставою для проведення перевірки.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в яких повністю підтримано позовні вимоги.

Ухвалою від 03.12.21 р. суд зупинив провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 400/7199/21.

Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 КАС України без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області видано наказ від 18.11.20 р. № 270 про проведення фактичної перевірки на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, а саме здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального. У наказі зазначено про проведення фактичної перевірки з 19.11.20 р. товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-Юж» за місцем здійснення діяльності: вул. Декабристів, буд. 15/3, Миколаїв, тривалістю 10 діб.

Уповноваженими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області на підставі вищезазначеного наказу та направлень 20.11.20 р. здійснено вихід для проведення фактичної перевірки позивача за місцем фактичної діяльності: вул. Декабристів, буд. 15/3, Миколаїв.

Позивачем було відмовлено в допуску до проведення фактичної перевірки, про що посадовими особами відповідача складено акт про відмову в допуску до проведення /відмови від проведення фактичної перевірки від 20.11.20 р. № 91/14-29-09-02/43379179.

Позивач не заперечує факт відмови посадовим особам відповідача в допуску до проведення перевірки та зазначає, що підставою стала неправомірність наказу від 18.11.20 р. № 270 про проведення фактичної перевірки через не зазначення у ньому інформації, що стала підставою для проведення фактичної перевірки.

Відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПК України).

За положеннями пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до п. 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З наказу від 18.11.20 р. № 270 про проведення фактичної перевірки позивача судом встановлено, що контролюючий орган призначив фактичну перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, що відповідає підставі, визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суд зазначає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Відтак, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Отже, у спірному випадку є необґрунтованими посилання позивача на не зазначення відповідачем у наказі на проведення перевірки передбачених Законом підстав для її призначення та порушення порядку проведення перевірки.

Контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.01.23 р. у справі № 160/2357/21, від 11.05.22 р. у справі 540/4141/20, від 21.07.22 р. у справі № 320/1864/21, від 08.12.22 р. у справі 140/2889/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на постанов Верховного Суду № 640/21536/19 від 08.09.20 р. та інші, оскільки застосовує практику Верховного Суду прийняту пізніше.

Направлення на перевірку від 18.11.20 р. № 293/14-29-01-04-31, № 294/14-29-01-04-31 перевіряючими були пред`явлені представнику товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Юж» Олійсник Т.Н. під підпис, що підтверджується актом про відмову в допуску до проведення /відмови від проведення фактичної перевірки від 20.11.20 р. № 91/14-29-09-02/43379179.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що наказ, направлення та посвідчення були пред`явлені представнику позивача і такі дії посадових осіб відповідача відповідають приписам Податкового кодексу України і є підставою для початку проведення фактичної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування спірного наказу.

За таких обставин, суд знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Юж» (вул. Декабристів, 15/3, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43379179) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз