Рішення

від 10.08.2023 по справі 420/8872/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8872/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці № 49-дс від 14.04.2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Одеської митниці № 49-дс від 14.04.2023 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 , є державним службовцем і проходить державну службу на посаді головного державного інспектора відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці. Наказом Одеської митниці № 49-дс від 14.04.2023 року позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця. При цьому, позивач стверджує, що проведення дисциплінарного провадження, формування дисциплінарної справи та прийняття подання про притягнення його до відповідальності, відбувалось із прямим порушенням вимог закону. Позивач вказує, що ніякого порушення службових обов`язків ним вчинено не було, а отже в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку і відповідно він не міг бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з чим оскаржуваний наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Саме дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 було проведено із суттєвими порушеннями вимог закону та його прав, а рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності прийнято безпідставно при відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку, а тому Наказ № 49-дс від 14.04.2023 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », підлягає скасуванню.

Відповідачем - Одеською митницею до суду надано відзив (вхід. № ЕС/5372/23 від 29.05.2023 р.), та наголошено на безпідставність позовних вимог, оскільки в ході здійснення дисциплінарного провадження та розгляду наявних документів, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що порушення ОСОБА_2 статей 295, 296 КАС України та Порядку 223, під час супроводження адміністративної справи № 160/4161/21 в апеляційній установі, носили послідовний характер. Неналежне представництво інтересів Одеської митниці в Третьому апеляційному адміністративному суді по справі № 160/4161/21 стало наслідком таких порушень, та призвело, в підсумку, до винесення Ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження. Отже, Одеська митниця вважає, що оскаржуваний наказ є законним та обґрунтованим, а тому підстави для визнання вказаного наказу незаконним та скасування в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, відсутні, та відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/8872/23 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення. Витребувано від відповідача - Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування ОСОБА_1 , а також усіх належних та допустимих доказів, що слугували підставою для прийняття спірного Наказу № 49-дс від 14.04.2023 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Зупинено провадження по справі № 420/8872/23, - до отримання витребуваних судом письмових доказів.

Ухвалою суду від 21.06.2023р. поновлено провадження по справі № 420/8872/23 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, відповідно до приписів ч.1 ст.237 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , є державним службовцем і проходить державну службу на посаді головного державного інспектора відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці.

На виконання наказу Держмитслужби від 29.12.2022 № 575 Про проведення тематичної виїзної перевірки, Державною митною службою України у період з 10.01.2023 по 08.02.2023 була проведена перевірка Одеської митниці щодо стану супроводження судових справ, зазначених у листі судді Верховного суду Миколи Гімона від 04.11.2022 року, за результатами якої 08.02.2023 року складено Акт про результати виїзної тематичної перевірки №1/10 (далі Акт)

Відповідно вказаного Акта підставою для проведення перевірки слугувала доповідна директора Юридичного департаменту Сергія Островича від 27.12.2022 № 10/672 про необхідність проведення тематичної перевірки Одеської митниці щодо стану супроводження судових справ, зазначених у листі судді Верховного Суду Миколи Гімона від 04.11.2022 № 160/4161/21/51548/22.

За результатами проведеної тематичної перевірки Актом встановлено, що окремі посадові особи Одеської митниці під час своєї діяльності діяли не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неефективно та формально виконували свої функції і завдання, зокрема, головним Державним інспектором відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці Андрусенко Владиславом Андрієвичем при оскарженні рішення суду у справі № 160/4161/21 не виконано вимоги статей 295, пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, чим порушено вимоги частини другої статті 19 Конституції України, пунктів 1, 6, 7 частини 1 статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» та останнього абзацу частини 1 статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», абзаців 2, 3, 9 пункту 2.5. розділу І, пунктів 1.4., 1.7. розділу ІІ Порядку організації роботи Державної митної служби України та її територіальних органів під час підготовки та супроводження справ у судах i ведення претензійної роботи, затвердженого наказом Держмитслужби від 02.04.2021 № 223, пункту 1 розділу 3 посадової інструкції, затвердженої 30.06.2021, що містить ознаки невиконання та неналежного виконання посадових обов`язків, визначених нормативно-правовими актами та розпорядчими документами - наказами Держмитслужби та Одеської митниці.

З огляду на зазначене, комісією запропоновано розглянути питання щодо порушення Одеською митницею дисциплінарних проваджень, у тому числі, стосовно головного Державного інспектора відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці Андрусенко Владислава Андрієвича.

Наказом Одеської митниці від 09.03.2023 р. №27-дс в.о. голови Державної митної служби України Сергієм Звягінцевим порушено дисциплінарне провадження стосовно головного Державного інспектора відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці Андрусенка Владислава Андрійовича, та створено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи.

Листом №7.10-09/45 від 15.03.2022 року дисциплінарна комісія повідомила ОСОБА_1 про здійснення стосовно нього дисциплінарного провадження, а також запросила на засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи Одеської митниці, що відбудеться 20.03.2023 о 15.00, для надання пояснень.

20.03.2023 р. позивачем - ОСОБА_1 на імя Голови Дисциплінарної комісії Віталія Онощенко були надані пояснення в рамках вище окресленого дисциплінарного провадження, в яких наголошено, що позивач не визнає будь-яких порушень, що встановлені Актом про результати виїзної тематичної перевірки від 08.02.2023 № 1/10 з його боку, зазначаючи про відсутність доручення від начальника митниці або начальника юридичного управління про здійснення представництва по справі № 160/4161/21 до дати 04.07.2022. Також, позивач зазначив, що представництво інтересів Одеської митниці в суді першої інстанції Дніпропетровському окружному адміністративному суді здійснювала головний державний інспектор відділу правової роботи Самойлова Діана Вікторівна, якій і доручалась підготовка всіх процесуальних документів та участь у судових засіданнях, у чому члени дисциплінарної комісії можуть впевнитись переглянувши матеріали справи № 160/4161/21, що маються в юридичному управлінні. Позивач, також зазначив, що основною причиною відсутності оплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі № 160/4161/21 бухгалтерською службою Одеської митниці є відсутність коштів на рахунках установи. Протягом травня - вересня 2022 року позивач не міг усунути єдиний недолік апеляційної скарги по справі № 160/4161/21 - відсутність доказів сплати судового збору, оскільки у бухгалтерській службі були відсутні кошти для цього через оголошення військового стану на території України та скороченням видатків бюджету для цих цілей. Що стосується дій по представництву Одеської митниці у справі № 160/4161/21 протягом травня-серпня 2022 року, то вони повністю відповідали вимогам закону та були направлені на захист інтересів митниці, і тому ніяких порушень вимог Конституції, законів України та службових обов`язків він не скоював.

Наказом Одеської митниці від 28.03.2023 р. №38-дс продовжено до 60 календарних днів строк здійснення дисциплінарного провадження, та до 30 календарних днів строк формування дисциплінарної справи під час здійснення дисциплінарного провадження, порушеного наказом Одеської митниці від 09.03.2023 р. №27-дс.

07.04.2023 дисциплінарною комісією складено Подання вих. № 7.10-09/68, та відповідно до резолютивної частини Подання вказано, що за результатами дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 встановлено порушення: пункт 1 розділу 3 посадової інструкції, затвердженої 30.06.2021; частини третьої статті 295 та пункту першого частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України; пунктів 1, 6, 7 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу»; абзаців другого, третього, дев`ятого пункту 2.5 розділу І, та пунктів 1.4, 1.7 розділу ІІ Порядку організації роботи Державної митної служби України та її територіальних органів під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійної роботи, затвердженого наказом Держмитслужби від 02.04.2021 № 223, та зазначене свідчить про порушення основних обов`язків державного службовця, в частині невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів, що визнається дисциплінарним проступком відповідно до пунктом 5 частини другої статті 65 Закону. Відтак, дисциплінарна комісія пропонує застосувати до головного державного інспектора відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

14.04.2023 р. в.о. начальника Одеської митниці Юрієм Єрмаковим видано Наказ № 49-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , згідно з яким за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 6, 7, 8 та останнім абзацом частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пункту 1 розділу 3 посадової інструкції головного державного інспектора відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці, затвердженої 30.06.2021 в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим, порушення частини третьої статті 295 та пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, абзаців другого. третього, дев`ятого пункту 2.5 розділу 1 та пунктів 1.4, 1.7 розділу II Порядку організації роботи Державної митної служби України та територіальних органів під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійної роботи, затвердженого наказом Держмитслужби від 02.04.2021 № 223 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани головного державного інспектора відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці Андрусенка Владислава Андрійовича.

17.04.2023 р. позивач - ОСОБА_1 був ознайомлений з даними наказом № 49-дс від 14.04.2023 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Вважаючи вищезазначений наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним, винесеним з порушенням норм діючого законодавства України, і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх належність, допустимість, та достовірність, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кодекс законів про працю України відповідно до ст. 1 регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Проходження служби в митних органах визнається главою 79 Митного кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до ст.569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.

Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Відповідно до преамбули, принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Статтею 5 Закон України "Про державну службу" визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з ч.1 ст.65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно із частиною третьою статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно пунктів 2, 3 ч.2 ст.67 Закону № 889-VIII, обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є, серед іншого: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань.

Дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (стаття 68 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Частинами десятою, одинадцятою статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини 5-7 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.76 Закону № 889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст.75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша статті 77 Закону № 889-VIII).

Частиною шостою статті 77 Закону № 889-VIII визначено, що державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1039 (далі - Порядок № 1039).

Відповідно ч.4, 5 Порядку № 1039 Дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Пунктом 24 Порядку № 1039 передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Пункт 25 Порядку № 1039 щодо змісту дисциплінарної справи відповідає приписам ч.2 ст.73 Закону.

Відповідно до п.31 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії, надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Пунктом 32 Порядку №1039 визначено, що про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

Комісія, дисциплінарна комісія може прийняти рішення про перенесення засідання для надання пояснення державним службовцем з урахуванням строків здійснення дисциплінарного провадження. Рішення про перенесення засідання може бути прийнято в разі, коли державний службовець вперше не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, повідомивши про поважні причини своєї відсутності, зокрема з підстав виникнення технічних проблем, що унеможливили його участь у засіданні в режимі відеоконференції. У разі перенесення засідання Комісія, дисциплінарна комісія повідомляє про це державному службовцю відповідно до абзаців першого і другого цього пункту.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, і не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Згідно п.33 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця (п. 33 Порядку № 1039).

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Законом України Про державну службу визначено поняття дисциплінарного проступку, наведено перелік дій/бездіяльності/рішень, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, визначено види дисциплінарної відповідальності та порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України Про державну службу та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також, необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Зокрема, щодо суті порушень, за вчинення котрих позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків. Так, складовими дисциплінарного проступку є дії або бездіяльність працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) та порушенням або ж неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність складу дисциплінарного проступку.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом України Про державну службу, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку, а також обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Так, судом з`ясовано, та у спірному Наказі від 04.2023 р. № 49-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , зазначено, що об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_1 , полягає у тому, що він: неналежно виконував основні обов`язки державного службовця, визначених пунктами 1, 6, 7, 8 та останнім абзацом частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу»; пункту 1 розділу 3 посадової інструкції головного державного інспектора відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці, затвердженої 30.06.2021 в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим, та порушив частину третю статті 295 та пункт 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, абзаців другого, третього, дев`ятого пункту 2.5 розділу 1 та пунктів 1.4, 1.7 розділу II Порядку організації роботи Державної митної служби України та територіальних органів під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійної роботи, затвердженого наказом Держмитслужби від 02.04.2021 № 223.

Відповідно пунктів 1, 6, 7, 8 частини першої статті 8 Закону України Про державну службу державний службовець зобов`язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

Останнім абзацом частини першої статті 8 Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до пункту 1 розділу 3 посадової інструкції головного державного інспектора відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці визначено, що Головний державний інспектор відділу правової роботи має дотримуватися Конституції та Законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, актів Державної митної служби України інших нормативно правових актів, Порядку організації роботи Державної митної служби України та її територіальних органів під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом Державної митної служби України № 223 від 02.04.2021, Положення про Одеську митницю, Положення про юридичне управління, Положення про відділ правової роботи.

Відповідно до абзаців другого, третього, дев`ятого пункту 2.5 розділу І Порядку організації роботи Державної служби України та її територіальних органів під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійної роботи, затвердженого наказом Держмитслужби від 02.04.2021 № 223 у межах здійснення процедур представництва інтересів митних органів у судах юридичні підрозділи зобов`язані забезпечити:

вжиття заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного представництва інтересів митного органу;

своєчасне направлення до суду процесуальних документів та інших матеріалів, оформлених згідно з вимогами законодавства, які витребовуються судом та/або є необхідними для обґрунтування законності позиції митного органу;

повідомлення безпосереднього керівника про наявність перешкод щодо належного виконання представницьких функцій.

Згідно пунктів 1.4, 1.7 розділу ІІ Порядку організації роботи Державної служби України та її територіальних органів під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійної роботи, затвердженого наказом Держмитслужби від 02.04.2021 № 223:

юридичний підрозділ готує службовий лист до бухгалтерської служби до бухгалтерської служби щодо необхідності оплати службового збору щодо необхідності сплати судового збору за подання позовної заяви та в інших випадках передбачених законодавством (пункт 1.4.);

у разі отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху (без розгляду) підрозділ вживає заходів щодо усунення недоліків (повторного юридичний підрозділ звернення) у межах строків, визначених судом або процесуальним законодавством, та у разі необхідності витребовує від інших структурних підрозділів митного органу необхідні документи (інформацію, відомості тощо) (пункт 1.7.).

Зі змісту Подання та спірного Наказу вбачається, що фактично позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за недотримання положень ч. 3 ст. 295, п. 1 ч. 5 ст. 296, ст. 328 КАС України при супроводженні справ у судах апеляційної та касаційної інстанції, зокрема, подання апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження, відсутність документа про сплату судового збору при апеляційному оскарженні, відсутність у касаційних скаргах вказівки на підстави касаційного оскарження, що, на думку відповідача, свідчить про порушення основних обов`язків державного службовця, в частині невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів.

Так, відносно недотримання, за твердженням відповідача, позивачем положень ч. 3 ст. 295, п. 1 ч. 5 ст. 296, ст. 328 КАС України при супроводженні справи № 160/4161/21 у судах апеляційної та касаційної інстанції, зокрема, подання апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження, судом встановлено наступне.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 відкрито провадження по адміністративні справі № 160/4161/21 за позовом від 22.03.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК-України» до Одеської митниці Держмитслужби відкрито провадження про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500028/2 від 17.09.2020 та картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2020/50052, та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

З наданих відповідачем матеріалів дисциплінарного провадження, вбачається, що в ході здійснення судового провадження в Дніпропетровському окружному адміністративному суді по справі №160/4161/21, супроводження здійснювалось декількома працівниками юридичного управління Одеської митниці Держмитслужби та Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби.

Відповідно до копій документів, що містяться в дисциплінарній справі, головним державним інспектором відділу правової роботи Владиславом Андрусенком, під час виконання обов`язків заступника начальника управління начальника відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці, здійснено підготовку та підписання службового листа від 25.08.2021 № 7.10-10/102, адресованого митному посту «Одеса-внутрішній», та управлінню адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів, про надання письмової інформації та копій документів, на виконання Ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 (вх. Одеської митниці №3813/8.19 від 11.08.2021).

За результатами розгляду адміністративної справи № 160/4161/21 винесено Рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 02.09.2021 про повне задоволення позовної заяви ТОВ «НТК-Україна» (код ЄДРПОУ 37620039) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500028/2 від 17.09.2020 і картки відмови № UA500500/2020/50052, копія якого надійшла до Одеської митниці вх. № 3055/8.19 від 07.02.2022.

Відповідно до резолюції заступника начальника управління - начальника відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці Вікторії Чакір від 08.02.2022, Владиславу Андрусенку доручено «надати апеляційну скаргу до 07.03.2022, службову записку по судовому збору».

Головним державним інспектором відділу правової роботи юридичного управління Владиславом Андрусенком, як представником Одеської митниці, підготовлено, підписано та направлено засобами електронної системи «Електронний суд» заяву Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) від 23.02.2022 № 7.10-10/4161 до Третього апеляційного адміністративного суду про поновлення строку апеляційного оскарження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі № 160/4161/21, та направлено апеляційну скаргу від 23.02.2022 № 7.10-10/884 про відкриття апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі № 160/4161/21. Проте, до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2022 в справі № 160/4161/21 залишено без руху апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 через несплату судового збору, та надано десятиденний строк, з дня вручення ухвали, для усунення недоліків по апеляційній скарзі (вх. Одеської митниці № 9069/8.19 від 13.05.2022).

Владиславом Андрусенком, як представником Одеської митниці, підготовлено, підписано та направлено засобами електронної системи «Електронний суд» клопотання Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) від 02.06.2022 № 7.10-10/2393 до Третього апеляційного адміністративного суду про відстрочення строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі № 160/4161/21. Клопотання сформовано в системі «Електронний суд» 06.03.2022 з перевищенням визначеного судом строку для усунення недоліків та без надання документів, що підтверджують причини відтермінування такої сплати. При цьому, порушено вимоги абзаців другого, третього та дев`ятого пункту 2.5 розділу І та пункту 1.7 розділу ІІ Порядку 223.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 (вх. Одеської митниці №12151/8.19 від 04.07.2022) в справі № 160/4161/21 відмовлено у клопотанні Одеської митниці від 02.06.2022 та повернуто апеляційну скаргу. Судом визначений тридцятиденний строк, з дня набрання ухвалою законної сили, для можливості оскарження в касаційному порядку до Верховного Суду.

Надалі, позивачем підготовлено, підписано та направлено засобами електронної системи «Електронний суд» апеляційну скаргу Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) від 29.06.2022 року до Третього апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження за скаргою Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021. Проте, до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору, що є порушенням вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, абзаців другого, третього та дев`ятого пункту 2.5 розділу І та пункту 1.7 розділу ІІІ Порядку 223.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 (вх. Одеської митниці №12151/8.19 від 04.07.2022) в справі № 160/4161/21 залишено без руху апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 через несплату судового збору. Судом надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків по апеляційній скарзі. Згідно резолюції начальника юридичного управління Ірини Федоришиної від 13.07.2022 виконавцями визначені: «Пташинська А. До опрацювання. ОСОБА_3 . Усунути недоліки».

Суд зазначає, що дисциплінарною комісією не встановлено вжиття ОСОБА_2 будь-яких дій за посадою, що спрямовані на усунення недоліків визначених судом, що є порушенням вимог абзаців другого, третього та дев`ятого пункту 2.5 розділу І та пункту 1.7 розділу ІІ Порядку 223.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 (вх. Одеської митниці №13907/8.19 від 27.07.2022) в справі № 160/4161/21 повернуто апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 через не усунення недоліків.

Резолюцією начальника відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці Вікторії Чакір від 28.07.2022 ОСОБА_4 знову доручено подати апеляційну скаргу.

Владиславом Андрусенко, як представником Одеської митниці, підготовлено та підписано: заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) від 12.09.2022 до Третього апеляційного адміністративного суду на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021, а також подано апеляційну скаргу щодо скасування Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі № 160/4161/21. До апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору, що є порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, абзацу другого, третього та дев`ятого пункту 2.5 розділу І та пункту 1.7 розділу ІІІ Порядку 223.

По апеляційній скарзі Одеської митниці від 12.09.2022 Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 встановлено, що повний текст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 складений 10.09.2021 року. Апеляційну скаргу втретє подано до суду апеляційної інстанції 12.09.2022, тобто після спливу річного строку після ухвалення рішення першої інстанції 02.09.2021.

Третім апеляційним адміністративним судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі № 160/4161/21 за апеляційною скаргою Одеської митниці від 12.09.2022 відповідно до частини другої статті 299 КАС України.

Таким чином, дисциплінарною комісією, встановлено, що подання ОСОБА_2 заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження та апеляційної скарги Одеської митниці від 12.09.2022 до Третього апеляційного адміністративного суду здійснено з порушенням частини третьої статті 295 КАС України.

Судом встановлено, що в матеріалах дисциплінарного провадження наявні письмові пояснення позивача - ОСОБА_1 , від 20.03.2023 р. на імя Голови Дисциплінарної комісії Віталія Онощенко, відповідно до яких, наголошено, що позивач не визнає будь-яких порушень, що встановлені Актом про результати виїзної тематичної перевірки від 08.02.2023 № 1/10 з його боку, зазначаючи про відсутність доручення від начальника митниці або начальника юридичного управління про здійснення представництва по справі № 160/4161/21 до дати 04.07.2022.

Позивач також стверджує, що представництво інтересів Одеської митниці в суді першої інстанції Дніпропетровському окружному адміністративному суді здійснювала головний державний інспектор відділу правової роботи Самойлова Діана Вікторівна, якій і доручалась підготовка всіх процесуальних документів та участь у судових засіданнях, у чому члени дисциплінарної комісії можуть впевнитись переглянувши матеріали справи № 160/4161/21, що маються в юридичному управлінні.

Крім того, позивач зазначив, що основною причиною відсутності оплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі № 160/4161/21 бухгалтерською службою Одеської митниці, є відсутність коштів на рахунках установи.

Протягом травня - вересня 2022 року позивач не міг усунути єдиний недолік апеляційної скарги по справі № 160/4161/21 - відсутність доказів сплати судового збору, оскільки у бухгалтерській службі були відсутні кошти для цього через оголошення військового стану на території України та скороченням видатків бюджету для цих цілей.

Що стосується дій по представництву Одеської митниці у справі № 160/4161/21 протягом травня-серпня 2022 року, то вони повністю відповідали вимогам закону та були направлені на захист інтересів митниці і тому позивач зазначає, що ніяких порушень вимог Конституції, законів України та службових обов`язків пози вач не скоював.

Так, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а саме процесуальні документи по справі № 160/4161/21, судом встановлено, що фактичною основною підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності слугувала відсутність оплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі № 160/4161/21.

Зокрема, судом встановлено, що згідно Протоколу засідання Комісії Одеської митниці по визначенню питання доцільності/недоцільності оскарження судових рішень від 14.02.2022 № 2/22, затверджений в. о. начальника Одеської митниці Віталієм Заколодяжним, серед переліку судових справ, які перебували на розгляді комісії, за порядковим номером 42 значиться судова справ № 160/4161/21. Проте, позивачем по цій справі вказане Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія». Комісією визнано доцільним оскарження рішень суду за переліком, зокрема: за «пунктом 42, справа № 160/4161/21, з оплатою судового збору, а у випадку відсутності коштів на його сплату, при надходженні ухвал суду про усунення недоліків подання клопотання про його відстрочення».

Згідно Листа від 22.03.2023 року вхід. № 7.10-10/523 Начальника юридичного управління Ірини Федоришини зазначено, що на виконання листа №7.10-09/52 від 21.03.2023 супроводження справи № 160/4161/21 з 07.02.2022 по 30.09.2022 здійснювалось головним державним інспектором відділу правової роботи Владиславом Андрусенко.

Комісією по визначенню питання доцільності/недоцільності оскарження судових рішень 14.02.2022 визнано доцільним оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі №160/4161/21 за позовом ТОВ «НТК-Україна» (пункт 42 протоколу). При цьому поінформовано, що в протоколі помилково зазначено позивачем ТОВ «Дунайська імпортна компанія».

Так, відповідно до п. 1.4 розділу II Порядку організацій роботи Держаної митної служби та її територіальних органів під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійної роботи затвердженого наказом Державної митної служби України від 02.04.2021 № 223 (далі - Порядок № 223) юридичний підрозділ готує службовий лист до бухгалтерської служби щодо необхідності оплати судового збору за подання позовної заяви та в інших випадках, передбачених законодавством.

Службовий лист повинен містити найменування суду та сторін у справі, розмір судового збору, реквізити для сплати судового збору, строки для подання позовної заяви (процесуального документа) та інші важливі і необхідні для вирішення даного питання відомості.

Бухгалтерська служба, у строк, визначений юридичним підрозділом з додержанням вимог законодавства щодо сплати та підтвердження сплати судового збору, подає до органів казначейства необхідні документи для здійснення органами казначейства оплати судового збору.

За приписами п. 1.7 розділу ІІІ Порядку №223 подання апеляційної/касаційної скарги здійснюється з обов`язковою сплатою судового збору на підставі службового листа юридичного підрозділу митного органу. У виняткових випадках у разі відсутності наявних відкритих бюджетних асигнувань для його сплати або з інших причин звернення до суду може здійснюватися без сплати судового збору. У такому випадку бухгалтерська служба митного органу повинна вжити заходів щодо сплати судового збору в межах визначених судом строків.

У разі неможливості сплати судового збору бухгалтерська служба територіального органу Держмитслужби в межах визначених судом строків зобов`язана надати юридичному підрозділу докази, які підтверджують наявність об`єктивних підстав, що унеможливлюють виконання вимог суду та копію звернення до Держмитслужби/Міністерства фінансів України щодо перерозподілу або виділення бюджетних асигнувань у разі їх недостатності.

У Поданні дисциплінарної комісії, а також у спірному Наказі стосовно справи, супроводження якої у суді апеляційної інстанції здійснював позивач, встановлено, що ОСОБА_2 не надані документальні підтвердження вжиття будь-яких заходів для забезпечення сплати судового збору при поданні апеляційних скарг по справі № 160/4161/21, або відсутності коштів чи відмови бухгалтерської служби від сплати судового збору.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи міститься Лист юридичного управління від 29.03.2023 № 7.10-10/657, яким повідомлено дисциплінарну комісію про відсутність в справах управління службових листів до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку щодо оплати судового збору за подання апеляційних/касаційних скарг на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 та ухвали Третього апеляційного суду, за період лютий-жовтень 2022 року у судовій справі № 160/4161/21,

Окрім того, матеріали справи не містять жодного службового листа, на виконання п. 1.7 розділу ІІІ Порядку №223, які, при цьому, повинні були подаватись позивачем при поданні апеляційних скарг на Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 по справі № 160/4161/21.

Натомість, суд акцентує, що відсутність службових листів при поданні апеляційних скарг позивачем, у свою чергу свідчить про обґрунтованість доводів відповідача щодо встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку з боку ОСОБА_1 , та вини позивача.

При цьому, твердження позивача про відсутність фінансування для сплати судового збору, судом відхиляються як неспроможні, позаяк наявність чи відсутність коштів на бухгалтерських рахунках Одеської митниці, не є підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, та не відноситься до предмета оскарження, як і не впливає на склад вчиненого ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

До того ж, відповідач - Одеська митниця не заперечує факт несплати судового збору за апеляційну скаргу у справі № 160/4161/21. Основною підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності слугувало не підготування ОСОБА_5 відповідних службових листів до бухгалтерської служби щодо необхідності сплати судового збору за подання апеляційних скарг у справі № 160/4161/21.

Окрім того, суд враховує, що у письмових поясненнях від 20.03.2023 р. позивач особисто зазначив, що у юридичного управління відсутні повноваження щодо сплати судового збору, єдиний обов`язок - це направлення службового листа. При цьому, ОСОБА_1 вказує, що ним був підготовлений службовий лист на ім`я начальника митниці, який він передав начальнику юридичного управління ОСОБА_6 ,та яка повинна була підписати його та передати діловоду юридичного управління для реєстрації у внутрішній програмі діловодства АСМДО «MASTER» та направити до адресата на виконання (управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку).

Проте, суд наголошує, що вказані доводи позивача жодним чином не підтверджені, жодних доказів щодо підготування/ подання ОСОБА_1 службової записки по судовому збору за апеляційну скаргу у справі № 160/4161/21, матеріали справи не містять.

Відповідно ж до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Решта доводів, та заперечень сторін, висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування Наказу Одеської митниці № 49-дс від 14.04.2023 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , не є обгрунтованими, та відповідно задоволенню не підлягають.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний зналежним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці № 49-дс від 14.04.2023 року, не є правомірними, а отже не підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування Наказу Одеської митниці № 49-дс від 14.04.2023 року, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко