Ухвала

від 10.08.2023 по справі 640/29928/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/29928/20

УХВАЛА

10 серпня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Кучми А.Ю. та Аліменка В.О., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС Україна» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року адміністративний позов задоволено.

ГУ ДПС у місті Києві, не погодившись з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність, ст.295, 296 КАС України, оскільки апелянтом не подано документ про сплату судового збору та пропущено строк на апеляційне оскарження.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету скаржника 15 червня 2023 року о 22:57 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 16 червня 2023 року, отже, в силу ч.6 ст.251 КАС України, ухвала суду вважається врученою скаржнику 16 червня 2023 року.

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що вперше апеляційну скаргу було подано в межах визначеного законодавством строку, а звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження є підставою для прийняття апеляційної скарги і розгляду її судом. Скаржник зазначив, що ним постійно вживались заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення.

На виконання вимог ухвали суду скаржником подано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також ще одне клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване військовою агресією проти України, ракетними ударами по військовим та цивільним об`єктам, звільненням працівників, карантинними обмеженнями, епідеміологічною ситуацією, великим навантаженням на новопризначених працівників.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що вперше апелянт звернувся з апеляційною скаргою 14.07.2022 (а.с.172 т.2) та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2022 її було залишено без руху та в подальшому, 26.10.2022 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, у зв`язку з не усуненням її недоліків. Повторно апеляційну скаргу подано 27.12.2022 (а.с.203 т.2), яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 було залишено без руху та в подальшому, 15.05.2023 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, у зв`язку з не усуненням її недоліків

Зазначені ухвали в касаційному порядку не оскаржувались.

Колегія суддів звертає увагу, що з моменту постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення від 22.06.2022 до моменту повернення первинної апеляційної скарги (26.10.2022) минуло чотири місяці, а до моменту другої апеляційної скарги (15.05.2023) минуло більше 10 місяців, протягом яких скаржник не забезпечив подання до суду доказів сплати в належному розмірі судового збору за подання апеляційної скарги, які надійшли до Шостого апеляційного адміністративного суду 18.07.2023.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що норми процесуального законодавства не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору у визначеному законом розмірі та подачі апеляційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк.

Пунктом 1 ч.5 ст.296 КАС України передбачено, що однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо повної та своєчасної оплати судового збору.

Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, обставини, пов`язані з фінансуванням, відсутність коштів для сплати судового збору, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, помилки при його розрахунку не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №810/3131/17, від 05 лютого 2019 року у справі №826/11314/17, від 23 липня 2020 року у справі №560/3519/18 та від 16 березня 2021 року у справі №640/7145/19 який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів, помилки в його розрахунку. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя, про що вказував Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011.

Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведена позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2021 року у справі №400/2226/19

Суд вважає, що попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, неможливість сплатити судовий збір не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Наведений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 06 березня 2018 року у справі №819/1224/15-а, від 28 січня 2020 року у справі №640/5160/19 та від 28 грудня 2020 року у справі №812/758/18 та має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору, тривала внутрішня адміністративна процедура погодження виділення коштів на його сплату, помилки при розрахунку розміру чи під час сплати є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів вважає, що в цьому випадку саме по собі швидке подання апеляційної скарги вдруге (втретє) не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки протягом цього часу поведінку відповідача не можна визнати такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, а також вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання свої процесуальних обов`язків. Бездіяльність посадових осіб ДПС в частині виконання вимог ухвали про залишення без руху вперше поданої апеляційної скарги, а також ненадання жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій для виконання обов`язку по сплаті судового збору протягом більше двох місяців з дня отримання копії рішення суду першої інстанції свідчить саме на користь висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.06.2021 у справі №320/2061/20 та має бути врахована судом при вирішенні спірного питання.

Правові позиції, які викладені у постановах Верховного Суду, підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

При цьому, з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не вбачається наявності обставин, зумовленими впровадженням в Україні воєнного стану, що вплинули на можливість своєчасного подання відповідачем апеляційної скарги і унеможливили її подання у встановлений законодавством строк.

Колегія суддів враховує обставини щодо введення в Україні воєнного стану та наявності загрози ракетних ударів чи іншої небезпеки, пов`язаної з військовою агресією, необхідність реагування на повітряні тривоги, планові відключення електроенергії тощо, однак неможливість подання апеляційної скарги у встановлений законодавством строк в результаті дії таких обставин має бути конкретизована (із зазначенням конкретних причин та періоду, протягом якого вони діяли) та підтверджена відповідними доказами, які скаржником надані не були.

Посилання апелянта на звільнення працівників та велике навантаження на новопризначених працівників не підтверджено жодними належними доказами. В той же час, організаційні зміни та кадрові рішення державного органу не свідчать про наявність поважних причин, які унеможливлюють виконання процесуальних обов`язків у встановлений судом строк.

Також скаржником не надано доказів та не зазначено обставин, які б свідчили, що порушення строку звернення з апеляційною скаргою пов`язано з впровадженням в країні карантинних обмежень.

Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Повний текст оскаржуваного рішення складено 22 червня 2022 року та його копія отримана відповідачем 08 червня 2022 року, що підтверджується розпискою (а.с.158 т.2), в той же час, дану апеляційну скаргу апелянтом подано до суду 08 червня 2023 року, що підтверджується реєстраційним штампом вхідної кореспонденції, отже апеляційну скаргу подано скаржником після закінчення строків, установлених ст.295 КАС України.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги, сплинув 27 червня 2023 року.

У встановлений судом строк та в період до 10 серпня 2023 року вимоги ухвали суду в частині наведення належних підстав для поновлення строку скаржником виконано не було, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено, а судом не встановлено, у зв`язку з чим наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.169, 299 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

У задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС Україна» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма