Постанова

від 08.08.2023 по справі 308/11194/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 308/11194/22 пров. № А/857/9051/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Глушка І.В., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання: Зінчук Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 листопада 2022 року у справі №308/11194/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил (головуючий суддя першої інстанції Фазикош О.В., час ухвалення - не вказано, місце ухвалення м. Ужгород, дата складання повного тексту 08.11.2022),-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Тягур Ілля Ілліч, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до відповідача Закарпатської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови Закарпатської митниці Державної митної служби України в справі про порушення митних правил від 17.08.2022 № 0711/30500/22.

Позовна заява мотивована тим, що 01.08.2022р. Позивачем до митного посту «Ужгород-вантажний» Закарпатської митниці (далі - Відповідач) подано митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» № UA305130/2022/026355 (копія декларації додається) зі заявленими товарами, а саме: Частини до камер спостереження, плати; Частина мережевих відео реєстраторів, плати; З`єднувальні контактні елементи (адаптери); Ключі ручні; Кабелі підключення до приладів; Вироби з металу; Вентилятори осьові; Вироби з гуми.

Позивач зазначає, що разом з митною декларацією до митного оформлення Позивачем надано наступні документи: контракт від 01.08.2015 № НТ2015-01/08 (копія контракту з додатками до нього додається); рахунок проформа від 25.07.2022 №8000810106,8000879981 (копія додається), автотранспортна накладна від 29.07.2022 № АТ22072904; пакувальний лист від 25.07.2022 № б/н та інші. Відправником товару є «HANWHA TECHWIN CO., LTD.» (319-6 Pangyo-ro, bundang-gu, Seongnam-si, Gyeonggi-do, po-box 463-400, Korea.), а отримувачем TOB «АЙКЮ ДИСТРИБУЦІЯ» (код ЄДРПОУ 39201712, 04080 м. Київ вул. Межигірська 87-а).

Однак, під час перевірки правильності класифікації товарів посадовою особою Відповідача здійснено передавання митної декларації до спеціалізованого підрозділу та опісля винесено рішення про визначення коду товару від 02.08.2022 № KT-UA305000-0059-2022 (копія додається). За результатом контролю класифікації товарів спеціалізованим підрозділом:

до товару №1 Частини до камер спостереження, плати (заявлений код згідно з УКТЗЕД 8529909790 та ставкою ввізного мита у розмірі 1%), винесено рішення про визначення коду товару від 02.08.2022 № KT-UA305000-0059-2022 та визначено код товару №1 згідно з УКТЗЕД 8529906500 з описом «Електронні модулі у вигляді друкованих плат із встановленими мікросхемами, дискретними активними та пасивними елементами, роз`ємами для підключення та являють собою функціональні блок-плати електронних модулів зв`язку, датчиків, живлення, материнських плат, матриці камери та призначені для роботи як складові камер спостереження. Виробник - HANWHA TECHWIN CO., LTD. Країна виробництва - KR. Торгівельна марка - HANWHA; За вказаним кодом згідно з УКТЗЕД до товару застосовується ставка ввізного мита у розмірі 5% від вартості товару. Сума зменшення розміру митних платежів в результаті зміни коду УКТЗЕД та відповідно до ставки ввізного мита, вказаного вище товару, визначена: мито 4819,53 гри, ПДВ 963,89;

до товару №2 Частина мережевих відео реєстраторів, плати: заявлений код згідно з УКТЗЕД 8522908090 та ставкою ввізного мита у розмірі 0%), винесено рішення про визначення коду товару від 02.08.2022 № KT-UA305000-0059-2022 та визначено код товару №2 згідно з УКТЗЕД 8522904900 з описом «Електронні модулі у вигляді друкованих плат із встановленими мікросхемами, іншими дискретними активними та пасивними елементами, роз`ємами для підключення та являють собою функціональні блок-плати електронних модулів материнських плат, мережевих та інтерфейсних модулів та призначені для роботи як складові записувальних відеореєструючих пристроїв»: За вказаним кодом згідно з УКТЗЕД до товару застосовується ставка ввізного мита у розмірі 1 % від вартості товару.

Сума зменшення розміру митних платежів в результаті зміни коду УКТЗЕД та відповідно до ставки ввізного мита, вказаного вище товару, визначена: мито 138,30 грн, ПДВ 27,66; до товару №3 З`єднувальні контактні елементи (адаптери) ЕР06-004372А ADAPTOR, ELECTRIC-PT-PSE109GBRO-AH-S;WW, В - 1 піт., ЕР06-003396С ADAPTOR,ELECTRIC- FSP090-AWAN2;WW_KANEMAT - 1 шт: заявлений код згідно з УКТЗЕД 8536901000 та ставкою ввізного мита у розмірі 0%), винесено рішення про визначення коду товару від 02.08.2022 № KT-UA305000-0059-2022 та визначено частина товару № 3 згідно з УКТЗЕД 8504409000 з описом Статичний перетворювач - однопортовий інжектор з чотирма парами PoE (Power over Ethernet), типу ЕР06-004372А ADAPTOR,ELECTRIC-PT-PSE109GBRO-AH- S;WW, В, що суміщає в одному корпусі випрямляч із змінної напруги (90-264 УАС)в постійну (55 VDC) потужністю 95 Вт та призначений для живлення випрямленим постійним струмом мережевих пристроїв (наприклад точок доступу, IP камер)та додатковою функцією передачі даних та інформації в телекомунікаційних системах по одному кабелю типу вита пара. Швидкість передачі даних 10/100/1000 Мбіт/с; та частина товару №3 винесено рішення про визначення коду товару від 02.08.2022 № KT-UA305000-0059-2022 та визначено частина товару № 3 згідно з УКТЗЕД 8504408200 з описом Блок живлення-випрямляч, призначений для випрямлення змінного струму 90-264 VAC в постійний, напругою 54 VDC (1,67 А) типу ЕР06-003396С ADAPTOR,ELECTRIC-FSP090-AWAN2;WW_KANEMAT потужністю 90 Вт та використовується для живлення принтерів, моніторів, систем багатоканальних пристроїв зв`язку, POS систем, пристроїв відеонагляду. За вказаними кодами згідно з УКТЗЕД товари обкладаються ввізним митом у розмірі 0% від вартості товару.

Загалом сума зменшення розміру митних платежів в результаті зміни кодів УКТЗЕД та відповідно до ставки ввізного мита, вказаних вище товарів, визначена: мито 4957,836 грн., ПДВ 991,56 грн. (в сумі 5 949,38 грн.).

При цьому представник позивача вказує на те, що в день винесення рішення про визначення коду товару від 02.08.2022 № KT-UA305000- 0059-2022, Позивачем подано нову митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» № UA305130/2022/026593 (копія декларації додається) де Позивачем, із урахуванням винесеного рішення, змінено коди УКТЗЕД та виконані всі, визначені Митним кодексом України відповідно до заявленого режиму, митні формальності та завершено митне оформлення. Митні платежі, обумовлені зміною коду товару, були у повному обсязі сплачені.

02.08.2022 без присутності позивача, відносно нього складено протокол про порушення митних правил від 02.08.2022 № 0711/30500/22. Розгляд справи було призначено на 17.08.2022 р. При врученні Позивачу вищевказаного протоколу ним складено та передано посадовій особі Відповідача письмові пояснення на одному аркуші (з двох сторін). При цьому, у самому протоколі відомості про письмові пояснення Позивача відсутні.

При складанні вищевказаного протоколу посадовою особою Відповідача допущено помилку у написанні прізвища Позивача. Згодом, листом Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці Державної митної служби Украйни від 15.08.2022 № 7.7.20.04/19/6089 дану помилку виправлено.

17.08.2022 р. винесено Постанову в справі про порушення митних правил від 17.08.2022 № 0711/30500/22. Позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 848,14 грн. Під час винесення вищевказаної Постанови посадовою особою Відповідача допущено помилку в абз. 6 сторінки 4 Постанову у написанні номера та дати протоколу про порушення митних правил від 02.08.2022 № 0711/30500/22. Згодом, листом Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці Державної митної служби України від 23.08.2022 № 7.7.20.04/19/6208 дану помилку виправлено.

Зазначає, що суть виявленого порушення митних правил, що слугувала підставою для притягнення Позивача до відповідальності згідно постанови Закарпатської митниці Державної митної служби України в справі про порушення митних правил від 17.08.2022 № 0711/30500/22 за статтею 485 Митного кодексу України, полягає у невірному зазначенні Позивачем в поданій в митній декларації коду товару згідно з УКТЗЕД.

На переконання представника позивача, сам по собі факт невірного зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД не становить склад правопорушення згідно зі статтею 485 Митного кодексу України. (при цьому посилається на правову позицію викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №640/5082/17).

Представник позивача зазначає, що зазначення Позивачем невірного коду товару в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу та наголошує на тому, що ні в постанові Закарпатської митниці Державної митної служби України в справі про порушення митних правил від 17.08.2022 № 0711/30500/22, ні в Протоколі про порушення митних правил від 02.08.2022 № 0711/30500/22 посадовими особами Закарпатської митниці, що складали дані документи, не наведено жодного факту та не надано жодного доказу, що підтверджує умисел Позивача на вчинення протиправного діяння передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Також зазначає, що Позивачем з митною декларацією до митного оформлення надано, зокрема, рахунок проформа від 25.07.2022 року №8000810106, 8000879981 та всі інші наявні документи. Даний факт підтверджується і в протоколі про порушення митних правил від 02.08.2022 № 0711/30500/22.

Неможливість подання яких-небудь ще документів обґрунтована Позивачем у поясненні до вищезазначеного протоколу.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 листопада 2022 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Закарпатської митниці Державної митної служби України в справі про порушення митних правил № 0711/30500/22 від 17.08.2022, якою громадянина України ОСОБА_1 , фізичну особу підприємця визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Провадження у справі про адміністративне порушення відносно громадянина України ОСОБА_1 , у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України - закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 496,20 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 суму понесених витрат на правову допомогу у розмірі 2500 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що вказане рішення підлягає скасуванню, у зв`язку із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Апелянт зазначає, що декларантом - ОСОБА_1 , у службові обов`язки якого входить виконання вимог встановлених МК України та іншими нормативно - правовими актами України з питань митної справи, при підготовці та поданні до митного оформлення МД типу ІМ 40 ДЕ № UA305130/2022/026355 від 01.08.2022 року, вчинено дії спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо коду товару згідно УКТЗЕД, що призвело до зменшення розміру митних платежів на суму - 5949,38 грн. (в тому числі мито 4957,83 грн., ПДВ 991,55 грн), чим вчинено правопорушення, що передбачене ст.485 МК України.

Зазначені фактичні обставини справи стали правомірною підставою для винесення митницею постанови від 17.08.2022 р. у справі про порушення митних правил № 0711/30500/22 та накладення на гр. ОСОБА_1 стягнення передбаченого санкцією ст. 485 МК України.

Апелянт вважає невірним висновок суду першої інстанції про відсутність умислу у позивача на вчинення правопорушення, оскільки про наявність умислу на вчинення правопорушення може свідчити той факт, що позивач заявив неправдиві відомості щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД, будь - яких дій щодо підтвердження коду товару згідно з УКТ ЗЕД не вчиняв (не скористався правом здійснити фізичний огляд товарів (ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України), не скористався правом звернення до митного органу щодо прийняття попереднього рішення щодо класифікації товару згідно УКТЗЕД (ст. 23 Митного кодексу України), а заповнюючи МД, вважав правильними дані вказані у товарно-супровідних документах. Крім того різниця у розмірі митних платежів між кодами згідно з УКТ ЗЕД заявленими декларантом та визначеними митницею становить 5949,38 грн., що призвело до зменшення розміру митних платежів. В тому разі якщо б митницею не було перевірено правильність заявлених декларантом кодів згідно з УКТ ЗЕД вищевказані платежі не були б сплачені.

До моменту подання митної декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA305130/2022/026355 від 01.08.2022 року декларант - ОСОБА_1 мав можливість і повинен був визначити вірний код товару згідно з УКТЗЕД шляхом використання прав, наданих декларантам законодавством України та заявити його у митній декларації.

Вважає, що за таких обставин митницею обгрунтовано визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки він як декларант, не перевіривши достовірність відомостей про коди товарів, які надав митному органу, умисно чи з необережності допустив неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Враховуючи вищевикладене апелянт вважає, що постанова митниці у справі про порушення митних правил № 0711/30500/22 від 17.08.2022 року про притягнення до відповідальності гр. ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, отже, підстави для її скасування відсутні.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

З врахуванням вищенаведеного, та у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 01.08.2022 року до митного контролю та митного оформлення за МД типу ІМ 40 ДЕ № UA305130/2022/026355 декларантом ОСОБА_1 заявлено товари, а саме: Частини до камер спостереження, плати: АМ06-006259С ASSY,PCB-QND-7030R_NETWORK_MLCC-2 шт.., АМ06-006826В ASSY,PCB-MLCC_XNO-8080R SENSOR-1 шт., АМ06-006828А ASSY,PCB-XNO-8080RN/EX NETWORK-1 шт.; АМ06-001898А ASSY,PCB-SNO-6084R POWER PCB ASSY-15 шт., AM06-001943A ASSY,PCB-NETWORK;SNO-6084RP/EX-5шт., AM06-005559A ASSY,PCB-SNO-L6013RN/EX NETWORK-15 шт., AM06-006727A ASSY,PCB-SNOL5083RL6013RL6083R SMPS_NEW-15 шт., AM06-010179A ASSY,PCB-QNO-8080R_NETWORK_TPS65261-5 шт., AM06-010179A ASSY, PCB-QNO 8080R_NETWORK_TPS65261-5 шт., AM06-008177A ASSY,PCB-XNP-6550RH NETWORK-1 шт., AM06-005559A ASSY,PCB-SNO-L6013RN/EX NETWORK-15 шт., AM06-006727A ASSY,PCB-SNOL5083RL6013RL6083R SMPS_NEW- 1 шт., AM06-001898A ASSY,PCB-SNO-6084R POWER PCB ASSY-3 шт.,AM06-001943A ASSY,PCB-NETWORK;SNO-6084RP/EX-1 шт., AM06-006289B ASSY,PCB- PNP-9200RH INTERFACE-5 шт., EP06-002593A SUPPLY,POWER,AC-DC-PNP-9200RH MAIN SMPS;-3 шт., Частина мережевих відеореєстраторів, плати: АМ06-007877 AASSY,PCB-QRN-810S MAIN РВА-Ішт., AM06-007406 AASSY,PCB-TRM-161 OS MAIN РВА-2шт. З`єднувальні котактні елементи(адаптери): ЕР06-004372А ADAPTOR,ELECTRIC-PT-PSE109GBRO-AH-S;WW,B-1 шт. ЕР06-003396С ADAPTOR,ELECTRIC-FSP090-WAN2; WW_KANEMAT-1 шт. Ключі ручні. Z6049002201A ключ шестигранний WRENCH_HEXA_M6-10 шт., Кабелі підключення до приладів: EP02-002123F кабель для камер HARNESS-SNO-6084R MAIN(11110MM); INMOLD- 10шт., ЕР02-003305А кабель для камер HARNESS-SNO-L6013R/L6083R MAIN;W/W(1160М-2шт., ЕР02-001150 кабель для реєстратора FIARNESS-TRM-1610S;WIRE,6P,150MM- 4 шт., ЕР02-003309А кабель для камер HARNESS-SNO-L6013R/L6083R MAIN CABLE;EX(-1 шт., ЕР02-001150 кабель для реєстратора HARNESS-TRM-1610S;WIRE,6P,150MM-2 шт. Вироби з металу. FC09-009415A тримач карти пам`яті BRACKET-ICROSD_6550H; SUS304CSP, PRESS,Т0-1 шт., Вентилятори осьові: ЕР07-002670 вентилятор для системи охолодження реєстраторів FAN,ELECTRIC-HTD04010D12М; 105MM,DC 12V, RE-5 шт. Вироби з металу.FC36-001356 ущільнювач ASHEET-PC_XNP-6550RH;PC-1 шт.

Разом з митною декларацією до митного оформлення було подано наступні документи: контракт від 01.08.2015 № HT2015-01/08; рахунок проформа від 25.07.2022 р. № 8000810106, 8000879981, автотранспортна накладна від 29.07.2022 р. № АТ22072904; пакувальний лист від 25.07.2022 р. № б/н, авіанакладна HICN 2225809 від 29.07.2022 р., довідка з транспортних витрат від 29.07.2022 року.

Відправником/продавцем товару є «HANWHA TECHWINCO., LTD.» (319-6 Pangyo-ro, bundang-gu, Seongnam-si, Gyeonggi-do, po-box 463-400 , Korea.), а покупцем TOB «АЙКЮ ДИСТРИБУЦІЯ» (код ЄДРПОУ 39201712, 04080 м. Київ вул. Межиґірська 87-а).

Під час перевірки правильності класифікації товарів здійснено передавання митної декларації до спеціалізованого підрозділу.

За результатом контролю класифікації товарів спеціалізованим підрозділом: до товару №1 Частини до камер спостереження, плати (заявлений код згідно з УКТЗЕД 8529909790 та ставкою ввізного мита у розмірі 1%), винесено рішення про визначення коду товару від 02.08.2022 №KT-UA305000-0059-2022 та визначено код товару №1 згідно з УКТЗЕД 8529906500 з описом «Електронні модулі у вигляді друкованих плат із встановленими мікросхемами, дискретними активними та пасивними елементами, роз`ємами для підключення та являють собою функціональні блок-плати електронних модулів зв`язку, датчиків, живлення, материнських плат, матриці камери та призначені для роботи як складові камер спостереження. Виробник - HANWHA TECHWIN CO.,LTD. Країна виробництва - KR. Торгівельна марка - HANWHA. За вказаним кодом згідно з УКТЗЕД до товару застосовується ставка ввізного мита у розмірі 5% від вартості товару. Сума неправомірного зменшення розміру митних платежів в результаті зміни коду УКТЗЕД та відповідно до ставки ввізного мита, вказаного вище товару, складає: мито 4819,53 грн., ПДВ 963,89 грн; до товару №2 Частина мережевих відеореєстраторів, плати: (заявлений код згідно з УКТЗЕД 8522908090 та ставкою ввізного мита у розмірі 0%), винесено рішення про визначення коду товару від 02.08.2022 № KT-UA305000-0059-2022 та визначено код товару №2 згідно з УКТЗЕД 8522904900 з описом «Електронні модулі у вигляді друкованих плат із встановленими мікросхемами, іншими дискретними активними та пасивними елементами, роз`ємами для підключення та являють собою функціональні блок-плати електронних модулів материнських плат, мережевих та інтерфейсних модулів та призначені для роботи як складові записувальних відеореєструючих пристроїв». За вказаним кодом згідно з УКТЗЕД до товару застосовується ставка ввізного мита у розмірі 1% від вартості товару. Сума неправомірного зменшення розміру митних платежів в результаті зміни коду УКТЗЕД та відповідно до ставки ввізного мита, вказаного вище товару, складає: мито 138,30 грн., ПДВ 27,66 грн; до товару №3 З`єднувальні контактні елементи(адаптери) ЕР06-004372А ADAPTOR, ELECTRIC-PT-PSE109GBRO-AH-S;WW,B-1hit., ЕР06-003396С ADAPTOR,ELECTRIC-FSP090-AWAN2; WW_KANEMAT-1шт: (заявлений код згідно з УКТЗЕД 8536901000 та ставкою ввізного мита у розмірі 0%), винесено рішення про визначення коду товару від 02.08.2022 № KT-UA305000-0059-2022 та визначено частина товару № 3, код згідно з УКТЗЕД 8504409000 з описом Статичний перетворювач - однопортовий інжектор з чотирма парами PoE (Power over Ethernet), типу ЕР06-004372А ADAPTOR,ELECTRIC-PT-PSE109GBRO-AH-S;WW,B, що суміщає в одному корпусі випрямляч із змінної напруги (90-264 УАС)в постійну (55 VDC) потужністю 95 Вт та призначений для живлення випрямленим постійним струмом мережевих пристроїв (наприклад точок доступу, IP камер)та додатковою функцією передачі даних та інформації в телекомунікаційних системах по одному кабелю типу вита пара. Швидкість передачі даних 10/100/1000 Мбіт/с та частина товару №3 винесено рішення про визначення коду товару від 02.08.2022 № KT-UA305000-0059-2022 та визначено частина товару № 3, код згідно з УКТЗЕД 8504408200 з описом Блок живлення-випрямляч, призначений для випрямлення змінного струму 90-264 VAC в постійний, напругою 54 VDC (1,67 А) типу ЕР06-003396С ADAPTOR, ELECTRIC-FSP090-AWAN2;WW_KANEMAT потужністю 90 Вт та використовується для живлення принтерів, моніторів, систем багатоканальних пристроїв зв`язку, POS систем, пристроїв відеонагляду. За вказаними кодами згідно з УКТЗЕД товари обкладаються ввізним митом у розмірі 0% від вартості товару.

Загалом по МД ІМ 40 ДЕ № UA305130/2022/026355 від 01.08.2022 року сума неправомірного зменшення розміру митних платежів в результаті зміни кодів УКТ ЗЕД та відповідно до ставки ввізного мита, вказаних вище товарів, складає: мито 4957,83 грн., ПДВ 991,55 грн.

Вказане підтверджується Рішенням Відділу Управління МП, КМВ та МТР ЗЕД Відділу Управління МП, КМВ та МТР ЗЕД про визначення коду товару від 02.08.2022 р. N KT-UA305000-0059-2022.

Матеріали справи містять копії документів, що були подані до митного органу під час митного оформлення. Серед яких зокрема: Контракт №НТ2015-01/08 від 01.08.2015, Додатоки до вказаного контракту від 04.01.2017, 03.01.2018,02.01.2020, 21.01.2021; INVOCE від 25/07/2022.

Зі змісту INVOCE від 25/07/2022, вбачається, що в ньому наведено перелік, кількість та ціну товару, що поставлялася продавцем до покупця. При цьому, відправником також було визначено HS cod кожного товару.

В день винесення рішення про визначення коду товару від 02.08.2022 № KT-UA305000- 0059-2022, Позивачем подано нову митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» № UA305130/2022/026593 (копія декларації додається) де Позивачем, із урахуванням винесеного рішення, змінено коди УКТЗЕД та виконані всі, визначені Митним кодексом України відповідно до заявленого режиму, митні формальності та завершено митне оформлення. Митні платежі, обумовлені зміною коду товару, були у повному обсязі сплачені.

02.08.2022 без присутності позивача, відносно нього складено протокол про порушення митних правил від 02.08.2022 № 0711/30500/22. Розгляд справи було призначено на 17.08.2022 р. При врученні Позивачу вищевказаного протоколу ним складено та передано посадовій особі Відповідача письмові пояснення на одному аркуші (з двох сторін). При цьому, у самому протоколі відомості про письмові пояснення Позивача відсутні.

17.08.2022 р. винесено Постанову в справі про порушення митних правил від 17.08.2022 № 0711/30500/22. Позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 848,14 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що дії позивача пов`язані з декларуванням товару не були спрямовані на досягнення мети у вигляді неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції (Основного Закону) України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дана норма Основного Закону України означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень частини другої статті 2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно статті 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до частини четвертої статті 3 МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі також Конвенція) притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції.

Згідно частини другої статті 6 Конвенції кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 6 Конвенції встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини (далі також ЄСПЛ) у своїх рішеннях наголошує, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй фактично пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (зокрема, пункт 51 рішення у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України в Рішенні від 8 червня 2022 року у справі № 3-20(ІІ)/2022 зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Застосовуючи практику Верховного Суду (зокрема, постанова від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к) апеляційний суд наголошує, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (в даному випадку митного органу) має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення (в даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до частини восьмої статті 257 МК України митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, утому числі і код товару УКТ ЗЕД.

За положеннями статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (далі КУпАП) визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого статтею 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта вчинення такого на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 14.02.2020 у справі № 159/1687/17, від 14 лютого 2020 року у справі №233/1783/16-а, від 22 травня 2020 року у справі № 751/1477/17, від 20 серпня 2020 року у справі № 553/1435/17.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (частини п`ята, шоста статті 264 МК України).

Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв винного, протиправного діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Суд першої інстанції вірно вказав, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТ ЗЕД (який декларант вказав на основі наявних в нього товаросупровідних документів, не маючи можливості при декларуванні перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром), не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до статті 485 МК.

Зі змісту оскаржуваної постановою у справі про порушення митних правил не встановлено жодного факту подання позивачем недостовірних документів, надання ним недостовірної інформації та/або ненадання заявником всієї наявної у нього інформації. Натомість всі необхідні документи позивачем було надано.

Положення ст. 485 МК України передбачають відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

У статті 485 МК України не міститься такої умови для застосування санкцій до особи, як неправильне застосування коду товару в митній декларації чи неправильне визначення коду товару.

Відтак, в розумінні ст. 485 МК України, самостійне невірне декларування коду товару за УКТ ЗЕД не є порушенням митних правил.

Згідно ч. 2ст. 69 МК України, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Тому, здійснення такого контрою є прямим обов`язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій за порушення, пов`язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.

Згідност.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно письмових пояснень позивача наданих ним митному органу, копія яких містяться у матеріалах справи, код класифікація товару згідно УКТ ЗЕД було обрано ним згідно наявних документів відправника товару та попередніми митними оформленнями подібних товарів. В своїх діях він не вбачає ніякого злого умислу, чи спроби уникнути недоплати митних платежів.

Крім цього, про відсутність умислу у діях позивача свідчить те, що в день винесення рішення про визначення коду товару від 02.08.2022 № KT-UA305000- 0059-2022, Позивачем подано нову митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» № UA305130/2022/026593 де Позивачем, із урахуванням винесеного рішення, змінено коди УКТЗЕД та виконані всі, визначені Митним кодексом України відповідно до заявленого режиму, митні формальності та завершено митне оформлення. Митні платежі, обумовлені зміною коду товару, були у повному обсязі сплачені.

Позивачем було виконано вимоги ч.8 ст.257, ч.1 ст.266 МК України та заявлено повні відомості, що давали змогу митниці ідентифікувати та класифікувати товар, а також надали всі документи, необхідні для митного оформлення та для здійснення митницею контролю правильності класифікації товару.

Верховний Суд в складі колегії суддів касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 10.12.2020 справа № 569/16120/15-а зазначив: «Аналізуючи зміст наведених вище норм права є підстави погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Таким чином, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Таким чином, судом не встановлена, а відповідачем не доведена, особлива мета - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру та наявність умислу на настання пов`язаних з нею наслідків, а тому оскаржувана постанова винесена відповідачем без з`ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи про порушення митних правил.

Враховуючи, вище наведене, те, що позивач не ухилявся від сплати митних платежів, а нарахована різниця між ставками оподаткування була добровільно сплачена.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії позивача пов`язані з декларуванням товару не були спрямовані на досягнення мети у вигляді неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Сам по собі факт неправильного зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18 березня 2021 року №760/14721/16-а, від 02 жовтня 2018 року у справі №640/5082/17, від 22 травня 2020 року у справі №751/1477/17, від 10 грудня 2020 року у справі №569/16120/15-а, від 14 січня 2021 року у справі №640/5081/17.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність рішення відповідача згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів наявність умислу в діях позивача, спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, а також переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення (звільнення від) розміру митних платежів, що свідчить про відсутність в діях позивача складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, що є підставою для визнання протиправною, скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу професійну допомогу зазначає наступне.

Представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме платіжного доручення №8 від 12.09.2022 року про сплату позивачем на підставі рахунку №45-1 від 06.09.2022 року та договору про надання правової допомоги №45 від 10.08.2022 року.

Згідно вказаного рахунку позивачем сплачено суму 8000 грн., отримувач коштів ФОП ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявні у матеріалах справи докази на підтвердження правової допомоги, не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2500,00 гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 листопада 2022 року у справі №308/11194/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку

Головуючий суддя З. М. Матковська судді І. В. Глушко В. З. Улицький Повне судове рішення складено 11.08.2023